Рахункова палата України

Рахункова палата функціонує з 1997 року і є постійно діючим органом зовнішнього державного фінансового контролю, що будує свою діяльність на основі принципів законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року, закріпила конституційний статус Рахункової палати як органу, що діє від імені Верховної Ради України і здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України. 11 липня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про Рахункову палату Верховної Ради України". 19 серпня 1996 року Президент скористався своїм правом - наклав вето на ухвалений закон. У жовтні Верховна Рада України подолала вето і закон був підписаний Президентом.

У грудні 1996 року Верховна Рада України призначила Симоненка Валентина Костянтиновича Головою Рахункової палати. Вдруге він був призначений на цю посаду абсолютною більшістю від конституційного складу Верховної Ради України 11 грудня 2003 року.

Президент України 28 грудня 1996 року звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України Закону України "Про Рахункову палату Верховної Ради України". Розглянувши подання, Конституційний Суд ухвалив рішення від 23 грудня 1997 року № 7-зп, яким визнав деякі положення цього закону неконституційними, а саме:

визначення Рахункової палати як органу "вищого державного фінансово-економічного" контролю;

повноваження щодо організації і здійснення контролю за виконанням доходної частини Державного бюджету України;

повноваження з контролю за "надходженням до Державного бюджету України коштів, отриманих від розпорядження державним майном, у тому числі його приватизації, продажу, від управління майном, що є об'єктом права державної власності".

Положення закону не дозволяли Рахунковій палаті повною мірою здійснювати контроль за виконанням державного бюджету як цілісного процесу, оскільки залишали поза цим контролем доходну частину бюджету, що є невід'ємною складовою бюджетного процесу в державі. Виправити це становище можна було лише шляхом внесення відповідних змін до Конституції України з подальшим доопрацюванням Закону України "Про Рахункову палату".

17 січня 2002 року на другій сесії четвертого скликання народні депутати України конституційною більшістю (300 голосів - "за") вперше в історії українського парламентаризму ухвалили Закон України "Про внесення змін до ст. 98 Конституції України", згідно з яким "Парламентський контроль за формуванням та виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій... від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата України".

Отже, згідно з прийнятою Парламентом поправкою до ст. 98 Конституції України Рахункова палата отримала право контролювати не лише використання бюджетних коштів, але й формування доходної частини державного та місцевих бюджетів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади. Проте Президент України в черговий раз застосував вето до внесеної Парламентом поправки до Конституції.

8 грудня 2004 року Верховна Рада прийняла Закон України № 2222-IV "Про внесення змін до Конституції України", відповідно до якого стаття 98 Конституції України викладена в такій редакції:

"Стаття 98. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата."

Таким чином, нова редакція ст. 98 Конституції України розширила повноваження Рахункової палати щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Відповідно до умов набрання чинності Законом України № 2222-IV нова редакція ст. 98 Конституції України набрала чинність з 1 січня 2006 року.

Рахункова палата утворюється Верховною Радою України і підзвітна їй. Склад Рахункової палати призначається Верховною Радою України шляхом таємного голосування.

Взаємовідносини Рахункової палати з Верховною Радою України будуються на основі підзвітності. При цьому зберігається її незалежний статус як органу спеціальної конституційної компетенції.

Рахункова палата щороку звітує перед Верховною Радою України про результати своєї діяльності. За згодою Верховної Ради України її комітети можуть заслуховувати доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати про підсумки проведених перевірок, ревізій і обстежень згідно з термінами, необхідними для виконання цих доручень.

Відносини з іншими державними органами Рахункова палата будує на основі організаційної і функціональної незалежності, в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Чинний закон передбачає, що контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на апарат Верховної Ради України, адміністрацію (секретаріат) Президента України, органи виконавчої влади, у тому числі їх апарати, Національний банк України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, утворені відповідно до законодавства. Законодавством передбачено також право Рахункової палати в процесі здійснення своїх функцій, за її запитами отримувати інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Отже, усі операції, що мають фінансові наслідки для Державного бюджету України, які здійснюють у ході своєї діяльності будь-які установи, організації, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, є об'єктом контролю з боку Рахункової палати.

Крім того, Рахунковій палаті надано право у разі необхідності залучати до своїх перевірок фахівців будь-яких контролюючих органів. Взаємовідносини Рахункової палати з об'єктами, що перевіряються, регламентуються чинним законодавством.

З метою підвищення ефективності використання коштів Державного бюджету України, належного забезпечення здійснення Рахунковою палатою функцій контролю, покладених на неї Конституцією та законами України, відповідно до постанови Верховної Ради України від 15 червня 2004 року утворено територіальні представництва Рахункової палати, які мають статус структурних підрозділів Рахункової палати у регіонах.

У 1998 році Рахункова палата України стала членом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а у 1999 році її прийнято до Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI). Таким чином, з 1998 року Рахункова палата визнана міжнародною спільнотою як ВОФК в Україні та активно співпрацює з вищими органами фінансового контролю інших іноземних держав.

У рамках діяльності міжнародних організацій EUROSAI та INTOSAI Рахункова палата бере участь у роботі комітетів і підкомітетів INTOSAI з інституціонального розвитку, аудиту відповідності, стандартів внутрішнього контролю, фінансового аудиту, аудиту державного боргу, ключових національних показників, а також робочих груп EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (Рахункову палату України обрано до Наглядового комітету Робочої групи) та інформаційних технологій.

З ініціативи Рахункової палати у листопаді 2006 року було створено спеціальну підгрупу з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (EUROSAI WGEA), яку під час роботи VII Конгресу EUROSAI (2-5 червня 2008 року, м. Краків, Республіка Польща) було реорганізовано в окрему спеціальну групу EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, на чолі з Рахунковою палатою України.

Беззаперечним визнанням професіоналізму, компетенції та аудиторського авторитету Рахункової палати України стало її обрання на VII Конгресі EUROSAI у м. Кракові (Республіка Польща) до Ради керуючих EUROSAI. Участь у Раді керуючих надасть можливість Рахунковій палаті, як одному з восьми постійних членів Ради, активно впливати на прийняття рішень, пов'язаних з діяльністю EUROSAI, схвалення проекту бюджету та винесення його на розгляд Конгресу, нагляд за виконанням Статуту EUROSAI тощо.

На сьогодні Рахунковою палатою підписані двосторонні угоди про співробітництво з вищими органами фінансового контролю 20 країн: Республіки Азербайджан (2006), Республіки Болгарія (2002), Республіки Білорусь (2001), Республіки Вірменія (2005), Грузії (2002), Королівства Іспанія (2008), Республіки Казахстан (2006), Китайської Народної Республіки (2004), Республіки Корея (2004), Латвійської Республіки (2009), Литовської Республіки (2005), Республіки Молдова (2001), Королівства Норвегія (2008), Республіки Польща (1998), Португальської Республіки (2008), Російської Федерації (1998), Словацької Республіки (2005), Республіки Словенія (2007), Угорської Республіки (2004), Королівства Швеція (2008).

До того ж Рахункова палата підтримує і надає велике значення співробітництву ВОФК країн Співдружності Незалежних Держав, які утворили у 2000 році Раду керівників. На другій сесії цієї Ради, яка пройшла у 2001 році у м. Києві під головуванням В. Симоненка, прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД і Звернення до глав держав та парламентів держав-учасниць СНД щодо становлення і розвитку незалежного фінансового контролю.

Невід'ємним елементом міжнародного співробітництва Рахункової палати впродовж останніх років залишається проведення паралельних контрольних заходів за участю фахівців кількох ВОФК. Така форма співробітництва є надзвичайно ефективною і результативною для визначення нових підходів і методів проведення аудитів, пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем, у тому числі тих, що є спільними для кількох країн.

Активізується співпраця Рахункової палати зі Світовим банком, яка була закріплена підписанням Меморандуму про взаєморозуміння від 18 грудня 2008 року, основна мета якого - поглиблення подальшого співробітництва між двома інституціями.

Одним із таких напрямків є домовленість щодо проведення Рахунковою палатою України аудитів проектів Банку, які реалізуються в Україні, оскільки, на думку Світового банку, лише така інституція в державі, як Рахункова палата може об'єктивно, незаангажовано дати оцінку стану справ у тій чи іншій сфері, куди спрямовані кошти міжнародної спільноти. Підписання Меморандуму також слід розглядати як важливий крок до спільного вирішення питань, пов'язаних зі світовою фінансовою кризою та її наслідків для України.

30 квітня 2009 року Постійна Рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі - найбільшої регіональної організації у сфері безпеки, учасницями якої є 56 країн, призначила Рахункову палату України виконувати функції зовнішнього аудитора ОБСЄ терміном на один рік з можливістю продовження повноважень ще на два терміни.

За порівняно короткий час своєї діяльності Рахункова палата зуміла вирішити головне завдання - сформуватися як дієздатний конституційний орган, створити основи і розробити нову ідеологію публічного, незалежного зовнішнього державного фінансового контролю в Україні, а також зуміла звернути увагу суспільства на хибну систему використання бюджетних коштів, показати, що гроші державного бюджету - це гроші не Уряду і Мінфіну, а гроші платників податків, суспільні кошти, тобто кошти кожного з нас. Слід зазначити, що саме в цьому проявляється сутність діяльності Рахункової палати як органу, що займається не тільки контролем і ревізіями. Рахункова палата - орган, який дає суспільству та органам влади незаангажовану реальну інформацію щодо стану управління коштами Державного бюджету України.

Аудитори Рахункової палати застосовують системний підхід до організації проведення перевірок і аналізу їх результатів. У щоденній роботі фахівці Рахункової палати велику увагу приділяють аналітичній діяльності, оцінці ефективності управління об'єктами перевірки.

Висновки і пропозиції Рахункової палати спрямовані передусім на усунення недоліків у бюджетному процесі, які призводять до неефективного використання бюджетних коштів. Здійснюючи експертизу законопроектів про держбюджет, готуючи висновки Верховній Раді України про використання коштів Державного бюджету України, Рахункова палата бере безпосередню участь у вдосконаленні бюджетного процесу.

Законодавче поле України постійно змінюється. І в цих умовах пріоритетом у роботі Рахункової палати є пошук "чорних дірок" у фінансовій системі держави, через які "витікають" державні ресурси. Вона не тільки виявляє порушення, але й визначає причини, які призводять до них, вказує шляхи усунення порушень і запобігання їм у майбутньому.

З моменту свого створення Рахунковою палатою виявлено багато правопорушень щодо використання бюджетних коштів як на рівні центральних, так і місцевих органів влади. Матеріали щодо виявлених порушень передаються до органів прокуратури для вжиття відповідних заходів. Багато висновків і пропозицій Рахункової палати було взято різними органами державної влади за основу для усунення недоліків і враховано в процесі реформування економіки, при виробленні планів виходу з фінансово-економічної кризи.

Це, зокрема, пропозиції Рахункової палати з удосконалення бюджетного законодавства, ефективного використання бюджетних коштів, припинення згубної практики взаємозаліків, визначення розмірів державного боргу України та організації управління ним.

Про найважливіші результати роботи Рахункова палата регулярно інформує Главу держави, керівництво Верховної Ради України, український Уряд. За результатами проведених контрольно-аналітичних і експертних заходів випускаються інформаційні бюлетені, які передаються народним депутатам України, надсилаються до центральних органів виконавчої влади, готуються інформаційні повідомлення для засобів масової інформації.

Діяльність Рахункової палати - яскравий приклад підвищення інтересу до неї з боку всіх гілок влади і громадськості та зростання її авторитету.

Зважаючи на недоліки, що мають місце в управлінні державними фінансовими ресурсами України, Рахункова палата повинна найближчими роками відігравати більш активну роль у виконанні положень, визначених Конституцією і законами України. На переконання Голови Рахункової палати України Валентина Симоненка, на сьогодні актуальною є реформа системи контролю державних фінансів, флагманом якої повинна стати саме Рахункова палата як незалежний і самостійний державний орган, відповідальний тільки перед Парламентом України.

Поиск по сайту: