ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань.

- Яка зараз пора року?

- Якою була погода протягом минулого тижня?

- Яких ви бачили пташок ідучи до школи чи навпаки?

(Відповіді учнів).

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. До яких дерев прилітають птахи?

(Відповіді учнів).

Педагог. Пропоную вам послухати уривок із оповідан­ня «Дятлова кузня».

Хто це стільки соснових шишок накидав під старою грушею? Я розгорнув сніг і побачив, що їх тут ціла купа і всі якісь розтріпані, немов їх довго били молотком.

Дідусь не сказав мені нічого, тільки порадив зачекати й .подивитися. Я сховався за кущ і став чекати.

Прилетів строкатий дятел у червоній шапочці, клопітливо похазяйнував, постукав по гілці і сказав своє, «чек». Раптом із гори впала шишка і дятел полетів геть.

Я почав здогадуватись. Незабаром дятел повернувся з шишкою в дзьобі. Він спритно затиснув її вщілині між стовбуром та гілкою і ну молотити дзьобом. Ось воно що! Це я знайшов «дятлову кузню»...

—До якого дерева літав дятел?

—Чого він літав до сосни (ялини)?

—Які ще птахи прилітають до цих дерев за шишками?
(Шишкарі)

Загадка.

Примостившись у дворі,

Дістає до даху.

Свої червоні ягідки

Залиша для птахів. (Горобина)

Загадка.

На дереві під вікном

Висить хатка із дашком. Птахи до неї всі летять,

Щоб зерном поласувать.

(Годівничка)

- Розгляньте малюнки. Назвіть птахів.

(Показ малюнків).

- Скажіть, що полюбляють синички, шишкарі, гороб­чики?

(Відповіді учнів).

- Чи знаєте ви, яку погоду може передбачити гороб­чик?

а) горобці у поросі купаються — на негоду.

б) горобці цвірінькають під вікном — на відлигу.

Зимові турботи дорослих.

1. Бесіда.

-Відгадайте загадку.

Як борошно, він білий-білий,

Здається, світ укриє цілий.

Все падає, все нароста,

На села сиплеться й міста,

На гори, на ліси, на ниви –

Пухнастий, легкий, блискотливий.

Лягає майже нам до ніг.

Із вати килим? Ні, це... (сніг).

Прислів'я.

• До Миколи нема зими ніколи.

• Січень снігом сипле, лютий голками коле, а березень
то дощем, то снігом сіє.

Педагог.

- Зараз, діти, ми з вами пограємо у гру, яка називається «Пташиний базар».

Чуєте, якими незвичайними мелодіями зуст­річають нас птахи? (Запис голосів птахів.)

Чи зможе­те виконати таке завдання?

Перед кожною командою набір малюнків та фо­тографій пташок і вірші про них. Вірші пронумеро­вані. Серед зображень знайдіть птаха, про якого, на вашу думку, йдеться у вірші, і на звороті поставте номер відповідного вірша. Це змагання на пра­вильність і швидкість виконання.

Мала пташка ...

Але славнозвісна,

Бо виспівує — щебече

Свої диво-пісні.

Хто із птахів порівнятись

Може з ним в співаннях?

Він мастак непереможний

В пташиних змаганнях.(Соловей.)

Жвава, цвірітить красиво,

Пташка спритна і вродлива.

Чорноока, зелененька —

То ... чепурненька.

Цвінь! Цвінь! Цвінь! Негода йде! —

Мовить чи співає.

Кажуть, взимку мала пташка

Мороз провіщає. (Синичка.)

... — цікавий птах.

Збирається в зграї.

На деревах гнізда

З гілочок складає.

— Карр! — кричати вміє.

Таке в нього соло.

Як кружляє зграя —

Чути крик довкола. (Грак.)

Їх приніс теплий вітер весни

До моєї оселі,

Прилетіли в садок яблуневий вони —

Чорні пташки бадьорі, веселі,

Обновляють в ... гніздечка свої

Та чудово співають, немов солов’ї . (Шпаки.)

Лісова красива птиця

Сумнівної слави.

Бува шастає в садах,

Мовчазна, пістрява.

Може задзьобать курчатко,

Що без квочки ходить.

Своїх малих...

Хто зна де виводить. (Сойка.)

Він — червоногрудий,

Взимку прилітає.

У дітей ця пташка

Радість викликає,

Його ніжний посвист

Із городів лине —

Ніби то співають

Кетяги калини. (Снігур.)

... — птиця працьовита.

Не почуєш його спів.

Тук-тук-тук! — довбає кору,

Винищує шкідників.

Прилітає і в садочки,

Навіть на подвір 'я,

В нього гострий дзьоб міцний.

Різнобарвне пір 'я. (Дятел.)

Сизо-чорна, та не грак,

Менша від ворони.

Де граки, там і вона,

Наче охорона.

Не співає й не мовчить,

Клич її лунає.

Певно, ... якийсь гість

У грачиних зграях. (Галка.)

Не в 'ють вони свого гнізда,

... не годують.

Лише кують: ку-ку! Ку-ку!

Дзвінке кування люди чують. (Зозуля.)

Лісова ...-білобока

Має слух чуткий і гарний зір.

Хрусне гілочка десь ненароком,

Вона чує, що іде там звір,

— Скре-ке-ке! Скре-ке-ке! —

Лемент її чути.

Це у лісі хтось іде —

Мусять всі збагнути. (Сорока.)

Я вас познайомлю з історією назв деяких птахів, про які сьогодні йшлося.

Снігур — слово споріднене зі словом «сніг». Цей птах прилітає в Україну з першим снігом.

Синиця — слово давньогрецького походжен­ня. Назва утворена шляхом звуконаслідування (спів птаха подібний до «зінь»).

Дятел — загальнослов'янська назва, спорід­нена зі словом «довбати». Отже, дятел — «довбаю­чий», «довблячий».

Грак — назва звуконаслідувального характе­ру (кричати різким, хриплим голосом).

Галка — теж назва звуконаслідувального по­ходження. Крик птаха подібний до «гал-ка, гал-ка».

Сойка — назва загальнослов'янська. Слово споріднене із «сяяти». Назва дана за характером забарвлення оперення: на крилах птаха є своєрідне «дзеркальце» з голубих, білих, чорних смужок.

Сорока – слово звуконаслідувального походження (від комплексу «кор», де з часом «к» перейшло в «с»).

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

- Я називатиму початок речення, а вам потрібно закінчити його.

- Шишкарі взимку прилітають до ... (ялини, сосни).

- Взимку дятел любить ласувати ... (насінням шишок).

- Птахам можна давати крихти ... (білого хліба).

- Синичка полюбляє насіння і ... (сало).

- їдальня птахів — ... (годівничка).

ІV. Підсумок заняття.

- Що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

- Як птахи пристосувалися до морозів?

- Чи допомагаєте ви пта­хам взимку?

- Як горобчик пе­редбачає погоду?

(Відповіді учнів).

Поиск по сайту: