Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Хід заняття

І. Вступна частина.

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань.

- Яка зараз пора року?

- Якою була погода протягом минулого тижня?

- Яких ви бачили пташок ідучи до школи чи навпаки?

(Відповіді учнів).

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. До яких дерев прилітають птахи?

(Відповіді учнів).

Педагог. Пропоную вам послухати уривок із оповідан­ня «Дятлова кузня».

Хто це стільки соснових шишок накидав під старою грушею? Я розгорнув сніг і побачив, що їх тут ціла купа і всі якісь розтріпані, немов їх довго били молотком.

Дідусь не сказав мені нічого, тільки порадив зачекати й .подивитися. Я сховався за кущ і став чекати.

Прилетів строкатий дятел у червоній шапочці, клопітливо похазяйнував, постукав по гілці і сказав своє, «чек». Раптом із гори впала шишка і дятел полетів геть.

Я почав здогадуватись. Незабаром дятел повернувся з шишкою в дзьобі. Він спритно затиснув її вщілині між стовбуром та гілкою і ну молотити дзьобом. Ось воно що! Це я знайшов «дятлову кузню»...

—До якого дерева літав дятел?

—Чого він літав до сосни (ялини)?

—Які ще птахи прилітають до цих дерев за шишками?
(Шишкарі)

—Чому?(Їжа шишкарів — насіння ялинкових або сосно­вих шишок)

Загадка.

Примостившись у дворі,

Дістає до даху.

Свої червоні ягідки

Залиша для птахів. (Горобина)

—Чому взимку до горобини прилітають птахи?
(Відповіді учнів).

2. Годівнички для птахів.

— Птахів, які залишаються у нас на зиму, треба підго­довувати, це допоможе вберегти їх від загибелі. А навесні пташки знищать
шкідливих комах і цим врятують не одне дерево.
Годівниці можуть бути різні: столик із дахом, підвішена
бляшанка, дощечка з бортами по краях.

(Показую годівнички).

Для підгодівлі можна використовувати крихти білого хліба, несолоне сало, насіння льону, конопляне насіння.

Чорний хліб шкідливий для птахів.

Загадка.

На дереві під вікном

Висить хатка із дашком. Птахи до неї всі летять,

Щоб зерном поласувать.

(Годівничка)

- Розгляньте малюнки. Назвіть птахів.

(Показ малюнків).

- Скажіть, що полюбляють синички, шишкарі, гороб­чики?

(Відповіді учнів).

- Чи знаєте ви, яку погоду може передбачити гороб­чик?

а) горобці у поросі купаються — на негоду.

б) горобці цвірінькають під вікном — на відлигу.

Зимові турботи дорослих.

1. Бесіда.

-Відгадайте загадку.

Як борошно, він білий-білий,

Здається, світ укриє цілий.

Все падає, все нароста,

На села сиплеться й міста,

На гори, на ліси, на ниви –

Пухнастий, легкий, блискотливий.

Лягає майже нам до ніг.

Із вати килим? Ні, це... (сніг).

- Чим займаються взимку люди у сільській місцевості?
(Затримують сніг на полях, щоб навесні більше вологи по­
трапило у ґрунт, готують техніку до сівби).

(Роздаємо сюжетні малюнки «Праця людей узимку». Діти розглядають їх і складають розповідь про побачене).

2. Зразки завбачення погоди.

- Хто нам повідомляє, якою буде погода на наступний
день? (Синоптики)

- Колись люди самостійно вели спостереження за по­годою, записували спостереження, передавали їх із по­коління в покоління. Ось кілька із них.

• Який перший день грудня, така й уся зима буде.

• Іній на деревах — на мороз, туман — буде відлига.

• Лапатий сніг — на непогоду і відлигу.

Прислів'я.

• До Миколи нема зими ніколи.

• Січень снігом сипле, лютий голками коле, а березень
то дощем, то снігом сіє.

Педагог.

- Зараз, діти, ми з вами пограємо у гру, яка називається «Пташиний базар».

Чуєте, якими незвичайними мелодіями зуст­річають нас птахи? (Запис голосів птахів.)

Чи зможе­те виконати таке завдання?

Перед кожною командою набір малюнків та фо­тографій пташок і вірші про них. Вірші пронумеро­вані. Серед зображень знайдіть птаха, про якого, на вашу думку, йдеться у вірші, і на звороті поставте номер відповідного вірша. Це змагання на пра­вильність і швидкість виконання.

Мала пташка ...

Але славнозвісна,

Бо виспівує — щебече

Свої диво-пісні.

Хто із птахів порівнятись

Може з ним в співаннях?

Він мастак непереможний

В пташиних змаганнях.(Соловей.)

Жвава, цвірітить красиво,

Пташка спритна і вродлива.

Чорноока, зелененька —

То ... чепурненька.

Цвінь! Цвінь! Цвінь! Негода йде! —

Мовить чи співає.

Кажуть, взимку мала пташка

Мороз провіщає. (Синичка.)

... — цікавий птах.

Збирається в зграї.

На деревах гнізда

З гілочок складає.

— Карр! — кричати вміє.

Таке в нього соло.

Як кружляє зграя —

Чути крик довкола. (Грак.)

 

Їх приніс теплий вітер весни

До моєї оселі,

Прилетіли в садок яблуневий вони —

Чорні пташки бадьорі, веселі,

Обновляють в ... гніздечка свої

Та чудово співають, немов солов’ї . (Шпаки.)

Лісова красива птиця

Сумнівної слави.

Бува шастає в садах,

Мовчазна, пістрява.

Може задзьобать курчатко,

Що без квочки ходить.

Своїх малих...

Хто зна де виводить. (Сойка.)

Він — червоногрудий,

Взимку прилітає.

У дітей ця пташка

Радість викликає,

Його ніжний посвист

Із городів лине —

Ніби то співають

Кетяги калини. (Снігур.)

... — птиця працьовита.

Не почуєш його спів.

Тук-тук-тук! — довбає кору,

Винищує шкідників.

Прилітає і в садочки,

Навіть на подвір 'я,

В нього гострий дзьоб міцний.

Різнобарвне пір 'я. (Дятел.)

Сизо-чорна, та не грак,

Менша від ворони.

Де граки, там і вона,

Наче охорона.

Не співає й не мовчить,

Клич її лунає.

Певно, ... якийсь гість

У грачиних зграях. (Галка.)

Не в 'ють вони свого гнізда,

... не годують.

Лише кують: ку-ку! Ку-ку!

Дзвінке кування люди чують. (Зозуля.)

Лісова ...-білобока

Має слух чуткий і гарний зір.

Хрусне гілочка десь ненароком,

Вона чує, що іде там звір,

— Скре-ке-ке! Скре-ке-ке! —

Лемент її чути.

Це у лісі хтось іде —

Мусять всі збагнути. (Сорока.)

Я вас познайомлю з історією назв деяких птахів, про які сьогодні йшлося.

Снігур — слово споріднене зі словом «сніг». Цей птах прилітає в Україну з першим снігом.

Синиця — слово давньогрецького походжен­ня. Назва утворена шляхом звуконаслідування (спів птаха подібний до «зінь»).

Дятел — загальнослов'янська назва, спорід­нена зі словом «довбати». Отже, дятел — «довбаю­чий», «довблячий».

Грак — назва звуконаслідувального характе­ру (кричати різким, хриплим голосом).

Галка — теж назва звуконаслідувального по­ходження. Крик птаха подібний до «гал-ка, гал-ка».

 

Сойка — назва загальнослов'янська. Слово споріднене із «сяяти». Назва дана за характером забарвлення оперення: на крилах птаха є своєрідне «дзеркальце» з голубих, білих, чорних смужок.

Сорока – слово звуконаслідувального походження (від комплексу «кор», де з часом «к» перейшло в «с»).

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

- Я називатиму початок речення, а вам потрібно закінчити його.

- Шишкарі взимку прилітають до ... (ялини, сосни).

- Взимку дятел любить ласувати ... (насінням шишок).

- Птахам можна давати крихти ... (білого хліба).

- Синичка полюбляє насіння і ... (сало).

- їдальня птахів — ... (годівничка).

ІV. Підсумок заняття.

- Що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

- Як птахи пристосувалися до морозів?

- Чи допомагаєте ви пта­хам взимку?

- Як горобчик пе­редбачає погоду?

(Відповіді учнів).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.