Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аналіз умов праці в економічному відділі на ТОВ «Тарвакс»



Вимоги з техніки безпеки, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, системою стандартів безпеки праці, правилами та інструкціями, повинні забезпечити такий стан умов праці, який виключав би нещасні випадки на підприємстві. Виконання цих вимог забезпечується чіткою організацією праці, виконанням трудової дисципліни, безпекою обладнання.

Використання електричної енергії на підприємствах пов’язане з небезпекою впливу електричного струму на організм людини та може привести, при порушенні правил експлуатації, до травм, а також до смертельних випадків. Відсутність видимості електроструму для почуттів людини робить електрострум більш небезпечним.

Дія струму на людину відбувається у тяжких і різних формах , які тягнуть порушення фізіологічних, біологічних та енергетичних процесів життєдіяльності організму [53, c. 143].

Небезпека ураження електрострумом залежить від багатьох умов та факторів, які включають метеорологічні умови, забруднення повітря (струмопровідним пилом). В таких умовах знижується енергетичне протистояння людини, додатково збільшуючи небезпеку ураження струмом. Для забезпечення електробезпеки застосовуються такі технічні засоби як захисне заземлення, занулення, мала напруга і т.п.

Суттєвою вимогою здорової та високопродуктивної праці є забезпечення необхідної кількості чистого повітря з нормальними метеорологічними параметрами. Повітря в приміщення і на робочих місцях повинно мати хімічний склад чистого атмосферного повітря, метеорологічні умови приміщень зумовлюються наступними параметрами: температура, відносна вологість та швидкість повітря, барометричний тиск.

Розрахунок штучного освітлення полягає у визначенні необхідної кількості та потужності ламп.

Приміщення для ремонту відповідно до норм стандарту до висоти 1,25 м відносяться до групи електронебезпеки А3, а вище 1,25 м – до групи А5.

Тому вся освітлювальна мережа разом з лампами і вимикачами знаходиться вищим 1,25 м від рівня підлоги. Штепсельні розетки в мережу освітлення вмонтовувати не можна, оскільки до них можуть підключити переносне електроустаткування.

Залежно від застосовуваного джерела світла виробниче освітлення підрозділяється на штучне, природне й сполучене. На ділянці по можливості максимально використовується природне висвітлення, що здійснюється через бічні віконні прорізи. Розряд зорових робіт на ділянці -4. Норма освітленості становить для загального – 300 ЛК, для комбінованого – 700 ЛК.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі мережевих отворів [49, c. 164].

При бічному освітленні площа дорівнює:

S = Sn еn k3 0Kσ∂/(100∙ τ0∙ r1) (4.1)

де Sп – площа підлоги, Sn= 470 m2,

еn- нормативне значення коефіцієнта освітлення, (еn = еn3∙ m∙ cк =1,5∙ 09∙ 09=1,2)

K3 – коефіцієнт запасу, K3=1,5;

0 – світлова характеристика вікон, 0=21

τ0- загальний коефіцієнт світлопропускання, τ0 = 0,63;

Kσ∂ – коефіцієнт обліку затінення, Kσ∂ =1;

r1 – коефіцієнт обліку підвищення освітленості при бічному освітленні, r =1.2.

S=470∙ 1,2∙ 1,5∙ 21∙ 1/(100∙ 0,63∙ 1,2) =235 м2.

Для нормальної природної освітленості зони ТО і ПР необхідна велика кількість вікон, що у реальних умовах не представляється можливим, тому зона ТО і ПР в основному освітлюється світильниками.

Розрахунок кількості ламп.

Кількість ламп загального освітлення в зоні ТО і ПР визначається по формулі:

n= Е∙ S∙ К∙ Z/(F∙ ), (4.2)

де Е – норма висвітлення, Е= 200 Лк;

К – коефіцієнт запасу, К=1,5;

Z- коефіцієнт нерівномірності висвітлення, Z=1,2;

– коефіцієнт використання освітлювальної установки;

F – світловий потік лампи, для лампи ЛБ-80 світловий потік F= 5220 ЛМ.

Щоб визначити коефіцієнт використання освітлювальної установки, необхідно вичислити індекс приміщення і по формулі:

i = a ∙ B/(Hc ∙ (a + b)), (4.3)

де а, b – довжина и ширина приміщення, м;

Нс – висота розміщення світильників. Нс =3,6 м;

i = 20 ∙ 24/ (3,6∙(20 + 24)) = 3,03

Коефіцієнт освітлювальної установки =0,54.

Кількість ламп:

n =200∙480∙1,5∙1/(5220∙0;54) =51,1 шт.

Відповідно до розрахунку на ділянці необхідно встановити 51 світильники.

Розрахунок місцевого освітлення.

Для місцевого освітлення застосовуються лампи накалювання. Світловий потік визначається по формулі:

F=1000∙h2∙E∕ς, (4.4)

де h – відстань від лампи до освітленої поверхні, приймаємо h = 0,8 м;

Е – нормативна освітленість, ЛК. Визначається як різниця комбінованого й загального висвітлення,

Е =300-200=100 ЛК;

ς – показник, що залежить від висоти світильника й відстані d від перпендикулярного променя на освітлювану поверхню до освітлюваної точки. ς вибирається за графіком, при h = 0,8 м; d =0,5; ς =280.

Підставляючи значення у формулу 4.4:

F =1000 ∙ 0, 82 ∙ 100/280 = 228,6 ЛМ.

 

Відповідно до розрахунку вибираємо для місцевого висвітлення лампу накалювання на напругу 220 В, зі світловим потоком 1450 ЛМ та розміщуємо відповідно до рис. 4.1.

Рис. 4.1. Схема розміщення світильників

 

Тому вся освітлювальна мережа разом з лампами і вимикачами знаходиться вищим 1,25 м від рівня підлоги. Штепсельні розетки в мережу освітлення вмонтовувати не можна, оскільки до них можуть підключити переносне електроустаткування [53, c. 171].

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.