Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дослід №3. Біологічні та екологічні особливості рослин із різними шляхами фотосинтезу.

Мета: зібрати колекцію рослин із різними шляхами фотосинтезу, встановити їх біологічні особливості.

Завдання:

1. На ділянках знайти рослини, у яких виявлені різні шляхи фотосинтезу:

- С3-шлях (чорнобривці розлогі Tagetes patula L., помідор їстівний Lycopersicum esculentum Mill., конюшина Trifolium L., тощо)

- С4-шлях (кукурудза звичайна Zea mays L., сорго двокольорове (Sorghium bicolor (L.) Moench, просо посівне (Panicum miliaceum L.)

- за типом товстолистих (САМ-метаболізм) (очитки Sedum L., молодило Semperviru L.)

 

Чорнобривці розлогі Tagetes patula L.

 

Помідор їстівний Lycopersicum esculentum Mill.

Конюшина Trifolium L.

Кукурудза звичайна Zea mays L.

Очитки Sedum L.


Молодило Semperviru L.

2. Дати морфологічну характеристику цих рослин, зробити анатомічні зрізи їх листків, розглянути під мікроскопом. Встановити, до яких груп за відношенням до вологості і світла ці рослини відносяться. Виготовити гербарні зразки цих рослин. За літературними джерелами з'ясувати, як анатомо-морфологічна будова рослин пов'язана з особливостями їх фізіології.

 

Морфологічна характеристика рослин.

Конюшина повзуча(Клевер ползучий - Trifolium repens L.) Тип: Непаразитні Підтип: Багаторічні Біологічна група: Ярі Ботанічний клас: Дводольні
Стебло - сланке, голе, з повзучимн пагонами, що на вузлах укорінюються. Листки - трійчасті, на довгих (до 30 см) черешках, 1- 2 см завдовжки. Суцвіття - квітки 6-12 мм, білі або блідорожеві, пізніше бурі, зібрані в кулеподібні головки до 2 см у поперечнику, нещільні. В одному суцвітті налічується 30- 80 квіток. Корінь - стрижневий. Плід - 3-4-насінний біб .Форма - лінійна .Маса 1000 насінин - 0,4-0,6 г. Сходи з насіння і пагони з бруньок, що на кореневій шийці, з’являються в квітні - травні Цвіте - в травні - червні. Плодоносить в липні - жовтні. Максимальна плодючість - близько 7000 насінин. Температура проростання - від +4...+6 (мінімальна) до +20...+22° (оптимальна)Росте на луках, схилах, узліссях. Трав"янистих місцях, по степах, переважно в западинах по всій країні, крім високогір"я Карпат. Використання. Дуже цінна кормова рослина, що витримує інтенсивне випасання і швидко відростає. Використовується переважно як пасовищна рослина. Цінний медонос. Квітки використовують як лікувальний засіб.   Кукурудза культурна (Zea mays L.) Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у грунт на глибину 2-3 м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у грунт до 2,5 м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1 м. Ярусне розміщення коренів у грунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів. Стебло у кукурудзи - міцна, груба, округла соломина, заповнена нещільною паренхімою. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100 у ранньостиглих форм і до 5-6 м у пізньостиглих. Товщина - 2-7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої - до 30-40 і більше. Листки лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70-110 см, ширина 6-12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі адекватна кількості стеблових вузлів. У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче суцвіття - волоть і жіноче - початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною (рис 26 і 27). Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів - пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими - квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300-1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками - початки - розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні - товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25% загальної маси по-чатка. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні - шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі - квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна - верхня, друга, нижня - безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен - від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см)ниткоподібного стовпчика і приймочки. Плід у кукурудзи - гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення.   Очиток їдкий, заяча капуста (Sedum acre L.) Невелика (5²15 см заввишки) багаторічна соковита рослина з повзучим розгалуженим кореневищем і короткими тонкими корінцями. Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі. Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, зверху опуклі, розташовані черепичасто в п'ять-шість рядів на безквіткових гілочках. На квітконосних пагонах листки розташовані рідше. Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок. Квітки середніх розмірів, оцвітина подвійна. Чашечка світло-зелена або жовтувата з п'ятьма довгасто-яйцеподібними чашолистками (2—3 мм завдовжки). Віночок золотисто-жовтий з п'яти вільних пелюсток, у 2—3 рази більших за чашечку. Тичинок 10. Вони трохи коротші від пелюсток. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда. Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі. Насіння дрібне, світло-коричневе, довгасте, з одного кінця звужене. Очиток їдкий росте в соснових лісах, на дюнах, на пісках. Світлолюбна рослина. Поширена по всій Україні. Заготовляють його в районах поширення. Цвіте у травні — липні.

 

3. На основі спостережень та літературних даних скласти таблицю

 

 

Вид рослин Шлях фотосинтезу Екологічна група по відношенню
до вологи до світла
Конюшина повзуча С-3 шлях мезофіт геліофіт
Кукурудза культурна С-4 шлях мезофіт геліофіт
Очиток їдкий CAM-шлях Ксерофіт (сукулент) геліофіт

4. Зробити висновки про те, які біологічні та екологічні особливості узгоджуються з їхніми фізіологічними процесами, зокрема із фотосинтезом.

 

Висновок:Всі вище розглянені рослини є світлолюбними, це говорить про те що у них інтенсивно відбуваються процеси фотосинтезу. Однак С-4 рослини можуть накопичувати вуглекислий газ і використовувати його ефективніше ніж С-3 рослини. Це пов’язано з рядом особливостей їх фізіології і анатомії: великі, розгалужені міжклітинники дозволяють поглинати вуглекислий газ у величезній кількості фотосинтезуючих клітин.

Здійснення фотосинтезу по САМ-шляху дозволяє рослинам максимально економити воду і підтримувати процес фотосинтезу в умовах гострого водного дефіциту. Однак, САМ-шлях не може забезпечувати високої продуктивності рослин, тому дані рослини повільно ростуть і не можуть конкурувати з С-3 і С-4 рослинами, при менш екстремальних умовах. Доказом цього є невеликі розміри Очітка їдкого в порівняні з іншими видами рослин.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.