З дисципліни «Адміністративна юстиція»

1. Інститут адміністративної юстиції є необхідною умовою існування:

а) правової держави;

б) тоталітарної держави;

в) авторитарної держави;

г) розвинутого громадянського суспільства;

ґ) демократичної держави;

д) капіталістичного засобу виробництва.

Вибрати всі можливі варіанти.

2. Адміністративна юстиція в Україні виникла та розвивалася:

а) як інститут кримінального права та науки;

б) як інститут спочатку дореволюційного поліцейського права, а потім і радянського права;

в) з моменту проголошення незалежності України.

3. Адміністративна юстиція у вітчизняній правовій системі є:

а) самостійною процесуальною галуззю права;

б) самостійною матеріальною галуззю права;

в) інститутом цивільно-процесуального права;

г) інститутом господарського процесуального права;

ґ) інститутом адміністративного права;

д) комплексною галуззю національного законодавства.

Вибрати всі можливі варіанти.

4. Під адміністративною юстицією традиційно розуміють:

а) судовий захист (адміністративне судочинство);

б) оскарження управлінських актів в адміністративному порядку;

в) судовий захист і оскарження в адміністративному порядку.

Вибрати всі можливі варіанти.

5. Адміністративна юстиція - це:

а) розгляд судами справ про накладення адміністративних стягнень;

б) судовий захист прав та інтересів учасників правовідносин, які виникають у сфері управлінської діяльності держави та місцевого самоврядування;

в) адміністративна галузь правосуддя;

г) зовнішній контроль за діями адміністративних органів і їхніх посадових осіб щодо громадян;

ґ) процесуально-адміністративна діяльність органів юстиції.

6. Метою адміністративної юстиції є:

а) забезпечення діяльності органів юстиції;

б) забезпечення законності та правопорядку в приватноправових відносинах;

в) захист прав та інтересів суб'єктів господарювання;

г) захист прав, свобод та інтересів громадянина;

ґ) захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

7. Запровадження адміністративної юстиції пов'язано із:

а) судово-правовою реформою;

б) політичною реформою;

в) адміністративно-територіальною реформою;

г) реформуванням адміністративного права;

Вибрати всі можливі варіанти.

8. Необхідність формування адміністративних судів в Україні випливає з:

а) вимог Конституції України;

б) рішення Європейського Суду з прав людини;

в) принципу розподілу влад;

г) рішення з'їзду суддів України;

ґ) орієнтації нашої країни на побудову правової та демократичної держави;

д) прийняття нових ЦПК та КАС України.

Вибрати всі можливі варіанти.

9. Навчальна дисципліна «Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство» вивчає:

а) матеріальні та процесуальні проблеми адміністративної відповідальності;

б) адміністративно-процесуальне законодавство;

в) теорію адміністративного судочинства.

г) процедуру надання адміністративних послуг.
Вибрати всі можливі варіанти.

10. Терміни «судовий контроль в системі публічного управління» та «адміністративна юстиція» є:

а) тотожними;

б) суміжними;

в) співвідносяться як ціле та частина;

г) їх співвідношення є дискусійним в науці.

11. Об'єктом судово-адміністративного захисту є:

а) суб'єктивні публічні права;

6) матеріальні норми права;

в) життя та здоров'я людини;

г) відносини власності;

ґ) управлінські відносини.

12. Суб'єктивне право - це:

а) міра можливої поведінки;

б) система загальнообов'язкових норм;

в) міра належної поведінки.

13. Суб'єктивне право як юридична категорія означає встановлені у правовій нормі:

а) свободу поведінки індивіда в межах, закріплених правовою нормою;

б) можливість користуватися певними соціальними благами;

в) право на здійснення конкретних дій і право вимагати вчинення відповідних дій від інших осіб;

г) можливість звертатися за захистом свого права до суду;

ґ) єдність всіх перелічених вище ознак.

14. До сфери адміністративної юстиції належать:

а) публічно-правові відносини;

б) приватноправові відносини;

в) ні публічно-правові, ні приватноправові;

г) і публічно-правові, і приватноправові.

15. Публічне право:

а) регламентує організацію і діяльність публічної влади і її відношення з приватними особами;

б) регулює відносини між приватними особами;

в) орієнтоване на індивідуальні інтереси;

г) орієнтоване на задоволення суспільних потреб;

ґ) за характером регулювання є імперативним;

д) за характером регулювання є диспозитивним.

Вибрати всі можливі варіанти.

16. Публічний інтерес це:

а) синонімом суспільного інтересу;

б) синонімом державного інтересу;

в) синонімом управлінського інтересу;

г) синонімом індивідуального, особистого інтересу.

Вибрати всі можливі варіанти.

17. До понять публічного права належать:

а) держава;

б) влада;

в) правочин;

г) бюджет;

ґ) пенсія;

д) шлюб;

є) засоби масової інформації;

є) органи державного управління;

ж) господарський спір;

з) громадські об'єднання;

и) податки;

і) виборчий процес;

Вибрати всі можливі варіанти.

18. Ознака публічності у понятті «суб'єктивні публічні права» означає:

а) можливість впливати на управлінські процеси, приймати участь у державній та суспільно-політичній діяльності;

б) користуватися передбаченими Конституцією правами та свободами;

в) оскаржувати дії (бездіяльність) та рішення органів влади та їх посадових осіб до суду;

г) всі варіанти є правильними;

ґ) жоден варіант не є правильним.

Вибрати всі можливі варіанти.

19. До адміністративних судів можуть бути оскаржені:

а) будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних
повноважень;

б) управлінські дії;

в) правові акти управління;

г) рішення господарських та загальних судів;

ґ) підзаконні акти податкової служби;

д) конституційність прийнятих Верховною Радою законів.

Вибрати всі можливі варіанти.

20. До правових форм державного управління належать:

а) видання нормативних актів управління;

б) видання індивідуальних актів управління;

в) укладання адміністративних договорів;

г) здійснення юридично значимих дій;

г) проведення організаційних заходів;

д) здійснення матеріально-технічних операцій;

Вибрати всі можливі варіанти.

21. Адміністративний договір – це:

а) будь-який договір, в якому однією зі сторін виступає суб'єкт владних повноважень;

б) договір, зміст якого становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін договору;

в) договір, сторонами якого є лише органи державного управління.

22. До правових актів управління (адміністративних актів) належать:

а) закони;

б) судові рішення;

в) наказ ректора про зарахування до вищого навчального закладу;

г) службове подання;

ґ) постанови Кабінету Міністрів України;

д) наказ Міністра юстиції України;

є) протест прокурора;

є) рішення сесії Запорізької обласної ради;

ж) розпорядження голови обласної державної адміністрації;

з) рішення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства;

и) довіреність;

і) протокол засідання кафедри адміністративного та господарського права ЗНУ.

Вибрати всі можливі варіанти.

23. Адміністративна справа - це:

а) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

б) передана на вирішення адміністративного суду справа про
накладення адміністративних стягнень;

в) вид адміністративної процедури.

24. Адміністративно-правовий спір та публічно-правовий спір – це:

а) тотожні поняття;

б) адміністративно-правовий спір є різновидом публічно-правового;

в) публічно-правовий спір є різновидом адміністративно-правового.

25. Предметом адміністративно-правового спору є:

а) адміністративні акти;

б) адміністративні справи;

в) суб'єктивні права та обов'язки, що порушені в результаті
управлінських дій;

г) законність адміністративного акта;

г) накладення адміністративних стягнень.

Вибрати всі можливі варіанти.

26. Компетенція адміністративних судів поширюється на:

а) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

б) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

в) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

г) публічно-правові спори, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

ґ) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

д) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

е) спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

є) спори про накладення адміністративних стягнень;

ж) спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Вибрати всі можливі варіанти.

27. Система адміністративних судів в Україні визначена:

а) Концепцією судово-правової реформи;

6) Концепцією адміністративної реформи;

в) Законом «Про судоустрій України та статус суддів»;

г) Кодексом адміністративного судочинства.

28. До системи адміністративних судів належать:

а) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Виший адміністративний суд, Верховний Суд України;

б) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Виший адміністративний суд, Касаційний суд України, Верховний Суд України;

в) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Виший адміністративний суд, Верховний Суд України, Конституційний Суд України.

29. Структура Вищого адміністративного суду складається з:

а) Голови, заступників, суддів, судових палат, колегії суддів палати, президії Вищого адміністративного суду, Пленуму Вищого адміністративного суду;

б) Голови, заступників, суддів, судових палат, колегії суддів палати;

в) Голови, заступників, судових палат, колегії суддів палати, президії Вищого адміністративного суду, Пленуму Вищого адміністративного суду;

г) Голови, першого заступника, заступників, судових палат, колегії суддів палати, президії Вищого адміністративного суду, Пленуму Вищого адміністративного суду.

30. Структура апеляційного адміністративного суду складається з:

а) голови, заступників, судових палат, президії апеляційного адміністративного суду, Пленуму апеляційного адміністративного суду;

б) голови, заступників, суддів, судових палат, президії апеляційного адміністративного суду;

в) голови, заступників, судових палат, суддів.

31. Структура місцевого адміністративного суду складається з:

а) голови, заступників, суддів;

б) голови, заступників, судових палат, судових колегій, суддів;

в) голови, заступників, судових палат, суддів, президії місцевого адміністративного суду;

г) голови, заступників, судових палат, суддів, президії місцевого адміністративного суду, Пленуму місцевого адміністративного суду.

32. Кодекс адміністративного судочинства був прийнятий:

а) 18 вересня 2004 р.;

б) 28 червня 1996 р.;

в) 6 липня 2005 р.;

г) 1 вересня 2005 р.

33. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні справи:

а) у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

б) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

в) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вибрати всі можливі варіанти.

34. Окружним адміністративним судам підсудні справи:

а) у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки;

б) щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади;

в) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Вибрати всі можливі варіанти.

35. Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи:

а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України;

в) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вибрати всі можливі варіанти.

36. За загальним правилом територіальної підсудності адміністративні справи вирішуються адміністративним судом:

а) за місцезнаходженням відповідача;

б) за місцезнаходженням позивача;

в) за згодою позивача та відповідача.

37. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами:

а) за місцезнаходженням відповідача;

б) за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача;

в) всі варіанти вірні.

38. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:

а) верховенство права;

б) законність;

в) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

г) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;

ґ) гласність і відкритість адміністративного процесу;

д) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду;

є) обов'язковість судових рішень;

є) всі варіанти є вірними.

39. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються:

а) в окружному адміністративному суді колегією у складі
трьох суддів;

б) в окружному адміністративному суді одноособово суддею.

40. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється:

а) суддею одноособово;

б) колегією в складі п'яти суддів;

в) колегією в складі трьох суддів.

41. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у касаційному порядку здійснюється:

а) колегією у складі не менше п'яти суддів;

б) колегією у складі трьох суддів;

в) суддею одноособово.

42. Судові виклики і повідомлення здійснюються:

а) повістками про виклик;

б) повістками-повідомленнями;

в) допускається судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації.

Вибрати всі можливі варіанти.

43. Особами, які беруть участь у справі, є:

а) сторони;

б) судовий розпорядник;

в) треті особи;

г) представники сторін та третіх осіб;

ґ) експерт;

д) перекладач;

є) свідки.

Вибрати всі можливі варіанти.

44. Адміністративна процесуальна дієздатність – це:

а) здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві;

б) здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові;

в) те саме, що й адміністративна деліктоздатність.

45. Позивачем в адміністративній справі можуть бути:

а) громадяни України;

б) громадяни України, іноземці чи особи без громадянства;

в) громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень;

г) підприємства, установи, організації (юридичні особи);

г) суб'єкти владних повноважень.

46. Відповідачем в адміністративній справі є:

а) суб'єкт владних повноважень, а у випадках, встановлених КАС України, і фізичні та юридичні особи;

б) громадяни України, іноземці чи особи без громадянства;

в) підприємства, установи, організації (юридичні особи);

г) суб'єкти владних повноважень.

47. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі, на здійснення представництва в суді мають бути підтверджені:

а) їх підтвердження є необов'язковим;

б) довіреністю;

в) усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання;

г) усною заявою самого представника із занесенням її до журналу судового засідання;

ґ) документами, які підтверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, яку вони представляють.

Вибрати всі можливі варіанти.

48.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на:

а) відповідача;

б) позивача;

в) суд.

49. Суд забезпечує докази:

а) допитом свідків;

б) призначенням експертизи;

в) витребуванням та оглядом письмових або речових доказів;

г) всі варіанти є вірними.

50. Письмовими доказами є:

а) лише письмові документи, що містять в собі відомості про
обставини, які мають значення для справи;

б) електронні документи, що містять в собі відомості про
обставини, які мають значення для справи;в) документи (в тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

51. Комісійна експертиза проводиться:

а) не менш як двома експертами одного напряму знань;

б) не менш як двома експертами різних галузей знань або
різних напрямів у межах однієї галузі знань;

в) одним експертом.

52. Комплексна експертиза проводиться:

а) не менш як двома експертами різних галузей знань або
різних напрямів у межах однієї галузі знань;

б) не менш як двома експертами одного напряму знань;

в) такого виду експертизи не передбачено.

53. Оцінюючи докази, суд:

а) віддає перевагу письмовим та речовим доказам;

б) ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили;

в) віддає перевагу результатам експертизи.

54. Створення системи спеціалізованих судів для вирішення адміністративних спорів є характерним для:

а) адміністративної моделі адміністративної юстиції;

б) адміністративно-судової моделі адміністративної юстиції;

в) квазісудової моделі адміністративної юстиції;

г) загально судової моделі адміністративної юстиції.

55. Входження органів адміністративної юстиції до системи органів державного управління є характерним для:

а) квазісудової моделі адміністративної юстиції;

б) адміністративної моделі адміністративної юстиції;

в) адміністративно-судової моделі адміністративної юстиції.

56. Створення системи спеціальних трибуналів для розгляду адміністративних спорів, підконтрольних судам загальної юрисдикції характеризує:

а) квазісудову модель;

б) адміністративну модель;

в) загальносудову модель;

г) взагалі не характерне для адміністративної юстиції.

57. Квазісудова модель адміністративної юстиції характерна для:

а) Німеччини, Франції, Італії;

б) США, Великобританії, Австралії;

в) Росії, Польщі, Естонії.

58. Адміністративно-судова модель характерна для:

а) Німеччини, України;

б) Франції, Італії, Польщі;

в) США, Великобританії, Австралії

Основна література

Нормативні джерела

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, підписана 4 листопада 1950 р.

3. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 40. - Ст. 263.

4. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації зако­нодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 21 листопада 2002 року // Відомості Верховної Ради України.-2003.-№3, - Ст. 12.

5. Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 50. - Ст. 540.

6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 30. - Ст. 260

7. Закон України від 2 жовтня 1996 р. «Про звернення громадян» // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 47. - Ст. 256.

7. Закон України від 7 лютого 2002 р. «Про судоустрій України» // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28. - Ст. 180.

8. Закон України від 7 липня 2010 р. «Про судоустрій та статус суддів» // Офіційний Вісник України. - 2010. - № 55/1. - Ст. 1900.

9. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 35-36, 37. - Ст. 446.

10. Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98 «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні».

11. Указ Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006 «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» // Урядовий кур'єр. - 2006. - № 95.

12. Інформаційний лист Верховного Суду України від26.12.2005. №3.2.-2005 «Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами».

Поиск по сайту: