 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Приклад виконання завдання
На відстані RХНО-ПШРХ = 3 км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ = 2 км. Вихідні дані задані таблицею 1.2.
Таблиця 1.2 – Вихідні дані
Необхідно оцінити хімічну обстановку, що склалася внаслідок аварії на ХНО, розрахувавши параметри, визначені в п. 1.2.
Розрахунок. 1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря за таблицею 1.3 (п. 1.5) визначаємо глибину поширення хмари Г=9,1 км. 2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери за таблицею 1.6 (п. 1.5) визначаємо швидкість переносу фронту хмари Uпep =10 км/год.
3. Визначаємо максимальну глибину переносу хмари за 4 години: Гмах = 4·Uпep = 4·10 = 40 км.
4. Порівнюємо значення глибини поширення хмари Г, км (п. 1) зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах (п. 3). Оскільки Г < Гмах, для подальших розрахунків використовуємо значення Г, км, обчислене у п.1.
5. Уточнюємо глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування. Оскільки характер розливу – «вільно», то kобв = 1.
6. Визначаємо глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:
Гобв = Г / kобв = Г / 1= 9,1 км.
7. За таблицею 1.8 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ = 1,8.
8. Уточнюємо глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:
9. За таблицею 1.9 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт φ = 900, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного забруднення.
10. Визначаємо площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари:
SЗМХЗ = 8,72· 10 -3 · Гуточн2· φ = 8,72· 10 -3 · 8,2112· 90 = 52,91 км2.
11. За таблицею 1.10 (п. 1.5) визначаємо коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К=0,081.
12. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення:
SПЗХЗ = К· Гуточн2·N0,2 = 0,081· 8,2112·40,2 = 7,206 км2.
13. Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:
14. Наносимо обстановку, що склалася, на карту (рис. 1.2).
Рис. 1.2 – Нанесення на карту хімічної обстановки
15. Оскільки Гуточн ≥RХНО-Об (9,1 км > 6 км), то визначаємо час підходу хмари до об’єкта: t = RХНО-Об / Uпep = 6 / 10 = 0,6 год ≈ 36 хв.
16. Визначаємо кількість людей, що потрапляє до зон забруднення. 16.1 До ЗМХЗ:
16.2 До ПЗХЗ:
17. Визначаємо втрати населення. 17.1. Визначаємо втрати в ЗМХЗ. 17.1.1 Визначаємо загальні втрати:
17.1.2 Визначаємо структуру втрат:
– легкі:
– середньої важкості:
– зі смертельними наслідками:
17.2. Визначаємо втрати в ПЗХЗ. 17.2.1 Визначаємо загальні втрати:
17.2.2 Визначаємо структуру втрат:
– легкі:
– середньої важкості:
– зі смертельними наслідками:
18. За таблицею 1.14 (п. 1.5) визначаємо термін дії джерела забруднення ТДЗ =1,12 год.
Поиск по сайту: |
