Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із ЗНМ

Заняття проводять індивідуально та по підгрупах 3-4 дітей по 20-25 хв. Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання, на основі яких здійснюється розвиток всіх компонентів мови.Корекція звуковимови передбачає уточнення вимови голосних і приголосних звуків раннього онтогенезу та формування правильної артикуляції відсутніх звуків пізнього онтогенезу, їх автоматизацію та диференціацію в різних фонетичних умовах. Відбувається розвиток фонематичного слуху, фонематичних уявлень, простих форм фонематичного аналізу (виділення наголошеного голосного на початку слова, виділення звука в слові, виділення першого та останнього звука в слові. Становлення вимовної сторони мовлення тісно пов’язане з формуванням складової та ритмічної структури мовлення. Закріплюються навички правильного чіткого відтворення 3-4-х складних слів різної звуконаповнюваності. Але вправи проводяться на матеріалі тих звуків, які правильно вимовляються.

На третьому етапі (ІІІ-й рівень ЗНМ) навчання головним завданням є розвиток зв’язного мовлення, тобто повне послідовне системне викладення думки (переказ побаченого, прочитаного, почутого, будь-яку подію, яка відбулася на основі подальшого розширення і уточнення словника імпресивного та експресивного мовлення, можливосі диференційованого використання граматичних форм слова та словотворних моделей різних синтаксичних конструкцій. Таким чином корекційно-логопедичний вплив спрямований на розвиток різних компонентів мовленнєвої здібності (фонетичного, лексичного, словотворного, морфологічного, семантичного). Більш ефективне оволодіння усним мовленням дітей із ЗНМ ІІІ-го рівня, їх підготовку до навчання грамоти забезпечує формування елементарного усвідомлення явищ мови і мовлення.

Зміст корекційного навчання включає розширення і уточнення пасивного і активного словника, розвиток імпресивного та експресивного мовлення в процесі сприймання, диференціювання та правильного використання граматичних форм словозміни і словотворення, різних типів синтаксичних конструкцій, формування зв’язного мовлення, корекція фонетико-фонематичної сторони мовлення.

На третьому етапі іде робота над удосконаленням словника експресивного мовлення, уточненням значень слів над семантизацією лексики. Навчають використовувати слова, які позначають матеріал, слова з протилежним та схожим значенням. Багатозначні слова, слова з переносним значенням

У дітей розвивають навички правильної побудови простих поширених речень, речень з однорідними членами, простих складносурядних та складнопідрядних речень із використанням сполучників причини, мети, умови і часу.

У формуванні зв’язного мовлення удосконалюють навички описових розповідей, переказу літературних творів та народної творчості, творчого розповідання на основі творчої уяви з використанням набутих знань.

Планування корекційно-виховної роботи проводиться з урахуванням індивідуальних здібностей дітей. Пріоритетні завдання логопедичної корекції:

- розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письма;

- формування комунікативних умінь;

- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;

- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого

мовлення;

- розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційність тощо);

- розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо);

Зміст корекційного навчання у спеціальних групах для дітей із ФФН

Сучасний розвиток суспільства передбачає переорієнтацію загальнолюдських цінностей, появу новітніх досягнень науки, докорінну зміну концептуальних засад освіти, у т. ч. й дошкільної, вироблення в освітньому просторі вектора якісно нової спрямованості на розвиток дитини, її особистісних і культурних якостей.

Потребами сьогодення продиктована необхідність оновлення програмно-методичного забезпечення загальної та спеціальної дошкільної освіти, що знаходить своє втілення у розробці нових корекційних програм, навчально-методичних посібників, появі осучаснених підходів до подолання мовленнєвих вад.

Заняття – основна форма роботи у дошкільному навчальному закладі (ДНЗ) як загального розвитку, так і спеціального компенсуючого типу. Одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти є формування у дітей мовленнєвої компетентності як основи соціалізації, цілісного, всебічного гармонійного розвитку дошкільника.

Виходячи з того, що провідною діяльністю дитини-дошкільника є гра, нами започаткований термін „ігри-заняття”, адже весь освітньо-виховний процес має відбуватися на основі ігрової діяльності, одночасно здійснюючи корекційно-розвивальний і навчально-пізнавальний вплив. У логопедичній групі, з метою досягнення найбільш ефективних результатів корекційно-розвивальної роботи, ігри-заняття з формування мовленнєвої полікомпетентності доцільно будувати з урахуванням позицій психолінгвістичного та діяльнісного підходів.

Плануючи розклад, ігри-заняття слід об’єднувати таким чином, щоб вони за своїм характером не були одноманітними. Так, наприклад, ігри-заняття з формування елементарних математичних уявлень або розвитку мовленнєвої діяльності краще проводити суміжно з іграми-заняттями музикою чи фізичною культурою.

Розглянемо, які саме ігри-заняття проводять педагоги спеціального ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ.

Учителем-логопедом проводяться:

• фронтальні ігри-заняття – з усіма дошкільниками групи упродовж 20 хв.;

• підгрупові ігри-заняття – з 4–6 особами (в залежності від логопедичного висновку та наповнюваності групи) упродовж 15–20 хв.;

• індивідуальні ігри-заняття – з однією дитиною не більше 10 хв.

Вихователем проводяться:

• фронтальні ігри-заняття – підсумкові, узагальнюючі, на закріплення сформованих знань, набутих умінь і навичок;

• підгрупові ігри-заняття, котрі узгоджуються з розкладом вчителя-логопеда;

• індивідуальні ігри-заняття, що здійснюються за книгою взаємозв’язку вчителя-логопеда з вихователями групи у другій половині дня.

Вихователь організує та проводить наступні види ігор-занять:

– з розвитку мовленнєвої діяльності („Логопедична мозаїка”);

– по удосконаленню навичок зображувальної діяльності („В мене ножиці слухняні” – аплікація, „Люблять пальчики ліпити” –

ліплення, „Світ барвистої веселки” – малювання);

– з удосконалення навичок трудової діяльності („В мене руки працьовиті”);

– з формування елементарних математичних уявлень („Число, форма, простір, час”);

– по ознайомленню з природою та світом речей („Люби і знай свій рідний край”).

Абсолютно всі педагоги мають пам’ятати, що будь-яка гра-заняття, проведена у спеціальному ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ, окрім основної мети, завжди повинна розвивати мовлення:

– відбуватися на основі удосконалення окремих ланок мовної системи;

– знаходитись у тісному взаємозв’язку з розвитком інших психічних процесів;

– пов’язуватися з основними видами діяльності (ігровою, практичною, фізичною, трудовою, дослідницькою, зображувальною, творчою);

– враховувати зону актуального і найближчого розвитку дитини.

Поиск по сайту: