Для ОП у тваринництві застосовують 2 осн форми: відрядну і погодинну. У галузях тваринництва, у яких продукція виробляється рівномірно протягом року ОП виконується за отриману п-цію за міс результати, виходячи із затверджених у гос-ві розцінок за од п-ції. А в галузях, де п-ція виробляється не регулярно ОП тваринників до надходження п-ції здійсн за обслуговування поголів'я або відправ час виходячи із Т ставок. Після одержання п-ції здійсн кінцевий розрахунок.
Незалежно від системи ОП, яка викорис у гос-ві розробляються і затверджуються розцінки. Вони можуть бути встановлені на тривалий період або диференційовані за період року. Серед найпош систем ОП у тваринництві є відрядна, відрядна преміальна, відрядна прогресивна преміальна, акордно преміальна.
Розрахунок розцінок для ОП тв
Розцінка ОП може бути розрахована для всього
колективу ферми в цілому або для окремих
категорій працівників. В сучасних умовах праця
тваринницьких ферм має колективний характер.
В таких умовах застосовують колективні
розцінки.
Зміна розцінок за періодами року зумовлена нерівномірною продуктивністю тварин, тому у скотарстві виділяють зимовий і літній періоди. Тривалість літнього періоду з 15 травня по 15 жовтня (5міс).
Етапи. розрзхунку_розщндк:
1. етап
Розраховують вихід п-ції від закріпленої за працівником групи тварин
2. етап
Вст розряди робіт, за якими тарифікуються робітники і визн їх Тс
3. етап
Обчислюють тарифний фонд зарплати
1) етап
Визн коеф зб Т фонду ОП (25-50%)
2) етап
Визн розцінку за од п-ції Ро=Тс*Д*Кт*г/В
Додаткова ОП у тваринництві і преміювання
Широко викорис натуральне преміювання працівників тв за одержання високого ділового виходу молодняка, повне збереження поголів’я тварин і підв його продуктивності.
Для прац з обе лугов ВРХ - теля 1-9 міс. віку для працівника
Для пр з обе свиней - порося ж м 15-40 кг Важливе значення для підв ефективності праці має також сис преміювання робітників тв галузі.
Організація структури посівних площ та системи сівозміни.
В організаційно –екон. Основою сівозміни є луково – обгрунтована структура посівних площ.
Структура посівних площ – це відсоткове співвідношення площи посіву окремої культури або групи культур до загальної площи посіву.
Структура посівних площ впливає на урожайність, стан кормової бази і тваринництва і визначає рівень виробництва продукції кожного підприємства.
Раціональна структура посівних площ повина забезпечувати:
- Виконання договірних зобовязень щодо реалізації продукції.
- Внутришніх потреби підпр. продукції рослин.
- Раціональне використання трудових ресурсів і засобів виробництва.
- Виробництво в необхідній кількості і якості кормів для тваринц. з найменшими витратами.
Для економічної оцінки с\г культур ,що вирощують як товарну продукцію використання наступні показники:
1. Урожайність основної продукції : У= В\П (ц.га)
2. Вартість валової продукції з 1 га.
3. Прибуток з 1 га.
4. Собівартість 1ц. продукції
5. Затрати праці на 1 ц. основної продукції
6. Рівень рентабельності виробництва продукції: Р= П\С*100%
Сівозміна – це науково – обгрунтоване чергування с\г культут та парів у часі і території.
Сівозміни відрізняються складом і чергування культур, кількостю полів і їх розмірами.
За ознакою виробництва призначення та вирощування пеаної кульури сівозміни подільється на типи ,а за співвідношенням с\г культур на види.
Виділяють 3 типи сівозміни:
1. Польові – призначені для вирощування зернових і тех. культур , крім того можуть вирощуватись кормові культури.
2. Кормові – призначені для вирощ. зелених , соковитих і грубих кормів.
3. Спеціальні – призначені для вирощування культур які вимагають спеціальних умов і умов агротехнічних.
За видами сівозміни поділяють на:
- Зерно –просапні;
- Зерно –паро – просапні;
- Зерно – травяні;
- Просапні;
- Сидиральні;
- Травопільні;
- Овочеві;
- Грунто –захисні тощо.
Визначаючи кількість сівозмін та розподіляючи культури між ними врвховують: