 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Список використаної літератури. Основні центри торгівлі валютою
Основні центри торгівлі валютою Міжнародні валютні ринки мають географічну локалізацію у світових фінансових центрах (СФЦ)- місця концентрації банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, валютно-фінансових бірж, які здійснюють міжнародні валютні, кредитні та фінансові операції з валютою та валютними цінностями. Основою функціонування СФЦ, характерні ознаки яких наведено у табл. 15.3, є регіональні та національні ринки розвинутих країн з великою відкритою економікою: США, Великобританія, Німеччина, Швейцарія тощо. Умови перетворення валютного ринку в СФЦ: - високий економічний рівень країни географічної локалізації; - активна участь країни у міжнародній торгівлі; - наявність національного ринку капіталів і розвинутої банківської системи; - статус країни з великою відкритою економікою; Таблиця 1 Сучасні світові фінансові центри
- розвиток та розширення транснаціональної банківської активності; - ліберальне валютне та податкове законодавство; - політична стабільність; - зростання ринків євровалют; - зручне географічне розміщення.
Основні види операцій Валютні операції- це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, включаючи операції з використання валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, а також операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей Таблиця 2
Функції валютних ринків Ціною на валютному ринку є валютний курс. Він являє собою ціну грошової одиниці даної валюти в грошових одиницях іншої валюти. 2. Забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків- ця функція виникла в процесі подальшого розвитку та ускладнення міжнародних економічних відносин (МЕВ) (поява прямих закордонних інвестицій, ТНК, світових фінансових центрів - поява світового господарства). Виконуючи цю функцію, валютний ринок дозволяє суб'єктам МЕВ користуватися національними кредитними та фінансовими ринками для фінансування та проведення операцій по всьому світу. Тобто фірми мають змогу отримувати кредити за найнижчими ставками і у найпривабливішій для них валюті, а потім використовувати залучені кошти для фінансування будь-яких операцій. 3. Страхування валютних та кредитних ризиків- ця функція виникла і почала розвиватися відносно недавно (значне підсилення розвитку відбулося після Кінгстонської конференції в 1978 році) після впровадження вільно плаваючих валютних курсів, що значно підвищило валютні ризики суб'єктів МЕВ. Зараз валютні ринки надають можливість суб'єктам МЕВ за допомогою відповідних інструментів (опціони, ф'ючерси, форвардні контракти, валютні свопи) зменшити або зовсім уникнути валютних ризиків, які пов'язані з проведенням операцій в різних валютах. Отримання спекулятивного прибуткуучасниками ринку у вигляді різниці курсів валют. Валютні ринки дозволяють заробляти на проведенні операцій з валютними інструментами, учасники заробляють на різниці курсів купівлі та продажу певної валюти. Тобто спекулянт відкриває позицію по певній валюті і очікує зміни курсу - якщо курс змінився таким чином, яким очікував спекулянт, то він отримає прибуток, якщо ні, то - збиток. 5. Визначення валютних курсів- діяльність операторів на валютних ринках постійно змінює валютні курси тих валют, з якими працюють на цьому ринку. Існує багато причин зміни валютного курсу певної валюти, але всі вони діють опосередковано через зміну попиту і пропозиції на цю валюту на валютних ринках. Таким чином, саме на валютному ринку визначається вартість певної валюти. 6. Диверсифікація валютних резервівбанків, підприємств, держав - тут мова йде про те, що суб'єкти МЕВ можуть певним чином застрахувати себе від змін валютних курсів шляхом розосередження своїх грошових активів в різних валютах. 7. Забезпечення можливості реалізації валютної політики, спрямованої на державне регулювання економічних процесів на національному рівні, а також узгодження відповідних регулятивних заходів у рамках світового господарства.
Валютний ринок України та особливості його функціонування Національна валютна система є органічною частиною системи грошових відносин окремих держав. Її функціонування регулюється національним законодавством. На його основі встановлюється механізм взаємодії національних і світових валют, спосіб їх конвертованості, рейтинг та механізм регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної валютної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів тощо. До складу національних валютних систем сходять відповідні інфраструктурні ланки - банківські та кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю та інші державні і приватні інститути. За сучасних економічних умов, ускладнених світовою фінансовою кризою, національний валютний ринок переживає далеко не найкращі часи. Співвідношення гривни і долара хвилює не тільки професіоналів, а й широкі верстви населення України. Проте, крім дій Національного банку України, на валютні курси в Україні впливають і події світових валютних ринків. У найближчій перспективі валютний ринок буде підданий ще більшому дисбалансу, оскільки погіршаться темпи економічного зростання як на світовому рівні, так і в межах нашої держави. Однією з головних науково-практичних проблем валютно-курсового регулювання протягом останніх років є необхідність знайти рівновагу між динамікою експортного ВВП, загального ВВП, інфляцією, коливаннями світової економічної кон’юнктури, вимогами МВФ та СОТ щодо валютних режимів, конституційною нормою стабільності курсу та рівнем закупівельних валютних інтервенцій в нових умовах нестабільності світової фінансової системи
На базі проведеного у роботі аналізу інституційно-правового забезпечення взаємодії України з МВФ пропонуються шляхи і механізми удосконалення управління золотовалютними резервами держави, які на сучасному етапі використовуються лише для здійснення девізної політики НБУ. З метою поліпшення структури платіжного балансу, запобігання валютним кризам, а також для проведення гнучкої курсової політики доцільно задіяти девізні резерви у зовнішньоторговельному обороті шляхом надання НБУ кредитів Кабінету Міністрів для зовнішніх закупівель і товарних інтервенцій на внутрішньому ринку, що цілком відповідає вимогам і цілям МВФ.
Розвиток національного валютного ринку та діяльності на ньому комерційних банків можна охарактеризувати як шлях до поетапної лібералізації з активним комбінуванням адміністративних та економічних важелів державного регулювання. При чому, переважна більшість обмежень, які мали місце на тому чи іншому етапі розвитку, були достатньо об’єктивно обумовленими та сприяли обмеженню наявних дестабілізуючих факторів. На сучасному етапі розвитку системи регулювання та контролю валютних операцій в Україні, поряд з іншими, одним із найактуальніших завдань є адаптація національної системи валютного регулювання і контролю до умов інтернаціоналізації економічних зв’язків та глобалізації міжнародних фінансових відносин. Через це залишається суперечність між тенденцією до поширення заходів жорсткого валютного контролю з боку держави і необхідністю його лібералізації для пожвавлення ділової активності та глибшої інтеграції до світових фінансових і товарних ринків. З метою реалізації стратегії діяльності банку на валютному ринку доцільно розробити концепцію власної валютної політики, завдяки якій повинна визначатись перспектива розвитку здійснюваних валютних операцій, розроблятись основа для прийняття управлінських рішень щодо майбутніх секторів ринку, банківських продуктів та послуг, асортименту операцій, прибутковості і рівня ризику. У роботі підкреслюється, що необхідність формування стратегії діяльності на валютному ринку для українських комерційних банків носить одне з першочергових значень, а для забезпечення цілісності та комплексності даного документу наведено рекомендації щодо його ключових структурних елементів.
Національний валютний ринок- це регламентований національним законодавством механізм купівлі-продажу національної валюти, її конверсії в іноземні валюти. Національні валютні ринки характеризуються: - обсягом валютних операцій; - кількістю конвертованих валют, що обертаються на ринку; - ступенем конвертованості національної валюти; - характером регулювання валютних операцій, у т.ч. державного регулювання; - ступенем інтегрованості країни у світову валютну систему. Основні проблеми розвитку валютного ринку України: 1) зміцнення позиції національної валюти України на світових валютних ринках; 2) інтеграція національної грошової одиниці у світову та регіональні валютні системи відповідно до світових стандартів; 3) покращення стану і структури платіжного балансу України; 4) проблема скорочення і ліквідації міжнародної кредитної заборгованості; 5) визначення оптимальної позиції гривні в зонах "євро" і "рубля". Умови вирішення цих проблем: - наближення ринкового курсу гривні до паритету купівельної спроможності, у тому числі за рахунок стимулювання попиту на гривню на світових валютних ринках; - кредити мають жорстко регламентуватись і використовуватися для придбання за кордоном новітніх технологій. Це особливо стосується металургійного комплексу як головного постачальника валюти, що потребує модернізації та реконструкції. Структура валютного ринку України представлена його суб'єктами - учасниками валютного ринку (рис. 15.6),
Аналіз інтервенцій на валютному ринку України Валютна інтервенція – форма валютної політики, що передбачає втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти. Методами такого впливу є купівля-продаж значної кількості іноземної валюти.
В І пів. 2015 року загальна сума інтервенцій з продажу НБУ ін. валюти міжбанківському валютному ринку також перевищує обсяги придбання валюти, проте розрив між показниками не є настільки ж значним (1 911,6 млн. дол. США та 1 292,0 млн. дол. США відповідно станом на 01.07.2015 р.).
Обсяг торгів на міжбанківському валютному ринку представлено на рис. 2.7
Дефіцит готівкової іноземної валюти за одночасно високого рівня попиту, а також значна кількість адміністративних обмежень, обумовила виникнення незадоволеного валютного попиту та появу «чорного валютного ринку». Курси купівлі/продажу на «чорному ринку» відрізняються від значень обмінних курсів, встановлених комерційними банками, зазвичай, на 2-3 грн. в бік збільшення. В той самий час реальна різниця між «чорним» та офіціальними обмінними курсами є нижчою, враховуючи стягнення збору до Пенсійного фонду в обсязі 2% від суми придбання валюти в банку. Окрім «обмінних пунктів», через які проходять значні обсяги обороту «чорного ринку», існують також банки, які працюють через «чорну касу», купуючи і продаючи величезні суми грошей без документального оформлення.
Динаміку обсягу торгів на міжбанківському валютному ринку у І півріччі 2015 року поряд із зміною середньозваженого курсу пари UAH / USD на міжбанку представлено нижче, на рис. 2.6
Середньоденний обсяг торгів на міжбанку за підсумком І півріччя 2015 року склав 256,79 млн. дол. США (942,23 млн. дол. США у І півріччі 2014 року). Найбільші обсяги торгів було зафіксовано у березні 2015 року – 5 065,28 млн. дол. США. На рис. 2.6 видно, що пікового значення курс UAH / USD набув в лютому 2015 року, що супроводжувалося деяким ослабленням активності на міжбанківському валютному ринку. Причиною різкого зниження курсу гривні стала відмова НБУ від використання індикативного курсу на валютному ринку та припинення щоденних індикативних валютних аукціонів, що допомагали абсорбувати незадоволений попит, з метою забезпечення єдиного курсу на рівні ринкового, згідно з офіційними заявами керівництва Центробанку.
Обсяг операцій з безготівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку представлено на рис. 2.3
Сукупний обсяг операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України за підсумком І пів. 2015 року склав лише 1 401,3 млн. дол. США (за аналогічний період 2014 року – 9 135,2 млн. дол. США) (див. рис. 2.3). Варто зазначити, що тенденцією останніх місяців є збільшення обсягів депозитів, залучених в національній валюті. В той же час така ситуація може бути пов’язана з невиплатою нарахованих відсотків за депозитними вкладами.
Висновк На сучасному етапі суб’єкти валютного ринку тяжіють до поляризації м’яких валют відносно кількох твердих шляхом фіксацій і прив’язок, утворюючи ”валютні грона”, які розвиваються асинхронно. А отже, у сучасних умовах фінансової глобалізації існує стійкий та обопільний взаємозв’язок між конкурентоспроможністю та режимом курсоутворення – курс впливає на конкурентоспроможність, а конкурентоспроможність ”розхитує” курс, який коливається. Ефективним чинником запобігання валютних криз та прискорення темпів економічного зростання виступає узгодження п’яти складових економічної політики: 1) валютної політики (невеликим здешевленням національної грошової одиниці); 2) грошово-кредитної політики (зміцненням резервів і зменшенням облікової ставки); 3) зовнішньоторговельної політики (поступовою лібералізацією тарифного регулювання); 4) бюджетної політики (стійким рівнем витрат на зарплату) та 5) регуляторної політики (загальним зростанням економічної свободи). Курсове регулювання в Україні офіційно трактується як довгострокове фіксування курсу. Неадекватність такого регулювання вказує на кризу його цілей та потребує якісного удосконалення. Національному банку України доцільно дотримуватись відповідності у своїй діяльності макроекономічній політиці держави, враховуючи той фактор, що оперативне регулювання у сфері грошово-кредитної політики може суперечити меті та завданням економічного зростання. Валютно-фінансове та грошово-кредитне наповнення національно-господарської системи має сприяти економічній динаміці, розвитку торгівлі та зростанню добробуту населення. Для створення господарських передумов переходу національної грошової одиниці України до групи вільноконвертованих, твердих валют і для інтеграції України до Європейської валютної системи валютно-курсова політика держави повинна якісно наповнюватись такими складовими, як: а) структурно-інвестиційна (диверсифікація економіки на основі ПЗНК гривні і прямих інвестицій ТНК, набутті нових конкурентних переваг і покращенні умов торгівлі); б) соціальна (на основі плаваючого курсу гривні розвиток конкурентного внутрішнього ринку, фінансова стабільність твердої валюти, зростання рівня життя в країні). Основними ризиками валютного регулювання на основі заниженого курсу гривні є: 1) можливість валютних коливань від репатріації інвестицій; 2) інфляція внаслідок збільшення обсягів валютних інтервенцій; 3) надмірне зростання попиту на виробничі ресурси. Вказані ризики підлягають управлінню і можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою валютних резервів НБУ, стерилізації грошової маси та товарних інтервенцій.
Список використаної літератури
1. Камаєва В.Д. Економічна теорія: Підручник для вузів. - М.: Владос, 2004
Поиск по сайту: |
