Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Спосіб життя та його значення для процесів старіння.



Спосіб життя – це усталена система форм та видів життєдіяльності, повсякденної поведінки людей, пов’язана з їхнім здоров’ям і яка залежить від світогляду, установок, виробничих та побутових факторів.

Доведено, що переважна більшість випадків передчасного старіння і смерті є наслідком неправильного способу життя (шкідливі звички, незбалансоване харчування, алкоголізм, куріння і т.ін.).

Поняття “спосіб життя” – це шорока категорвя, яка включає:

1) Індивідуальні форми поведінки;

2) Активність та реалізацію усіх можливостей у праці, житті та культурних звичаях;

3) Кількість і якість потреб людей, їх взаємостосунки, емоції та їх суб’єктивне вираження.

Концепція способу життя – це усталена система форм і видів діяльності, повсякденної поведінки і стосунків між людьми при певних умовах зовнішнього середовища, пов’язаних із здоров’ям. Науковцями виявлено тісний зв’язок між способом життя і станом здоров’я літніх і старих людей.

Загальновідомо, що одні люди зберігають до глибокої старості фізичну активність, бадьорість, зовнішню молодечність веселий настрій та оптимізм. Інші ж похмурі, бездіяльні, вічно невдоволені собою та оточуючими. Вивчаючи спосіб життя у попередні роки, майже усі дослідники пересвідчуються, що подібні відмінності між цими людьми існували і раніше, в старості вони просто стали більш помітними.

Поракдоксально, але факт що на темп старіння активний спосіб життя не здійснює безпосереднього впливу, але фізичні можливості людей, які ведуть пасивний, малорухомий спосіб життя, набагато менші, ніж у їхніх ровесників, активних та діяльних.

Старіння наближається до людини двома шляхами:

- Через фізіологічне ослаблення організму,

- Зменшення кола інтересів, яке викликається змінами психики.

На думку деяких герентологів психічне вмирання прискорює фізіологічне, тому люди, яким вдалося довго зберегти психічну активність, продовжують свої зрілі роки і роки ранньої старості. Кожна людина сама вибирає і виробляє свій власний спосіб старіння. Одним із основних завдань медичного обслуговування літніх та старих людей поряд із лікуванням захворювань медичними засобами є підтримка їх життєдіяльності у сім’ї та суспільстві.

Здоров’я і старіння.

Проблеми реформування системи охорони здоров'я не можна відокремити від того факту, що ми живемо в суспільстві, яке дедалі старіє і в якому частка людей, старших за шістдесят п'ять років, постійно зростає. Водночас проблема соціального значення старіння насправді охоплює набагато ширше коло проблем. Яка нині старість, які вона дає можливості і які утруднення — усе це драматично змінюється.

Тут ми маємо справу з двома суперечливими процесами. З одного боку, старші люди в сучасних суспільствах мають, як правило, нижчий статус і менше влади, аніж було в досучасних культурах. У цих культурах, як і в сьогоднішніх незахідних суспільствах (скажімо, в Індії або Китаї), вважалося, що зі старістю приходить мудрість, і в будь-якій спільноті найстарші люди завжди ухвалювали головні рішення. Сьогодні ж старість здебільшого приносить із собою дещо протилежне. В суспільстві, яке безперервно змінюється, як, наприклад, наше, накопичені знання старших людей часто здаються молодим не дорогоцінним надбанням мудрості, а чимось таким, що вже застаріло й не потрібне.

Проте, з другого боку, нині старі люди набагато менш схильні сприймати старіння як неминучий процес руйнації тіла. Тут ми знову маємо нагоду простежити вплив соціалізації природи. Процес старіння колись усіма сприймався як неминучий вияв руйнівної діяльності часу. Але тепер старіння усе більше й більше не сприймається як щось природне; прогрес у медицині та в харчуванні спричинився до того, що багато з процесів, які приводили до старіння й здавалися неминучими, можуть бути зупинені або пригальмовані. Загалом люди сьогодні живуть набагато довше, аніж ще сто років тому, що стало можливим унаслідок удосконалень у харчуванні, гігієні та медицині (див. таблицю 6.2).

Середня ймовірна тривалість життя залежно від статі й віку в Сполученому Королівстві

 
Чоловіки                
Новонароджені 45,5 57,7 67,8 73,2 73,6 74,4 75,4 77,6
У віці 1 року 54,6 62,4 69,5 73,8 74,1 74,8 75,7 77,9
10 років 60,4 65,2 69,9 73,9 74,2 75,0 75,9 78,0
20 років 61,7 66,3 70,3 74,2 74,5 75,3 76,1 78,2
40 років 66,1 69,3 71,4 75,1 75,4 76,3 77,2 79,3
60 років 73,3 74,3 74,9 77,7 77,8 78,6 79,5 81,4
80 років 84,9 84,7 85,2 86,4 86,4 86,8 87,2 88,2
Жінки                
Новонароджені У віці 49,0 61,6 73,6 78,7 78,9 79,7 80,6 82,6
1 року 56,8 65,3 75,1 79,2 79,3 80,1 80,9 82,8
10 років 62,7 67,9 75,4 79,4 79,5 80,3 81,1 83,0
20 років 64,1 69,0 75,6 79,5 79,6 80,4 81,2 83,1
40 років 68,3 71,9 76,3 80,0 80,1 80,9 81,7 83,5
60 років 74,6 76,1 78,8 81,9 81,9 82,6 83,3 84,9
80 рjrsd 85,3 85,4 86,3 88,3 88,3 88,8 89,1 90,0

Середня тривалість життя в цій таблиці — це число років, які ймовірно проживе людина. Джерело: Government Actuary's Department. From Social Trends, 1996, p. 130.

Табпиця 6.3. Частка літніх людей або людей похилого віку (понад 65 років) у кількох вибраних країнах __У 1988 р. з перспективою на 2010 р.

 
Сполучене Королівство 15,5 15,9
США 12,1 13.9
Данія 15,4 16,7
Франція 13,6 16,9
Західна Німеччина 15,4 20,5
Італія 13,7 20,2
Ірландія 11,0 12,8

Джерело: S. Arber and J. Ginn, Gender and Later Life, 1991, table 1.3, p. 8.

У Британії 1850 р. частка людей, старших за шістдесят п'ять років, становила близько 5 відсотків від усього населення. Сьогодні таких людей уже понад 15 відсотків, і ця частка постійно зростає (див. таблицю 6.3). Середній вік мешканців у Британії зростає вже понад півтора сторіччя. В 1800 р. середній вік був дуже низький, він, певно, не перевищував шістнадцяти років. На початку двадцятого сторіччя він уже піднявся до двадцяти трьох. У 1970 р. дорівнював двадцяти восьми рокам, а сьогодні, либонь, уже перейшов тридцятирічну позначку. Середній вік протягом певного часу і далі зростатиме, якщо не відбудеться якихось великих змін у сучасних демографічних процесах. У 2000 р. він, певно, дорівнюватиме тридцяти п'яти рокам, а на 2030 р. досягне тридцяти семи.

Ми спостерігаємо також неухильне зростання кількості людей похилого віку. Згідно з деякими оцінками, число людей у Британії, що мають вісімдесят п'ять років і більше, до 2000 р. зросте на 50 відсотків від нинішнього рівня і становитиме 1,2 відсотка від усього населення.

 


Література:

1. Волков Ю. Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю.Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.

2. Головатый Н.Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.

3. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.

4. Кравченко А.И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр «Академия», 2002.

5. Павловский В.В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.

6. Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.