Для виробників, що працюють на ринку, незалежно від форм власності питання про ціни має дуже велике значення. Ціни, знаходячись у тісному взаємозв'язку з усіма перемінними маркетингу, визначають рентабельність фірми, її життєздатність і фінансову стабільність. Від цін багато в чому залежить досягнення комерційних результатів; вірна чи помилкова цінова політика впливає на всю діяльність виробничо-збутового комплексу фірми.
Правильна методика встановлення ціни, розумна цінова тактика, послідовна реалізація глибоко обґрунтованої цінової стратегії складають необхідні компоненти успішної діяльності будь-якого комерційного підприємства в жорстких умовах ринку.
Ціна - це грошовий вираз вартості товару.
Під ціновою політикою розуміють визначення рівня цін і можливих варіантів їх зміни в залежності від цілей і задач, розв'язуваних фірмою в короткостроковому плані й у перспективі. Розробка цінової політики є однією з основних функцій маркетингу, тому в рамках загальної цінової політики рішення за цінами погоджуються з цільовим ринком фірми, з образом і структурою маркетингу.
Варто сказати, що виділяють три основні цілі ціноутворення, з яких може вибирати фірма:
1) на підставі збуту;
2) на підставі прибутків;
3) на підставі існуючого стану.
У першому випадку фірма зацікавлена в рості чи реалізації максимізації частки на ринку, у другому - у максимізації прибутку, одержанні задовільного доходу, оптимізації доходу від інвестицій чи забезпеченні швидкого надходження готівки.
При цілях, заснованих на існуючому стані, фірма прагне забезпечити собі беззбиткове існування, в умовах гострої конкуренції і змін потреб клієнтів.
Система факторів, що впливають на цінову політику підприємства
В умовах вільного ціноутворення і самостійності підприємства у визначенні цін неминуче виникає у відповідних служб підприємства необхідність вважатися і враховувати фактори, під впливом яких і складається ціна на продукцію.
В економічній літературі найбільше часто зустрічається класифікація факторів ціноутворення в залежності від ступеня контролю над ними з боку фірми, тобто зовнішні і внутрішні стосовно компанії.
Наприклад, Ф.Котлер пропонує наступну модель факторів ціноутворення:
1. Внутрішні фактори.
1.1. Цілі маркетингу.
1.2. Стратегія комплексу маркетингу.
1.3. Витрати.
1.4. Організація ціноутворення.
2. Зовнішні фактори.
2.1. Характер ринку і попиту.
2.2. Конкуренція.
2.3. Інші фактори зовнішнього середовища (економіка, торгові посередники, уряд).
Дана модель має безліч переваг, тому що поєднує в собі у певному виді систематизацію багатьох теорій ціноутворення, що розроблялись раніше іншими авторами.
Незважаючи на те, що даний підхід є досить традиційним і підтримується багатьма іншими авторами, слід зазначити, що він недостатньо повно відбиває можливі сили, що впливають, на процес ціноутворення. Крім цього дану модель неможливо прямо застосувати для встановлення ціни на продукцію, а лише при використанні проміжної моделі (див. схему 4.1).
Схема 4.1. Послідовність розрахунку вихідної ціни на продукцію
Для обліку зазначених особливостей пропонується застосувати диференційований підхід до аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів.
По спрямованості впливу зовнішні фактори розмежовуються на “прямі” (цілеспрямовано впливають на процес ціноутворення) і “непрямі” (що здійснюють комплексний вплив).
Внутрішні фактори розділяються по джерелах виникнення на фактори “узгодження” ( що виявляються при спільних діях з іншими функціональними стратегіями в процесі забезпечення виконання стратегій більш високого рівня) і фактори «підпорядкування» ( що виникають на більш високому стратегічному рівні і напрямні процес ціноутворення в обумовлене ними русло).
Вплив непрямих факторів і факторів узгодження тісно пов'язаний, тому їх вплив неможливо розглядати окремо, але зміни цих факторів і причини їхнього виникнення є принципово різними. У практичній діяльності диференціація впливу цих факторів і причин їхнього виникнення не завжди є можливою, тому в пропонованій моделі приймається допущення про сукупну діяльність цих двох груп факторів.
“Непрямі” фактори - це вся система макрооточення фірми, тому що вона переважно впливає на всю організацію й у тому числі на стратегію ціноутворення й у її складі: