ТЕМА 3. ЗАХИСТ ВІД ШУМУ, ультразвуку та інфразвуку
У ВИРОБНИЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Мета заняття
Вивчення дії на організм людини шуму, ультразвукових та інфразвукових коливань, які виникають у виробничих приміщеннях, нормування параметрів цих чинників, ознайомлення з основними заходами, спрямованими на захист працюючих від негативної дії шуму, ультра- та інфразвуку.
Матеріал для самостійного опрацювання
Частина 2.6. Захист від шуму у виробничому середовищі підручника [1], стор. 198…214.
ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
Витяг з ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
«2. Класифікація виробничих акустичних коливань
2.1. Класифікація шумів
2.1.1. За характером спектра шуми слід поділяти на:
- широкосмугові, з безперервним спектром шириною більш ніж одна октава;
- вузькосмужні або тональні, в спектрі яких є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.
2.1.2. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:
- постійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А";
- непостійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях за часовою характеристикою "повільно" шумоміра по шкалі "А".
2.1.3. Непостійні шуми поділяються на:
- мінливі, рівень яких безперервно змінюється у часі;
- переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А", при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;
- імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому, рівні шуму у дБ(А1) і дБ(А), виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільно" шумоміра, відрізняються не менш ніж на 7 дБ.
2.2. Класифікація ультразвуку
2.2.1. За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:
- повітряний, що передається через повітряне середовище;
- контактний, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.
2.2.2. За спектром ультразвук поділяють на:
- низькочастотний, коливання якого передаються людині повітряним та контактним шляхом (від 1,2 х 104 до 1,0 х 105 Гц);
- високочастотний, коливання якого передаються людині тільки контактним шляхом (від 1,0 х 105 до 1,0 х 109 Гц).
2.3. Класифікація інфразвуку
2.3.1. За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:
- постійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1хв. спостереження;
- непостійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження.
Акустичні параметри, що нормуються
3.1. Параметри шуму, що нормуються
3.1.1. Параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:
L = 20 Lg Р/Ро (1)
де: Р - середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па;
Ро - вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2 х10-5 Па.
3.1.2. При орієнтовній гігієнічній оцінці параметрів постійного широкосмужного шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється застосовувати рівень шуму в дБА, виміряний по шкалі "А" часової характеристики "повільно" шумоміра та визначений за формулою:
LА = 20 Lg РА /Ро (2)
де: РА - ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції "А" шумоміра, Па.
3.1.3. Середній рівень звуку або октавних рівнів звукового тиску визначається згідно з додатком 1.
3.1.4. Параметрами непостійного шуму (що коливається в часі та переривається) на робочих місцях, які нормуються, є інтегральний рівень - еквівалентний (по енергії) та максимальний рівень шуму у дБА.
Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентний рівень шуму у дБАекв. та максимальний рівень шуму - у дБА1.
Еквівалентний рівень - це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного по шкалі "А" шумоміра. Еквівалентний рівень визначається відповідно до додатків 2 та 3.
3.1.5. Допускається для характеристики виробничого шуму на робочих місцях застосовувати дозу шуму або відносну дозу шуму. Метод розрахунку дози наведено у додатку 4.
3.2. Параметри інфразвуку, що нормуються.
3.2.1. Параметри постійного інфразвуку на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукового тиску у октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 2; 4; 8; 16 Гц у децибелах.
3.2.2. Для непостійного інфразвуку параметром, що нормується, є загальний еквівалентний рівень звукового тиску по шкалі "Лінійна" шумоміра у дБлін. Еквівалентний рівень визначають відповідно до додатків 2 та 3.
3.2.3. Для орієнтовної оцінки постійного інфразвуку допускається використовувати рівні звукового тиску по шкалі "Лінійна" та "А" шумоміра.
а) Lлін. - L <= 10 дБ, інфразвук практично відсутній;
б) 10 дБ/Lлін. - L /<= 20 дБ, інфразвук не виразний;
в) Lлін. - L > 20 дБ, виразний інфразвук.
3.3. Параметри ультразвуку, що нормуються
3.3.1. Параметрами ультразвуку, що нормуються, утворюваного коливаннями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску в дБ у третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0; 100,0 кГц.
3.3.2. Параметром ультразвуку, що нормується і передається контактним шляхом, є пікове значення віброшвидкості (м/с) у частотному діапазоні від 0,1 МГц до 10 МГц, або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою:
Lv = 20 lg V/Vо (3)
де: V -пікове значення віброшвидкості, м/с;
Vо - опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5 х 10 м/с.
Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосовувати як параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадратний сантиметр (Вт/кв. см).