Вступил в строй канал, позволяющий обмениваться генетической информацией между США и Китаем со скоростью 10 гигабит в секунду.

Организация BGI, одна из самых крупных в мире организаций, занимающихся исследованиями в области генетики, продемонстрировала новый канал передачи данных, который связал американские и китайские исследовательские и образовательные компьютерные сети. Новый канал позволяет обмениваться информацией со скоростью 10 гигабит в секунду, что позволит в сутки передавать больше 100 миллионов мегабайт данных и что эквивалентно объему более 5400 дисков blu-ray.

Демонстрация возможностей нового канала состоялась 22 июня в Пекине. На первом этапе канал стал мостом между следующими сетями - Internet2, китайской образовательной и научно-исследовательской сетью (China Education and Research Network, CERNET), сетью американского Национального научного фонда (National Science Foundation, NSF) и сетью университета Индианы.

Новый канал позволит эффективно обмениваться генетическими данными трем ведущим научным организациям мирового класса. К примеру, передача файла, содержащего генетическую информацию объемом 24 гигабайта, из Пекина в Калифорнийский университет в Дэвисе была произведена всего за 30 секунд времени. Несколькими днями ранее, используя обычные Интернет-каналы, на такую передачу было бы потрачено несколько часов времени.

Следует отметить, что генетика в настоящее время переживает небывалый подъем. В первую очередь это обусловлено снижением стоимости устройств, позволяющих считывать и определять последовательность генов. Вместе с этим стремительно растут и объемы данных, которыми оперирует эта область науки, и невозможность быстрого и эффективного обмена данными было тем узким местом, которое в некоторой степени тормозило дальнейшее развитие генетики.

"Новый канал на 10 гигабит позволит ученым-генетикам объединить все имеющиеся разрозненные наборы данных в единое целое. Это позволит им глубже проникнуть в тайны жизни, обеспечив совместную работу всех лучших умов в мире" - рассказал доктор Доеи Лиин (Dr. Dawei Lin), директор центра Биоинформатики Генетического центра (Bioinformatics Core of Genome Center) и Национального центра биотехнологической информации (National Center for Biotechnology Information, NCBI).

Під міжнародним технологічним обміном (трансфером технологій) розуміють сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень.

Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного технологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП). Розширення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) потребує величезних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними* розходженнями в технічному рівні окремих країн. В умовах прискорення НТП передова техніка і технологія сконцентровані в невеликій групі промислово розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на НДДКР. Так, у США витрати на НДДКР перевищують витрати на ці цілі в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Японії, разом узяті. Тому в США зосереджена велика частина передових наукових досліджень.

На міжнародному ринку технологій передача технології здійснюється некомер-ційним і комерційним шляхом.

Некомерційними формами технологічного обміну є:

§ технічні, наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика й інша спеціальна література;

§ бази і банки даних;

§ міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції;

§ обмін делегаціями;

§ міграція вчених і фахівців;

§ стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, організаціях;

§ навчання студентів і аспірантів;

§ діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.

До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, відносяться [55, с. 113; 38, с. 506]:

I. Матеріальні види технологій:

§ підприємства "під ключ";

§ технологічні лінії;

§ агрегати, устаткування, інструменти та ін.

II. Нематеріальні види технологій:

§ патент — свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахідникові, і засвідчує його монопольне право на використання цього винаходу;

§ ліцензія - дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;

§ копірайт - ексклюзивне право автора літературного, аудіо-чи відео-продукту на показ і відтворення своєї роботи;

§ товарний знак - символ (малюнок, графічне зображення, поєднання букв тощо) певної організації, що використовується для індивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника;

§ ноу-хау — надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, що є комерційною цінністю, застосовуються у виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом.

III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін.

За призначенням технології поділяються на технології продукції, технології процесів, технології керування.

У сучасних умовах міжнародному технологічному обміну притаманні такі особливості

1. Розвиток ринку наукоемких технологій. Прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортного потенціалу країни, а його "інтелектуалізація", тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Це є чинником економічного зростання. Поглиблення міжнародного поділу праці призводить до зростання зовнішньоекономічних інноваційних ресурсів, пов'язаних з міжнародним трансфертом технологій. Міжнародний технологічний обмін може до певної міри компенсувати нестачу коштів для фінансування науково-технологічного розвитку країни.

Для оцінювання обсягів технології, що передасться через торгівлю високотех-нологічними товарами, використовується класифікація технологічної ємності торгівлі (ТЄТ), розроблена ЮНКТАД. Під технологічною ємністю торгівлі розуміють частку витрат на дослідження і розробки в загальному обсязі виробництва і торгівлі товарами окремих галузей [23, с. 352].

3. Технологічна політика ТНК. Останнім часом відбулися зміни в напрямах НДДКР, проведених ТНК. Дослідження зміщуються в галузі, що визначають успіх у виробничій і збутовій діяльності:

§ удосконалювання традиційних видів виробів для їх кращого пристосування до вимог світового ринку за показниками матеріалоємності, енергоємності, безпеки, надійності тощо;

§ створення принципово нових товарів, дослідження ринків, де можна очікувати високих прибутків;

§ удосконалювання існуючої і створення нової технології.

§ ТНК використовують нові підходи

до передачі науково-технологічних досягнень:

§ продаж ліцензій на початкових етапах життєвого циклу товарів, з метою встигнути окупити частину витрат на НДДКР доходами від реалізації їх результатів;

§ встановлення монопольно високих цін на запатентовану продукцію й обмеження виробництва і випуску нової продукції покупцями ліцензій;

§ укладання угод між ТНК для одержання ексклюзивного права на блоки патентів на найбільш важливі винаходи. Укладаються угоди між окремими ТНК з метою утворення патентних пулів . Права на винаходи одержують усі учасники пула шляхом видачі взаємних ліцензій. Використання нових винаходів, створених поза пулом, припиняється;

§ використання патентів для контролю за розвитком техніки або для гальмування цього розвитку;

§ позбавлення дочірніх компаній ТНК самостійності у виборі техніки і технології. Вони повинні керуватися загальною ліцензійною політикою в рамках ТНК;

§ передача ТНК ліцензій на нскомерційних умовах своїм філіям і дочірнім компаніям, що ставить останніх у переважне становище на. ринку, сприяє підвищенню конкурентоспроможності їхньої продукції. Внутрішньокорпо-раційний обмін технологією дозволяє закордонним філіям швидше налагодити виробництво нових товарів і організувати їх збут; обійти митні бар'єри і валютні обмеження інших країн; знижує ступінь ризику при укладанні угод і гарантує нерозголошення промислових секретів третім країнам.

Нерідко ТНК переміщує в країни, шо розвиваються, виробництво товарів, життєвий цикл яких минув і прибуток від реалізації яких поступово зменшується. Ці товари вони одержують за низькими цінами, а потім реалізують їх у свою збутову мережу під своєю відомою товарною маркою, одержуючи підвищений прибуток.

Технологія, яка передається країнам, шо розвиваються, як правило, погано пристосована до їх можливостей, оскільки вона розроблена з урахуванням рівня розвитку і структури промисловості розвинутих країн.

На частку країн, що розвиваються, припадає близько 10% міжнародного технологічного обміну, що пояснюється малою ємністю їх технологічного ринку.

Продаж ліцензій є для венчурних фірм найбільш конкурентною формою передачі технології, тому що вони не можуть суперничати з великими корпораціями ні в масштабі експорту високотехнічної продукції, ні у вивезенні підприємницького капіталу.

6. Розвиток міжнародної технічної допомоги. Ця допомога надається розвинутими країнами, країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, техно-логічноемної продукції, навчання персоналу. Технічна допомога надається у вигляді безоплатних технологічних грантів на одержання країною, що розвивається, технології техно-логічноемних товарів, фінансових засобів на купівлю технології, навчання кадрів, а також у вигляді співфінансування, тобто одержувач допомоги відповідно до угоди не тільки організаційно забезпечує її одержання, а й частково фінансує, хоча його частка фінансової участі в загальній вартості проекту незначна.

Основними покупцями на ринку технологій є:

§ закордонні філії чи дочірні компанії ТНК;

§ окремі незалежні фірми.

Передача ТНК новітніх технологій своїм закордонним підрозділам зумовлена тим, що:

§ переборюється протиріччя між необхідністю широкого використання новітніх технічних розробок з метою одержання максимального прибутку і виникаючою в зв'язку з цим загрозою втрати монопольного права на науково-технічні досягнення;

§ зменшуються питомі витрати на проведення НДДКР;

§ виключається витік виробничих секретів за межі ТНК;

§ збільшується прибуток материнської компанії (оскільки в багатьох країнах платежі за отриману нову технологію звільняються від податків).

Незалежним фірмам, як правило, продаються технології тих галузей, у яких невелика частка витрат на НДДКР (металургія, металообробка, текстильна, швейна промисловість).

При продажу технології незалежним компаніям фірма-продавець втрачає монопольне право на її використання, при цьому покупець технології може стати серйозним конкурентом, якщо володіє значним науково-технічним потенціалом. Тому при передачі технології фірма-продавець з метою компенсації втрати монопольного права прагне одержати частку в акціонерному капіталі, об'єднати передачу технології з постачаннями свого устаткування, домогтися одержання максимальних доходів від продажу, щоб компенсувати втрату монопольних прав.

Поиск по сайту: