11.Особливості української кухні 12. Перші страви 12.1 Борщі 13.Другі страви 13.1.Страви з м'яса та свійської птиці 14.Страви з яєць 15.Борошняні страви 15.1.Галушки 15.2.Вареники 16.Солодкі борошняні вироби (українські народні ласощі) 16.1 Вергуни 16.2Соложеники 17.Солодкі треті страви 17.1Святкові кондитерські вироби
Висновок
Вступ
Україна здавна славиться багатими традиціями національної кухні, яка відома далеко за межами республіки. Багато страв увійшли в меню міжнародної кухні: борщі, вареники, галушки. Страви української кухні готують з найрізноманітніших продуктів, (найчастіше - в оригінальних поєднаннях) і використовують різні способи кулінарної обробки.
Своєрідність виражається, по-перше, у переважному використанні таких продуктів, як свинина, сало, буряк, пшенична мука. По-друге, для більшості страв характерні великі набори компонентів. Прикладом може служити борщ, де до буряка додають ще безліч продуктів, не заглушуючи смак.
Ці особливості обумовлюють неповторні смакові якості, аромат, соковитість страв.
В українській кухні готують страви з м'яса яловичини, сільськогосподарського птаха - смажені і тушковані. Популярні печеня по-домашньому, українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована з капустою і салом, крученики, завиванці, фарширована птиця. Особливо смачні страви з м'яса, птиці, приготовані в горщиках.
Смачні і корисні комбіновані страви з м'яса і овочів: крученики волинські, яловичина з овочами, грибами, домашня ковбаса з луком, картопляний завиванець з начинкою, буряк з начинкою з рису, яблук та сиру. Традиційно багато в українській кухні швидких і смачних страв з яєць.
У великому асортименті - заправні перші страви, серед яких найпопулярніші - борщі, їх налічується понад тридцять видів: чернігівський, полтавський, волинський, львівський і т.д.
Здавна багато страв готують з риби. Це рибні крученики, короп, тушкований з цибулею в сметані, карась, запечений у сметані, щука, що гаситься з хріном та інші.
Український стіл не можна уявити без помідорів і соняшникової олії. Соняшникова олія зазвичай використовують для приготування салатів, вінегретів, маринадів, а також других гарячих страв. Різноманітні страви з моркви, гарбуза кукурудзи, картоплі, бобів, сочевиці й особливо квасолі. Овочі вживають і у вигляді гарнірів, яким потрібні маринад і соління.
Страви і вироби з борошна - окрема глава в традиційній українській кухні. На весь світ знамениті українські вареники, галушки, потапці ...
Багато виробів з різного тіста - дріжджового, листкового, пісочного, заварного, бісквітного.
Популярні різні каші: пшенична, гречана, гарбузова, каша з гречаного борошна, яку їдять з молоком, з соняшниковою олією, підсмаженою цибулею і т.д. З круп готують не тільки каші, але і такі смачні страви як крупник, пшоняна бабка з яблуками, гречані биточки.
Багатий український стіл фруктами, ягодами, солодкими стравами і напоями, для приготування яких використовують сливи, яблука, груші, абрикоси, вишні, полуниці. З давніх часів на Україні готують різноманітні кваси, узвари.
З прянощів та приправ в національній кухні використовують цибулю, часник, кріп, кмин, м'яту, чабер, червоний перець, чорний перець, корицю, а також оцет.
Відмінна риса української кухні - комбінована теплова обробка продуктів: сирий продукт спочатку злегка обсмажують або швидко пасеруйте і тільки після цього всього його варять, запікають або тушкують.
У сучасній українській кухні багато нових страв з овочів, морської риби, сиру.
Географія Україна
Україна розташована у центрi Східної Європи Гірськолижний. Вона має спільні сухопутні кордони з Білоруссю Державні на півночі, з Польщею на заході, Зі Словаччини, Угорщиною, Румунією и Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Південь України омівається Чорним та Азовського морів. Морські кордони вон має з Румунією та Росією. Загальна площа України становіть 603 628 км ², вон складає 5,7% теріторії Європи Гірськолижний и 0,44% теріторії світу. За ЦІМ Показники вон є другою за величиною Серед країн Європи Гірськолижний після России (або найбільшою країною, Яка повністю знаходится в Європі). Код Країни за системою ISO 3166-1-alpha-2 - UA [15]. Територія України вітягнута з заходу на Схід на 1316 км и з півночі на південь на 893 км, лежить пріблізно Між 52 ° 20 'та 44 ° 23' північної широта и 22 ° 5 'и 41 ° 15' східної довготі.
• Крайній Північний пункт - с. Грем'ячої Чернігівської області. • Крайній південний пункт - мис Сарич (Автономна Республіка Крим). • Крайній Західний пункт - с. Соломоново Закарпатської області. • Крайній східний пункт - с. Червона Зірка Луганської області. • географічний центр України знаходится на північній околіці села Мар'янівка (Шполянський район) Черкаської області. • згідно з однією Із методик вімірювання географічний центр Європи Гірськолижний розташованій на теріторії України, неподалік Міста Рахова Закарпатської області. Площа вийняткової економічної Зони України становіть Понад 82 тис. км ². Найбільшими Чорноморський портами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, Азовська - Маріуполь, Бердянськ, Керч. Загальна протяжність кордонів 6992 км (Із них сухопутних 5637 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (Чорним морем - 1056,5 км; Азовська морем - 249,5 км; Керченська протока - 49 км).
Континент Європа Регіон Східна Європа Координати 49 ° 00 'пн ш. 32 ° 00 'сх. д. (G) Площа 603 700 45-ті в світі 98% суходолу 2% вод Кордон Загальна протяжність: 4663 км РОСІЯ 1576 км, Молдова 939 км, Білорусь 891 км, Румунія 531 км, Польща 526 км, Угорщіна 103 км, Словаччина 97 км найвищу точка гора Говерла: 2 061 м Найніжча точка Куяльніцькій лиман: -5 м Головна річка Дніпро: 1095 км Найбільше озеро Ялпуг: 149 км ² Крайні географічні точки Крайня Північна точка теріторії України розташована на державному кордоні з Російською Федерацією (Брянськ область) Біля села Петрівське Новгород-Сіверського району Чернігівської області, її координати - 52 ° 23 'пн. ш. и 33 ° 12 'сх. д. Крайня Південна точка - маяк на місі Сарич у Криму має координати 44 ° 23 'пн. ш. и 33 ° 44 'сх. д. Крайня Західна точка - поблизу Міста Чоп у Закарпатській області. Координати цієї точки - 48 ° 25 'пн. ш. и 22 ° 08 'сх. д. І, Нарешті, крайня точка Східна знаходится на околіці с. Червона Зірка Міловського району Луганської області. Вона має координати 49 ° 18 'пн ш. и 40 ° 13 'сх. д.
Рельєф поверхні
• більша частина поверхні країни розташована в межах Східно-Європейської рівнини (95% площі), на якій в межах України розташовані: o низовини: Поліська - на півночі, Придніпровська - в центрі країни, Причорноморська - на півдні; o височини: Волинська, Подільська, Придніпровська, Товтри - на заході, Словечансько-Овруцький кряж - на півночі, Донецький кряж і Приазовська височина - на південно-сході; • невелику частину країни займають гори (5% площі): Українські Карпати (висота до 2061 м) - на південному заході та Кримські гори - на півдні Кримського півострова.
Населення
Станом на 1 жовтня 2010 року чисельність населення України склала 45822214 осіб, з них 31444122 - міське населення і 14378092 - сільське. Постійне населення Україна на 1 жовтня 2010 року налічувало 45641859 чоловік. За січень-вересень 2010 року природний спад населення склала 152 272 чоловік. У 2009 році коефіцієнт народжуваності склав 11,1 на 1000 чоловік, коефіцієнт смертності - 15,3, а природний спад - 4,2 .
Середня щільність населення - 77,3 чол. на 1 км ² (2007). Найбільш щільно заселені індустріальні східні області (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Харківська) та прикарпатські області (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька). Зокрема, щільність населення Донецької області складає 172,9 чол. на 1 км ², Львівській - 117,8, Дніпропетровській - 107,3. Відносно рідко заселені окремі райони українських Карпат, Полісся та південних областей (у Волинській області - 51,4 чол. На 1 км ², Житомирській - 44,1, Херсонській - 39,2). Динаміка XX століття Україна зустріла з одним з найвищих темпів приросту населення в Європі. Проте подальші війни (Перша світова війна, Громадянська війна, Велика Вітчизняна війна, в ході яких Україна стала ареною бойових дій) і голод 1920-х, 1930-х, кінця 1940-х років вплинули на природний приріст населення Україні. Крім усього іншого, позначилося уповільнення темпів приросту населення, характерне для індустріально розвинених країн. Так, якщо з 1897 по 1913 рік (16 років) населення України збільшилося на 24% (дивись таблицю 1), то з 1959 по 1976 рік (17 років) - всього на 17%, а з 1976 по 1992 рік (16 років) - на 6%. Максимум чисельності населення України був відзначений в 1993 році, коли вона досягла 52,2 млн. Починаючи з цього року, реєструється постійне зниження чисельності населення (як міського, так і сільського) - за період з 1993 по 2010 роки (17 років), воно склало -12%. Основні причини такі ж, як і в усьому пострадянському просторі: еміграція за кордон, падіння народжуваності і підвищення смертності.
Чисельність населення України, тис. (за даними Державний Комітет статистики України, 2009 рік) Крім того, мільйони мешканців України залишили територію республіки, переселившись на постійне місце проживання до Росії, Ізраїль, Німеччину та інші країни. Еміграція на Україну з інших держав - Грузії, Молдови, а також Туреччини, Китаю, арабських країн і, в меншій мірі, Афганістану - тільки частково компенсувала цей відтік. Зменшення чисельності населення відзначається у всіх регіонах України, крім міст Київ та Севастополь. Максимальний спад населення України у 2006 році відзначалася в центральних і східних областях - Чернігівській (-1,42%), Кіровоградській (-1,33%), Сумській (-1,22%), Луганській (-1,14%), Черкаської (-1,01%); мінімальна спад - в більшості західних областей України: Закарпатської (-0,13%), Рівненській (-0,18%), Чернівецькій (-0,21%), Волинській (-0, 23%). У 2008 році в 20 тис. населених пунктів Україні не зафіксовано жодного народження . Причиною служить переселення молоді до міст, а також реєстрація дітей як уродженців населених пунктів, де знаходиться пологовий будинок У тому ж 2008 році народжуваність перевищила смертність лише в трьох регіонах України - Києві, Закарпатській та Рівненській областях . Національний склад Національна приналежність населення України визначається, як і за часів СРСР, по крові, що практично означає прийняття національності одного з батьків.
Населення південно-західних губерній Російської імперії згідно перепису 1897 р. Національний склад населення (2001 рік) [59]: • українці - 77,8% (складають більшість у всіх регіонах, окрім АР Крим) • російські - 17,3% (складають значну частину населення в східних і південних областях, особливо в АР Крим, а також у великих містах) • білоруси - 0,6% • молдавани - 0,5% • кримські татари - 0,5% • болгари - 0,4% • угорці - 0,3% • румуни - 0,3% • поляки - 0,3% • євреї - 0,2% • вірмени - 0,2% • греки - 0,2% • татари - 0,2% • інші - 1,2% Динаміку чисельності населення України за даними переписів населення можна подивитися тут, при цьому варто відзначити, що зростання чисельності населення на Україну припинився в 1989 році, що за часом збіглося із занепадом економіки колишнього СРСР. Остання всеукраїнський перепис населення був проведений в 2001 році [60].
Мовний склад
Дані більшості опитувань істотно розходяться з офіційною статистикою. Згідно з даними опитування, проведеного в 2004 році Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), російська мова використовує будинку 43-46% населення України (тобто менше, ніж українська мова). За даними цього опитування КМІС, в першу чергу використовують для спілкування російську мову абсолютна більшість населення південних і східних регіонів: • Крим - 97% всього населення • Донецька область - 93% • Луганська область - 89% • Одеська область - 85% • Запорізька область - 81% • Харківська область - 74% • Дніпропетровська область - 72% • Миколаївська область - 66% [63] За даними фонду «Громадська думка» (2002), в обласних центрах Україні 75% населення вважає за краще спілкуватися російською мовою (і тільки 9% - українською) [64], суцільні ареали російської мови в сільській місцевості існують в Криму, Донбасі, Слобожанщині , на півдні Одеської і Запорізької областей, острівні російські говірки є в центральних областях і на Буковині. За даними опитування, проведеного компанією Research & Branding Group, 68% громадян України вільно володіють російською мовою (українською - 57%). Найбільшого поширення російська мова отримала в східних і південних регіонах, де він є більш звичним, ніж український, для 92% громадян [джерело не вказано 138 днів]. Відповідно до досліджень американського інституту Gallup, проведеного в 2008-му році, 83% опитаних громадян вважає за краще використовувати для спілкування російську мову [65]. Проте за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, 85,2% всього населення України назвали рідною мову своєї національності (у 1979 - 88,5%). Більшість населення республіки (32,6 млн чол.) За даними перепису назвало рідною мовою українську мову. Чисельність українців, які назвали рідною мовою мову своєї національності, перевищує 85,2% (у 1979 - 93,5%). Історично обумовлено широке поширення і інших мов (переважно сусідніх держав і народів). Найпоширенішим з них є російська мова, яка, за даними перепису 2001 року, назвали рідною 29,6% жителів України (у 1979 - 31,3%), проте, за даними досліджень мовної поведінки населення Україна КМІС, використовується більш ніж половиною населення Україна (52,8%) ). Українська мова більш поширений в центральній частині, на півночі і на заході країни, російська - на півдні і сході. У великих містах сходу і півдня України, а також у Києві помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, незважаючи на значну частку населення, який вказав українську як рідну мову. На Україну, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, південно-західна Одещина, Крим), поширені явища білінгвізму (двомовності) і полілінгвізму (багатомовності). З XIX століття формується суржик (змішана українсько-російська мова), найбільш поширений на Лівобережжі, а в східних і південних областях більш поширений, ніж власне український. Крім того, у носіїв інших мов на території України російська мова часто набуває специфічного український акцент, основні риси якого характерні також для багатьох південноросійських говірок.
Клімат
На більшій частині України клімат помірно-континентальний, окрім південного берега Криму, де характерний середземноморський тип клімату. Ступінь континентальності зростає в напрямку від заходу і північного заходу на схід і південний схід. У міру зростання континентальності літо стає більш спекотним, а зима холоднішою, і зменшується кількість опадів. Для Кримських гір та Карпат характерний гірський тип клімату. Літо на всій Україна тепле і тривале, на сході і півдні - спекотне та сухе, на заході - тепле і вологе. Зима сильно залежить від регіону. М'яка зима спостерігається на півдні та заході, найбільш холодні зими спостерігаються на північному сході Україні.
Сільське господарство України
Сільське господарство України - одна з провідніх галузь економікі України. Рослинництва Зернові та зернобобові культури • 2010 - на 1 грудня намолочено 41500000 т з площі 14,6 млн. га. Середня врожайність - 2,85 т / га проти • 2009 - на 1 грудня намолочено 47,9 млн.т з площі 15,4 млн. га. • 1997 - 35,4 млн т зерна • 1991 - 38,7 млн т зерна Кукурудза на зерно • 2010 - на 1 грудня зібрано 12,0 млн.т з площі 2625,0 тис.га за середньої урожайності 4,58 т / га. • 2009 - на 1 грудня зібрано 10,1 млн.т з площі 1992,0 тис.га, урожайність - 5,09 т / га. Цукровий буряк • 1991 - 36,3 млн т • 1997 - 17,5 млн т • 2009 - на 1 грудня накопано 10300000 т з площі 324,0 тис.га • 2010 - на 1 грудня накопано 14800000 т з площі 495,0 тис.га и вівезено 14,5 млн т, Середня врожайність - 29,9 т / га. Соя • 2010 - 1,67 млн.т з площі 1038,0 тис.га, Середня врожайність - 1,61 т / га. • 2009 - 1,02 млн.т з площі 624,0 тис.га за середньої врожайності 1,63 т / га. Насіння Соняшнику • 2010 - здобуто 7,15 млн.т з площі 4436,0 тис.га, Урожайність - 1,61 т / га. Озимий ріпак • 2010 - на 1 грудня посіяно 1034,0 тис.га, Що становіть 85% від запланованіх 1223,0 тис.га. Завершено сівбу озіміні. Посіяно (без ріпаку) 8270,0 тис.га. У тому чіслі на зерно - 8199,0 тис.га, Що складає 97% від запланованіх 8430,0 тис.га. З них: • озімої пшеніці - 6650,0 тис.га (99% від плану), • жита - 323,0 тис.га (94%), • ячменю - 1224,0 тис.га (89%). Зяблевий обробіток грунту проведено на площі 13481,0 тис.га, Що становіть 102% від запланованіх 13251,0 тис.га. Минуло року на Цю дату Було підготовлено 12980,0 тис.га. [1]. Овочівніцтво Детальніше у Статті Овочівніцтво # Овочівніцтво в Україні Тваринництво М'ясо • 1991 - 4,1 млн т • 1997 - 1,9 млн т Молоко • 1991 - 22,7 млн т • 1997 - 13,7 млн т
Економіка
Економіка Україна 39-а економіка світу за розміром ВВП по ППС (2009). ВВП на душу населення 6400 доларів США (2009). [73] Падіння ВВП в 2009 році склало 14,1%. Борг Україні в березні 2010 року досяг 93,5% від ВВП, зростання ВВП на 1 липня 2010 року становив 3,7%. (сукупний борг держави та бізнесу). Україна вважалася при СРСР індустріально-аграрної республікою. В економіці СРСР була другою за значимістю після РРФСР, зі значним відривом від інших республік - валовий внутрішній продукт (ВВП) УРСР був приблизно в чотири рази більше наступної по значимості республіки. УРСР виробляла чверть сільськогосподарської продукції СРСР. Починаючи з 1992 року мала місце прогресивна деіндустріалізація, яка прийняла в області високотехнологічних виробництв і машинобудування тотальний характер. До 1999 року ВВП становив менше 40% від рівня 1991 року. В дещо кращому становищі опинилися металургійні, хімічні та інші енергоємні виробництва з низькою додатковою вартістю, що зберегли конкурентоспроможність на світовому ринку завдяки пільговим російськими цінами на енергоносії. Галузями промисловості, які поки що в тій чи іншій мірі працюють, є металургія, енергетика (маються атомні електростанції і цілий каскад гідроелектростанцій на річці Дніпро), а також хімічна і гірничодобувна промисловість (видобуток вугілля, руди). Найбільш розвинені в економічному відношенні регіони - Донбас (Донецька область і Луганська область), Придніпров'я (Дніпропетровська область і Запорізька область), а також міста Київ, Харків, Одеса та Львів. Металургія Основні галузі - чорна та кольорова металургія, коксохімія, трубопрокатне виробництво. Продукція чорної металургії є найважливішою статтею експорту Україною, складаючи майже половину експорту важкої промисловості. Хімічна промисловість
Хімічна промисловість працює в єдиному комплексі з металургією, використовуючи побічні продукти металургії та коксової промисловості для виробництва азотних добрив, лаків, фарб, медикаментів. Фосфорити, солі калію і кухонна сіль використовуються для виробництва мінеральних добрив, сірка - для виробництва сірчаної кислоти. Нафта і газ - як місцеві, так і імпортовані - використовуються для виробництва синтетичного каучуку і синтетичних волокон. Найбільші центри хімії: Сєверодонецьк 35 тис.чол, Одеси 28 тис.чол. Машинобудування При СРСР вироблялося головним чином важке, транспортне, електротехнічне машинобудування, виробництво літаків, суден, військово-космічної техніки, точного обладнання. Починаючи з 1992 року виникло багаторазове обвальне падіння виробництва, особливо відчутне саме в цій області, що супроводжувалося масовим закриттям безлічі великих і малих машинобудівних заводів. Порівняння залишився виробництва зі статистикою часів СРСР неможливо частково через зміну методик підрахунку, частково через бажання влади, в тому числі і місцевих, не торкатися цієї політично вибухонебезпечної теми. Промисловість будматеріалів На Україну за СРСР була високо розвинена промисловість будматеріалів, зокрема розвинені виробництво цементу, виробництво залізобетонних і бетонних конструкцій, стінових та ізоляційних матеріалів, а також виробництво скла, порцеляни та фаянсу. У пострадянський період ця галузь пережила крах, ряд виробничих потужностей повністю вийшли з ладу, що залишилися функціонують тільки частково. Основні центри виробництва: • Цементна: Балаклія, Амвросіївка, Здолбунів, Бахчисарай, Миколаїв (Львівська область) • Виробництво ЖБК: Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Чернігів, Київ, Донецьк, Сокиряни, Каховка • Виробництво стінових матеріалів: Суми, Київ, Хмельницький, Чернівці, Чернігів • Скляна промисловість: Київ, Стрий, Костянтинівка, Львів, Бережани, Буча • фарфоро-фаянсова промисловість: Буди, Коростень, Полонне, Баранівка, Суми Легка промисловість За 2008 рік підприємства, що випускають одяг, скоротили виробництво на 7,9%. Основна причина загибелі легпрому - нерівні умови для українських учасників ринку та імпортерів. Обсяги виробництва на підприємствах легкої промисловості в 2008 скоротилися на 3,4%. Найбільш скоротили виробництво виробники одягу. За даними Державного комітету статистики, на 22-41% знизилося виробництво піджаків, спідниць, штанів і плащів, на 9% знизилося виробництво чоловічих костюмів. Невелике зростання в минулому році спостерігала лише взуттєва промисловість. Імпорт одягу в січні-листопаді 2008 року, навпаки, виріс більш ніж на 110% порівняно з 2007 роком. Причому, імпорт з розвинених країн на Україна мінімальний. Наприклад з Франції, за офіційними даними, за 11 місяців 2008 привезено близько 668 трикотажних жіночих кофт і футболок, з Данії - 148 одиниць. Притому, що всього в країну ввезено 1643000 336 таких виробів. Основна маса продукції (а точніше, більше півтора мільйонів одиниць) приходить з країн Азії. При дешевій робочій силі та сировина, східні імпортери давно завоювали українського споживача. Харчова промисловість У харчовій промисловості зайнято 12,8% працездатного населення країни (за даними на 2003 р.). Асортимент виробленої продукції включає більше 3 000 найменувань. Підприємства харчової промисловості розташовані повсюдно [джерело не вказано 308 днів]. Останнім часом зростає кількість дрібних підприємств харчової промисловості, які створюються біля джерел сировини, у колективних і фермерських господарствах [джерело не вказано 308 днів]. Сільське господарство Цифри падіння сільськогосподарського виробництва на Україну в порівнянні з часами СРСР важко оцінити об'єктивно. Різкий спад сільського господарства припав на 1990-і роки. Кількість занедбаної і невикористовуваної колишньої орної землі різниться дуже сильно в залежності від регіонів: від незначної частки в деяких областях Сходу України до величезного відсотка на Західній Україні Катастрофічний «неврожай століття» х 2003 року остаточно підірвав тваринництво і величезна частка, можливо навіть більшість тваринницьких ферм сьогодні лежить у руїнах - офіційна статистика щодо цього відсутня [джерело не вказано 138 днів]. Різко впала кількість внесених добрив, а в багатьох районах Західної Україні знову стали орати на конях замість тракторів. Офіційні статистичні дані важкодоступні і складні для зіставлення. У 2000-х з'являються ряд великих фермерських господарств, які почали орендувати порожню землю у селян. Ще більше ускладнюють оцінку широко поширена практика виплати селянам, щоб уникнути оподаткування, зарплати у натуральній формі - борошном, зерном, крупою, які продаються на ринках, не потрапляючи в офіційну статистику. З іншого боку, Україні стала виробляти в товарних кількостях такі дефіцитні при СРСР продукти, як гречка, високоврожайний рис, з'явилися навіть страусині ферми.
Релігія
Панівною релігією в Україну є християнство, представлене православними, протестантськими і католицькими конфесіями.
Панівною релігією в Україну є християнство, представлене православними, протестантськими і католицькими конфесіями. У значно меншою мірою представлені іудаїзм та іслам.
Між християнськими конфесіями спостерігається жорстка конфронтація.
Домінуючі позиції займає Українська православна церква Московського Патріархату (УПЦ МП). Першоієрарх - митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). УПЦ МП має незалежний від Москви Священним Синодом, який вибирає і постачає своїх єпископів; самостійним бюджетом; окремим статусом юридичної особи; правом представительствовать від імені України на православних заходах загальноцерковного значення.
Церква налічує більше 9 тисяч парафій. За останніми соціологічними даними, 69% православних України належать саме до УПЦ МП. Позиції УПЦ МП найбільш сильні в Центральній і Східній Україні, а також у Криму. На Західній Україні, де традиційно сильні націоналістичні настрої, УПЦ МП в останні роки постійно втрачала вплив.
Другою за впливом православною конфесією є Українська православна церква Київського Патріархату (УПЦ КП) на чолі з патріархом Філаретом (Денисенко). Церква об'єднує близько 3000 парафій. Найбільший вплив вона має на Центральній Україні. Крім того, УПЦ КП пов'язана із західною українською діаспорою та має приходи в США і Канаді.
Третя за величиною православна церква - Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) налічує близько 1000 парафій. Церква була заснована в 20-і рр.. XX ст. У радянські роки її адміністративний центр розташовувався в Канаді.
Греко-католицька церква є фактичним представництвом Папи Римського в Україну. Глава - архієпископ Любомир Гузар, обраний на виборному синоді УГКЦ 24-25 січня 2001 р. під Львові. Перед цим Гузар був апостольським адміністратором УГКЦ. Попередній глава УГКЦ кардинал Мирослав-Іван Любачівський помер 14 грудня 2000 року. Папа Римський Іоанн Павло II підтвердив вибір Синоду і за кілька днів призначив Гузара кардиналом.
Церква налічує 3301 прихід і особливо впливова на заході Україні.
У церковно-релігійній сфері офіційна влада України, так само, як і по інших напрямках своєї політики, тримають курс на демонстрацію незалежності України від Росії. На даний момент інтенсивно розвивається ідея створення Єдиної помісної церкви, яка повинна об'єднати УПЦ МП, УПЦ КП і УАПЦ. Державним комітетом у справах релігій Україні вже розробляється програма створення Єдиної помісної церкви.
