Господарство найдавніших міст Індії .

Високого розвитку в містах досягло ремесло, з бронзи виготовляли знаряддя праці та зброю, а також статуетки людей і тварин. Археологами знайдено багато прикрас із золота, срібла, міді і бронзи: браслети, каблучки, сережки. З каменю робили ручні жорна, різні види гир. Високого розвитку досягло гончарне мистецтво. Майже весь посуд виготовлявся на гончарному крузі. Часто посуд розмальовували візерунками й орнаментом. На гончарному крузі робили також череп'яні каналізаційні труби, череп'яні колеса, прядки. Жителі міст утримували також свійських тварин: корів, овець, свиней, коротконогих биків, горбатих биків зебу, буйволів, кіз, собак, можливо, і приручених слонів. Із свійської птиці утримували курей і павичів.

Стародавні індійці вирощували пшеницю, ячмінь, горох, дині, цукрову тростину, рис, бавовну та ін. З бавовни виготовляли нитки і тканини. Користувалися також плодами фінікової пальми. Ґрунт обробляли за допомогою дуже грубого плуга. Під час жнив користувалися мідними серпами. Жителі стародавніх міст займалися полюванням та рибальством. Пересувалися давні індійці на двоколісних візках, запряжених биками. По воді плавали в човнах і парусних суднах.У містах велася жвава торгівля. Жителі стародавніх міст торгували з Південною Індією, Персією, Середньою Азією, Дворіччям. Вивозили бавовняну тканину, золото, слонову кістку, цінну деревину. А купували метали, коштовне каміння тощо.

Уже у ІІІ тис. до н.е. індійці мали писемність з ієрогліфів. Однак прочитати їх написи поки що не вдалося, бо всі вони дуже короткі, а мова, на якій зроблено написи, нам майже не відома. Археологами була знайдена череп'яна чорнильниця. Тому можна припустити, що матеріалом для писання служила тканина, кора або щось інше, що не збереглось до наших днів. На початку ІІ тис. до н.е. жителі стали залишати свої міста, з часом вони прийшли в занепад, і їх занесло піском. Про міста забули на 3,5 тисячі років, доки у 1922 р. не знайшли їх археологи. Історики ще остаточно не встановили причини запустіння цих міст. Можливо, була епідемія малярії, різка зміна природних умов (екологічна катастрофа) тощо.

Загибеллю цих двох міст закінчується найдавніший період історії Індії.

Племена аріїв.

У середині II тис. до н.е. в Індію з північного заходу прийшли племена аріїв. Вони вели напівкочовий спосіб життя. Прийшовши в нову місцевість, арії осідали на ній на недовгий час. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем та пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувались, вони переходили на інші землі. Священними тваринами в аріїв були кінь та корова. Шкіра в аріїв світліша, ніж у стародавніх індійців. На чолі племені стояв вождь – раджа. Його влада обмежувалася племінною радою. Племена часто об'єднувались у племінні союзи.

Звідки вони прийшли в Індію, з'ясувати не вдалося. Деякі вчені вважають, що початкова батьківщина аріїв знаходилась десь на північ від Чорного моря (на території сучасної степової України). Звідти декілька тисяч років тому вони вийшли зі своїми стадами і після довгих мандрів одні оселилися на території сучасного Ірану та берегах річки Інд, а інші опанували Європу. Але це лише одна з версій, якої дотримується значна частка вчених. Мова аріїв – санскрит – споріднена з мовою стародавніх персів та сучасними європейськими мовами: українською, російською, білоруською, англійською, французькою та ін. Всіх їх відносять до індоєвропейської мовної групи. Ця схожість спостерігається в цілому ряді слів: матар – мати (матір),бхратар – брат; суну – син, мадху – мед, агнім – вогонь, вадар – вода, набхас– небо і т.д. "Два, три, чотири, п'ять" по-арійськи буде: "дві, трі, чатур, панча". Можна підібрати цілі речення, які звучатимуть близько до української (російської, білоруської) на санскриті. Наприклад: "Матар, мадху ме дехі" означає: "Мамо, меду мені дай". Така схожість мов привела вчених до висновку, що арії були предками багатьох стародавніх та сучасних народів: персів, мідійців, таджиків, мешканців Північної Індії та Європи. Арії вшановували велику кількість богів і розповідали про них всілякі міфи. Богом вважався сам вогонь, його називали Агмі. Мітра був сонячним богом, який усе бачить. До нього зверталися зі словами: "Ти – око богів". Коли арії домовлялися між собою, то у свідки кликали Мітра. Боги і сам Мітрапокарають обманщика чи порушника договору. Царем богів бог грози та блискавки – Індра. Арійські воїни під час бою зверталися саме до нього, благаючи перемоги. Адже Індра – це великий воїн, який нищив арійських ворогів. Богом неба був Варуна. Арії поступово розселилися по всій Індії. Вони переходять до осілого способу життя. Цьому також сприяло те, що мешканці Індії навчилися виготовляти знаряддя праці з заліза. Легше стало розчищати джунглі, осушувати болота, будувати канали. Переходячи до хліборобства та осілості, арії змішалися з місцевим населенням і утворили разом з ним індійський народ.

У VIII ст. до н.е. з'являються в Індії численні князівства та держави.

Поиск по сайту: