Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Що належить до адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності?

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

1) оперативне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

2) затвердження порядку нагромадження і використання валютних коштів при здійсненні ЗЕД;

3) система розрахунків при здійсненні експортно-імпортних операцій;

4) система кредитування експортно-імпортних відносин

Як називається цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки у зв’язку із зміною обставин:

1) менеджмент

2) управління

3) керівництво

4) маркетинг

Певна сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей визначає:

1) менеджмент

2) управління

3) керівництво

4) маркетинг

Ідентифікація управління як особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну груп, належить:

1) А. Файолю

2) Ф. Тейлору

3) П. Друкеру

4) М. Фоллет

Менеджмент відповідно до функціональних позицій – це:

1) цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей

2) особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу визначив

3) цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки у зв’язку із зміною обставин

4) процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, необхідний для формування та досягнення цілей організації

Особи, відповідальні за отримання результатів конкретних зусиль інших людей, що працюють як індивідуально, так і у групах чи організаціях, – це:

1) менеджерами

2) лідерами

3) спеціалістами

4) робітниками

Мінцберг відносить до міжособових наступні ролі менеджера:

1) підприємець, розподілювач ресурсів, ведучий переговори, ліквідатор порушень

2) отримувач та розповсюджувач інформації, представника

3) лідер, головний керівник, зв’язкова ланка

4) підприємець, лідер, розподілювач ресурсів, представник

Мінцберг відносить до інформаційних наступні ролі менеджера:

1) підприємець, розподілювач ресурсів, ведучий переговори, ліквідатор порушень

2) отримувач та розповсюджувач інформації, представника

3) лідер, головний керівник, зв’язкова ланка

4) підприємець, лідер, розподілювач ресурсів, представник

До ролей менеджера, що пов’язані з ухваленням рішень Мінцберг відносить ролі:

1) підприємець, розподілювач ресурсів, ведучий переговори, ліквідатор порушень

2) отримувач та розповсюджувач інформації, представника

3) лідер, головний керівник, зв’язкова ланка

4) підприємець, лідер, розподілювач ресурсів, представник

Серед професійно-ділових якостей менеджера виділяють:

1) висока кваліфікація, вміння володіти стратегічним і тактичним менеджментом, здатність генерувати корисні ідеї, здатність ухвалювати нестандартні рішення, підприємливість, авторитетність, здатність до антикризового управління тощо

2) психологічна компетентність, ділова культура, лідерські здібності, толерантність, оптимізм, вміння керувати конфліктами, риторичні здібності, почуття гумору тощо

3) оперативність, гнучкість стилю керівництва, вміння стимулювати та викликати ініціативу, наполегливість, послідовність, внутрішній контроль, вміння формувати команду, здатність делегувати повноваження, вміло організовувати час тощо

4) патріотизм, національна свідомість, інтелігентність, людяність, порядність, почуття обов’язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість тощо

Серед адміністративно-організаційних якостей менеджера виділяють:

Серед соціально-психологічних якостей менеджера виділяють:

Серед моральних якостей менеджера виділяють:

У результаті вертикального поділу управлінської праці виділяють:

1) 3 рівні управління

2) 4 рівні управління

3) 5 рівнів управління

4) 8 рівнів управління

Усі рішення, які носять стратегічний для організації характер ухвалюються менеджерами:

1) вищого рівня

2) середнього рівня

3) нижчого рівня

4) базового рівня

Найбільша кількість менеджерів у будь-якій організації припадає на:

1) вищого рівня

2) середнього рівня

3) нижчого рівня

4) базового рівня

У віданні менеджерів якого рівня знаходиться функція координації та нагляду за діяльністю безпосередніх виконавців:

1) вищого рівня

2) середнього рівня

3) нижчого рівня

4) базового рівня

Сфери управління виникають в результаті:

1) вертикального поділу управлінської праці

2) виділення рівнів управління

3) горизонтального поділу управлінської праці

4) виду діяльності організації

Управління визнано в якості:

1) мистецтва

2) науки і мистецтва

3) самостійної галузі знань і сфери наукових досліджень

4) необхідної діяльності для організації роботи людей

До чого належать технічні, міжособові, діагностичні, комунікативні, концептуального мислення, ухвалення рішень та вміння правильно розподіляти час:

1) принципів менеджменту

2) законів менеджменту

3) базових управлінських навиків

4) функцій менеджера

Маркетинг, фінанси, виробництво, людські ресурси, постачання тощо є:

1) рівнями менеджменту

2) функціями менеджменту

3) видами менеджменту

4) сферами менеджменту

За Р. Гріфіном Американський менеджмент виділяє такі головні функції управління:

1) планування, організування, мотивування, контролювання

2) планування, прогнозування, організування, регулювання, мотивування, контролювання

3) планування і ухвалення рішень, організація діяльності, лідерство і контролювання

4) планування, керівництво, організація, мотивація, лідерство і контроль

Менеджмент є різновидом управління та означає управління:

1) технічними системами

2) людьми

3) організаціями

4) виробництвом

Спеціалізація управління, інтеграція управління, оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління, демократизація управління, пропорційний розвиток систем, економія часу в управлінні є основними:

1) категоріями менеджменту

2) принципами менеджменту

3) функціями менеджменту

4) законами менеджменту

Цілеспрямованість, врахування потреб та інтересів працівників, ієрархічність, взаємозалежність, динамічна рівновага, економічність, активізація, системність, єдиновладдя тощо належать до:

1) категорій менеджменту

2) принципів менеджменту

3) функцій менеджменту

4) законів менеджменту

Менеджери , які забезпечують інтереси та потреби власників, здійснюють стратегічне, тактичне та загальне керівництво, виробляють політику організації, належать до рівня:

1) управлінського

2) інституційного

3) технічного

4) операційного

Менеджери, які забезпечують реалізацію політики функціонування організації, яка розроблена вищим керівництвом і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів та за їх виконання, належать до рівня:

1) управлінського

2) інституційного

3) технічного

4) операційного

Менеджери, які відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх виконання, належать до рівня:

1) управлінського

2) інституційного

3) технічного

4) операційного

Відмінність між підприємцем і менеджером полягає у тому, що:

1) підприємець генерує ідею, впроваджує її за власні або позичені фінансові кошти у життя та наймає менеджера для управлінської роботи, а останній – здійснює управління організацією, яку створив підприємець

2) підприємець керує найманою робочою силою, а менеджер – сформованими групами та колективами в організації, а також виробничими, інформаційними та фінансовими процесами

3) менеджер отримує за свою роботу заробітну плату, а підприємець виступає власником або розпорядником ресурсів і майна організації

4) підприємець ухвалює рішення та докладає усіх зусиль для його виконання, а менеджер – ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною

Три групи обов’язків менеджера – це:

1) планування, організування і контролювання

2) контроль за стосунками серед персоналу, розподіл інформації, ухвалення рішень

3) міжособові, інформаційні і обов’язки, пов’язані з ухваленням рішень

4) стратегічні, тактичні та операційні

Генрі Мінцберг виділив:

1) 12 ролей менеджера

2) 10 ролей менеджера

3) 8 ролей менеджера

4) 9 ролей менеджера

Ефективністю в управлінні – це:

1) виконання управлінських функцій із мінімальними витратами на їх здійснення

2) ухвалення правильних рішень і їх успішне виконання

3) розсудливе і економне використання ресурсів

4) прибуток організації чи підприємства

Результативність в управлінні – це:

1) виконання управлінських функцій із мінімальними витратами на їх здійснення

2) ухвалення правильних рішень і їх успішне виконання

3) розсудливе і економне використання ресурсів

4) прибуток організації чи підприємства

Генрі Мінцберг виділив такі групи ролей менеджера:

1) міжособистісні, інформаційні, ролі, пов’язані з ухваленням рішень

2) міжособистісні, міжорганізаційні, міжгрупові, між групою і організацією

3) інформаційні, лідерські, пов’язані з ухваленням рішень, контролюючі

4) професійно-ділові, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні, моральні

Менеджмент – це:

1) діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом створення та реалізації певної продукції, робіт чи послуг

2) господарська діяльність підприємця, особливий, творчий тип господарювання

3) будь-яка організаційно-господарська одиниця, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту, наданні послуг або кваліфікованих порад, виконанні робіт чи будь-якій іншій сфері діяльності, прагне досягти комерційних завдань і має ознаки управління

4) правильної відповіді немає

Вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей визначає зміст поняття:

1) управління

2) лідерство

3) менеджмент

4) керівництво

Менеджмент як наука виникло у:

1) 20 ст.

2) 19 ст.

3) кін. 19, поч. 20 ст.

4) кін. 18, поч. 19 ст.

Перша книга з теорії управління під назвою “Принципи наукового менеджменту” була видана у:

1) 1920 р.

2) 1885 р.

3) 1911 р.

4) 1921 р.

Існування школи наукового управління припадає на:

1) 1899-1945 рр.

2) 1930-1950 рр.

3) 1885-1920 рр.

4) 1920-1955 рр.

Виникнення школи кількісних методів відбулось під час:

1) Першої світової війни

2) Другої світової війни

3) розпаду СРСР

4) великих географічних відкриттів

Представниками якої школи були Ф. Тейлор, Ф. і Л. Гілбрейти, Г. Гант:

1) школи наукового управління

2) школи адміністративного управління

3) школи людських стосунків

4) школи кількісних методів

Представниками якої школи М. Фоллет та Е. Мейо:

1) школи наукового управління

2) школи адміністративного управління

3) школи людських стосунків

4) школи кількісних методів

Базовим напрямом досліджень школи наукового управління були:

1) фінансовий капітал підприємства

2) виробничий менеджмент

3) людські ресурси

4) процеси управління

Розробником 14 принципів менеджменту є:

1) Ф. Тейлором

2) П. Друкером

3) Г. Фордом

4) А. Файолем

Р. Гріфін виділяє такі основні наукові підходи до його еволюції:

1) підхід з позиції виділення наукових шкіл і функційний підхід

2) планування, організування, мотивація, лідерство і контроль

3) класична теорія менеджменту, поведінкова теорія менеджменту, кількісна теорія менеджменту, сучасна теорія менеджменту.

4) школа наукового управління, адміністративна школа, кількісна і школа людських відносин

Поведінковий підхід до менеджменту виділяє:

1) школу наукового управління

2) школу людських відносин

3) кількісну школу

4) нову школу управління

Вперше сформульовані принципи управління були у межах:

1) адміністративної школи

2) емпіричної школи управління

3) школи наукового менеджменту

4) школи людських відносин

Уперше відокремлення функцій управління від фізичного виконання робіт було зроблено у межах:

1) школи людських відносин

2) адміністративної школи

3) кількісної школи

4) системного підходу до управління

До якого напряму належать результати дослідження українського вченого В. Глушкова:

1) школи наукового управління

2) кількісної школи

3) школи людський відносин

4) процесного підходу у менеджменті

Концепція "ідеальної бюрократії" розроблена:

1) Ф. Тейлор

2) М. Вебер

3) Е. Мейо

4) Є. Слуцький

За розроблення теорії потреб у менеджменті ми завдячуємо українському вченому:

1) А. Маслоу

2) Є. Слуцький

3) Ф. Дунаєвський

4) М. Туган-Барановський

Основні фази розвитку менеджменту як діяльності і як науки:

1) співпадають

2) менеджмент як діяльність виник пізніше, ніж науковий менеджмент

3) менеджмент як діяльність виник раніше, ніж науковий менеджмент

4) частково співпадають

Управління, відповідно до поглядів прихильників процесуального підходу, – це:

1) процес, який складається з серії (суми) взаємопов'язаних дій, які називаються функціями кожна з них, у свою чергу, складається з однорідних дій, операцій, процедур

2) цілеспрямована дія на об'єкт для досягнення певної мети

3) конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час

4) сукупність функцій, спрямованих на ефективне і результативне досягнення мети

В науці менеджменту під системним підходом розуміють:

2) загальний спосіб мислення і підходу стосовно організації і управління, в основі якого лежить поняття системи як певної цілісності, що складається із взаємопов'язаних частин

3) конкретний набір обставин, які впливають на організацію в даний час

4) цілеспрямована дія керівника на окремих працівників для досягнення певної мети

Наука управління розуміє ситуаційний підхід як:

1) загальний спосіб мислення і підходу стосовно організації і управління, в основі якого лежить поняття системи як певної цілісності, що складається із взаємопов'язаних частин

2) процес, який складається з серії (суми) взаємопов'язаних дій, які називаються функціями; кожна з них, у свою чергу, складається з однорідних дій, операцій, процедур

3) вміння правильно оцінювати управлінсько-виробничі ситуації та знаходити виходи з них

4) сукупність дій управлінського апарату, в основі яких лежать психологічні особливості працівників

Основними підходами, на яких побудована сучасна теорія менеджменту є:

1) системному і ситуаційному підходах

2) процесуальному і системному підходах

3) кількісному і якісному підходах

4) кількісному і ситуаційному підходах

Вкажіть, який напрям представляють школа наукового управління та адміністративна школа:

1) поведінкову теорію менеджменту

2) класичну теорію менеджменту

3) кількісну теорію менеджменту

4) сучасну теорію менеджменту

Серед основних засновників наукового менеджменту були:

1) Анрі Файоль, Лінделл Ервік, Макс Вебер

2) Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо, Авраам Маслоу і Дуглас МакГрегор

3) Фредерік Тейлор, Френк і Ліліан Гілбрейти

4) правильної відповіді немає

Адміністративний менеджмент засновнували:

1) Анрі Файоль, Лінделл Ервік, Макс Вебер

2) Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо, Авраам Маслоу і Дуглас МакГрегор

3) Фредерік Тейлор, Френк і Ліліан Гілбрейти

4) правильної відповіді немає

До основних представниками поведінкового підходу у менеджменті належать:

1) Анрі Файоль, Лінделл Ервік, Макс Вебер

2) Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо, Авраам Маслоу і Дуглас МакГрегор

3) Фредерік Тейлор, Френк і Ліліан Гілбрейти

4) правильної відповіді немає

Вкажіть, хто є автором теорії "Х" та "Y" :

1) Елтон Мейо

2) Дуглас МакГрегор

3) Дейвід Мак Клелланд

4) Анрі Файоль

Назвіть підхід до менеджменту, який ґрунтується на ухваленні рішень, економічній ефективності, математичних моделях і використанні інформаційних технологій:

1) сучасним

2) математичним

3) кількісним

4) науковим

Винахідниками спеціального приладу мікрохронометр, за допомогою якого можна аналізувати окремі трудові рухи та час на їх виконання, були:

1) Френк і Ліліан Гілбрейти

2) Анрі Файоль і Елтон Мейо

3) Фредерік Тейлор і Френк Гілбрейт

4) Генрі Гант і Генрі Форд

Який вчений поділив усі можливі операції на підприємстві на 6 груп (технічні, комерційні, фінансові, страхові, облікові і адміністративні):

1) Елтон Мейо

2) Дуглас МакГрегор

3) Дейвід Мак Клелланд

4) Анрі Файоль

Яка наукова праця стало основою наукових досліджень Елтона Мейо:

1) З. Фрейда "Психологія підсвідомого"

2) Ф. Тейлора "Принципи наукового управління"

3) А. Файоля "Загальне та промислове управління"

4) М. Вебера "Ідеальна бюрократія"

Представниками кількісної школи є:

1) Анрі Файоль, Лінделл Ервік, Макс Вебер

2) Мері Паркер Фоллет, Елтон Мейо, Авраам Маслоу і Дуглас МакГрегор

3) Фредерік Тейлор, Френк і Ліліан Гілбрейти

4) Г. Саймон, Д. Вудворд, Д. Томпсон, Н. Лоуренс

В основу якої теорії покладена ідея потоково-масового виробництва:

1) школи наукового управління

2) школи кількісних методів

3) школи виробничого менеджменту

4) школи "фордизму"

Яка школа передбачає використання методів налагодження між особистих стосунків, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю тощо в процесі досліджень:

1) школи наукового управління

2) школи кількісних методів

3) школи поведінкових наук

4) школи "фордизму"

Які два чітко сформованих підходи в управлінні виділяє теорія та практика менеджменту:

1) національний та міжнародний

2) європейський та американський

3) американський та японський

4) традиційний та сучасний

Основною відмінністю між японською та американською моделями менеджменту є те, що:

1) японська побудована на колективізмі, а американська – на індивідуалізмі та конкуренції між людьми

2) японська побудована на індивідуалізмі, а американська – на колективізмі

3) японська побудована на груповому ухваленні рішень, а американська – на індивідуальному

4) японська передбачає неформальний контроль, а американська – чітко формалізований і жорсткий

Значною мірою потреба у науці про управління була зумовлена:

1) суспільним поділом праці

2) появою великого машинного виробництва

3) винайденням інформаційних технологій

4) проблемами під час керівництва корпораціями США

В науці управління, організація це:

1) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або цілей

2) будь-яка складна соціотехнологічна система, яка діє у сфері суспільного виробництва, незалежно від форми власності, із всіма у ній наявними процесами і явищами та їх носіями (людьми)

3) люди, на яких здійснюється управлінський вплив з метою формування та підтримки єдності соціально-економічної системи

4) основна організаційна ланка народного господарства України

В організації як системі виділяють:

1) виробничу і адміністративну систему

2) керовану і управлінську системи

3) керуючу і керовану системи

4) управлінську і виробничу системи

Вкажіть, якими є більшість сучасних організацій :

1) замкнутими системами

2) відкритими системами

3) закритими системами

4) циклічними системами

Організації за способом утворення та метою поділяють на:

1) великі й малі

2) ймовірні й детерміновані

3) формальні й неформальні

4) великі й середні

Організації за характером адаптації до змін поділяють на:

1) малі, середні, великі

2) юридичні та неюридичні особи

3) органістичні та механістичні

4) підприємства та господарські товариства

В теорії менеджменту формальна організація визначається:

1) реальним станом справ, який може відхилятися від бажаної картини, і проявляється у наявності в колективі так званих "малих" груп

2) певним порядком, зафіксованим у правилах, планах, нормах поведінки

3) наявністю продуктивних сил, виробничих і соціальних відносин

4) утворенням в організації ймовірних груп

Згідно положень менеджменту неформальна організація відображає:

1) реальний стан справ, який може відхилятися від бажаної картини, і проявляється у наявності в колективі так званих "малих" груп

2) певним порядком, зафіксованим у правилах, планах, нормах поведінки

3) наявністю продуктивних сил, виробничих і соціальних відносин

4) поділ працівників на великі й малі групи

Серед основних рис організації виділяють:

1) поділ праці, необхідність управління, наявність ресурсів, здійснення певного виду діяльності, залежність від зовнішнього середовища

2) множина осіб, наявність спільної цілі, замінність членів організації, поділ праці, формальна структура, ієрархія

3) множина осіб, замінність членів організації, наявність управлінського персоналу, методи управління, управлінські рішення, організація праці, ділова ціль

4) наявність персоналу, формальна структура, ієрархія

На які види поділяють зовнішнє середовище організації:

1) середовище прямого впливу і впливу через посередників

2) економічне, технологічне, соціальне, політичне, етичне середовище

3) середовище макро- та мікрорівнів

4) робоче і загальне середовище

Серед основних факторів зовнішнього середовища організації непрямого впливу є:

1) постачальників (матеріалів, капіталу, трудових ресурсів), закони і державні органи, споживачів, конкурентів

2) технологію, стан економіки, соціокультурні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням

3) розмір і структуру потреб населення, рівень його доходів і нагромаджень, рівень цін, можливість одержання споживчого кредиту, політичну стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародну конкуренцію, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціальні і культурні зміни в суспільстві

4) цілі, структура, задачі, технології, люди

До факторів зовнішнього середовища організації прямого впливу належать такі:

1) технологія, стан економіки, соціокультурні фактори, політичні фактори, відносини з місцевим населенням

2) розмір і структура потреб населення, рівень його доходів і нагромаджень, рівень цін, можливість одержання споживчого кредиту, політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики, розвиток науки і техніки, рівень культури населення, міжнародна конкуренція, вплив постачальників і технології, економіки і конкуренції, законодавство, соціальні і культурні зміни в суспільстві

3) постачальники (матеріалів, капіталу, трудових ресурсів), закони і державні органи, споживачі, конкуренти

4) постачальники, цілі, функції і завдання, інвестиції, умови розвитку організації

Вкажіть, що таке внутрішнє середовище організації – це:

1) сукупність ситуаційних чинників у навколишньому середовищі

2) сукупність ситуаційних чинників всередині організації

3) сукупність ситуаційних чинників всередині організації та у навколишньою середовищі

4) сукупність економічних, технологічних, політично-правових умов

Назвіть основні внутрішні змінні організації:

1) ланки, щаблі, зв'язки елементів організаційної структури, органи, ієрархія управління

2) продуктивні сили, виробничі і соціальні відносини

3) цілі, структура, завдання, технологія, працівники та ресурси

4) задачі та цілі організації

Основними рисами підприємства є:

1) має самостійний баланс, поточні рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням

2) не має самостійного балансу, поточних рахунків в установах банків, печатки зі своїм найменуванням

3) має товарний знак

4) має офісні, складські приміщення

Основою діяльності підприємства:

1) Указу Президента

2) Постанови Кабінету Міністрів

3) Статуту підприємства

4) дозволу Господарського суду

Від якого чинника залежить склад ресурсів, які використовує організація:

1) цілей організації

2) видів діяльності, що здійснює організація

3) продукції, яку виготовляє організація

4) постачальників ресурсів

Який тип середовища характеризується сукупністю вчинків та дій її працівників, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склалися у суспільстві або до яких воно прямує:

1) культурне середовище організації

2) міжнародне середовище організації

3) етичне середовище організації

4) соціальне середовище організації

Яке середовище можна визначити, як поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним:

1) культурне середовище організації

2) міжнародне середовище організації

3) етичне середовище організації

4) соціальне середовище організації

Залежність від зовнішнього середовища, спільна мета, наявність ресурсів, необхідність управління є характерними рисами:

1) менеджменту

2) управлінських процесів

3) організації

4) підприємства

Вкажіть, що таке загальне середовище:

1) сукупність чинників, що не впливають на діяльність організації

2) чинники, що заважають організації ефективно працювати

3) сукупність адміністративних заходів, що регулюють діяльність

4) величезна сукупність чинників навколо організації, яка створює її загальний контекст

Під поняттям “робоче середовище” ми розуміємо:

1) середовище ділової діяльності фірми

2) сукупність чинників впливу на діяльність організації

3) окремі зацікавлені у дестабілізації діяльності організації групи та чинники

4) окремі організації і групи поза конкретною організацією, які безпосередньо впливають на неї

Основні елементи робочого середовища:

1) конкуренти, сегменти ринку, місцеві підприємці, наукові установи, центри стратегічних досліджень

2) конкуренти, партнери, конституенти, інституції, громадські організації

3) конкуренти, етичні принципи, культурні установки, науково-технічні умови, політичні партнери

4) конкуренти, споживачі, постачальники, регулювальні органи, стратегічні союзники

Серед умов загального середовища виділяють:

1) умови для праці, харитативної, суспільно-політичної та громадської діяльності організації

2) умови функціонування, виживання та економічної експансії підприємства

3) економічні, соціальні, культурні, етичні, адміністративні умови

4) економічні, технологічні, політико-правові умови

Під економічними умовами середовища розуміють:

1) це умови для розвитку суб’єктів господарювання

2) це умови, що створюються підприємством задля подолання конкурентів

3) це стан функціонування економічних контрагентів, що визначає ефективність економічної експансії в умовах культурної толерантності споживачів

4) це загальний стан та життєспроможність економічної системи, у якій функціонує організація

Технологічні умови середовища:

1) стосуються усіх установ, незалежно від виду їх діяльності

2) стосуються функцій управління, що визначають ефективність маневрування

3) стосуються процесів розподілу ресурсів та продуктів усіх організацій

4) стосуються методів перетворення ресурсів на товари та послуги

Політико-правові умови середовища:

1) пов’язані з політичними партіями та бізнесовими кланами

2) пов’язані з державною владою та місцевим самоврядуванням

3) пов’язані із втручанням бізнес-еліт у діяльність політичних партій та громадських організацій, що має наслідком дестабілізацію економічної системи

4) пов’язані з державним регулюванням бізнесу та співпрацею між бізнесом та урядом

До елементів внутрішнього середовища організації належать:

1) стратегії, структури, системи, споживачів, союзників, супротивників

2) персоналу, постачальників, корпоративної культури, місії, виробничих умов

3) власників, партнерів, конкурентів, державних органів, персоналу

4) власників, ради директорів, персоналу, фізичного середовища роботи

Під соціальною відповідальністю розуміють:

1) міру, до якої керівництво усвідомлює свої зобов’язання щодо акціонерів

2) сукупність завдань, що їх організація повинна виконати задля ефективного функціонування

3) сукупність зобов’язань, що їх дотримується влада та персонал задля створення ефективних виробництв та задоволення зацікавлених осіб

4) сукупність зобов’язань, що їх організація повинна дотримуватися і за допомогою яких створювати соціальних контекст свого функціонування

Згідно теорії менеджменту, культура організації – це:

1) сукупність звичаїв, традицій, правил поведінки споживачів, конкурентів та персоналу

2) поєднання ціннісних орієнтацій різних суспільних верств у процесі виробництва товарів та послуг

3) сукупність цінностей, що дають змогу зрозуміти поведінку окремих працівників, керівників, клієнтів та партнерів

4) поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним

Наука управління розглядає виробниче середовище як:

1) сукупність чинників, які впливають на виробництво товарів та послуг

2) сукупність внутрішніх змінних, які за допомогою процесу управління пристосовані до потреб організації

3) частина середовища організації, що створює конкурентні переваги організації у сфері виробництва

4) сукупність технічних чинників, що формують ділові відносини між людьми

Що таке виробничо-господарська організаці:

1) ланка національного господарства, яка займається перерозподілом суспільних благ

2) основна ланка економіки, де задіяно усі продуктивні сили суспільства

3) основна ланка національної економіки, у якій відбувається первинне, безпосереднє поєднання факторів виробництва: землі, капіталу і праці

4) основна ланка соціоекономоекологічної системи, яка стимулює розвиток науки і техніки та здійснює оптимальне поєднання наявних попиту та пропозиції

Серед основних принципів функціонування організації доцільно виділити наступні:

1) поділу завдань, синтезу завдань, інстанцій, єдності розпорядництва

2) підпорядкування, корпоративності, легітимності, структурності

3) поділу праці, кооперації, координації, взаємодовіри

4) синтезу, синергії, автаркії, ентропї

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒

Поиск по сайту: