4. Найбільш повним визначенням сутності політики є:
А. це діяльність держави, партій, рухів, що спрямована на визначення напрямків і цілей розвитку суспільства, організації та управління суспільством з метою їх досягнення та задоволення потреб і інтересів суспільства як в цілому так і його панівних верств;
В. це боротьба панівних верств, політичних партій за владу та їх здійснення у своїх інтересах і частково в інтересах суспільства;
С. це діяльність держави по забезпеченню внутрішнього порядку, стабільності, захисту своїх інтересів у міжнародних відносинах;
D. це все те, що робить державна влада по забезпеченню розвитку країни, наведенню порядку та захисту інтересів суспільства у внутрішніх та міжнародних відносинах;
E. yправління державою.
5. Політологія це наука про:
політичну систему, її структуру та функції, закономірності розвитку;
6. Емпірико-соціологічний метод у політології залежно від об’єкта дослідження включає такі підходи:
А. інституційний, діяльний, соціологічний;
В. державний, партійний, суспільно-організаційний;
С. лідерський, біхевіоральний, соціальний;
D. загальносуспільний, етнічний, культурологічний.
Е. 0.
7. Принцип рівності та свободи людини при народженні вперше було сформульовано:
у настановах Птаххетена;
у «Судженнях та бесідах» Конфуція;
у трактаті «Держава» Платона;
у трактаті «Політика» Арістотеля;
У дослідженнях Цицерона.
8. Витоки політології як науки знаходяться у:
філософії;
9. Арістотель стверджував, що людина за своєю природою є істотою політичною, тому що вона:
живе в державі;
10. Основними категоріями конфуціанства у політиці були:
поняття благородного мужа, батьківської любові до людини, правила ритуалу;
11. Легізм, як напрямок китайського вчення про державу базувався на:
жорстокій регламентації всіх норм суспільного життя на основі законів;
12. Трактат Платона, у якому він аналізує форми державного правління називався:
Держава;
13. Платон відкриває закон історичного розвитку форм правління згідно з яким:
навіть правильні форми правління з часом перероджуються у неправильні;
14. На думку Платона «ідеальною державою» є:
аристократія;
15. «Політія» Арістотеля означає:
Владу виборної більшості із кращих представників суспільства.
16. Арістотель вважав, що найбільш ефективними заходами по недопущенню неправильних форм правління є:
виборність влади на певний строк із кращих представників суспільства і контроль за нею;
17. Держава, на думку Арістотеля, поряд із державним управлінням повинна виконувати:
Морально-виховну функцію.
18. Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:
Ціцерон;
19. Справедливість, на думку Ціцерона, полягає у:
захисті права людини (на власність, свободу, життя, вибір);
20. Н. Макіавеллі у відносинах церковної і світської влади утверджував можливість:
використання владою будь-яких засобів, які дозволяють досягти мети: «Ціль виправдовує засоби»;
21. Н. Макіавеллі вважав, що форма держави визначається:
розподілом політичних сил у суспільстві та умовами в яких держава розвивається;
22. Томас Гоббс відстоював:
абсолютну монархію як ефективну форму держави
23. Джон Локк започаткував основи:
ліберального напрямку політичної думки;
24. Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:
B. необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;
25. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:
республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;
26. На думку Ж.-Ж. Руссо причиною нерівності у суспільстві стала:
поява і розвиток приватної власності;
27. На думку Ж.-Ж. Руссо громадянином може називатися той, хто:
дотримується єдності прав і обов’язків;
28. Змінювати та удосконалювати державний устрій за І.Кантом можна:
на конституційних засадах через внесення відповідних змін до конституції;
29. Г.Гегель був першим, хто дав наукове визначення:
громадянського суспільства;
30. За висновком К. Маркса класовий антагонізм (непримиримість інтересів між класами) у буржуазній державі виникає з приводу:
приватної капіталістичної власності на засоби виробництва;
31. Марксизм відстоював концепцію:
прямого і загального народовладдя шляхом поступового переходу від диктатури пролетаріату до загального народовладдя; позбавлення буржуазії виборчого права;
32. Першим законодавчим упорядкуванням у Київський Русі було:
Руська Правда;
33. Відродження політичної діяльності і політичної думки на території України починається у добу:
формування козацької республіки і особливо з початком національно-визвольних змагань;
34. Конституція П. Орлика «Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорізького» була прийнята:
1710 року в Бендерах;
35. Відтворенню демократичного спрямування політичної думки в Україні передували:
Все вище означене.
36. Одним з програмних положень кирило-мефодіївців було:
створення на федеративних засадах союзу слов’янських республік;
37. На думку В. Антоновича справжній політик повинен:
не лише володіти знаннями, а і бути спроможним втілювати їх в життя та робити політичні передбачення, прогнози;
38. В. Антонович був прихильником майбутнього України:
у федерації південно-західнослов’янських республік;
39. Політична програма М. Драгоманова включала наступне:
еволюцію існуючої політичної системи, проведення широких політичних реформ;
40. Представниками новонародницького напрямку політичної думки в Україні були:
М. Грушевський і Р. Лащенко;
41. Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:
інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;
42. Консервативний напрямок політичної думки в Україні започаткували: