Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Античні поліси Північного Причорномор'я, Боспорське царство, їх суспільний і державний лад.



Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорномор'ї були Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), Ольвія (біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману), Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), Херсонес (на території сучасного Севастополя), Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V ст. до н. е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.

Боспорська держава.Розташовувалася по обидва боки Керченської протоки, яка в давнину називалася Боспор Кіммерійський. Головним містом був Пантікапей, але столицею азіатської частини Боспору вважалася Фанагорія.

До утворення Боспорської держави існуючі на її території з 6 ст. до н. е. грецькі міста Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія, Германаса, Гергіппія, Кепи та інші, здебільшого були звичайними полісними структурами. В 480 р. до н. е. Боспором починає правити династія Археанактидів, яку в 438-437 рр. до н. е. змінює династія Спартокідів.

На етапі найвищого піднесення держави у 6 ст. до н. е. її територія обіймала Керчинський і Таманський півострови, Східне Приазов'я, пониззя Кубані, а також Дельту Дону. До складу Боспорської держави входили не тільки античні міста, а й місцеві племена - синди, меоти, торети, дандарії. На чолі держави стояв цар - монарх згаданих племен і архонт грецьких міст.

В середині другого ст. до н. е. держава переживає економічну кризу, яка наприкінці століття загострюється повстанням рабів під приводом Савмака. В ці справи втручається Мірдітат 16 Євпатор, унаслідок чого Боспор підпадає під зверхність Понтійського царства.

В останній чверті 1 ст. н. е. Боспор стає власником Рима. До середини 3 ст. н. е. спостерігається економічне піднесення, після чого знову розпочинається воєнно-політична і економічна криза, яка завершується з гунською навалою (375-376 рр.) за гибеллю Боспору як держави. Згодом у Пантікапеї Феодосії, Тірітаці та інших містах поширюються впливи Візантії.

В основі класового поділу в державі був розкол на рабовласників і рабів, вільних жителів і невільників. Панівний клас складався з правителів з їхнім численним оточенням, чиновників державного апарату, купців, власників кораблів, земельних ділянок, ремісничих майстерень, воєначальників. Серед цієї еліти було чимало вихідців зі скіфської знаті, які опанували грецьку мову, прийняли культуру, звичаї й перетворилися на таких самих рабовласників, як і грецькі аристократи. Ця рабовласницько-купецька знать, поліетнічна за складом, відігравала вирішальну роль у житті Боспорського царства.

У державі жили також вільні громадяни середнього чи навіть досить низького достатку, які не мали рабів і жили за рахунок власної праці. Певну частку населення становили чужоземці й вільні ссляни-общинники (пелати). Останні були головними платниками натуральних податків за право користування землею і несли основний тягар повинностей на користь держави й місцевої знаті. До того ж селяни були зобов'язані служити в ополченні. Військовим спорядженням, в тому числі бойовими кіньми, забезпечували себе самі.

Найнижчу сходинку соціальної піраміди займали раби (державні та приватні). Працю державних рабів використовували здебільшого на будівництві споруд державного значення та міських укріплень. Приватні раби допомагали у домашньому господарстві та при вирощуванні сільськогосподарської продукції на продаж.

Новим явищем соціального життя Боспору в римський період стала поява вільновідпущеників. Більшість документів засвідчує підпорядкування колишніх рабів єврейській общині. Вихід із рабства міг відбутися у тому випадку, якщо вільновідпущеник зобов'язувався стати іудеєм.

Державний лад античних міст Північного Причорномор'я був подібним до античних полісів у Греції. За формою правління міста були республіками - спочатку демократичними (вирішальна роль в управлінні належала демосу), а з І ст. до н. е. - аристократичними (вирішальна роль в управлінні опинилася в руках невеликої групи рабовласницької аристократії). На сьогодні найбільш дослідженою є система державних органів держави-поліса Ольвії. Вищим органом державної влади у містах Північного Причорномор'я були народні збори (в Ольвії - "народ") - збори повноправних вільних громадян міста чоловічої статі. Не мали права брати участь у народних зборах жінки, неповнолітні, іноземці, раби. Однією з головних функцій народних зборів було прийняття декретів і постанов. До повноваження народних зборів також належали розгляд і вирішення усіх найважливіших питань щодо внутрішнього життя поліса, а також зовнішньополітичні й економічні питання. Саме народними зборами обиралися і контролювалися посадові особи.

Постійно діючим органом міста була Рада, склад якої формувався з найбільш поважних повноправних мешканців поліса шляхом виборів народними зборами. Рада займала друге після народних зборів місце в управліннях. Очолював Раду міста голова. Він, а також секретар Ради обиралися строком на один рік. Наступною ланкою міського управління були такі виборні органи, як: а) магістратури (колегії); б) окремі посадовці - магістри. Ці органи керували відповідними галузями управління (фінансами, військовими справами, будівництвом, водопостачанням, торгівлею тощо). У містах-державах Північного Причорномор'я діяли судові органи, які займалися розглядом і вирішенням широкого кола питань.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.