Інструктаж щодо дотримання мір безпеки під час виконання лабораторної роботи проводиться з усіма виконавцями безпосередньо в началі заняття. При цьому основна увага звертається на перевірку заземлення , порядок вмикання і вимикання електроживлення, порядок під’єднання та роз’єднання елементів лабораторного обладнання, запобігання контакту з елементами, що знаходяться під високою напругою, безпеку роботи з джерелом ВЧ на НВЧ випромінювань. Положення інструктажу доводяться всім виконавцям під особистий розпис.
ЗАВДАННЯ НА ПЕРШУ ЧАСТИНУ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Навчальні питання
1. Дослідження залежність чутливості приймача від номіналу робочої частоти.
2. Дослідження залежність чутливості приймача від виду сигналу, що приймається.
Інформаційне забезпечення
1. Основы техники радиосвязи. Под. ред. М.В. Верзунова ‑М. :ВИ, 1972, с. 306 – 314.
2. Военная техника радиосвязи. Под. ред. К.Н. Попова. –М. :ВИ, 1982 г. , с. 297 – 299.
3. Основи побудови радіоприймальних пристроїв. Навчальний посібник, А.Б.Сорокін, Є.І.Івченко. Полтава, :ПВІЗ, 2002 р., с. 41 – 55.
4. А.Б. СОРОКІН, І.А. СОРОКІН, Методичний посібник для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Приймально – передавальні пристрої», Полтава, ПВІЗ, 2004
Звітність та терміни захисту
Лабораторна робота повинна бути захищена не пізніше 10 доби після виконання. Захист здійснюється індивідуально. Під час захисту перевіряються:
- знання теоретичних положень щодо проведення досліджень;
- здібність обґрунтувати результати, що отримані,
- вміння проводити відповідні виміри;
Типовими питаннями щодо перевірки теоретичних знань є:
1. Склад структурної схеми загального радіотракту.
2. Вплив елементів радіотракту на чутливість приймача.
3. Визначення чутливості.
4. Поняття граничної і реальної чутливості.
5. Методика виміру чутливості.
6. Одиниці виміру чутливості.
7. Поняття коефіцієнта шуму.
8. Поняття ефективної шумової смуги частот.
9. Зв'язок між коефіцієнтом шуму і чутливістю.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Зібрати схему вимірювання згідно рис. 1.
2. Ввімкнути і прогріти апаратуру лабораторної установки.
3. Встановити першу частоту вимірів.
4. Виміряти чутливість приймача у режимі прийому сигналів A3J-A1.
5. Виміряти чутливість приймача у режимі прийому сигналів А1-Ш.
6. Виміряти чутливість приймача у режимі прийому сигналів А1‑У.
7. Виконати пункти 4 – 7 спочатку на другої, а потім на третьої частоті.
8. Оформити звіт: занести результати вимірів в таблицю, оцінити них з використанням даних таблиці 1, зробити відповідні висновки.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для дослідження використовується приймач Р‑160П, основні відомості при який наведені у додатку 3. Дослідження відповідних залежностей здійснюється шляхом виміру чутливості приймача на трьох частотах і в чотирьох режимах прийому сигналів.
Для дослідження використовуються режими прийому сигналів A3J-A1, А1-Ш, А1-У і A3. Частоти рекомендується обирати у таких межах:
f1= 2 – 3 Мгц
f2= 5 – 6 Мгц
f3= 13 – 14 Мгц
Вимір чутливості здійснюється за класичною методикою, яка передбачає, що на вхід приймача буде поданий сигнал, а приймач і джерело сигналу будуть взаємно налагоджені. Після цього підсилення власне приймача і рівень сигналу, що надходить з джерела, треба відрегулювати таким чином, щоб на виході приймача виконувалися дві умови:
1. рівень суміші (сигнал + шум) дорівнював величині, якої вимагає кінцева апаратура, а саме (Uc+Uш)=2.1 Вдля даної роботи.
2. співвідношення рівнів (сигнал + шум) і (шум) дорівнювало величині, якої вимагає кінцева апаратура, а саме (Uc+Uш)/Uш=3для даної роботи.
При цьому рівень сигналу на вході приймача визначає його реальну чутливість. Для отримання коректних результатів вимірів треба враховувати певні умови:
ü система АРП приймача повинна бути вимкненою, оскільки її наявність робіть залежність вихідного рівню від вхідного (амплітудну характеристику) нелінійною;
ü вимикання системи АРП приймача можливо тільки для окремого тракту прийому; у загальному радіотракті певний ступень автоматичного регулювання підсилення залишається, тому операції по встановленню відповідних рівнів (шум) і (сигнал + шум) необхідно на кожному вимірі проводити 2 –3 рази з метою уточнення.