Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні вимоги до нагрівальних приладів

Класифікують

o за конструкцією(секційні, панельні, конвекційні з розвиненим оребренням)

o за способом передачі тепла – конвекційні ( понад 75% теплового потоку конвекцією), радіаційні (не менш ніж 50% теплового потоку радіацією), конвекційно — радіаційні ( конвекцією від 50 до 75 % теплового потоку)

o за теплоінерційністю – високо інерційні ( низька теплопровідність, значні водо і металоємність), малоінерційні – (виcока теплопровідність, не значні водо і металоємність)

o за матеріалом виготовлення — (чавунні, сталеві, алюмінієві, мідні), біметалеві(сталево-алюмінієві, мідно-алюмінієві, обміднені), не металеві (керамічні, бетонні)

o за зовнішньою поверхнею — гладкі (радіатори, панелі), оребрені (конвектори, оребрені труби)

o за розмірами ( висотою та будівельною глибиною)

Основні вимоги до нагрівальних приладів

Економічні — мають бути найменш металоємними, мати якомога меншу питому вартість і витрати на виготовлення, монтаж, експлуатацію

Теплотехнічні - повинні ефективно передавати теплову енергію від теплоносія до приміщення, тобто мати високий коефіцієнт теплопередачі( чавун-50, сталь 56,алюміній-220, мідь 410 Вт/(м2*К))

Експлуатаційні – мають бути довговічними і стійкими до високих температур

Виробничо- монтажні — механічною міцністю, зручними і безпечними при транспортуванні, монтажі, експлуатації та обслуговуванні

Архітектурно — будівельні – мати якнайменші будівельні розміри та об”єм, естетичне оформлення і вписуватись в інтер”єр

Cанітарно-гігієнічні - повинні характеризуватися якомога меншою площею, на якій може осідати пил, вільним доступом до його видалення, малою температурою поверхні осідання пилу, що запобігає пригоранню пилу. Осідання пилу погіршує процес теплообміну приблизно на 15%

Основною характеристикою нагрівального приладу є його теплова потужність, яка вимірюється в кВт. Іншими словами – це кількість тепла яку віддасть нагрівальний прилад в приміщення за певний проміжок часу. Щоб зберегти постійну і комфортну температуру в приміщенні сумарні теплопоступлення від всіх нагрівальних приладів повинна бути рівними тепловтратам . Потужність нагрівального приладу вказується в його паспорті при певних характеристиках теплоносія і температури повітря в приміщенні . Наприклад потужність вказана при 90/70/20 означає, що 90 – це температура (гр.С) теплоносія на вході в нагрівальний прилад, 70 — температура теплоносія на виході з приладу, 20 – температура повітря в приміщенні. Якщо ви плануєте інший тепловий режим, чи низькотемпературне опалення потрібно провести перерахунок потужності всіх нагрівальних приладів, відповідно до нового температурного режиму. Потрібно знати, що при низькій температурі теплоносія потужність нагрівального приладу значно падає.

3. визначає з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку України пріоритетні напрями розвитку стандар­тизації, метрології та сертифікації;

здійснює методичне керівництво розробкою міністерства­ми, відомствами та об'єднаннями підприємств методологіч­ного забезпечення, затверджує і систематично провадить оцінку реалізації їх;

затверджує державні стандарти (за винятком стандартів проектування і будівництва, використання ресурсів, охорони навколишнього середовища від забруднення та інших шкід­ливих впливів), провадить експертизу проектів державних стандартів і технічних умов, відповідає за їхній науково-технічний рівень і техніко-економічне обгрунтування;

веде в установленому порядку облік і реєстрацію держав­них стандартів, технічних умов і змін, що до них вносяться, рішень про скасування їх, надсилає заінтересованим органі­заціям відповідну інформацію;

має виняткове право видання та перевидання державних стандартів;

організовує і координує роботу із сертифікації, здійснюс організаційно-методичне керівництво функціонуванням дер­жавної системи сертифікації, визнає у встановленому по­рядку сертифікати інших країн;

надає методичну допомогу підприємствам, їх об'єднан­ням і організаціям у впровадженні міжнародних стандартів із систем управління якістю, організовує сертифікацію цих систем.

Державний митний комітет України контролює додержан­ня митного законодавства і нормативних актів підприємця­ми і фізичними особами щодо сплати мита на експорт та імпорт товарів через кордон України, а також при внутріш­ньодержавних операціях, за які необхідно сплачувати мито.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.