Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мал. VI—3. Машина для очищення яблук від шкірки.



Подача яблук від місця їх наколювання на вилку 13 до ножів 5 для очищення і до ножів 6 для вырезывания серцевини здійснюється кулачково-мальгийским механізмом шляхом повороту на 180° подавача 4.

Змінні ріжучі пристрої 8 і 9 розрізають яблука на часточки або на скибочки. Ріжучий пристрій приводиться в рух тягою 16, верхній кінець якої сполучений з пальцем кривошипа. Пуск і зупинка електродвигуна проводяться магнітним пускачем, сполученим з кнопковим пристроєм 17. Шляхом обертання маховичка 18 здійснюється управління варіатором числа оборотів машини.

Робітниця укладає плід в утримувач 2 плодоніжкою вгору. Утримувач плоду складається з трьох частин, які можуть утримати плід розмірам від 60 до 90 мм в поперечнику завдяки пружинним захопленням. Кінематична схема машини показана на мал. VI-3.

Поворотно-поступальний рух утримувача плоду здійснюється за допомогою кулачкового барабана 3, важеля 5 і штанги 6, рухомою по тій, що направляє.

При русі штанги 6 вперед утримувач плоду 2 з вертикального положення переходить в горизонтальне і наколює яблуко на трехзубую трубчасту вилку 4. Яблуко залишається на вилці, а утримувач плоду повертається в первинне положення. На другий кінець трубчастої вилки 4 насаджена шестерня, а усередині трубки поміщений штовхач 7. Яблуко, що залишилося на вилці 4, подається до ножа 1 для очищення і до ножа 24 для вирізки серцевини.

Комбінований кулачковий-мальтійський механізм 8 повертає на 180° подавач 9, що несе дві трубчасті трьохзубові вилки 4.

При кожному повороті подавача 9 на 180° одна трубчаста вилка 4 виходить із зачеплення з шестернею 10, а інша входить з нею в зачеплення і починає обертатися навколо своєї осі від шестерні 10; остання приводиться в обертання від електродвигуна через текстропную передачу.

На приводний вал 11 насаджена циліндрова шестерня 12, яка знаходиться в зачепленні з іншою циліндровою шестернею; на вал цієї шестерні посаджена шестерня, що приводить в обертання кулачковий барабан 3 і кулачковий-мальтійський механізм 8.

При обертанні кулачкового барабана 3 штанга з ножем 1 для очищення і з ножем 24 для вирізки серцевини переміщається вперед; при цьому яблуко, що обертається, потрапляє під дію ножа 1 для очищення, який зрізає тонку стружку шкірки по криволінійному контуру яблука. Ніж для очищення шкірки притискається до яблука пружиною 13; зубчатий сектор 14 рухається по нерухомій зубчатій рейці 15 і тим самим сприяє руху ножа по криволінійному контуру яблука.

Одночасно з очищенням яблука від шкірки відбувається вырезывание серцевини яблука. При цьому штовхач 16 зрушує очищене яблуко на ніж 24 для вирізки серцевини; звідси яблуко знімається стрижнем 25 пристроїв для різання яблука на часточки.

Сбрасиватель 17 передає яблуко з ножа 24 на стрижень 25 ріжучого пристрою, який у цей момент знаходиться у верхньому положенні. Подаватель 9 переміщається кулачковий-мальтійським механізмом 8 проти годинникової стрілки і подає чергове яблуко під дію ножів; серцевина яблука, що залишилася на вилці 4, віддаляється штовхачем 18, кінець якого ковзає по нерухомому копиру 19.

Для розрізання яблука на часточки воно продавлюється через ножові грати, закріплені в спеціальному пристрої; під дією кривошипа 20 цей пристрій може рухатися вгору і вниз; при цьому відстань між притискуючим майданчиком і ножами міняється: у верхньому положенні воно найбільше, в нижньому положенні майданчик щільно наближається до ножів.

Розрізання яблука на кружечки здійснюється на змінній секторній ножовій гребінці.

Число оборотів машини може змінюватися за допомогою шківа-варіатора 26, на який можна впливати маховичком 21.

Щоб уникнути поломок машини при виникненні надмірних зусиль в ній на головному валу є храповое захисний пристрій 22.

Для провертання машини уручну служить рукоятка 23.

Продуктивність машини 20—27 плодів в хвилину. Габарити в мм: довжина 880, ширина 430, висота 1120. Вага 147 кг

 

 

Термічна обробка сировини. Окремі види плодово-ягідної сировини спочатку піддають тепловій обробці, а потім фасують у тару. Попередня теплова обробка включає бланшування, уварювання і обсмажування. При виробництві консервів із плодів і ягід застосовують бланшування і уварювання, а обжарювання в основному використовують для окремих видів овочів.

Бланшування— короткочасна теплова обробка сировини при повному температурному режимі парою, у воді чи водних розчинах солей, цукру, органічних кислот чи лугів. При бланшуванні плодово-ягідної сировини:

в результаті руйнування ферментів у сировині припиняються біохімічні процеси, що запобігає потемнінню продукції і погіршенню її якості;

Для бланшування цілих чи нарізаних фруктів у воді або наси­ченою парою застосовують ковшову бланшувальну машину БК (рис. 6). Сировину завантажують у ковші транспортера, які у мі­ру руху по тунелю потрапляють у гарячу воду чи насичену пару. При виході з тунелю бланшована сировина у ковшах охолоджує­ться холодною водою. Продуктивність бланшувальної машини БК 0,5—8 т/год.

Машини БКП-200 і БК.П-400 призначені для бланшування сиро­вини парою з наступним охолодженням водою. Установлюють їх переважно у технологічних лініях до парових конвейєрних сушарок.

 

1— привод;2 — тунель;3 — водопровід;4 — паропровід;5 — каркас;6 — ковшовий транспор­тер.

Рисунок 6. Бланшувальник ковшовий БК

Для приготування маринадної заливки застосовують варильні емальовані котли на 100 і 250 л (КО-63, КО-250).

Двотілі варильні котли (рис. 8) обігріваються парою, яку подають у порожнину між чашою і паровою оболонкою. Таке підігрівання запобігає підгорянню продукту. Конденсат і повітря з парового простору видаляють через кран у паровій оболонці. Котли мають манометри і запобіжні клапани.

1 — чаша; 2 — манометр;3 — запобіжний клапан; 4 — штурвал; 5 — парова камера; 6 — краник.

Рисунок 8. Двотілий варильний котел.

 

Фасування продукції здійснюють у старанно вимиту тару, за­повнюючи кожну банку точно визначеною кількістю продукції (від­хилення від установленої норми допускається у межах 1—2 %). Якщо до складу консервів входить декілька компонентів (напри­клад, у компотах плоди і сироп), необхідно дотримати за стандар­том чи ТУ їх співвідношення. При виготовленні окремих видів ком-потів виникає необхідність у фігурному укладанні плодів.

Фасування багатьох видів продуктів механізовано. Фруктові пюре, пасту та інші густі і в'язкі продукти фасують на автоматах-наповнювачах ротаційного типу з поршневими дозаторами і пере­пускними клапанами.

 

Для фасування пюреподібних продуктів у тару на 0,2— 1 см3 застосовують наповнювач автоматичний шестициліндровий ДНЗ-1-125 продуктивністю 80—100 банок за 1 хв. Банки місткістю 2000 і 3000 см3 наповнюють в'язким продуктом на автоматичному наповнювачі ДНЗ-3-63 продуктивністю 40 і 60 банок за 1 хв (рис. 10). Наповнювач має чотири дозувальних циліндри.

Для фасування сиропів, соків та інших рідких продуктів у жерстяні чи скляні банки до постійного рівня застосовують автоматич­ний наповнювач И9-ИН2А. Він являє собою карусель, що обертає­ться, з підйомними столиками й продуктовим баком, у дні якого закріплено розливальні пристрої. Продуктивність цього наповню­вача 60—160 банок за 1 хв. За таким же принципом працює на­повнювач АНС для фасування соків у банки на 3000 см3 продук­тивністю ЗО банок за 1 хв. Наповнювач АНС має спеціальний пристрій для знімання піни, яка утворюється під час наповнення банок соком. Модернізований наповнювач АНСМ для соків вико­ристовують для наповнення банок місткістю 2000 і 3000 см3 при температурі до 95 °С. Продуктивність — 34 і 42 банки за 1 хв.

1 — транспортер; 2 — бак; 3 — стіл.

Рисунок 10. Автоматичний наповнювач ДНЗ-3-63.

 

Ексгаустування. При фасуванні консервів у банки проникає повітря. Підсмоктування його у рідкі і пюреподібні продукти від­бувається і при перекачуванні їх насосом на розливання. Крім того, повітря міститься у міжклітинниках плодів і ягід. Чим нижча температура продукту під час фасування, тим більше міститься у ньому повітря.

Повітря у банці небажане, тому що кисень сприяє окисленню різних речовин продукту, збільшує корозію жерсті у відкритих від лаку чи олова місцях, дає можливість знову з'явитися аеробним мікроорганізмам, знешкодженим під час стерилізації.

При стерилізації консервів до тиску водяної пари, яка утворює­ться у банці під час нагрівання, додається тиск внаслідок розши­рення продукту і залишків повітря у банці. У банці утворюється надлишковий тиск 196—392 кПа, який може призвести до дефор­мації металевої тари чи зривання кришок із скляних банок. Під­вищення тиску всередині банок залежить від виду консервів, роз­мірів і матеріалу банок, тому видалення повітря із банок з про­дуктами перед закупорюванням має велике практичне значення. Цей процес називається ексгаустуванням (від англійського екс-гауст — витягувати). Застосовують теплове, механічне, а іноді й спільне ексгаустування.

При тепловому ексгаустуванні незакупорені банки з продуктом пропускають через апарат ексгаустер, де їх протягом 8—10 хв про­грівають парою. Теплове ексгаустування відбувається і в процесі наповнення банок попередньо підігрітим до певної температури продуктом чи під час заливання плодів і ягід гарячим сиропом.

Скляні обкатні банки закупорюють на автоматах чи напівавто­матах різних систем. Принцип їх роботи полягає у тому, що обер­тальний ролик притискує край кришки до горла банки. Пароваку-умну закатну машину АЗМ-ЗП (рис. 11) продуктивністю 70 банок за 1 хв застосовують для закупорювання банок місткістю від 200 до 1000 см3. Машина закатна ЗК.1-1-125 (Б4-КЗК.-Ю9) призначе­на для закупорювання, маркірування і рахування наповнених скля­них банок місткістю 100—1000 см3. Продуктивність— 160 банок за 1 хв. Напівавтоматичну закатну машину ЗК4-10-12 (БЗК-К4-77-01) продуктивністю 12 банок за 1 хв застосовують для закупорювання скляних банок місткістю 800—10 000 см3. Є закатні машини й ін­ших систем, у тому числі і для закупорювання пляшок.

 

1 — станина; 2 — механізм відведення банок; 3 — закочувальна головка; 4 — магазин кришок; 5 — огорожа; 6 — механізм подавання банок.

Рисунок 11. Автоматична паровакуумна машина АЗМ-ЗП.

 

 

Стерилізація і пастеризація консервів. Якість консервів і тривалість їх зберігання без псування залежать від того, наскільки ретельно і правильно проведена їх стерилізація чи пастеризація, при яких гинуть мікроорганізми і створюються умови, за яких при­пиняється розвиток спор мікроорганізмів.

Режим стерилізації залежить від виду продукції, розміру і виду тари (жерстяна, скляна). У кислому середовищі мікроорганізми гинуть швидше, ніж у нейтральному; консерви з твердою продукці­єю прогріваються довше, ніж з рідкою; жерстяна тара прогріваєть­ся швидше від скляної. У зв'язку з цим для кожного виду консер­вів розроблено свій режим стерилізації.

При стерилізації у банках створюється певний тиск навіть і в тому випадку, якщо перед їх закупорюванням було проведено екс-гаустування. Тому при встановленні режиму стерилізації дають певний тиск для зрівноваження тиску, що утворився всередині ба­нок. У протилежному випадку можливе зривання кришок чи деформація жерстяної тари.

Вертикальний автоклав (рис.12) складається із зварно­го циліндричного корпуса, до нижньої торцевої частини якого приварено сферичне днище, а до верхньої приєднана (на завісах) кришка. Між кришкою й корпу­сом є кільцева гумова проклад­ка. До корпуса кришка притис­кується відкидними баранчиковими болтами. У відкритому авто­клаві кришка знаходиться у вер­тикальному положенні, підніман­ня її полегшується протива­гами.

1— корпус; 2 — противага; 3 — запобіжний клапан; 4 - кришка; 5 — продувний кран; 6 — баранчикова гайка; 7 — кошики; 8— термометр; 9 — зливник води; 10—барботер.

Рисунок 12. Вертикальний автоклав.

 

 

Закупорені банки укладають у кошики рівними рядами за до­помогою пристрою ЦС-157 (для скляних банок місткістю 500 і 1000 см3). Продуктивність установки 60 банок за 1 хв. Для роз­вантаження автоклавних кошиків застосовують пристрій ЦС-200 для банок місткістю 500, 1000, 2000 і 3000 см3. Наповнені копійки за допомогою електротельфера (лебідки з електродвигуном) уста­новлюють один на один у автоклав, заповнений водою з температу­рою на 10—20 °С вище температури продукції у банках.

Автоклав закривають кришкою, загвинчують баранчиками і по­ступово (при різкому збільшенні температури банки можуть тріс­нути) протягом часу А розігрівають до температури стерилізації t. Температуру збільшують, пропускаючи пару через нижній барботер (трубку з отворами для виходу пари чи повітря).

Одночасно поступово піднімають тиск водою чи повітрям. При малому тиску можливе зривання кришок, а при різкому збільшенні його кришки можуть вдавитися у банки.

рою, для цього спочатку протягом 10 хв продувають автоклав па­рою, випускаючи повітря через продувний вентиль. Потім прово­дять розігрів, власне стерилізацію і охолодження банок. При охо­лодженні підкачують повітря для поступового зниження тиску, тому що з поданням води для охолодження пара конденсується і тиск різко падає, що призводить до розривання швів банок.

Для стерилізації консервів у скляних, металевих банках і полі­мерних упаковках застосовують напівавтоматичний стерилізатор «Ратомат»(Німеччина).Температура нагрівання —до 140°С, тиск — до 600 кПа. У цьому автоклаві передбачено обертання сіток з бан­ками у процесі стерилізації, що забезпечує рівномірніше прогріван­ня продукту всередині банки.

На консервних заводах застосовують високопродуктивний угор­ський безперервнодіючий стерилізатор «Хуністер». У ньому можна стерилізувати консерви у металевих і скляних банках діам. 76— 110 мм. Стерилізатор має 14 башт, розділених на зони підігрівання, стерилізації і охолодження. Тиск і температура піднімаються по­ступово до 240 кПа і 130 °С, а потім плавно знижуються. Автокла­ви і стерилізатори обладнані контрольно-вимірювальними прила­дами— манометром, термометром, термодатчиками, самописами, запобіжниками і т. д. За роботою автоклава стежить апаратник-стерилізаторник (робітник, який проводить стерилізацію). Він зобов'язаний записувати у спеціальний журнал усі дані про стери­лізацію. Після стерилізації банки поміщають у мийно-сушильний агрегат, де їх споліскують теплою (35—45 °С) водою і висушують підігрітим повітрям. На висушені банки етикетирувальними ма­шинами чи вручну наклеюють етикетки. Якщо жерстяні банки при­значені для тривалого зберігання, їх не обклеюють етикетками, а покривають лаком, що швидко сохне, змащують вазеліном чи іншим жировим мастилом, яке захищає банки від вологи та іржі.

Готову продукцію у металевій чи скляній тарі запаковують у ящики із гофрованого картону чи дощаті ящики і відправляють на склад.

Для стерилізації, миття й оформлення банок є потокові лінії (рис. 13).

 

1- транспортер подавання банок; 2- вакуумзакатна машина; 3- стіл нагромаджувач; 4- пристрій для завантаження кошиків; 5- кошики; 6- пристрій для розвантаження; 7- установка для миття банок; 8- підсушування банок; 9- стискувальна машина; 10- машина для укладання банок в коробки; 11- обклеювання коробок; 12- транспортер; 13- стерилізатор.

Рисунок 13 Технологічна лінія закупорювання,стерилізації й обробки консервів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.