Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фактори і критерії розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.



Закономірності і принципи втілюються в практику розміщення продуктивних сил через

врахування конкретних факторів, що впливають як на розміщення окремих об’єктів, так і на

формування територіально–виробничих комплексів. Під факторами розміщення розуміють

сукупність аргументів (причин), що зумовлюють вибір місця для окремих підприємств, їх

груп і галузей . Усі фактори розміщення продуктивних сил можуть бути представлені такими

основними укрупненими групами: природно-географічні, геополітичні, демоекономічні,

соціально–економічні та техніко–економічні.

Природно–географічні фактори включають характеристику природно-кліматичних умов та

економічну оцінку природних ресурсів.

Геополітичні фактори розвитку і розміщення продуктивних сил охоплюють: географічне

положення території; конкуренті переваги вітчизняних товаровиробників у системі світового

господарства; модель інтеграції в світовий економічний простір. В цілому географічне

положення України є сприятливим для екс немічного розвитку.

Дія геополітичних факторів забезпечує інтеграцію продуктивних сил країни чи певного

регіону в структуру світового економічного простору і міжнародного поділу праці на основі

розвитку різних форм зовнішньоекономічних зв'язків. При цьому визначальну роль

відіграють певні конкурентні переваги держави світогосподарській сфері, які залежать від

рівня ефективності використання природно–ресурсного потенціалу, структури економіки,

курсу зовнішньоекономічної політики.

Демоекономічні фактори розміщення продуктивних сил включають: загальну чисельність

населення, його культуру, режим відтворення та територіальні особливості розміщення;

чисельність трудових ресурсів, їх територіально–галузевий розподіл та якісні

характеристики; чисельність робочої сили, опитні форми її зайнятості, рівень

зареєстрованого і прихованою безробіття; мобільність робочої сили та форми її економічного

руху.

Комплексний аналіз демоекономічних факторів допомагає оцінити рівень

трудозабезпеченості певних територій, а відтак і можливостей розміщення нових виробництв

чи доцільності скорочення діючих у зв'язку з погіршенням екологічної ситуації, низькою

рентабельністю, необхідністю реструктуризації господарського комплексу тощо.

Демоекономічні фактори чинять вагомий вплив на розміщення трудо- та наукомістких

галузей промисловості, а також тих галузей, які потребують робочої сили певного

професійно-кваліфікаційного складу.

Соціально–економічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил охоплюють: рівень

розвитку соціальної інфраструктури, що задовольняє потреби населення в його освіті,

охороні здоров'я, сфері послуг та житлово–комунальному обслуговуванні; стан

навколишнього середовища і природоохоронну діяльність; санітарно–гігієнічні умови праці.

Техніко–економічні фактори включають: основні напрями науково–технічного прогресу та

конкретні форми впровадження його результатів у практику господарювання, форми

суспільної організації виробництва та рівень розвитку транспортної системи. Сукупна дія

цих факторів створює можливості для рівномірного розміщення продуктивних сил на основі

зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва, встановлення раціональних

міжгалузевих та внутрігалузевих зв'язків, забезпечення ефективного використання усіх видів

ресурсів.

Поряд з основними закономірностями і принципами важливу роль в територіальній

організації продуктивних сил відіграють критерії їх розміщення. Критерії – це інтегральні

показники, орієнтири практичної спрямованості (природно–географічні, демографічні,

техніко–технологічні, соціальні, екологічні), якими керуються відповідні органи

господарського управління при виборі оптимального варіанта розміщення об'єктів

виробничого чи невиробничого призначення, а також при виробленні системи заходів щодо

вдосконалення територіальної і галузевої структури економіки.

На сьогодні визначальними критеріями ефективності розміщення продуктивних сил

виступають екологічні: використання; освоєння та застосування природооберігаючих,

маловідходних та безвідходних технологій; виробництво екологічно чистих видів продукції.

Керуючись вимогами цих критеріїв, необхідно надавати пріоритет саме збережеш по

природного середовища і підпорядковувати йому суто економічні цілі.

Соціальні критерії передбачають врахування потреб та інтересів населення в соціально-

економічному розвитку території, еколого безпечному проживанні в певному регіоні,

розширенні мережі соціально–культурних закладів та сфери послуг, достатній забезпеченості

робочими місцями, створенні територіальних центрів соціальної допомоги.__

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.