Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Нотатки про зображення тварин .



Зображення тварин належить до розділів мистецтва, що потребує великої праці. Тваринний світ дуже складне явище природи. Його жива сутність закономірно побудована. Анатомія тварин не менш складна, ніж анатомія людини. Обриси тваринного світу безмежно різноманітні, забарвлення тварин гармонійне й багате відтінками усіх кольорів. Форми гнучкі, рухи пружні і швидкі. Тварин, щоб зрозуміти та засвоїти їх зовнішність необхідно довго та вдумливо вивчати.

Тварина для анімаліста цікава як рухлива істота, як жива, виразна індивідуальність. Вона завжди мінлива. Сприймається у швидкоплинних позах, у вираженні різних емоцій. При вивченні зображення тварин на заняттях візуального мистецтва основну увагу слід звертати на ті характерні особливості, риси тварин через які учень зможе передати своє відчуття іншим людям. Природні особливості будови тіла, кольору тварин налаштовують глядача на потрібний емоційний контакт. Ведмідь – сильний, могутній, спокійний; кабан – самовпевнений, сильний, нахабний; вовк – сміливий, злий, упевнений; лисиця - хитра, підступна, тендітна; собака – добрий, надійний тощо.

«Крім зовнішньої сторони я намагався виразити характер, притаманний даному звірю або птаху, передати його індивідуальність, його емоційний стан, в кінці кінців створити портрет тварини як індивідуальний образ, насичений емоційним змістом. Той, хто спостерігав за тваринами, має з ними справу, хто із доброю увагою відноситься до них, той знає, які різноманітні складні їх переживання, які різноманітні їх емоції, які виразні їх почуття радості або засмучення, ласки чи образи, злості, туги.

Придивляючись до подоби багатьох звірів і птахів, я завжди помічав різноманітність їх міміки, що легко можна виразити на мові людських почуттів і настроїв. Ми побачимо «тупий» вираз у бобра, «вдумливий» у марабу, «пихатий» у верблюда і лами, «споглядальний» у мавпи, вираз «поважності » у бика, «величі», «гідності» у лева, «шляхетності» у коня і собаки.

Говорячи про почуття тварин, людина мимоволі переводить їх на мову власних почуттів. Людські почуття доступні тваринам і почуття тварин зрозумілі людині. Такого роду «олюднювання» проявляється в анімалістичному мистецтві.

В образі тварини можна виразити скромність, ніжність, зворушливість, серйозність та зосередженість, сум і тугу, радість і страждання, гнів чи лють. Образ може бути грізним та гордим, трагічним і героїчним.

Весь цей великий зміст я намагався помітити, зібрати та відчути в роботі над зображенням тварини. В основі роботи завжди була гостра увага та небезстороннє спостереження життя тварин. Тільки безпосередньо прекрасні форми та значущість їх внутрішнього змісту. А на основі цих життєвих вражень виникає художній образ як їх творче віддзеркалення». Ці проникливі слова належать великому художнику-анімалісту Василю Ватагіну. Він – майстер широкого діапазону: скульптор, ілюстратор, рисувальник, графік-станковіст, живописець. Він був художником-біологом і художником-творцем. Його літературний дар виявився у надзвичайній книзі, у спогадах і статтях. І ще один рідкісний талант був йому відпущений: талант проникливого, глибинного розуміння живої природи. Тому його спадщина: його малюнки, рельєфи, скульптури, твори є для вчителя і учня своєрідним підручником у розумінні та зображенні звірів та птахів.

Людина і тварина.

Твори анімалістичного жанру закликають берегти, любити та вивчати тваринний світ, природу. «Багато необхідного, – пише В.Ватагін, - отримує та віднімає у тварини людина, але вона рідко пам’ятає та усвідомлює, що тварина не тільки шматок м’яса, чи фізична сила, що в її руках жива істота, що покірливо переносить насильство, глибоко відчуває страждання та разом з тим трепетно приймає всіляке добре відношення до нього і відповідає людині почуттям прихильності, глибокої відданості, почуттям любові…». Повний захопленого замилування багатьма якостями тварин, художник щиро і наполегливо рекомендує «з дитинства прищеплювати любов до тварин, звертати увагу дитини на красу тварини, на його користь, на материнську турботу про дитинчат, на те почуття прихильності, яким вона відповідає на всіляке добре відношення. Необхідно розвивати інтерес до звірів і птахів, до їх життя, співчуття до них». Художник глибоко переконаний в тому, що любов до тварин допоможе людині стати людиною. Тому духовний момент в темі вивчення і зображення тварин у візуальному мистецтві нерозривно пов’язаний і з екологічним аспектом виховання дитини. Розуміти, любити, настроювати дитину, тоді ж такий позитивний відгук дитина буде отримувати від світу живих істот.

Пам’ятники тваринам. Вони поставлені в різний час і в різних країнах. Пам’ятники ці – свідчення подяки людей своїм друзям зі світу тварин.

Під Санки-Петербургом поставлений «Пам’ятник собаці». На п’єдесталі його – слова академіка І.П.Павлова про заслуги собаки перед людством, наукою.

В Парижі стоїть пам’ятник сенбернару нам прізвисько Баррі. Напис на пам’ятнику говорить: «Врятував сорок людей від загибелі. Під час рятування сорок першої – загинув». Сенбернари – сильні та витривалі пси, що виконують роль гірничорятувальників. Вони знаходять тих, хто загубився, витягують тих, хто потрапив у снігові обвали.

А у Номі, на Алясці, споруджений пам’ятник вожаку собачої запряжки на прізвисько Балту, який взимку в лютий мороз доставив людям у селище сироватку проти дифтерії.

Але не тільки собак звеличували люди. В Греції, на острові Родос, поставлений монумент оленям, які своїми гострими копитами винищили на острові всіх отруйних змій.

Існує пам’ятник жабі, лапки якої довгий час служили електровимірювальними пристроями для вчених-фізиків. Один з таких пам’ятників стоїть в Паризькому університеті – Сорбоні, інший знаходиться у Токіо.

А в Австралії, в штаті Квінсленд, споруджений пам’ятник комасі кактобластису за те, що ця комаха знищила всі кактуси, що заполонили орні землі в країні.

В одному з міст Англії є пам’ятник «Останньому вбитому вовку». Це було зроблено, мабуть тому, що англійців охопило пізнє каяття за невиправдане знищення звірів.

Може показатися неймовірним, але існує пам’ятник і … горобцю! Він знаходиться в американському місті Бостоні. За що ж ця маленька пташка, що вважалася споконвіку хитрим злодюжкою, заслужила таку пошану? Виявляється, горобці врятували бостонців від голоду! На місцевих полях з’явилася гусінь раніше невідомої комахи. Вона знищила рослини на полях, перейшла на траву, сади і городи. Ось тут горобці і показали, на що вони здатні.

З глибоким почуттям дивування, поваги та любові дивлюся я на світ тварин. Відкинути таке відношення, може лише той, хто незнайомий з цим світом, не звертав на нього уваги.

В.А.Ватагін

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.