Перспективами розвитку чорної металургії України є:
· за рахунок реконструкції і часткової модернізації українські виробничі потужності зростуть до 44–44,5 млн т, або на 9–12%
· виробництво сталі збільшиться з 42,83 млн т до 45 млн т, або на 5%, прокату – з 37,9 млн т до 41,0 млн т, або на 8%
· основним резервом зростання виробництва залишиться підвищення ступеня використання потужностей
· український сектор чорної металургії також збереже високу експортну орієнтацію
· обсяги експорту у зв’язку з передбачуваним погіршенням кон’юнктури світового ринку і зростанням внутрішнього споживання почнуть знижуватися
· пріоритетну роль матиме внутрішнє споживання, що буде пов’язано з високими темпами зростання металоспоживаючих галузей – машинобудування, будівництва, суднобудування, автомобілебудування
· товарна структура виробництва і експорту зміниться
В Україні сформувались два райони кольорової металургії –
Донецький і Придніпровський
Донецький
– Микитівський ртутний комбінат (працює з 1887 р.);
– Констянтинівський цинковий завод «Укрцинк»;
– Артемівський завод алюмінієвих сплавів (виробництво мідної катанки);
– Торезький завод твердих сплавів;
– Донецький завод кольорових сплавів.
Придніпровський
– Дніпровський алюмінієвий завод (м. Запоріжжя, ВАТ «ЗАлК» називають «завод заводів». Основне виробництво – алюміній та алюмінієві сплави);
– Дніпровський магнієвий комбінат (з додатковим виробництвом титану, м. Запоріжжя);
– Верхньодніпровський гірничо-збагачувальний комбінат (м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл.);
– Світловодський завод чистих металів (Кіровоградська обл.);
– Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.);
– Новомосковський трубний завод – зварні труби;
формується
Новий район розвитку кольорової металургії – Прикарпаття. – Калуське виробниче об’єднання «Хлорвініл»,
– магнієвий завод у виробничому об’єднанні «Оріана»