Кожне суспільство має регулювати відносини між людьми, здійснювати охорону і захист таких відносин. Таке регулювання і охорона суспільних відносин здійснюється з допомогою соціальних норм. У системі таких норм право посідає провідне місце. В юридичній літературі право розглядають як загаль-носоціальне явище і як волевиявлення держави (юридичне право).
Юридичне право — це свобода та обгрунтованість поведінки людей відповідно до чинних нормативно-правових актів та інших джерел права.
Функції права — це основні напрямки його впливу на суспільні відносини. Призначення функцій полягає в тому, щоби визначити активну й багатогранну роль права в громадянському суспільстві з позиції його впливу на суспільні відносини між людьми. Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціальні юридичні.
До загальносоціальних відносять функції:
• гуманістичну — право охороняє та захищає права людства, народу, людини;
• організаторсько-управлінську — право суб'єктів на розв'язання певних економічних і соціальних проблем;
• інформаційну (комунікативну) — право інформує людей про волю законодавця;
• оцінно-орієнтувальну — поведінка людей оцінюється з огляду на закони держави, вказує на безконфліктні, соціально допустимі способи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;
• ідеологічно-виховну — право формує у людини певний світогляд, виховує в неї зразки правомірної поведінки;
• гносеологічну (пізнавальну) — право само виступає як джерело знань.
Поняття та структура норми права
Норма права - це встановленою або санкціоноване, а також охоронюване державою правило поведінки, що визначає праваі й обов'язки осіб у регульованих суспільних відносинах.
Структура норми права - це її внутрішня будова. До структурних елементів норми права ставляться:
- гіпотеза - частина норми, що вказує на фактичні обставини, при настанні яких варто виконати встановлене правило;
- диспозиція - частина норми, що містить саме правило поведінки, що вказує на права та обов'язки сторін у регульованому відношенні;
- санкція - частина норми, що передбачає заходи примусового впливу, застосовувані до порушників даного правила поведінки.
У статтях нормативно-правових актів звичайно зустрічаються норми, що мають два структурних елементи: гіпотезу й диспозицію або гіпотезу й санкцію. "Гіпотеза - диспозиція", "гіпотеза - санкція" - це парні структурні елементи норми, при наявності яких вона взагалі може відбутися як регулятор суспільних відносин. Норма права, що має структуру "гіпотеза- диспозиція", називається регулятивною нормою. Норма права, що має структуру "гіпотеза- санкція", називається охоронною нормою.
Таким чином, гіпотеза, диспозиція, санкція - це взаємозалежні структурні елементи норми права, при наявності яких вона (норма) є повноцінним регулятором суспільних відносин у плані її забезпеченості охороною державою від порушень. Наприклад, що зобов'язує диспозицію регулятивної норми юридично безвідповідально можна не виконувати, якщо немає норми, що передбачає санкцію, застосовувану у випадку невиконання цього обов'язку.
Поняття та елементи системи права
Система права - це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права.
Іншими словами, система права - це впорядкована безліч всіх діючих юридичних норм даної держави. Системність масиву всіх діючих норм права проявляється в їхній єдності, взаємоузгодженні, несуперечності. Упорядкованість безлічі всіх діючих норм права проявляється й у їхньому розподілі по галузях і інститутам
Структура системи права - це об'єктивно існуюча внутрішня будова права даної держави.
Основні структурні елементи системи права:
а) норми права;
б) інститути права,
в) галузі права.
Норми права - вихідний компонент, ті "цеглинки", з яких і складається в остаточному підсумку всі "будинок" системи права Норма права завжди є структурним елементом певного інституту права й певної галузі права
Інститут права- це відособлена частина галузі права, сукупність правових норм, що регулюють певну сторону якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, право власності, спадкоємне право - інститути цивільного права).
Галузь права - це самостійна частина системи права, сукупність правових норм, що регулюють певну сферу якісно однорідних суспільних відносин (наприклад, цивільне право регулює майнові відносини).