 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ЩОДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Територіальна спеціалізація визначається за допомогою Індексу локації виробництва (
де Коефіцієнт виробництва продукції регіону на душу населення:
де Пгал.р. – питома вага галузі регіону у виробництві продукції відповідною галуззю в масштабі всієї країни, Пнас.р. – питома вага населення в загальному населенні країни. Коефіцієнт міжрайонної товарності дає можливість оцінити потенціал регіону й точніше визначити його місце в товарообміні:
де Ввив.р. – вартість продукції даної галузі регіону, що вивозиться за його межі; Ввир.р. – загальна вартість продукції, що виробляється в регіоні. Продуктивність праці (ППР):
де П – величина виготовленого продукту; Р – затрати живої праці. Фондовіддача (ФВ):
де Ф – вартість основних виробничих фондів.
Матеріаловіддача (МВ):
де М – матеріальні затрати на виготовлення продукції. Рівень економічної активності відображує частину економічно активного населення у загальній його чисельності, й визначається за формулою: де КА – чисельність економічно активного населення; КН – чисельність населення країни. Рівень безробіття(U) визначається за формулою:
де F – кількість офіційно зареєстрованих безробітних, у тому числі: FСБ – кількість структурнобезробітних; FФБ – кількість фрикційнобезробітних; FЦБ – кількість циклічнобезробітних; КН – кількість населення; КНП – непрацездатні; КВ – кількість вибулих зі складу робочої сили; R – кількість офіційно зареєстрованої робочої сили, L – кількість зайнятих. Рівень зайнятості(З): Індекс Ласпейреса:
де Індекс Пааше:
де
Індекс Фішера:
За виробничим методом валовий національний продукт (ВНП) визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, послуг інших підприємств:
де ВВ – валовий випуск; МВ – матеріальні витрати; КН – непрямі податки; С – субсидії. За видатками ВНП включає в себе суму видатків всіх макроекономічних суб’єктів на придбання кінцевих товарів:
де С – споживчі видатки; Іg – валові приватні внутрішні інвестиції (Ig = In + A); G – державні видатки; NЕ – чистий експорт (різниця між експортом та імпортом: NE = Exp - Imp). За доходами ВHП обчислюється як сума всіх факторних доходів учасників виробництва, а для балансування додають амортизацію та непрямі податки.
де W – заробітна плата найманих робітників; R – рента; і – відсотки за капітал; р – валовий прибуток; А – амортизація; Тn – непрямі податки. Розрахунок валового внутрішнього продукту (ВВП (GIP)):
Економічний результат природозахисних заходів (Р) виражається у:
де ПЗ – величина попереджених річних економічних збитків від забруднення середовища; Величина попереджених економічних збитків від забруднення навколишнього середовища розраховується за формулою:
де З2 та З1 – відповідно збитки до і після проведеного заходу. Витрати на здійснення природозахисних заходів (В):
де К – капіталовкладення на природоохоронний захід; Тн – нормативний термін окупності капіталовкладень, величина, обернена нормативному коефіцієнтові ефективності капіталовкладень (Ен = 0,12); С – поточні багаторазові витрати на природоохоронний захід. Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд, величини витрат і результат у період експлуатації істотно не змінюються в часі, то порівняння варіантів природозахисних заходів може проводитися за величиною їхнього річного чистого економічного ефекту (ЧЕ). Вибір найкращого з кількох варіантів природозахисних заходів у такому разі здійснюється за формулою: ЧЕ = (Р – В) ® мах. (5.20) Якщо ж природоохоронні заходи характеризуються неоднаковими періодами будівництва (реконструкції), а також термінами експлуатації, необхідно проводити сумування економічних ефектів за період експлуатації з урахуванням фактора часу.
Поиск по сайту: |
):
,(5.1)
– обсяг певного виду продукції, що виробляється в конкретному регіоні (території); 
– обсяг цієї ж продукції, що виробляється в країні; 
– обсяг всієї продукції, що виробляється в цьому регіоні; 
– обсяг всієї продукції, що виробляється в країні.
, (5.2)
, (5.3)
, (5.4)
, (5.5)
, (5.6)
, (5.7)
; 
; 
або 
, (5.8)
(5.9)
, (5.10)
– рівень цін і-го блага в базисному році; 
– рівень цін і-го блага у поточному році; 
– кількість і-го блага у базисному році.
, (5.11)
– кількість і-го блага в поточному році.
(5.12)
, (5.13)
, (5.14)
, (5.15)
, (5.16)
, (5.17)
– величина річного приросту доходів від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств чи групи підприємств.
, (5.18)
, (5.19)