Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Т Е М А 15. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля (3 год.)



 

1. Сутність та принципи Концепції сталого (збалансованого) розвитку світу. Конференція ООН з проблем довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро).

2. Міжнародні конвенції (ООН „Про зміну клімату”, країн Карпатського регіону „Про сталий розвиток Карпат”) з реалізації принципів сталого розвитку.

3. Державний контроль у сфері охорони довкілля і міжнародна співпраця України.

Перелік питань для дискусії:

1. Визначте основні завдання збалансованого використання та відновлення природних ресурсів: земельних, водних, атмосферного повітря, корисних копалин, флори і фауни тощо.

2. У чому полягає міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища?

3. Екологічна освіта, наука, зв’язки з громадськістю.

Для вивчення до питання 1 „Територіальна структура господарства як основа економічного районування” (Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства)

Якісні параметри елементів територіальної структури еко­номіки відображають сутність соціальних, виробничих, при­родних явищ, які є чинниками і результатами господарської діяль­ності. До них відносять:

· населення: розглядають як джерело формування праці, ство­рення засобів виробництва, видів діяльності, продуктів спожи­вання, традицій господарювання, культури, освіти, науки, полі­тики, ідеології і т. д.;

· розселення: виражає форми організації поселень, які є місцем формування способу життєдіяльності мешканців, їхнього мислен­ня, відношення до свого населеного пункту, побуту, традицій;

· виробництво: види діяльності як форма створення матері­альних і духовних цінностей, що забезпечують життєдіяльність працюючих і непрацюючих;

· споживання: форми діяльності людей, пов'язані з розподілом, обміном та споживанням матеріальних і духовних вартостей;

· природні умови і ресурси: незалежні від людини природні яви­ща, що є предметом використання у господарській діяльності людей; це земля, кліматичні умови, водне середовище, ґрунти, ліси, корисні копалини тощо;

· простір: тривимірна форма прояву і розміщення якісних па­раметрів елементів економіки (площинне й об'ємне (у висоту) розміщення явища).

Кількісні параметри елементів територіальної структури економіки відображають кількісні особливості внутрішніх і зовнішніх ознак соціальних, виробничих і природних явищ, які характеризують їх як чинники і результати конкретних видів гос­подарської діяльності. До них відносять:

· у населенні: чисельність населення, структуру населення за віком, статтю, рівні народжуваності, смертності, природного і міґраційного приросту, динамічні зміни населення і його струк­турних одиниць у часі; чисельність зайнятих у сферах економіки і за галузями, видами і формами власності, чисельність і струк­туру безробітних, попит і пропозицію праці, працевлаштування за статтю, віком, професіями, кваліфікацією, освітою і т. ін.;

· у розселенні: кількість міст, селищ міського типу, сіл, ху­торів, динаміку зміни чисельності населення у різних населених пунктах, соціальну структуру мешканців населених пунктів, демографічні особливості, тобто відтворення населення у насе­лених пунктах, зайнятість, безробіття і т. ін.;

· у виробництві: кількість виробничих підприємств загалом, за видами виробництва товарів, робіт і послуг, потужності під­приємств, чисельність і структуру зайнятих на підприємствах і організаціях, обсяги і структуру виробництва продукції, рівень продуктивності праці й ефективності виробництва продукції, фінансовий стан підприємств і організацій, ринок цінних паперів, валютний ринок, капіталовкладення та інновації, структуру підприємств за видами діяльності, видами і формами власності, рівнем спеціалізації, кооперації, наявністю промислово-фінансо­вих груп, монополістів, конкуренції тощо;

· у споживанні: кількість виробництва продукту на душу на­селення, рівень грошових доходів працюючих і непрацюючих, пенсіонерів та інших соціальних груп, стан споживчого і гурто­вого ринків, рівень цін на продовольчі і непродовольчі товари, рівень реальних доходів і реального споживання, різних соціаль­них груп, соціальний захист малозабезпечених;

· у природних умовах і ресурсах: кількісні параметри рельє­фу, сезонних температур, опадів, веґетаційного періоду, поверх­невих, ґрунтових і підземних прісних та мінеральних вод, ґрунтів, лісів, ерозії ґрунтів, ресурсів палива та енергії, руд чорних і ко­льорових металів, ресурсів хімічного виробництва, нерудних ре­сурсів (будівельних матеріалів, коштовного каміння) рекреацій­них і туристичних ресурсів.

Перелік питань до іспиту з дисципліни „Регіональна економіка” для студентів

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.