Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Система принципів, прийомів і методів пізнання.



загальнонаукові методи - це прийоми однієї науки, які використовуються у дослідженні іншими науками

Рівні наукового пізнання:

емпіричний Ø спостереження - цілеспрямоване систематичне вивчення предметів і явищ, що знаходяться у природному стані чи в умовах науки (безпосереднє сприйняття властивостей предметів і явищ за допомогою органів відчуттів (просте, польове) Ø опис - фіксація ознак досліджуваного об'єкта, які встановлюються, наприклад: шляхом спостереження і вимірювання (безпосереднє, опосередковане) Ø счет (обчислення) - визначення кількісного співвідношення об'єктів дослідження або параметрів, до характеризують їх властивості Ø експеримент - форма пізнання, що передбачає активне і цілеспрямоване втручання суб'єкта в процес наукового пізнання, шляхом створення умов, що конструюють і дозволяють виявити властивості об'єкта та їх відтворення (штучне відтворення явища в заданих умовах в ході якого перевіряється висунута гіпотеза) Ø порівняння - дозволяє встановити подібні та відмінні властивості предметів і явищ (зі ставлення ознак: метод подібності, метод відмінності, метод контрольної групи) Ø вимірювання - дозволяє реєструвати кількісні характеристики об'єкта за допомогою встановлення одиниці виміру Ø моделювання - отримання знань про об'єкт дослідження, за допомогою його заміщика-аналога моделей (ідеальні і матеріальні)  
формальний Ø ідеалізація - конструктивне поняття не існуючих об'єктів, але таких, що мають прообраз у реальному світі Ø аксіоматичний - спосіб побудови наукової теорії, в основі якої є аксіоми, постулати, всі інші твердження виводяться із них (несуперечливість, повнота, незалежність) Ø гіпотико-дедуктивний - дозволяє створити систему дедуктивних зв'язків між собою, гіпотез з яких виводиться твердження про імпіричні факти, істинне значення яких невідоме Ø сходження від абстрактного до конкретного - відображає напрям теоретичної думки до все більш повного, все стороннього предмету  

Форми наукового пізнання:

ü емпіричні факти (події, явища, процеси обєктивної реальності, що є об'єктом дослідження);

ü ідея (інтуїтивне уявлення явища без аргументації та усвідомлення всієї сукупності зв'язків);

ü проблема (теоретичне або практичне питання, яке потребує вивчення);

ü гіпотеза (науково обгрунтоване припущення про існування явища, внутрішню структуру, функції, принципи виникнення й розвитку, вірогідність яких на сучасному етапі не може бути перевірено чи доведено);

ü зв'язок (найбільш тяжкі, суттєві, необхідні зв'язки між явищами);

ü теорія (система узагальнених знань, основна ідея законів і принципів, що відображає певну частину обєктивної реальності);

ü принципи (основні вихідні положення науки (доктрини світогляду)).індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, узагальнення

 

Соціологічні методи та засоби пізнання.

Соціологічні методи:

ü спостереження (правовий збір та реєстрація подій очевидцем (пряме, непряме, стандартне (за детальною схемою),нестандартне (за загальною схемою));

ü аналіз документів (збір інформації, шляхом вивчення документів (якісний, кількісний, контент аналіз, аналіз офіційної статистики));

ü метод експертної оцінки;

ü опитування (спосіб збору інформації (письмовий (анкетування), (інтерв’ю)).

 

Соціологічна наука вивчає зваємозвязки «людина-людина», «людина-суспільство».

 

Діяльнісний підхід.

соціальна діяльність – це сукупність соціально значимих дій суб’єктів, що здійснюється у різних сферах суспільного життя (суспільства)

Основні елементи діяльності:

· суб’єкт (особа, наділена активністю);

· обєкт;

· поведінка (активність);

· мета;

· результат.

діяльнісний підхід – це основні засади, які визначають взаємодію між суб’єктами, що забезпечується завдяки їх діяльності

 

діяльнісний аналіз – це сукупність прийомів і засобів пізнання соціальної діяльності

 

Прийоми:

· генетичний;

· історичний;

· структурно-функційний;

· культурологічний;

· аналітичний;

· психологічний.

 

Основні засоби:

· рух;

· активність;

· життєдіяльність;

· діяльність;

· дія;

· діяння;

· протидія;

· взаємодія.

 

правова діяльність – поведінка суб’єкта права, що спрямована на досягнення юридично-значимих цілей

Структура діяльності:

· суб’єкт;

· об’єкт;

· активність суб’єкта.

· результат;

· мета.

Системний підхід.

системний аналіз – сукупність методів та засобів дослідження та конструювання цілісних складних об’єктів

 

Методи:

Ø структурний (внутрішня побудова);

Ø функціональний (зв’язки між елементами);

Ø генетичний (форма створення);

Ø факторний (умови);

Ø часовий.

 

Засоби (понятійний апарат):

· елемент;

· структура;

· зв’язки;

· функція;

· мета;

· ціль.

 

система система – це сукупність закономірно розташованих та взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів Ознаки: · наявність елементів; · неподільність та упорядкованість елементів; · наявність зв’язків між елементами; · наявність властивостей, які притаманні досліджуваному об’єкту як цілому.   Види: · матеріальний; · ідеальний; · відкриті; · закриті; · статичні; · динамічні.
структура структура – внутрішня будова (центральна ланка); це сукупність властивостей та зв’язків між елементами, завдяки яким виникають цілісні властивості   Вона дозволяє відкрити внутрішню упорядкованість у межах цілого, взаємозв’язок необхідних складових частин – це спрямування на досягнення мети системи.   Принципи: · встановлення складових частин; · виявлення інтегральних властивостей цілого; · виявлення нових частин цілого.  
елемент елемент – це неподільна одиниця, що відрізняється самостійним функціонуванням, а у зв’язку з іншими елементами утворюють систему, як єдине ціле   Вони ґрунтуються у самостійній структурі частини, але всі частини складаються з елементів (можуть бути інші явища, але ті, що необхідні для забезпечення внутрішньої структури системи).  
зв'язок зв'язок – спосіб взаємодії, залежність елементів
ціле ціле – форма зв’язку елементів цілісність – внутрішня єдність
мета мета – стан, що може бути досягнений в процесі функціонування системи

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.