Демографічна політика – система регулювання народжуваності.
Тема 3. Населення землі
ПЛАН
1. Кількість населення на Землі.
2. Природний і механічний рух населення землі.
3. Статево-вікова структура населення.
4. Поділ людей на раси. Світові релігії
5. Урбанізація. Міське і сільське населення.
6. Трудові ресурси.
1. Нині на Землі живе понад 6 млрд людей. Розміщені вони по ній дуже нерівномірно. Це пов'язано з різними чинниками — природними, історичними, економічними, екологічними, політичними. Досить значні за площею регіони мають середню густоту населення понад 1000 чол. на 1 км2. Водночас значні території суходолу (близько 16 %) практично не заселені.
Середня густота населення світу перевищила 40 чол. на 1 км2суходолу. За цим показником окремі материки і частини світу істотно відрізняються. Найгустіше заселені Європа й Азія, найменше Австралія. По країнах контраст у чисельності населення і його густоті ще разючіший. Більш як п'ята частина населення планети сконцентрована в Китаї (близько 1,3 млрд жителів). Понад 1 млрд людей живуть в Індії. Третьою за кількістю населення країною світу є США (280 млн чол.). Більш як 200 млн людей живуть в Індонезії. У Бразилії, Росії, Пакистані, Японії, Бангладеш, Нігерії живе понад 100 млн чол. у кожній .
.Найвища у світі густота населення — у Бангладеш (близько 750 чол. на 1 км2). У цій невеликій за площею країні, яка майже в 5 разів менша за Україну, мешкає близько 130 млн жителів. Висока густота населення також у Японії, Індії, Шрі-Ланці, Лівані, на острові Ява в Індонезії -- АЗІЯ
У ЄВРОПІ найгустіше заселені Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Бельгія
В АФРИЦІ — Руанда і Бурунді,
в АМЕРИЦІ — Ямайка і Сальвадор.
Рідко заселені Північна Європа (Фінляндія, Ісландія, Норвегія), країни пустельних районів (Саудівська Аравія, Монголія,). Низька середня густота населення в Канаді й Австралії, а найнижча — вГренландії.
Десять найбільших за чисельністю населення країн світу (2000 р.), млн чол.
2. Процес народження і смерті людей на Землі триває безперервно багато тисяч років. Покоління змінює покоління. Співвідношення між кількістю народжених і кількістю померлих на певній території називається природним приростом. Природний приріст може бутидодатним, нульовим, від'ємним,. Останнє явище називається депопуляцією.
У далекому минулому населення Землі зростало повільно. Хоча народжуваність була високою, але високою була й смертність. У другій половині XX ст. умови життя людства в цілому поліпшились. В азійських, латиноамериканських та африканських країнах з їх високою народжуваністю скоротилася смертність. Почалося бурхливе зростання населення. У 1960 р. чисельність населення Землі досягла З млрд.Швидкі темпи його зростання дістали назву демографічного вибуху. Проте в середині 80-х років щорічний приріст населення планети знизився майже до 1,5 % . Його дедалі більше стали визначати соціально-економічні чинники .
Демографічна політика – система регулювання народжуваності.
Міграції населення — це переміщення людей по території, пов'язані здебільшого зі зміною місця проживання назавжди або на тривалий період. Міграції поділяються на внутрішні й зовнішні. Внутрішні міграції — це переїзд людей з однієї частини країни (області, провінції, штату) в іншу. Зовнішні — це переміщення людей з однієї країни в іншу.Зовнішні міграції поділяються на еміграцію і імміграцію.
Еміграція — це виїзд людей зі своєї країни в чужу на постійне читимчасове проживання.
Імміграція — це в'їзд до країни громадян інших країн. Загалом основні міграційні потоки спрямовані тепер з Центральної і Південної Америки до США і Канади. Велику притягальну силу для жителів країн Африки та Азії має Західна Європа. Триває еміграція з країн Східної Європи доСША, Канади, держав Західної Європи. Євреї виїжджають до США, Ізраїлю і Німеччини .
Зростають і внутрішні міграції. Одні люди переїжджають із села в місто, інші переселяються з міст у приміську зону. В окремих країнах, наприклад Аргентині та Бразилії, продовжується освоєння нових земель.
Загалом основні міграційні потоки спрямовані тепер з Центральної і Південної Америки до США і Канади. Велику притягальну силу для жителів країн Африки та Азії має Західна Європа. Триває еміграція з країн Східної Європи до США, Канади, держав Західної Європи. Євреї виїжджають до США, Ізраїлю і Німеччини .
.
Таблиця 3. Найбільші хвилі міграції
XX ст.
Роки
Регіон або країна
Регіон або
Кількість емігран-
еміграції
країна імміграції
тів, млн чол.
1900-1914
Європа
Північна Америка,
20,0
Австралія
1945-1960
Європа
Північна Америка,
45,0
Південна Америка,
Австралія
1948-2000
Європа, Америка,
Ізраїль
4,0
Африка
1946-1947
Індостан
Індія, Пакистан,
15,0
Бангладеш
Угорщина
Європа, Америка
1,5
Чехія
Європа
1,0
В'єтнам
США, Азія
4,0
Куба
США
1,5
1980-1990
Афганістан
Пакистан
4,0
1991-2000
Країни — колишні
Країни СНД, Німеч-
3,0
республіки СРСР
чина, Ізраїль, інші
1993-1999
Країни колиш-
Європа, Північна
2,5
ньої Югославії
Америка
. Відбуваються і так звані маятникові міграції. Щодня мільйони людей у різних країнах світу вранці їдуть з приміських зон у міста, а ввечері повертаються назад. Наймасовіші внутрішні міграції відбуваються у США. Чимало американців узагалі живуть у пересувних автофургонах.На спеціально обладнаних стоянках до автофургонів підключають електроенергію, воду, каналізацію.
Якщо робота й оплата праці не задовольняють, люди знімаються з місця і їдуть далі. У США також набула поширення міграція в «теплі» штати — Каліфорнію, Флориду, Техас. Щодня майже 25 млн американців літає на роботу в інші місцевості.
3. Для суспільства велике значення має віковий склад (структура) населення як співвідношення кількості різних його вікових груп. Для будь-якої держави особливо цінні люди в працездатному віці. Важливо також мати «критичну масу» молодих. Справа в тому, що літні люди переважно консервативні. Вони не сприймають прогресивних змін у житті. Це є небезпечним для будь-якої країни світу.
Найбільшою є частка дітей у населенні Африки, Азії, Латинської Америки. Вона досягає тут 40 % і навіть більше. А от людей похилого віку мало (2-9 %). Інша ситуація в розвинених країнах. Тут частка дітей становить 20 % , а частка літніх людей — 15 % (мал. 7).
Важливе практичне значення для будь-якої країни має і статевий склад (структура) населення, тобто співвідношення між чоловіками і жінками. Відомо, що є «чоловічі» й «жіночі»
Мал. 7. Розподіл молодих людей (10-24 роки) по регіонах світу (на кінець XX ст.)
Відомо, що є «чоловічі» і «жіночі» галузі господарства. В цілому у світі чоловіків більше. Чоловіки переважають у Китаї, Південній Азії, деяких мусульманських країнах. Навпаки, в країнах Європи, в Японії, США, Канаді й Австралії більше жінок.
Різними є співвідношення між чоловіками й жінками в містах і селах. У Європі, США, Канаді й Австралії в сільській місцевості переважають чоловіки, у країнах, що розвиваються, — жінки.
4. Усе людство належить до трьох основних рас: європеоїдної, монголоїдної та негроїдної. Дехто з учених виділяє ще американську й австралоїдну раси. До першої вони відносять індіанців Америки, до другої — аборигенів Австралії та деякі народи Океанії, Південної і Південно-Східної Азії.
Людство поділяється не лише на раси, а й на окремі нації. Нація — стійке поєднання людей на певній території, які мають спільні походження, звичаї, історію, мову. Тепер нація стоїть вище від раси. Так, американська нація США об'єднує представників усіх людських рас. Нині на Землі проживає близько 5 тис. народів і племен. Населення Землі поділяється не лише за національною, а й за мовною ознакою.
Великий вплив на життя багатьох народів і країн має релігія. Релігія — це віра людини в те, що її життя на Землі не є випадковим. Воно має певний сенс і визначається надприродними силами. Найпоширенішими у світі є три релігії: християнство, іслам, буддизм.Багато віруючих сповідують індуїзм, конфуціанство і синтоїзм. В Ізраїлі та загалом серед євреїв усього світу панівна релігія — іудаїзм.
5. Розміщені на певній території населені пункти разом з усталеними зв'язками між ними утворюють систему розселення. Такі системи почали формуватися в межах окремих країн.
В усьому світі відбувається процес урбанізації, тобто зростання міст і підвищення їх ролі в житті суспільства. Визначальна роль у формуванні систем розселення належить містам-мільйонерам. Нині їх на планеті близько 300. Навколо них переважно і формуються великіскупчення населених пунктів різної величини. Так утворюються міські агломерації. Найбільші у світі міські агломерації сформувалися навколо Мехіко (понад 25 млн чол.), і Токіо (18 млн чол.).У густонаселених районах світу великі міські агломерації починають зливатися. Такі їх поєднання називають мегалополісами.Вони найчастіше формуються на узбережжі океанів. Найбільші з них (мал. 9) виникли вздовж Тихоокеанського узбережжя Японії (понад 60 млн чол.) і північно-східного узбережжя США від Бостона до Вашингтона (близько 50 млн чол.).
Нині вже понад 50 % населення світу живе в містах. їх функції різні. Майже всі міста виконують політико-адміністративні функції. Серед них виділяються міста, спеціально побудовані як столиці (Бразиліа, Канберра).
Рівень урбанізації в різних країнах неоднаковий. Найвищий він у Великобританії та Кувейті (близько 90 %) і в Австралії (понад 85 %). Високоурбанізованими також є Японія, Ізраїль, Уругвай, Німеччина.
У сільських населених пунктах нині проживає менш як 50 % населення планети. Чисельність сільського населення продовжує зростати, але оскільки міста розвиваються швидше, частка селян постійно скорочується.
6. Трудові ресурси— це та частина населення, яка перебуває в працездатному віці. В різних країнах працездатний вік визначається по-своєму. В середньому це період життя людини від 15 до 65 років. Не всі працездатні мають можливість чи бажання працювати. А для суспільства важливі не потенційні , а реальні працюючі. Тому виділяють ще й економічно активне населення – людей, які в даний час працюють в господарстві.
Бесіда за запитаннями
1. Що таке система розселення?
2. Дайте визначення понять «міські агломерації» та «мегалополіси». Знайдіть на карті найбільші з них.
3. Які функції виконують міста?
4. Поясніть, що таке міграції населення і чим вони викликані.
5. Що таке трудові ресурси?
6. Яке населення належить до економічно активного?
7. Як і чому відбувається перерозподіл зайнятих між різними сферами людської діяльності?
8. Що таке ринок праці?
9. Які чинники визначають характер розміщення населення? Значення яких з них зростає, а яких — зменшується?
10.Знайдіть на карті найбільш і найменш заселені регіони світу.
11.Що таке природний приріст населення? Які його регіональні відмінності?
12.Що таке віковий і статевий склад населення? Які географічні їх особливості вам відомі?
13.Назвіть основні людські раси. Як вони поширені по нашійпланеті?
14.Який релігійний склад населення Землі?
ВИСНОВКИ
На Землі нині живе понад 6 млрд людей. Розміщені вони по ній дуже нерівномірно. Це пов'язано з дією природних, соціально-економічних, екологічних та інших чинників. Неоднаковий у різних країнах світу природний приріст населення. У цілому він має тенденцію до зниження. Значні також контрасти у віковому і статевому складі населення. Населення Землі різне за расовим, національним і релігійним складом. Великий вплив на життя багатьох країн і народів має релігія.
Населені пункти, розміщені на певній території, разом з усталеними зв'язками між ними утворюють систему розселення. Основними елементами цієї системи є міста. Вони виконують різні функції. Тепер уже менше половини населення планети проживає в селах.
Особливості розселення в різних країнах світу визначаються і міграцією населення — переміщенням його з однієї території на іншу на постійне або тимчасове проживання. Причини цього явища різні, але переважають економічні й політичні. У цілому міграційна рухливість населення планети посилюється. Трудові ресурси використовуються в різних країнах і регіонах світу неоднаково. В більшості країн діє ринок праці — цивілізована форма перерозподілу трудових ресурсів між різними сферами зайнятості.