Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Перша медична допомога при переломах кісток



Переломом називається часткове або повне порушення цілості кістки. Залежно від походження переломи поділяють на природжені й набуті.

Природжені переломи виникають у внутрішньо-черевному періоді розвитку і є результатом неповноцінності кісткового скелета плоду. Виділяють акушерські переломи, що є наслід­ком родової травми.

Набуті переломи бувають травматичні (механічні) й патологічні.

Патологічні переломи виникають найчастіше внаслідок розвитку в кістці метастазу злоякісної пухлини, ураження туберкульозом або остеомієлітом, вони з'являються іноді після незнач­ної травми.

Травматичні (механічні) переломи виникають під впли­вом механічних факторів під час падіння, від ударів, здавлюван­ня, згинання кісток та інших травм.

Переломи називають відкритими, якщо порушена цілість шкіри, і закритими, якщо вона збережена. Відкриті переломи дуже небезпечні, оскільки існує загроза попадання інфекції. Близько 80 % усіх переломів становлять переломи кінцівок. З переломів довгих трубчастих кісток виділяють діафізарні, епіфізарні й метафізарні.

Залежно від механізму розрізняють переломи при здавлюван­ні або стисканні кістки по осі (наприклад, компресійні переломи хребта), переломи при згинанні, скручуванні (гвинтоподібні), від­ривні, вбиті, тріщини, що виникають при ушкодженнях плоских кісток (черепа, лопатки). Залежно від ступеня еластичності кіст­кової тканини переломи бувають повні і неповні. Розрізняють також поперечні, повздовжні, косі й гвинтоподібні або спіральні види переломів.

Вогнепальні переломи характеризуються значним руйну­ванням кістки і тканин, що її оточують. Розриви м'язів нерідко супроводжуються ушкодженням великих судин і нервів. Ці переломи здебільшого бувають багатоосколковими, часто спричинюють значні дефекти кістки. Найпоширеніші вогнестрільні переломи кісток кінцівок.

Основні симптоми переломів: деформація, патологічна рухомість і крепітація (кістковий хруст), біль, порушення функцій ушкодженої кінцівки. При відкритих переломах - порушення цілості шкірних покривів або слизових оболонок та наявність уламків у рані.

Найбільш небезпечні при переломах травматичний шок, гостра крововтрата, ушкодження життєвих органів (серця, легень, нирок, печінки, мозку) і жирова емболія.

Перша медична допомога при переломах полягає в зменшенні болю й створенні спокою ушкодженої кінцівки. При відкритих переломах потрібно спинити кровотечу і попередити вторинне ін­фікування рани. З метою зменшення болю внутрішньом’язово ввести ненаркотичні анальгетики. Якщо наявна рана, то на неї накласти асептичну пов'язку. Кісткові уламки, що виступають, не можна запихати в рану. При відкритих переломах з артеріаль­ною кровотечею накласти кровоспинний джгут. Дуже важливим моментом при закритих і відкритих переломах є створення неру­хомості кісткових уламків шляхом іммобілізації. Іммобілізацію застосовують при переломах кісток, ушкодженнях суглобів, нервів, великих ушкодженнях м'яких тканин, пораненні великих су­дин та опіках великої площини.

Транспортну іммобілізацію здійснюють за допомогою стандартних та імпровізованих шин. До стандартних транспортних шин належать дротяна шина Крамера (рис. 28,29.; буває двох розмірів — 120х10 і 80x10 см) зі стального дроту, яка має форму драбини; сітчаста шина, виготовлена з м'якого тонкого дроту; фанерні ши­ни, виготовлені з тонкої фанери (використовують для іммобіліза­ції верхніх і нижніх кінцівок): дерев'яна шина Дітеріхса, яку застосовують для фіксації перелому стегна й при ушкодженні кульшового суглоба; пластмасові шини різних розмірів і пневма­тичні шини. Імпровізовані шини — це такі, які можна виготови­ти з підручного матеріалу (палиці, парасолі, дошки, картону, лиж тощо). Можна також прибинтувати верхню кінцівку до тулуба,а нижню до здорової ноги (автоіммобілізація).

Основні принципи транспортної іммобілізації:

- шина обов'язково повинна захоплювати два суглоби (вище і нижче перелому), а деколи і три (при переломах стегна, плеча);

- при іммобілізації кінцівки потрібно, по змозі надати їй фізіологічне положення (якщо це неможливо, то таке положення, при якому кінцівка найменше травмується);

- при відкритих переломах не можна запихати уламки у рану, треба накласти стерильну пов'язку і фіксувати кінцівку транспортною шиною у такому положенні, в якому вона перебувала в момент ушкодження;

- транспортні шини накладають, як правило, поверх одягу і взуття;

- якщо при відкритому переломі наявна артеріальна кровотеча, то на кінцівку накладають джгут, стерильну пов'язку і проводять транспортну іммобілізацію;

- перед накладанням шин на оголене тіло їх потрібно спочатку обгорнути ватою і бинтом і лише після того проводити транспорт­ну іммобілізацію;

- іммобілізуючу шину фіксують до кінцівки бинтами, спочатку над місцем перелому, а потім від пальців до основи кінцівки;

- при перекладанні потерпілого з ношів ушкоджену кінців­ку треба підтримувати так, щоб вона не рухалася;

- слід пам'ятати, що неправильно виконана транспортна іммо­білізація може спричинити додаткову травматизацію, закритий перелом може перейти у відкритий.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.