Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Назвати функції літератури



До основних функцій зараховують: естетичну і духовнотворчу (за Яном Мукаржовським) __ Серед додаткових функцій художнього твору виділяється функція ідеологічна (іноді говорять у цьому зв'язку про суспільну, суспільно-політичну чи соціальну функцію). _ Решта функцій в більшій чи меншій мірі залежать від ідеологічної, є похідними від неї (пізнавальна, освітня,_ містична (релігійна або трансцендентна, з латинської – та, що виходить за межі).__ Дві основні функції літературного (ширше – будь-якого художнього твору) детермінують (зумовлюють) два аспекти ідеї мистецтва – художності: естетичність та інтенціональність (спрямованість).

Виділяють також ф-ї комунікативну, виховну, націє формуючу, націозахисну, оцінну.

 

18. Визначити сутність гносеологічної функції літератури:

____ Пізнавальна (гносеологічна) полягає у тому, що літературний твір (завдяки митецькій інтуїції, творчому генію) надзвичайно розширює межі людського пізнання, проникаючи у сфери, часто не доступні для науки. Показовим з цього приводу є наукові передбачення, здійснені у творах Жюля Верна, Герберта Уелса, інших фантастів; історіософські передбачення Т. Шевченка чи Є. Маланюка; дивовижно глибокі проникнення у сферу людської психіки (В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович чи Кнут Гамсун) тощо. Художній твір «передає інформацію про новий досвід, або нове витлумачення уже знайомого досвіду, або вираження чогось такого, що ми пережили, але для чого у нас немає слів; тим самим поезія збагачує наш духовний світ і відточує нашу здатність до сприйняття навколишнього» (Т. С. Еліот). Порівняно з твором мистецтва, пише Х. Ортега-і-Гасет, «всі відомості, що дає наука, здаються лише схемами, далекими алюзіями, тінями і символами».

19. Визначити сутність комунікативної функції літератури:

____ оскільки оцінка є результатом співтворчості автор – твір – читач, можна визначати також принципову комунікативнуфункцію художньої літератури. Дуже часто література постає «шостим чуттям», органом художньо-інтуїтивного прозріння, суспільним нервом, який відкриває механізми поневолення, узалежнення людини від влади, руйнування гуманістичного начала в суспільстві.

 

20. Визначити сутність естетичної функції літератури:

____ Вона полягає у наданні читачеві неповторної естетичної насолоди, насолоди від спілкуванням з прекрасним. Але, як слушно зазначає англійський літературознавець і поет Томас Стернз Еліот, «якщо б насолодою все вичерпувалось, сама б ця насолода була не вищого порядку». Тому поруч із естетичною в художньому творі неминуче присутня інша основна функція – духовнотворча. Ця загальнокультурна функція полягає у тому, що художній твір, щоб відрізнятися від просто граних (естетичних) предметів, повинен не просто задовольняти естетичні переживання людини, а й при цьому робити її кращою, духовно багатшою, розвивати її внутрішній світ.

21. Визначити сутність виховної функції літератури:

____ Література формує світогляд і виховує читачів у певному ідейному дусі. Радянські ідеологи добре розумілися саме на цьому питанні і виховували молодь на взірцях літературних героїв, які, мов Павло Корчагін, свідомо віддавали своє життя за комуністичну ідею. З української класики до шкільних програм вводилися твори про важке трудове буття, героїв, які були зламані цим буттям, пиячили, лаялися, билися, ладні були, нехай з відчаю, вбивати, топити рідних, як-от Кайдаші, Чіпка, Гриць Летючий та ін. Навмисно таким чином формувався з юнацьких вразливих років комплекс знедоленого молодшого брата, ніби в українській літературі справжніх героїв, переможців (пригадаємо із сучасної програми хоча б Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного «Тигролови») й не було.

22. Визначити сутність націєформуйочої функції літератури:

______ Оскільки для українських письменників продуктивним став націоцентричний тип мислення митця, творчість почала сприйматись як така, що призводить до пізнання та наближення істини національного буття. Тож основна мета письменників – творити нову національну візію, яка б мала посилити національне та політичне відродження. ___ Ідеальний образ нації створюється не з марнославних мотивів, він виконує функцію провідника, а вигадані складники колективного “я” сприяють усвідомленню нацією власної неповторності як основної рушійної сили національного розвитку.
Ставлення до світу в українських письменників дуже активне, візії не самодостатні, вони – тільки засіб консолідації й мобілізації нації. Для українця на першому місці завжди була Україна. _

 

23. Визначити сутність націозахисної функції літератури:

_______ Тобто захист честі і гідності українців на території України засобами літератури. Методи і засоби є здебільшого пропагандивними. Будучи тісно пов’язаною із життям етносу і нації, література виражає також національну своєрідність народу, специфіку його менталітету, а відтак – і сама впливає на формування національної самосвідомості. Пізнання й оцінка суспільного, національного життя є першою сходинкою до розуміння загальносвітової цінності кожної нації і кожної людини, є передумовою справжнього (не радянського) інтернаціоналізму літератури. Національна особливість літератури набуває загальнолюдського значення.

24. Визначити сутність оцінної функції літератури:

____ Пізнання не можливе без оцінки, внесення ціннісного авторського і читацького компонента, що й свідчить про оцінну(аксіологічну) функцію літератури

 

25. Назвати основні принципи аналізу художнього твору:

Принцип естетичності, принцип інтенціональності, іманентності, історизму, принцип націоцентричності, контекстуальності, принцип структурованості, принцип системності, принцип вивчення худ.твору у єдності форми та змісту.

26. Назвати складові змісту:

Тема, проблема , ідея.

27. Назвати складові форми:

Жанрова специфіка; композиційно-сюжетна структура; образна система; мова - тобто словесні зображально-виражальні засоби.

28. Продовжити визначення:

Зміст– це те, що зображується у творі,і те, що пізнається з нього, що примушує читача задуматися над порушеними автором животрепетними питаннями дня. Таким чином, зміст твору об'єднує в собі тематику, ідейно-емоційні оцінки змодельованих граней дійсності та проблематику.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.