Мікроклімат виробничих приміщень. Класифікація робіт за категоріями важкості. Нормування параметрів мікроклімату.

Повітря — основний фактор, що забезпечує життєдіяльність людини в усіх сферах її перебування.

Залежно від хімічного складу повітря, його фізичних і інших властивостей (температура, вологість, рухомість, тиск), а також наявності в ньому інших забруднень у вигляді пилу, патогенних мікроорганізмів різного походження тощо, повітряне середовище може бути сприятливим, несприятливим або навіть небезпечним.

Сприятливим повітряне середовище стає при досягненні в робочій зоні відповідної чистоти повітря і нормальних його метеорологічних показників (нормального мікроклімату).

Створення сприятливого повітряного середовища на виробництві є однією з основних умов здорової і високопродуктивної праці.

Одиниця об'єму чистого атмосферного повітря містить в собі слідуючі компоненти: азот (78,08 %), кисень (20,94 %), вуглекислий газ (0,04 %), аргон та інші інертні гази (0,94 %), водяні пари.

З повітря органи дихання людини поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. Повітря, що видихається, містить в собі близько 15,6—16,0 % кисню; 3,4—4,7 вуглекислого газу; 78,26 азоту; 0,94 % інертних газів.

Органи дихання за один цикл дихання (вдих — видих) поглинають приблизно 25 % кисню, що входить до складу повітря, що вдихається.

Повітря — джерело кисню, який потрібен організму для окислювальних процесів і підтримання його життєдіяльності.

Доросла людина протягом доби вдихає 15—20 м³ повітря. При вдиханні чистого атмосферного повітря відбувається поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Дорослій людині, яка знаходиться в стані спокою, потрібно близько 350 мл кисню за хвилину. При виконанні певної роботи, коли зростає м'язова діяльність, потреба організму в кисні зростає.

Для організму людини важливе значення має не тільки абсолютне значення кисню в повітрі, а також його парціальний тиск, який значно впливає на процес засвоєння кисню організмом. Встановлено, що доросла людина протягом 1 год. виділяє близько 22—23 л вуглекислого газу. Якщо концентрація вуглекислого газу в повітрі приміщення досягне 0,07—1 %, це може призвести до порушення функціонального стану організму.

В атмосферному повітрі вміст кисню істотно не змінюється.

За вмістом вуглекислого газу в повітрі виробничих приміщень оцінюють його гігієнічний стан. Це має важливе значення при проведенні паспортизації виробничих приміщень, розробці проектів вентиляційних систем та при вирішенні інших завдань створення нормальних гігієнічних умов праці.

Вуглекислий газ, знаходячись в повітрі в незначних кількостях, відіграє роль фізіологічного стимулятора дихання, але при значних кількостях може викликати навіть смерть.

Азот є основною складовою частиною атмосферного повітря. Розчиняючи кисень в атмосферному повітрі, азот знижує його токсичну дію на організм людини при надмірному парціальному тиску кисню.

Мікроклімат виробничих приміщень — клімат внутрішнього середовища приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднанням температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температури навколишніх поверхонь.

Мікроклімат, як комплекс значень фізичних характеристик метеорологічних факторів у обмеженому просторі (виробниче приміщення, кабіна трактора, автомобіля, сільськогосподарської машини), в основному забезпечує тепловий обмін між тілом людини і зовнішнім середовищем на робочому місці.

Параметри окремих показників мікроклімату можуть значно впливати на здоров'я, працездатність і продуктивність праці.

Встановлено, що відхилення температури повітря від нормативних значень на 1 °С може знижувати продуктивність праці на 1 %.

При зниженні температури повітря тіло людини втрачає більше тепла і людина відчуває холод. Наслідком переохолодження організму можуть бути різні захворювання. Переохолодженню організму може сприяти надмірна вологість і швидкість повітря понад 0,5—0,8 м/с, особливо в холодний період року.

При температурах повітря, що перевищують нормативи, може порушуватись процес терморегуляції організму, внаслідок якого буде його перегрівання і виникнення теплового удару.

Несприятливо впливає на здоров'я людини підвищена і понижена відносна вологість повітря. При підвищеній вологості повітря (понад 75 %) порівняно з нормативною, зростає втомленість і утруднюється робота серця, при пониженій — людина втрачає вологу через органи дихання і шкіру.

В зв'язку з цим при організації будь-якого виробничого процесу необхідно перш за все створити оптимальні норми мікроклімату.

Поняття «холодний» і «теплий» період року визначені ГОСТ 12.1.005—76.

Теплий період року характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря +10 °С і вище, холодний період року — середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10 °С.

Категорія робіт — це розмежування робіт на основі загальних енерговитрат організму (Дж/с).

За категоріями важкості роботи поділяються:

Легку фізичну роботу (категорія І) виконують сидячи, стоячи або ходячи, без систематичного фізичного напруження або підняття і перене­сення вантажів, з енерговитратами до 172 Дж/с.

Роботи середньої важкості - усі види діяльності з енерговитратами 172—232 Дж/с (категорія ІІа — роботи з постійним ходінням, виконувані стоячи або сидячи, але без переміщення вантажів) і 232—293 Дж/с (категорія ІІб) — роботи, виконувані під час ходіння з перенесенням не­важких вантажів (масою до 10 кг).

Важкі фізичні роботи (категорія III) виконують з систематичним фізичним перенапруженням, з постійним переміщенням і перенесенням вантажів масою понад 10 кг з енерговитратами більше 293 Дж/с.

Поиск по сайту: