У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- хронологічні межі та періодизацію середніх віків;

- приклади взаємодії людини і природи в середні віки; рухи народонаселення;

- характерні риси структури середньовічного суспільства, станової монархії, цехового ремесла;

- причини і наслідки феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.

- хронологію виникнення та розвитку чернечих і духовно-рицарських орденів;

- посилення королівської влади за Пилипа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, підписання «Великої хартії вольностей», дати скликання Генеральних штатів у Франції, англійського парламенту; хронологічні межі Столітньої війни;

- поняття: «схоластика», «алхімія», «Відродження», «гуманізм», «раціоналізм»;

- час поширення романського та готичного стилю, період раннього Відродження;

- визначні постаті європейської культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

- характерні риси середньовічного світогляду, раннього Відродження і гуманізму, приклади здобутків рицарської та міської культури.

вміти:

- пояснювати і застосовувати поняття: «середні віки»; характеризувати джерела вивчення середньовіччя.

- порівнювати античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різні стани середньовічного суспільства;

- аналізувати роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі;

- показувати на карті територію держав, Англії, Франції, країн Середземномор’я, Священної Римської імперії в різні періоди середньовіччя; основні події Столітньої війни; напрямок німецького «наступу на Схід»;

- пояснювати і застосовувати поняття: «парламент», «громадянська війна», «республіка», «Реконкіста»;

- описувати пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк;

- характеризувати визначні історичні постаті (Вільгельм Завойовник, Пилип ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ Штауфен, Фердінанд, Ізабелла);

- визначати основні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства;

- наводити приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії світської влади з папством;

- порівнювати середньовічні монархії і республіки, внутрішню й зовнішню політику європейських держав;

- висловлювати судження щодо значення появи дослідних знань і розвитку гуманістичних ідей; внеску культури середньовіччя у світову духовну спадщину.

Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ модуль I.

Середньовічна Європа в центрі історико-демографічних соціокультурних досліджень

Щільність та кількість населення Європи у ХІ ст. Витоки внутрішньої колонізації. Ознаки зростання кількості населення, його темпи та особливості. Населення Європи наприкінці ХV ст. Тривалість життя середньовічної людини. Голод і голодомори як соціальна та побутова проблема середньовіччя. Хвороби та пошесті: уявлення по їх причини та засоби боротьби з ними. «Чорна смерть» та її наслідки. Рівень розвитку медицини у ХІ – ХV ст. Ставлення суспільства до лікарів та лікарської справи. Поняття чистоти та гігієни у середньовічній Європі: забубони, їх прояви та шляхи подолання.

Середньовічні міста

Історіографія історії середньовічних міст: сучасний погляд на проблему. Шляхи виникнення міст, їх зв'язок з античністю та господарськими потребами регіонів. Роль ремісництва та торгівлі у піднесенні середньовічних міст.

Зовнішній вигляд міста. Мури – головний символ вільностей та предмет гідності громадян.

Внутрішнє планування міста: широта вулиць, бруківки, дахи та кам'яне будівництво. Чистота вулиць як проблема міст.

Населення міст, його кількість та станова приналежність. Зміст поняття «бюргер». Права та обов'язки бюргерів. Категорії міського населення. Бідні та жебраки у міських суспільствах.

Суспільні втілення середньовічної людини

Духівництво

Духівництво як перший розряд середньовічного суспільства. Головні функції духівництва, межа між його духовним та світським впливом. Структура влади в католицизмі. Виникнення інституту папства, обґрунтування претензій пап на владу та його достовірність. Целібат як головне відокремлення духівництва від інших станів та причина суспільної відкритості. Церковна ієрархія католицизму: клірик, священик, єпископ, кардинал. Посвячення у духовний сан, його ритуал та особливості. Інвеститура. Процедура виборів римського папи. Чернецтво як особлива частина духівництва. Стиль життя та обов'язки ченців. Зовнішній вигляд католицького духівництва у середні віки: одяг, головні убори та регалії.

Лицарство

Поняття лицаря та різні складові лицарства як суспільного стану. Обряд посвячення у лицарі, етапи церемонії та їх еволюція. Васалітет та особистісний договір васала зі своїм сеньйором. Складові васальних відносин. Феод. Система передачі спадку старшому сину (майорат) та її наслідки для історії Європи.

Зовнішній вигляд середньовічного лицаря: одяг, зброя та герб. Меч лицаря, його вигляд та роль у свідомості воїна. Головні справи лицаря – війна, охота та турніри.

Чесноти лицаря та форми їх прояву. Куртуазна культура, причини її виникнення та розвитку.

Селянство

Селянство як головний виробничий стан середньовічного суспільства. Шляхи формування різних категорій селянства, особливості цих категорій та їх межи. Найнижча категорія селянства – челядь. Різновиди обов'язків селян та боротьба з ними.

Форма поселення західноєвропейських селян. Внутрішній розподіл території селища. Двір селянина як економічна та правова одиниця. Право укриття. Економічні зв'язки середньовічного селища, стихійні ринки та втягування селянства у торгівельні стосунки з містами.

Побутове життя селянина. Уявлення про життя та смерть, час та простір.

Одяг та раціон їжі середньовічного західноєвропейського селянства.

ЗМІСТОВИЙ модуль П.

Франція у ХІ – ХV ст.

Різниця у господарському розвитку північних та південних областей Франції. Географічні та політичні межи областей. Стан міст на півдні та на півночі країни, їх вплив на загальний економічний та політичний розвиток. Кордони королівського домену та початок його територіального поширення. Стан короля як верховного суверена. Особливості правління королів династії Капетингів у ХІ – ХІІ ст. Напрями зростання території королівського домену. Успіхи правління Пилипа ІІ Августа (1180-1223). Альбігойські війни як прояв експансії французьких королів. Зміни в системі центрального управління за часи Пилипа ІІ Августа та Людовика ІХ (1226-1270).

Успіхи та невдачі правління Пилипа ІV Вродливого (1285-1314): війна у Фландрії, протистояння з папським престолом, Генеральні Штати, знищення ордена тамплієрів. Нащадки Пилипа ІV та зміна династії.

Причини та привід Столітньої війни. Періодизація війни, її початок та етапи. Паризьке повстання 1356-1358 рр. Жакерія та хвиля народних повстань. Відновлення Столітньої війни. Жанна д'Арк. Різноманітні трактування її ролі в історії Франції та у закінченні війни.

Стан країни після закінчення Столітньої війни. Політичне об'єднання Франції.

Англія у ХІ – ХV ст.

Особливості політичного розвитку країни у ІХ ст. Норманське завоювання та його наслідки для стану Англії. Перші королі нової династії, їх політичні та економічні дії. Особливості васального права. «Книга Страшного суду». Воцаріння династії Плантагенетів. Генріх ІІ: успіхи та невдачі його політики. Ричард І та Іоанн Безземельний. «Велика хартія вільностей»: її сутність та значення. Англійський парламент: виникнення станової монархії в Англії.

Зміни економічного розвитку Англії у ХІV – ХV ст. Робоче законодавство.Рух за реформу церкви та діяльність Джона Уікліфа. Повстання Уота Тайлера: його причини та етапи. Оформлення нових станів англійського суспільства: копігольдери, фрігольдери, нове та старе дворянство.

Війна Пурпурної та Білої роз. Заснування нової династії Тюдорів.

ЗМІСТОВИЙ модуль ІІІ.

Поиск по сайту: