Масовий Індивідуальний

↓ ↓

ґрунтується на доборі за фенотипом. Але відбираються особини з відомим генотипом

один і той самий фенотип може мати різні за аналізом продуктивності потомства.

генотипи (Аа, АА), деякі ознаки можуть ↓

проявлятися лише одної статі(несучість, результати по селекції досягаються

молочність), тому відбір за фенотипом не дає швидше.

можливість оцінювати спадкові властивості

плідників.

↓

мета досягається повільніше.

Із створення чистих ліній починається робота селекціонера.Воно дає можливість перевести в гомозиготний стан алелі, які визначають цінні для селекціонерів стани ознак. У рослин чисті лінії отримують внаслідок самозапилення. У перехреснозапильних рослин і тварин однорідність генотипу досягається досягається схрещуванням близькоспоріднених форм (інбридингом) → створюються інбредні лінії (група особини з однаковим гомозиготним генотипом). Чисті та інбредні лінії мають знижену життєздатність, стійкість проти захворювань, тому в селекції створюють кільки чистих (інбредних) ліній між якими проводять схрещування → між лінійну гібридизацію → призводить до явища "гетерозис" або "гібридна сила". Гетерозис - явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних від неспорідненого схрещування має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами.

Найчіткіше гетерозис проявляється в першому поколінні гібридів. У наступних поколіннях, завдяки явищу розщеплення ознак і переходу частини генів у гомозиготний стан, ефект гетерозису слабшає і до восьмого покоління сходить нанівець.

Явище гетерозису широко застосовують у сільському господарстві, оскільки воно значно підвищує продуктивність (наприклад, у кукурудзи - до 20-25%). Ефект гетерозису добре виражений у овочевих культур (цибулі ріпчастої, помідорів, огірків, баклажанів, цукрового буряка тощо). У тваринництві схрещування представників різних порід прискорює ріст і статеве дозрівання, поліпшує якість м'яса, молока тощо.

У тваринництві також виведено численні міжвидові гібриди. Так, добре відомий гібрид кобили і віслюка-мул, який відрізняється значною силою, витривалістю та довшим терміном життя порівняно з батьківськими видами. Подібні властивості виявляє гібрид одногорбого і двогорбого верблюдів. Гібрид білуги і стерляді (бістер) швидко росте і має високі смакові властивості м'яса.

Гібридизація : внутрішньоводова та міжвидова

споріднене схрещування неспоріднене схрещування

Схрещування особин, що належать до різних видів, називають віддаленою гібридизацією (міжвидова), а схрещування підвидів, сортів рослин чи порід тварин – внутрішньовидовою.

Унаслідок спорідненого схрещування з кожним наступним поколінням гібридів підвищується їхня гомозиготність. Споріднене схрещування може призводити до негативних наслідків: ослаблення або навіть виродження нащадків. Це пояснюється підвищенням ймовірності переходу в гомозиготний стан рецесивних летальних або сублетальних алелей, які можуть проявитися у фенотипі. Таким чином, тісне споріднене схрещування часто призводить до появи нащадків з різними спадковими вадами.

Неспоріднене схрещування - це гібридизація організмів, які не мають тісних споріднених зв'язків, тобто представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Неспорідненими вважають особин, у яких не було спільних предків щонайменше протягом останніх шести поколінь. Неспоріднене схрещування застосовують для поєднання в генотипі нащадків генів, які зумовлюють цінні якості, властиві представникам різних ліній, порід або сортів. За своїми генетичними наслідками неспоріднене схрещування прямо протилежне спорідненому. При неспорідненому схрещуванні з кожним наступним поколінням зростає гетерозиготність нащадків. Адже зі зменшенням ступеня спорідненості організмів зростає ймовірність наявності в них різних алелей певних генів.
У нащадків від неспорідненого схрещування часто спостерігають явище гетерозису, або гібридної сили.

Поиск по сайту: