Якому з наведених видів риб притаманна наступна пристосувальна реакція до умов відтворення: наприкінці нерестового гону самці кружляють навкруги самки, утворюючи коловорот води?

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Розведення та селекція риб"

Київ

"Аграрна освіта"

1. Перші позитивні результати щодо впливу гіпофізарного гормону на статеву функцію костистих риб отримали вчені:

а) Франції;

б) Бразилії;

в) Росії;

г) Німеччини.

2. Якщо овуляція захоплює частину овоцитів, що дозрівають, то:

а) риба здатна до одноразового нересту;

б) риба здатна до багаторазового порційного нересту;

в) пізніше відбудеться перехід від порційного до одночасного нересту.

3. Нерестовий стан плідників відповідає стадії зрілості:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV;

д) V;

е) VІ.

4. Величина нормативної робочої плодючості самки коропа під час заводського метода відтворення становить у межах (тис. ікр.):

а) 80–120;

б) 350–500;

в) 200–250;

г) 50–100;

д) 800–1000.

5. Під час контакту сперми риб із водою:

а) рухливість сперматозоїдів спочатку зростає, а з часом уповільнюється;

б) рухливість сперматозоїдів спочатку уповільнюється, а з часом зростає;

в) спермії відразу гинуть.

6. Максимальний вміст гонадотропного гормону в гіпофізі риб спостерігається у:

а) переднерестовий період;

б) нерестовий період;

в) післянерестовий період.

7. Гонадотропний гормон гіпофізу якої із наведених риб є універсальним для більшості видів риб – об’єктів заводського відтворення:

а) російський осетер;

б) лящ;

в) судак;

г) білий товстолобик.

8. Ікру рослиноїдних риб знеклеюють:

а) розчином цільного молока;

б) рослинною олією;

в) правильна відповідь відсутня;

г) тальком або крейдою.

9. Який зі способів осіменіння ікри під час заводського відтворення риб був запропонований першим:

а) сухий;

б) мокрий;

в) напівсухий.

10. Тривалість інкубації ікри коропа за температури води 19⁰С складає:

а) 30–36 годин;

б) 2,5–3 доби;

в) 4,5–5 діб;

г) 10–12 діб.

11. Ендогенний характер живлення притаманний для періоду життя риб:

а) ембріонального;

б) личинкового;

в) малькового;

г) періоду статевого дозрівання.

12. Найбільш прогресивним методом відбору дозрілої ікри у самок осетрових риб у наш час є:

а) відціжування ікри без хірургічного втручання;

б) відбір ікри у попередньо забитої самки;

в) відбір ікри за методом С.Подушки;

г) відбір ікри за методом І.Бурцева.

13. Назвіть автора теорії етапності розвитку риб:

а) С.Г. Крижанівський;

б) Ч.-Р. Дарвін;

в) В.В. Васнєцов;

г) В.І. Вернадський.

14. Для клейких видів ікри риб здатність ікринки до запліднення після контакту з водою не перевищує:

а) 2–3 хвилин;

б) 20–30 секунд;

в) 1–2 діб;

г) 1–2 годин.

15. Під час заготівлі гіпофізів наступною операцією після виймання гіпофізу з риби є:

а) набирання гіпофізу у шприц для послідуючого ін’єктування рибі;

б) знежирення гіпофізу в ацетоні;

в) консервація гіпофізу в 40 %-му розчині формаліну;

г) подрібнення гіпофізу у порцеляновій ступці.

Якому з наведених видів риб притаманна наступна пристосувальна реакція до умов відтворення: наприкінці нерестового гону самці кружляють навкруги самки, утворюючи коловорот води?

а) щука;

б) судак;

в) сазан;

г) лин.

17. Суспензію гіпофізів готують на основі розведення препарату ацетонованих гіпофізів:

а) розчином хлориду натрію (6,5 г/л);

б) 9%-м спиртовим розчином;

в) 40%-м розчином формаліну;

г) розчином цільного молока або тальку;

д) правильна відповідь відсутня.

18. Загальною ознакою личинкового періоду організму риб є:

а) наявність жовткового міхура;

б) "шкіряне дихання";

в) наявність плавцевих складок;

г) статева диференціація.

19. Рибам-фітофілам до умов нересту притаманне пристосування:

а) наявність яйцеводу у вигляді довгої трубки;

б) подовжений період ембріогенезу;

в) прискорений період ембріогенезу;

г) клейкість оболонки ікринки.

20. Самка білуги досягає статевої зрілості у віці:

а) 2–3 років;

б) 5–6 років;

в) 8–10 років;

г) 12–18 років.

21. Для полегшення відбору статевих продуктів застосовують анастезування плідників форелі:

а) тетрацикліном;

б) нерестином;

в) сурфагоном;

г) хінальдином.

22. Автор екологічного методу стимулювання дозрівання статевих залоз
у реофільних риб у заводських умовах:

а) Микола Гербільський;

б) Олександр Державін;

в) Борис Казанський;

г) Михайло Болотов;

д) Микола Ніколюкін.

23. Робоча плодючість самок білого товстолобика в середньому складає (тис. ікр.):

а) 250;

б) 500;

в) 750;

г) 1000;

д) 1250.

24. Автор "руського” способу штучного запліднення ікри риб:

а) Олександр Державін;

б) Борис Черфас;

в) Микола Ніколюкін;

г) Михайло Болотов;

д) Володимир Враський.

25. Виберіть групу риб із весняно-літніми термінами розмноження, початок нересту яких залежить від рівня підйому води у річках:

а) щука, судак, окунь;

б) лящ, сазан, плітка;

в) лин, карась, сом;

г) верхівка, плоскирка, білий товстолобик.

26. Самка білого товстолобика в умовах Лісостепової зони України досягає статевої зрілості у віці (років):

а) 4–5;

б) 6–7;

в) 8–9;

г) 10–12.

27. Назвіть вченого-натураліста, який вперше довів, що у риб, переважно, зовнішнє запліднення яєць (ікринок):

а) Володимир Враський;

б) Жан Віктор Кост;

в) Жозе Ремі;

г) Стефан Людвіг Якобі;

д) Оскар Грімм.

28. Осіменіння ікри, під час якого до ікри доливають сперму, розведену водою, має назву:

а) сухий спосіб;

б) напівсухий спосіб;

в) мокрий спосіб;

г) напівмокрий спосіб.

29. Назвіть об’єкт рибництва, нерест якого в природних умовах проходить за оптимальної температури води 22-24⁰С:

а) короп;

б) райдужна форель;

в) сибірський осетер;

г) білий товстолобик.

30. Мікропіле це:

а) отвір у зовнішній оболонці ікринки, що має лійкоподібну форму;

б) отвір у внутрішній оболонці ікринки, що має грушеподібну форму;

в) отвір в ядрі клітини, що має лійкоподібну форму.

31. Найцінніша біологічна ознака білого амура, що використовується для розповсюдження об’єкта у водоймах України:

а) смакові якості м’яса;

б) живлення вищою водною рослинністю;

в) висока швидкість росту в умовах України;

г) швидше статеве дозрівання в умовах України.

32. Для заміни гіпофізарних ін’єкцій рибам під час заводського способу відтворення використовують ін’єкції синтетичних речовин – аналогів релізинг-гормонів, які звичайно виділяються в організмі риб за умов нересту у:

а) гіпоталамусі;

б) гіпофізі;

в) мозжечку;

г) правильна відповідь відсутня.

33. Чи вважаються представники рослиноїдних риб далекосхідного походження (білий та чорний амури, білий та строкатий товстолобики) повністю акліматизованими видами на території України:

а) так;

б) ні.

в) так, лише у Південному регіоні країни;

г) так, лише у Північному регіоні країни.

34. Чи можливе отримання ікри у форелівництві протягом повного календарного року:

а) так, за рахунок створення оптимальних умов для відтворення;

б) так, за рахунок відтворення форелі різних порід;

в) ні, через порівняно тривалий ембріогенез виду;

г) ні, ні за яких умов.

35. За дотримання умов зберігання ацетонованих гіпофізів гонадотропний гормон не втрачає фізіологічної активності протягом:

а) 1 місяця;

б) 6 місяців;

в) 1 року;

г) до 5 років.

36. Особливості відтворної системи самок осетрових, які стали передумовою методу отримання статевих продуктів шляхом підрізання яйцеводів:

а) величина ікринок;

б) закритий тип яєчників;

в) відкритий тип яєчників;

г) видовжений яйцевод.

37. Дозу гормонального препарату для стимуляції плідників риб під час заводського відтворення обирають з урахуванням: а) індивідуального рівня зрілості ін’єктованої риби; б) розмірів статевого партнера; в) температури води утримання риб під час роботи в інкубцеху; г) вмісту розчиненого у воді кисню; д) біомаси кормових організмів у воді рибницьких місткостей:

а) а, в, д;

б) в, г, д;

в) а, в;

г) а, б, г.

38. Показник готовності висушування гіпофізів під час їх заготівлі:

а) гіпофіз набуває твердого стану;

б) гіпофіз розкришується;

в) зникнення запаху ацетону у гіпофіза;

г) почорніння гіпофіза.

39. Шляхом використання якого методу розведення створено бестера:

а) відтворного схрещування;

б) гібридизації;

в) промислового схрещування;

г) заводського схрещування.

40. Представники родини лососевих, які відносяться до осінньонерестуючих риб:

а) форель камлоопс, пелядь;

б) сталевоголовий лосось, американська палія;

в) райдужна форель, пелядь;

г) форель Дональдсона, форель камлоопс.

41. В Україні акліматизацію представників рослиноїдних риб було розпочато з метою:

а) усунення джерел погіршення гідрологічного режиму через інтенсивне нарощування біомаси фітопланктону і макрофітів;

б) вирощування їх, як товарної риби завдяки високій інтенсивності росту в умовах України;

в) вирощування їх, як товарної риби завдяки високим смаковим якостям м’яса;

г) вирощування їх у полікультурі практично з усіми об’єктами аквакультури, що розводяться в Україні.

42. Статеві продукти рослиноїдних риб за умови штучного відтворення отримують методом:

а) розтину;

б) підрізання яйцеводів;

в) відціджування;

г) використовуючи щуп.

43. Під час стимуляції дозрівання статевих залоз гіпофізарними ін’єкціями самок рослиноїдних риб піддають:

а) одноразовому ін’єктуванню;

б) дворазовому ін’єктуванню;

в) триразовому ін’єктуванню;

г) одноразовому або дворазовому ін’єктуванню.

44. Попередня доза суспензії гіпофіза під час ін’єктування самок рослиноїдних риб складає:

а) 1–2 мг/кг;

б) 3–6мг/кг;

в) 1/2–1/5 частини загальної дози;

г) 1/8–1/10 частини загальної дози.

45. Основною умовою під час формування ремонтно-маточних стад форелі у холодноводних господарствах з артезіанським водопостачанням є:

а) забезпечення гетерозиготності особин, за рахунок яких можна формувати ремонтно-маточні стада;

б) плідники, за рахунок яких можна формувати маточні стада, повинні відрізнятись вузьким спектром генетичного різноманіття, проявляючи високі продуктивні якості;

в) застосування терморезистентності в якості селекційного показника для використання під час масового та індивідуального відбору.

48. Передумовою виникнення необхідності формування маточних стад осетрових риб у штучних умовах були:

а) стрімке наростання фітопланктону та вищої водної рослинності внаслідок бурхливого гідробудівництва;

б) відокремлення осетрових від природних нерестовищ внаслідок бурхливого гідробудівництва;

в) зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни внаслідок порушення умов для процесів природного відтворення осетрових;

г) зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни через порушення умов для процесів штучного відтворення осетрових.

53. Відтворювальне схрещування – це:

а) одноразове схрещування місцевої породи/породної групи з породою-покращувачем;

б) багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем;

в) перехресне схрещування гібридів F-1 з батьківськими формами;

г) схрещування плідників різного походження для отримання гетерозисного ефекту.

54. Ефект гетерозису обумовлений:

а) високою гетерозиготністю гібридів;

б) низькою гетерозиготністю гібридів;

в) накопиченням рецесивних мутацій;

г) накопиченням домінантних мутацій.

55. Індекс високоспинності у риб – це:

а) відношення висоти тіла до довжини, виражене у відсотках;

б) відношення довжини тіла до кінця лускатого покриву до найбільшої висоти тіла;

в) відношення довжини голови до висоти тіла;

г) відношення висоти тіла до товщини тіла.

56. Багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем називають:

а) ввідним схрещуванням;

б) поглинальним схрещуванням;

в) відтворювальним схрещуванням.

57. Індекс обхвату тіла у риб – це:

а) відношення довжини тіла до обхвату;

б) відношення товщини тіла до обхвату;

в) відношення обхвату тіла до довжини, виражене у відсотках;

г) відношення висоти тіла до обхвату, виражене у відсотках.

58. Сухий спосіб осіменіння ікри винайшов:

а) М.І.Кожин;

б) Дом Пеншон;

в) Стефаном Людвіг Якобі;

г) В.П.Врасський.

59. Озимі та ярі раси характерні для наступних видів риб:

а) осетрові;

б) в’юнові;

в) сомові;

г) оселедцеві.

60. Анадромна міграція характерна для:

а) строкатого товстолобика;

б) російського осетра;

в) канального сома;

г) річкового вугра.

61. Катадромна міграція характерна для:

а) строкатого товстолобика;

б) російського осетра;

в) канального сома;

г) річкового вугра.

62. Піклування про потомство характерне для:

а) судака;

б) плітки;

в) оселедця;

г) строкатого товстолобика.

63. Риба з осінньо-зимовим нерестом:

а) кіжуч;

б) білий товстолобик;

в) чорний амур;

г) чорний горбиль.

64. Живородність характерна для наступного виду:

а) короп кої;

б) білий товстолобик;

в) триголкова колюшка;

д) гуппі.

65. Моноциклічний вид:

а) горбуша;

б) струмкова форель;

в) пелядь;

г) короп.

66. Поліциклічний вид:

а) кіжуч;

б) нерка;

в) горбуша;

г) струмкова форель.

67. Розвиток чоловічих статевих клітин називають:

а) овогенез;

б) сперматогенез;

в) гіногенез;

г) поліплоїдія.

68. Розвиток жіночих статевих клітин називають:

а) овогенез;

б) сперматогенез;

в) гіногенез;

г) поліплоїдія.

69. Проходження стадій розвитку статевих залоз – це:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогенез;

г) сперматогенез.

70. Формування статевих клітин:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогенез;

г) сперматогенез.

71. Первинні статеві клітини самок, що утворюються із зачаткового епітелія протягом усього життя називаються:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогонії;

г) сперматогонії.

72. Первинні статеві клітини самців, що утворюються із перитонеального епітелію називаються:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогонії;

г) сперматогонії.

73. Стадія, на якій відбувається трофоплазматичний ріст овоцитів:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

74. Стикання, контакт сперми з ікрою (сперматозоїда з яйцеклітиною) – це:

а) осіменіння;

б) запліднення;

в) гіногенез;

г) гаметогенез.

75. Злиття жіночих і чоловічих статевих клітин, що дає початок новій якості – зиготі:

а) осіменіння;

б) запліднення;

в) гіногенез;

г) гаметогенез.

76. Ікринки, які потрапили у воду, втрачають здатність до запліднення через:

а) 2–3 хвилини;

б) 5–6 хвилин;

в) 20–30 секунд;

г) 20–30 хвилин.

77. Самці в акул і скатів мають спеціальний копулятивний апарат:

а) птеригоподій;

б) гоноподій;

в) спинний плавець;

г) хвостовий плавець.

78. Самці у коропозубоподібних мають спеціальний копулятивний апарат:

а) птеригоподій;

б) гоноподій;

в) спинний плавець;

г) хвостовий плавець.

79. Співідношення плідників коропа під час проведення природного нересту:

а) 1:1;

б) 1:2;

в) 1:3;

г) 1:4.

80. Співідношення плідників коропа під час проведення заводського відтворення:

а) 1:1;

б) 1:0,5;

в) 1:0,6;

г) 1:0,7.

81. Співідношення плідників рослиноїдних риб під час проведення заводського відтворення:

а) 1:1;

б) 1:0,5;

в) 1:0,6;

г) 1:0,7.

82. Площа нерестових ставів:

а) 0,01–0,1 га;

б) 0,2–0,5 га;

в) 0,6–1,0 га;

г) 1,1–2,0 га.

83. Нерест, який проходить одночасно для всіх плідників, із використанням великої кількості нерестових ставів:

а) фронтальний;

б) розтянутий;

в) швидкий;

г) нерестова оперативність.

84. Нерест, який проходить окремо для певних груп плідників з використанням малої кількості ставів:

а) фронтальний;

б) розтянутий;

в) швидкий;

г) нерестова оперативність.

85. Розвантаження зимово маточних коропових ставів починають за температури води:

а) 8–10 ⁰С;

б) 12–15 ⁰С;

в) 15–18 ⁰С;

г) 20–25 ⁰С.

86. Досить тверде невипукле черевце, вузький неприпухлий і блідий статевий отвір мають:

а) самиці;

б) самці;

в) нестатево зрілі особини;

г) перезрілі особини.

87. Досить велике черевце, опукле й м’яке, припухлий і червонуватий статевий отвір мають:

а) самиці;

б) самці;

в) нестатево зрілі особини;

г) перезрілі особини.

88. Для переднерестового утримання на 1 самицю потрібна площа:

а) 6 м²;

б) 8 м²;

в) 10 м²;

г) 12 м².

89. Для переднерестового утримання на 1 самця потрібна площа:

а) 6 м²;

б) 8м²;

в) 10 м²;

г) 12 м²;

90. Під час переднерестового утримання самицям дають їжу багату на:

а) білки;

б) мінеральні речовини;

в) вуглеводи;

г) біологічно активні добавки.

91. Під час переднерестового утримання самцям дають їжу багату на:

а) білки;

б) мінеральні речовини;

в) вуглеводи;

г) біологічно активні добавки.

92. Вихід личинок коропа з одного гнізда із нерестових ставів, тис. екз:

а) 70–120;

б) 200–250;

в) 300–315;

г) 320–400.

93. Основоположник гіпофізарних ін’єкцій:

а) Дом Пеншон;

б) Жосеф Ремі;

в) М. Л. Гербільський;

г) В. П. Враський.

94. Універсальними вважають гіпофізи наступних риб:

а) сома і щуки;

б) стерляді і білуги;

в) сазана і ляща;

г) пеляді і пелінгаса.

95. Злиття пронуклеусів носить назву:

а) мітоз;

б) мейоз;

в) синтез;

г) контрацепція.

96. Отвір, через який сперматозоїд проникає в яйцеклітину, має назву:

а) пора;

б) мікропіле;

в) раділія;

г) хромосома.

97. Мікропіле знаходиться на такому полюсі:

а) анімальному;

б) вегетативному;

в) базальному;

г) радіальному.

98. Незапліднену ікру найчастіше зберігають:

а) сухою;

б) мокрою;

в) з додаванням консервантів;

г) замороженою.

99. Відношення маси статевих продуктів до маси риби у відсотках має назву:

а) стадія зрілості;

б) коефіцієнт зрілості;

в) маса гонад;

г) коефіцієнт вгодованості.

100 Клейку ікру має:

а) строкатий товстолобик;

б) білий товстолобик;

в) чорний амур;

г) короп.

101. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у приклеєному стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) ВНИИПРХ.

102. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри без води:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

103. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у завислому стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

104. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у періодично рухливому стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

105. Завантаження ікри коропа в апарат Вейса, тис. екз:

а) 600;

б) 700;

в) 800;

г) 900.

106. Відсоток запліднення ікри коропа за нормативами не менше:

а) 85;

б) 75;

в) 65;

г) 55.

107. Виживаємість ікри коропа за нормативами за період інкубації (%):

а) 85;

б) 75;

в) 65;

г) 55.

108. Вихід тридобових передличинок від однієї самки коропа за нормативами, тис.екз.:

а) 150–200;

б) 250–300;

в) 350–400;

г) 450–500.

109. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю коропа, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

110. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самця коропа, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

111. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю білого товстолобика, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

112. Тривалість витримування передличинок коропа до переходу на зовнішнє живлення, діб:

а) 1–2;

б) 2–3;

в) 3–4;

г) 4–5.

113. Як нерестовий субстрат для відтворення канального сома використовують:

а) судачі гнізда;

б) греблі із щебінки;

в) басейни з колоподібною течією;

г) молочні бідони.

114. Тканина, з якої утворюються сперматогонії:

а) зачатковий епітелій;

б) перітонеальний епітелій;

в) сполучна тканина яєчників;

г) сполучна тканина сім’яників.

115. Стадія розвитку статевих залоз, на якій яєчники прозорі, безбарвні, вздовж проходить велика кровоносна судина; сім’яники представлені округлими тяжами або нитками сіруватого, або біло-рожевого кольору:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

116. Основний фактор впливу на тривалість ембріогенезу:

а) режим освітлення;

б) мутність води;

в) хімічний режим;

г) термічний режим.

117. Ін’єкції гормональних препаратів під час стимулювання достигання плідників риб, як правило, роблять:

а) підшкірно;

б) під луску;

в) внутрішньом’язово;

г) у черевну порожнину.

118. Стандартна маса покатної молоді осетра, г:

а) 1,5;

б) 2,5;

в) 4,5;

г) 6,5.

119. Тривалість витримування вільних ембріонів осетра до переходу на активне живлення за оптимальних температур складає, діб:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 7–13;

г) 17–19.

120. Ікру осетрових запліднюють способом:

а) мокрим;

б) сухим;

в) напівсухим;

г) вологим.

121. Кількість ікри, що відклала самка за сезон, віднесена до загальної маси або довжини тіла риби – це:

а) відносна індивідуальна плодючість;

б) абсолютна індивідуальна плодючість;

в) робоча плодючість;

г) видова плодючість.

122. Співвідношення плідників сома європейського за статтю під час відтворення, самиці/самці:

а) 1/1;

б) 1/2;

в) 1/3;

г) 1/4.

123. Співвідношення плідників судака за статтю під час відтворення
у садках, самиці/самці:

а) 1/1;

б) 1/2;

в) 1/3;

г) 1/5.

124. Оптимальна температура інкубації ікри буфало, ⁰С:

а) 20–25;

б) 15–18;

в) 13–15;

г) 10–12.

125. Час дозрівання самиць буфало після гіпофізарної ін’єкції за температури 20 ⁰С, годин:

а) 10–12;

б) 12–13;

в) 13–14;

г) 15–18.

126. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування
у вторинному ацетоні складає, год:

а) 2;

б) 4;

в) 8;

г) 12.

127. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування
у первинному ацетоні складає, год:

а) 4;

б) 8;

в) 12;

г) 16.

128. Дозрівання самиць коропа після гіпофізарної ін’єкції, %:

а) 55;

б) 65;

в) 75;

г) 85.

129. Щільність посадки коропа в нерестово-малькові стави, гнізд на 1 га:

а) 5–7;

б) 10–12;

в) 15–20;

г) 20–30.

130. Підрахунок мальків із нерестових ставів здійснюють способом:

а) об’ємним;

б) ваговим;

в) способом еталонів;

г) прямим підрахунком.

131. У традиційних технологіях під час заводського відтворення здійснюється екологічне стимулювання достигання плідників:

а) коропа;

б) білого товстолобика;

в) горбуші;

г) ляща.

132. Співвідношення плідників коропа (самиці до самців) під час відтворення у нерестових ставах складає:

а) 2:1;

б) 1:1;

в) 1:2;

г) 1:2,5.

133. Поліплоїдія – це:

а) велике число хромосом;

б) подвоєння числа хромосом у ході поділу клітини;

в) кількість хромосом у ядрі;

г) додавання до каріотипу цілих хромосомних наборів у ході еволюції.

134. Форма статевого розмноження, за якої після осіменіння чоловічі хромосоми інактивуються і подальший розвиток відбувається під впливом жіночого хромосомного набору, це:

а) гібридогенез;

б) овогенез;

в) сперматогенез;

г) гіногенез.

135. Генотип розкидного коропа:

а) SSnn, Ssnn;

б) ssnn;

в) SSNn, SsNn;

г) ssNn.

136. Стійке існування в популяціях форм, що різняться за дискретними ознаками – це:

а) поліплоїдія;

б) варіабельність;

в) поліморфізм;

г) мутагенез.

137. Групи крові визначаються:

а) вмістом гемоглобіну;

б) лейкоцитарною формулою;

в) кількістю тромбоцитів;

г) антигенним складом.

138. Однократне схрещування, нащадки від якого розводяться в собі в напрямку, що відповідає задачі селекції:

а) ввідне;

б) вбирне;

в) промислове;

г) відтворне.

139. Відбір, що базується на оцінюванні власного фенотипу особини:

а) власний;

б) спрямований;

в) масовий;

г) індивідуальний.

140. Внутрішньопорідна група, що має основні ознаки породи та відрізняється від неї за окремими господарськими та морфо-біологічними ознаками:

а) лінія;

б) сімейство;

в) внутрішньопорідний тип;

г) раса.

141. Підприємство, що здійснює проведення робіт щодо створення
й апробації нових, поліпшення існуючих високопродуктивних порід, заводських типів, ліній, родин і популяцій тварин (риб) із високим генетичним потенціалом:

а) племзавод;

б) племрепродуктор;

в) селекційний центр;

г) підприємство (об'єднання) з племінної справи.

142. Річний приріст ремонтних цьоголітків коропа, г:

а) 25–30;

б) 35–50;

в) 55–90;

г) 75–150.

143. Щорічна заміна стада плідників коропа та рослиноїдних риб, %:

а) 10;

б) 15;

в) 20;

г) 25.

144. Відбір ремонту чотирьохлітків рослиноїдних риб, %:

а) 50;

б) 70;

в) 80;

г) 95.

145. Для стимулювання достигання плідників лососевих традиційно використовують спосіб:

а) екологічний;

б) фізіологічний;

в) еколого-фізіологічний;

г) фізіолого-екологічний.

146. Тривалість вирощування покатної молоді осетрових від відтворення до випуску:

а) 20–30 діб;

б) 60 діб;

в) 5 місяців;

г) 1 рік.

147. Попередня ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

а) 10;

б) 20;

в) 40;

г) 60.

148. Вирішальна ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

а) 20;

б) 40;

в) 80;

г) 90.

149. Кількість нерестових гнізд коропа в розрахунку на 1 га нерестово-малькового ставу складає:

а) 20–30;

б) 17–15;

в) 10–12;

г) 5–6.

150. Індивідуальний розвиток організму від утворення зиготи і до смерті має назву:

а) філогенез;

б) гіногенез;

в) овогенез;

г) гаметогенез;

д) онтогенез.

151. Послідовність подій еволюційного розвитку виду або таксономічної групи організмів має назву:

а) філогенез;

б) гіногенез;

в) овогенез;

г) гаметогенез.

152. Типове живлення за рахунок поживних речовин жовткового мішка має назву:

а) ендогенне;

б) екзогенне;

в) пряме;

г) опосередковане.

153. Активність гіпофізу визначають за:

а) короповими одиницями;

б) жаб’ячими одиницями;

в) видом риби, з якої брали гіпофіз;

г) вагою гіпофіза.

154. Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин у період дроблення, яка складається із скупчення клітин, без чіткого розмежування між клітинами має назву:

а) гаструла;

б) бластула;

в) морула;

г) личинка.

155. Ікру коропа найкраще запліднювати наступним способом:

а) сухим;

б) мокрим;

в) напівсухим;

г) напівмокрим.

156. Ікру російського осетра найкраще запліднювати наступним способом:

а) сухим;

б) мокрим;

в) напівсухим;

г) напівмокрим.

157. Тривалість достигання самиць рослиноїдних видів риб за температури 23–25 ⁰С, годин:

а) 12–15;

б) 17–20;

в) 9–11;

г) 5–6.

158. Тривалість достигання самиць севрюги за температури 20 ⁰С, годин:

а) 12–15;

б) 16–27;

в) 30–41;

г) 45–53.

159. Препарат "Нерестин–5" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

160. Препарат "Нерестин–4" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

161. Препарат "Нерестин–7Б" використовують для плідників наступного виду риб:

а) європейський сом;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

162. Препарат "Нерестин–1А" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) білий товстолобик.

163. Препарат "Нерестин–2А" використовують для плідників наступного виду риб:

а) гуппі;

б) білий товстолобик;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

164. Синтетичний препарат "Овопель" найчастіше використовують під час роботи з плідниками наступних видів риб:

а) коропові;

б) окуневі;

в) осетрові;

г) щукові.

165. У манускрипті Реомського монастиря абатом Домом Пеншоном
у 1420 р. вперше у було описано спосіб штучного розведення:

а) осетрових;

б) коропа;

в) ляща;

г) форелі.

166. Вузький дерев’яний ящик, відкритий зверху та загороджений із боків решіткою з очерету чи вербових гілок, вперше використав як інкубаційний апарат:

а) С. Якобі;

б) Н.Л. Гербильский;

в) Д. Пеншон;

г) В.В.Васнецов;

д) В. Враський.

167. Значний внесок у дослідження біології розмноження риб та штучного їх відтворення у ХVІІ столітті вніс:

а) С. Якобі;

б) Д. Пеншон;

в) В. Враський;

г) Н. Гербильський.

168. Перші рибоводні заводи з׳явилися в середині ХІХ ст. у:

а) Росії;

б) Німеччині;

в) Франції;

г) Англії.

169. Прізвище вченого, який сприяв створенню перших рибницьких заводів у Франції в середині ХІХ ст.:

а) С. Якобі;

б) Ж.Коста;

в) Д. Пеншон;

Г) Л.Берг.

170. Прізвище ініціатора та організатора перших робіт із штучного відтворення риб у Росії:

а) Н.Л. Гербильский;

б) В.В.Васнецов;

в) C.М.Крижановский;

г) В. Враський;

д) Берг.

171. Перший рибницький завод у Росії (Нікольський) був побудований з ініціативи та під безпосереднім керівництвом:

а) В. Враського;

б) Н.Л. Гербильского;

в) Л.Берга;

г) В.В.Васнецова;

д) C.М.Крижановского.

172. Представник осетрових риб, основу живлення якого складають планктонні організми:

а) російський осетер;

б) білуга;

в) веслоніс;

Г) севрюга.

173. Представник, завезений із Північної Америки, якого ефективно вирощували в індустріальних господарствах України:

а) буффало;

б) канальний сом;

в) теляпія;

Г) севрюга.

174. Переселення гідробіонтів у нові водойми з розрахунку на акліматизацію називається:

а) інтродукцією;

б) зарибленням;

в) бонітуванням;

г) адаптацією.

175. Об'єкти аквакультури, інтродуковані у водойми України:

а) короп;

б) білий амур;

в) щука;

Г) товстолоби.

176. Основоположник теорії екологічних груп риб:

а) Л.С. Берг;

б) А.Н. Державін;

в) А.Н. Северцов;

г) В.В. Васнецов.

д) C.М. Крижановський.

177. Основні положення теорії етапності розвитку риб були сформульовані:

а) Л.С. Бергом;

б) А.Н. Державіним;

в) В.В. Васнецовим;

г) C.М. Крижановским.

178. Безпосередня дія температури води на організм риб:

а) впливає на наявність нерестових субстратів;

б) змінює активність живлення, характер обміну речовин;

в) змінює інтенсивність ферментативних процесів;

г) впливає на розвиток природної кормової бази.

179. Кількість днів у році з температурою повітря понад 15⁰С є:

а) показником рибопродуктивності водойм;

б) критерієм для нормування рибницьких показників у ставовому рибництві;

в) критерієм для вибору технології вирощування риби;

г) показником розвитку природної кормової бази.

180. Одночасне вирощування декількох видів риб, що відрізняються за характером живлення називається:

а) аквакультурою;

б) лімнокультурою;

в) полікультурою;

г) марикультурою.

181. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази у перерахунку на одиницю водної площі називається:

а) темпом росту;

б) природною рибопродуктивністю;

в) загальною рибопродуктивністю;

г) швидкістю приросту.

182. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази та методів інтенсифікації у перерахунку на одиницю водної площі називається:

а) темпом росту;

б) природною рибопродуктивністю;

в) загальною рибопродуктивністю;

г) швидкістю приросту.

183. З віком у риб пластичний обмін:

а) знижується;

б) підвищується;

в) залишається без змін;

г) знижується тільки у теплі пори роки.

184. З віком у риб енергетичний обмін:

а) підвищується;

б) знижується;

в) залишається без змін;

г) знижується тільки у трирічок.

185. Із збільшенням віку риб-об’єктів рибництва швидкість росту:

а) збільшується;

б) не змінюється;

в) збільшується в арифметичній прогресії;

г) зменшується;

д) у молодому віці зменшується, а у риб старших вікових груп – збільшується.

186. Фізіологічний метод стимулювання дозрівання статевих продуктів
у плідників риб розробив:

а) Н.Л. Гербильский;

б) В.В. Васнецов;

в) C.М. Крижановский;

г) А. Державін;

д) Л. Берг.

187. Найбільша плодючість у риб:

а) літофільної групи;

б) остракофільної групи;

в) пелагофільної групи;

г) літофільної групи.

188. Найменша плодючість у риб:

а) літофільної групи;

б) остракофільної групи;

в) пелагофільної групи;

г) літофільної групи.

189. У молоді риб швидкість росту в порівнянні з особинами старших вікових груп:

а) більша;

б) менша;

в) залежно від виду;

г) на одному рівні.

190. Каратиноїдні пігменти ікри риб:

а) регулюють вміст білку та вологи в ікринці;

б) забезпечують забарвлення ікри;

в) мають здатність поглинати кисень з води;

г) визначають розміри ікринок.

191. Екологічна група риб, у яких ікра забарвлена найменш інтенсивно:

а) літофіти;

б) фітофіли;

в) пелагофіли;

г) псамофіли.

192. Розмір ікринок у риб одного виду:

а) однаковий;

б) різний;

в) залежить від віку та розміру самок;

г) залежить від інтенсивності пігментації.

193. Фактори, які можуть викликати значну асинхронність у розвитку ооцитів на ранніх етапах у одночаснонерестуючих риб:

а) достатнє забезпечення кормом;

б) які знижують інтенсивність обміну в організмі риб;

в) які активізують інтенсивність обміну в організмі риб;

г) наявність хижих риб.

194. Висока плодючість у риб зумовлена:

а) анатомічною будовою статевих залоз;

б) високим показником загибелі ембріонів;

в) особливостями нерестових субстратів та гідрохімічного режиму;

г) необхідністю підтримувати чисельність виду.

195. Використання статевих продуктів декількох самців за умови штучного запліднення ікри зумовлене:

а) значною загибеллю сперматозоїдів у процесі запліднення;

б) більшим виходом личинок під час поліспермного запліднення;

в) вибірковістю запліднення ікринок сперматозоїдами;

г) поліпшенням якості генетичної інформації.

196. Стимулювання дозрівання статевих продуктів у плідників риб здійснюють наступними методами:

Г) напівсухого.

223. Стимуляція дозрівання плідників під час штучного риборозведення за рахунок максимального наближення до нерестової ситуації
у природних умовах – це:

а) фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

б) екологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

в) еколого-фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

г) метод розроблений Гербильським М.Л.

224. Заготовлені гіпофізи зберігаються у:

а) сухих герметично закритих пробірках;

б) пробірках із сухим ацетоном;

в) вологих приміщеннях;

г) холодильних камерах.

225. Гонадотропний гормон знаходиться у:

а) гонадах риб;

б) гіпофізі;

в) сім’яниках;

г) яєчниках.

226. Під гніздом у стаді коропа під час відтворення природним шляхом розуміють:

а) одну самку і двох самців висаджених на нерест;

б) одного самця і двох самок висаджених на нерест;

в) кількість гнізд відповідає кількості самок-плідників;

г) пара плідників, висаджених на нерест.

227. Співвідношення плідників (самки : самці) під час природного нересту коропа:

а) 1 : 1;

б) 1 : 2;

в) 1 : 0,6;

г) 1 : 3.

228. Статево-вікова група коропа, яка у весняний період має "шлюбне вбрання":

а) самці;

б) самки;

в) спочатку самці, а пізніше і самки;

г) самці і самки;

д) плідники коропа не мають "шлюбного вбрання".

229. Щоб запобігти довільного викидання ікри самками коропа проводять:

а) перетримування самок у зимувальних ставах;

б) у ставах, де утримують самок, збільшують проточність;

в) у ставах, де утримують самок, періодично змінюють рівень води;

г) правильні відповіді б і в.

230. Тривалість ембріонального періоду розвитку коропа за t води 21–22⁰С становить, діб:

а) 2,5–3;

б) 3–3,5;

в) 3,5–4;

г) 4–4,5.

232. Спосіб осіменіння ікри, під час якого до ікри доливають сперму, не розведену водою, називається:

а) напівсухий;

б) мокрий;

в) напівмокрий;

г) сухий.

233. За якої температури води відбувається ефективний нерест у коропа:

а) 12–15 ⁰С;

б) 15–16 ⁰С;

в) 18–20 ⁰С;

г) 22–25 ⁰С.

234. Витрати гіпофізів (сухої речовини) на 1 кг маси самки коропа становить:

а) 1 мг;

б) 2 мг;

в) 4 мг;

г) 6 мг.

235. Розчин, який найчастіше використовують для знеклеєння ікри коропа:

а) цільне коров’яче молоко;

б) знежирене коров’яче молоко;

в) ацетон;

г) фізіологічний розчин.

236. Витрати гіпофізів (сухої речовини) на 1 кг маси самки рослиноїдних риб становить:

а) половину дози самців;

б) не менше 1 мг/кг;

в) 3-6 мг/кг;

г) не менше 5 мг/кг.

238. Температура води, за якої відбувається ефективний нерест
у представників рослиноїдних риб:

а) 15–16 ⁰С;

б) 18–20 ⁰С;

в) 20–22 ⁰С;

г) 22–24 ⁰С.

239. Білуга досягає статевої зрілості у віці:

а) 2–4 роки;

б) 5–6 років;

в) 5–10 років;

г) 11–18 років.

240. Бестер отриманий шляхом схрещування:

а) білуги з осетром;

б) білуги зі стерляддю;

в) осетра зі стерляддю;

г) бестера з осетром.

241. Робоча плодючість райдужної форелі складає:

а) 500–600 тис. ікринок;

б) 100–200 тис. ікринок;

в) 10–20 тис. ікринок;

г) 1–2 тис. ікринок.

242. Під час штучного відтворення рослиноїдних риб дробному ін’єктуванню гіпофізарними ін’єкціями підлягають:

а) самці;

б) самки;

в) самці та самки;

г) ні самці, ні самки.

248. Суспензію гіпофізів готують на основі розведення препарату ацетонованих гіпофізів:

а) водним розчином хлориду натрію (6,5 г/л);

б) гліцерином;

в) 9 %-м спиртовим розчином;

г) 40 %-м розчином формаліну;

д) розчином цільного молока або тальку.

255. Особини одного виду схожі між собою за рядом ознак, що обумовлено:

а) спадковістю;

б) мінливістю;

в) відбором;

г) пристосованістю.

257. Під час отримання чистих ліній знижується життєздатність, так як:

а) рецесивні гени переходять у гетерозиготний стан;

б) збільшується кількість домінантних мутацій;

в) зменшується кількість мутацій;

г) рецесивні гени переходять у гомозиготний стан.

260. Співвідношення плідників (самки : самців) під час природного нересту коропа:

а) 1 : 1;

б) 1 : 2;

в) 1 : 0,6;

г) 1 : 3.

261. Статево-вікова група коропа у весняний період має "шлюбне вбрання":

а) самці;

б) самки;

в) спочатку самці, а пізніше і самки;

г) самці і самки;

д) плідники коропа не мають "шлюбного вбрання.

270. Температура води, за якої відбувається ефективний нерест
у представників рослиноїдних риб:

а) 15–16 ⁰С;

б) 18–20 ⁰С;

в) 20–22 ⁰С;

г) 22–24 ⁰С.

271. Індивідуальні номери у коропівництві присвоюють особинам:

а) під час переводу до стада плідників;

б) ремонтному молодняку у дворічному віці;

в) плідникам після другого нересту;

г) під час вибракування плідників.

272. Короткотривалий і тимчасовий відхід від чистопородного розведення відповідає типу схрещування:

а) відтворне;

б) вбирне;

в) ввідне;

г) промислове.

273. Отримання потомства від неспоріднених плідників одного виду називається:

а) гібридизація;

б) аутбридинг;

в) інбридинг;

г) селекція.

274. Учений-селекціонер, який створив українські породи коропа:

а) В.С. Кірпічніков;

б) В.Я. Катасонов;

в) О.І. Кузьома;

г) .М.Л. Гербільський.

275. Найменшою структурною одиницею породи є:

а) вид;

б) внутрішньопородний тип;

в) лінія;

г) особина.

276. Коропи української селекції, які відзначаються підвищеною холодо- та зимостійкістю:

а) українські лускаті;

б) ропшинські;

в) любінські лускаті;

г) нивківські.

277. Різновікові групи нестатевозрілої риби, відібрані за кращими екстер’єрними ознаками для заміни плідників – це:

а) маточне стадо;

б) ремонтний молодняк;

в) трирічки;

г) цьогорічки.

278. Відбір ікри і сперми у плідників коропа під час заводського способу відтворення проводять:

а) за методом І. Бурцева;

б) за методом С. Подушки;

в) за методом В. Виноградова;

г) за методом відціджування;

д) вірна відповідь відсутня.

278. Ікру рослиноїдних риб після штучного осіменіння:

а) відмивають від клейкості у водному розчині цільного молока і потім розміщують в інкубаційних апаратах "Амур";

б) запускають у нерестовий басейн, звідки через ікровловлювач виловлюють і інкубують в апаратах "Амур";

в) піддають профілактичному низькотемпературному обробленню
і розміщують в апаратах "Амур";

г) завантажують в інкубаційні апарати з висхідним потоком води;

д) інкубують в апаратах конструкції Садова-Коханської.

280. Місце для введення суспензії гіпофізу плідникам риб під час заводського відтворення:

а) під зяброву кришку;

б) у хвостову артерію;

в) у верхню половину тіла в районі спинного плавця;

г) у нижню половину тіла, в районі черевного плавця;

д) у середній відділ головного мозку.

281. Перемішування ікри у знеклеювальному розчині в апаратах Вейса або у спеціальних апаратах для знеклеєння ікри відбувається за допомогою:

а) гусячого пір’я;

б) подачі в апарати рідкого кисню;

в) подачі в апарати стисненого повітря;

г) спеціального міксера;

д) вірна відповідь відсутня.

282. Процеси, які відбуваються в організмі риби під час проведення попереднього ін′єктування:

а) дозрівання ооцитів;

б) провокування дозрівання ооцитів;

в) передовуляційні зміни в ооцитах;

г) овуляція ікри;

д) викидання зрілої ікри.

283. Послідовність проведення основних робіт із одержання потомства рослиноїдних риб:

а) нагул плідників; підготовка інкубцеху; одержання ікри, знеклеєння ікри, інкубація ікри;

б) нагул плідників; осіннє бонітування; весняне бонітування; підготовка плідників та інкубаційного цеху; гормональне ін′єктування плідників; одержання зрілих статевих продуктів, їх відмивання; інкубація ікри; витримування вільних ембріонів;

в) нагул плідників; весняне бонітування; підготовка інкубцеху; гормональне стимулювання; одержання ікри та її інкубація, витримування вільних ембріонів;

г) нагул плідників; підготовка плідників та інкубцеху; одержання зрілих статевих продуктів, їх знеклеювання, інкубація ікри;<

Поиск по сайту: