Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Якому з наведених видів риб притаманна наступна пристосувальна реакція до умов відтворення: наприкінці нерестового гону самці кружляють навкруги самки, утворюючи коловорот води?

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Розведення та селекція риб"

Київ

"Аграрна освіта"


1. Перші позитивні результати щодо впливу гіпофізарного гормону на статеву функцію костистих риб отримали вчені:

а) Франції;

б) Бразилії;

в) Росії;

г) Німеччини.

2. Якщо овуляція захоплює частину овоцитів, що дозрівають, то:

а) риба здатна до одноразового нересту;

б) риба здатна до багаторазового порційного нересту;

в) пізніше відбудеться перехід від порційного до одночасного нересту.

3. Нерестовий стан плідників відповідає стадії зрілості:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV;

д) V;

е) VІ.

4. Величина нормативної робочої плодючості самки коропа під час заводського метода відтворення становить у межах (тис. ікр.):

а) 80–120;

б) 350–500;

в) 200–250;

г) 50–100;

д) 800–1000.

5. Під час контакту сперми риб із водою:

а) рухливість сперматозоїдів спочатку зростає, а з часом уповільнюється;

б) рухливість сперматозоїдів спочатку уповільнюється, а з часом зростає;

в) спермії відразу гинуть.

6. Максимальний вміст гонадотропного гормону в гіпофізі риб спостерігається у:

а) переднерестовий період;

б) нерестовий період;

в) післянерестовий період.

7. Гонадотропний гормон гіпофізу якої із наведених риб є універсальним для більшості видів риб – об’єктів заводського відтворення:

а) російський осетер;

б) лящ;

в) судак;

г) білий товстолобик.

8. Ікру рослиноїдних риб знеклеюють:

а) розчином цільного молока;

б) рослинною олією;

в) правильна відповідь відсутня;

г) тальком або крейдою.

9. Який зі способів осіменіння ікри під час заводського відтворення риб був запропонований першим:

а) сухий;

б) мокрий;

в) напівсухий.

 

10. Тривалість інкубації ікри коропа за температури води 190С складає:

а) 30–36 годин;

б) 2,5–3 доби;

в) 4,5–5 діб;

г) 10–12 діб.

 

11. Ендогенний характер живлення притаманний для періоду життя риб:

а) ембріонального;

б) личинкового;

в) малькового;

г) періоду статевого дозрівання.

 

12. Найбільш прогресивним методом відбору дозрілої ікри у самок осетрових риб у наш час є:

а) відціжування ікри без хірургічного втручання;

б) відбір ікри у попередньо забитої самки;

в) відбір ікри за методом С.Подушки;

г) відбір ікри за методом І.Бурцева.

13. Назвіть автора теорії етапності розвитку риб:

а) С.Г. Крижанівський;

б) Ч.-Р. Дарвін;

в) В.В. Васнєцов;

г) В.І. Вернадський.

 

14. Для клейких видів ікри риб здатність ікринки до запліднення після контакту з водою не перевищує:

а) 2–3 хвилин;

б) 20–30 секунд;

в) 1–2 діб;

г) 1–2 годин.

 

15. Під час заготівлі гіпофізів наступною операцією після виймання гіпофізу з риби є:

а) набирання гіпофізу у шприц для послідуючого ін’єктування рибі;

б) знежирення гіпофізу в ацетоні;

в) консервація гіпофізу в 40 %-му розчині формаліну;

г) подрібнення гіпофізу у порцеляновій ступці.

 

Якому з наведених видів риб притаманна наступна пристосувальна реакція до умов відтворення: наприкінці нерестового гону самці кружляють навкруги самки, утворюючи коловорот води?

а) щука;

б) судак;

в) сазан;

г) лин.

 

17. Суспензію гіпофізів готують на основі розведення препарату ацетонованих гіпофізів:

а) розчином хлориду натрію (6,5 г/л);

б) 9%-м спиртовим розчином;

в) 40%-м розчином формаліну;

г) розчином цільного молока або тальку;

д) правильна відповідь відсутня.

18. Загальною ознакою личинкового періоду організму риб є:

а) наявність жовткового міхура;

б) "шкіряне дихання";

в) наявність плавцевих складок;

г) статева диференціація.

 

19. Рибам-фітофілам до умов нересту притаманне пристосування:

а) наявність яйцеводу у вигляді довгої трубки;

б) подовжений період ембріогенезу;

в) прискорений період ембріогенезу;

г) клейкість оболонки ікринки.

20. Самка білуги досягає статевої зрілості у віці:

а) 2–3 років;

б) 5–6 років;

в) 8–10 років;

г) 12–18 років.

 

21. Для полегшення відбору статевих продуктів застосовують анастезування плідників форелі:

а) тетрацикліном;

б) нерестином;

в) сурфагоном;

г) хінальдином.

 

22. Автор екологічного методу стимулювання дозрівання статевих залоз
у реофільних риб у заводських умовах:

а) Микола Гербільський;

б) Олександр Державін;

в) Борис Казанський;

г) Михайло Болотов;

д) Микола Ніколюкін.

 

23. Робоча плодючість самок білого товстолобика в середньому складає (тис. ікр.):

а) 250;

б) 500;

в) 750;

г) 1000;

д) 1250.

 

24. Автор "руського” способу штучного запліднення ікри риб:

а) Олександр Державін;

б) Борис Черфас;

в) Микола Ніколюкін;

г) Михайло Болотов;

д) Володимир Враський.

 

25. Виберіть групу риб із весняно-літніми термінами розмноження, початок нересту яких залежить від рівня підйому води у річках:

а) щука, судак, окунь;

б) лящ, сазан, плітка;

в) лин, карась, сом;

г) верхівка, плоскирка, білий товстолобик.

 

26. Самка білого товстолобика в умовах Лісостепової зони України досягає статевої зрілості у віці (років):

а) 4–5;

б) 6–7;

в) 8–9;

г) 10–12.

 

27. Назвіть вченого-натураліста, який вперше довів, що у риб, переважно, зовнішнє запліднення яєць (ікринок):

а) Володимир Враський;

б) Жан Віктор Кост;

в) Жозе Ремі;

г) Стефан Людвіг Якобі;

д) Оскар Грімм.

 

28. Осіменіння ікри, під час якого до ікри доливають сперму, розведену водою, має назву:

а) сухий спосіб;

б) напівсухий спосіб;

в) мокрий спосіб;

г) напівмокрий спосіб.

 

29. Назвіть об’єкт рибництва, нерест якого в природних умовах проходить за оптимальної температури води 22-240С:

а) короп;

б) райдужна форель;

в) сибірський осетер;

г) білий товстолобик.

 

30. Мікропіле це:

а) отвір у зовнішній оболонці ікринки, що має лійкоподібну форму;

б) отвір у внутрішній оболонці ікринки, що має грушеподібну форму;

в) отвір в ядрі клітини, що має лійкоподібну форму.

31. Найцінніша біологічна ознака білого амура, що використовується для розповсюдження об’єкта у водоймах України:

а) смакові якості м’яса;

б) живлення вищою водною рослинністю;

в) висока швидкість росту в умовах України;

г) швидше статеве дозрівання в умовах України.

32. Для заміни гіпофізарних ін’єкцій рибам під час заводського способу відтворення використовують ін’єкції синтетичних речовин – аналогів релізинг-гормонів, які звичайно виділяються в організмі риб за умов нересту у:

а) гіпоталамусі;

б) гіпофізі;

в) мозжечку;

г) правильна відповідь відсутня.

33. Чи вважаються представники рослиноїдних риб далекосхідного походження (білий та чорний амури, білий та строкатий товстолобики) повністю акліматизованими видами на території України:

а) так;

б) ні.

в) так, лише у Південному регіоні країни;

г) так, лише у Північному регіоні країни.

 

34. Чи можливе отримання ікри у форелівництві протягом повного календарного року:

а) так, за рахунок створення оптимальних умов для відтворення;

б) так, за рахунок відтворення форелі різних порід;

в) ні, через порівняно тривалий ембріогенез виду;

г) ні, ні за яких умов.

 

35. За дотримання умов зберігання ацетонованих гіпофізів гонадотропний гормон не втрачає фізіологічної активності протягом:

а) 1 місяця;

б) 6 місяців;

в) 1 року;

г) до 5 років.

 

36. Особливості відтворної системи самок осетрових, які стали передумовою методу отримання статевих продуктів шляхом підрізання яйцеводів:

а) величина ікринок;

б) закритий тип яєчників;

в) відкритий тип яєчників;

г) видовжений яйцевод.

 

37. Дозу гормонального препарату для стимуляції плідників риб під час заводського відтворення обирають з урахуванням: а) індивідуального рівня зрілості ін’єктованої риби; б) розмірів статевого партнера; в) температури води утримання риб під час роботи в інкубцеху; г) вмісту розчиненого у воді кисню; д) біомаси кормових організмів у воді рибницьких місткостей:

а) а, в, д;

б) в, г, д;

в) а, в;

г) а, б, г.

38. Показник готовності висушування гіпофізів під час їх заготівлі:

а) гіпофіз набуває твердого стану;

б) гіпофіз розкришується;

в) зникнення запаху ацетону у гіпофіза;

г) почорніння гіпофіза.


39. Шляхом використання якого методу розведення створено бестера:

а) відтворного схрещування;

б) гібридизації;

в) промислового схрещування;

г) заводського схрещування.

40. Представники родини лососевих, які відносяться до осінньонерестуючих риб:

а) форель камлоопс, пелядь;

б) сталевоголовий лосось, американська палія;

в) райдужна форель, пелядь;

г) форель Дональдсона, форель камлоопс.

41. В Україні акліматизацію представників рослиноїдних риб було розпочато з метою:

а) усунення джерел погіршення гідрологічного режиму через інтенсивне нарощування біомаси фітопланктону і макрофітів;

б) вирощування їх, як товарної риби завдяки високій інтенсивності росту в умовах України;

в) вирощування їх, як товарної риби завдяки високим смаковим якостям м’яса;

г) вирощування їх у полікультурі практично з усіми об’єктами аквакультури, що розводяться в Україні.

 

42. Статеві продукти рослиноїдних риб за умови штучного відтворення отримують методом:

а) розтину;

б) підрізання яйцеводів;

в) відціджування;

г) використовуючи щуп.

 

43. Під час стимуляції дозрівання статевих залоз гіпофізарними ін’єкціями самок рослиноїдних риб піддають:

а) одноразовому ін’єктуванню;

б) дворазовому ін’єктуванню;

в) триразовому ін’єктуванню;

г) одноразовому або дворазовому ін’єктуванню.

 

44. Попередня доза суспензії гіпофіза під час ін’єктування самок рослиноїдних риб складає:

а) 1–2 мг/кг;

б) 3–6мг/кг;

в) 1/2–1/5 частини загальної дози;

г) 1/8–1/10 частини загальної дози.

 

45. Основною умовою під час формування ремонтно-маточних стад форелі у холодноводних господарствах з артезіанським водопостачанням є:

а) забезпечення гетерозиготності особин, за рахунок яких можна формувати ремонтно-маточні стада;

б) плідники, за рахунок яких можна формувати маточні стада, повинні відрізнятись вузьким спектром генетичного різноманіття, проявляючи високі продуктивні якості;

в) застосування терморезистентності в якості селекційного показника для використання під час масового та індивідуального відбору.

 

48. Передумовою виникнення необхідності формування маточних стад осетрових риб у штучних умовах були:

а) стрімке наростання фітопланктону та вищої водної рослинності внаслідок бурхливого гідробудівництва;

б) відокремлення осетрових від природних нерестовищ внаслідок бурхливого гідробудівництва;

в) зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни внаслідок порушення умов для процесів природного відтворення осетрових;

г) зникнення статевозрілих особин з іхтіофауни через порушення умов для процесів штучного відтворення осетрових.

53. Відтворювальне схрещування – це:

а) одноразове схрещування місцевої породи/породної групи з породою-покращувачем;

б) багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем;

в) перехресне схрещування гібридів F-1 з батьківськими формами;

г) схрещування плідників різного походження для отримання гетерозисного ефекту.

54. Ефект гетерозису обумовлений:

а) високою гетерозиготністю гібридів;

б) низькою гетерозиготністю гібридів;

в) накопиченням рецесивних мутацій;

г) накопиченням домінантних мутацій.

55. Індекс високоспинності у риб – це:

а) відношення висоти тіла до довжини, виражене у відсотках;

б) відношення довжини тіла до кінця лускатого покриву до найбільшої висоти тіла;

в) відношення довжини голови до висоти тіла;

г) відношення висоти тіла до товщини тіла.


56. Багаторазове схрещування помісей із породою-покращувачем називають:

а) ввідним схрещуванням;

б) поглинальним схрещуванням;

в) відтворювальним схрещуванням.

57. Індекс обхвату тіла у риб – це:

а) відношення довжини тіла до обхвату;

б) відношення товщини тіла до обхвату;

в) відношення обхвату тіла до довжини, виражене у відсотках;

г) відношення висоти тіла до обхвату, виражене у відсотках.

 

58. Сухий спосіб осіменіння ікри винайшов:

а) М.І.Кожин;

б) Дом Пеншон;

в) Стефаном Людвіг Якобі;

г) В.П.Врасський.

 

59. Озимі та ярі раси характерні для наступних видів риб:

а) осетрові;

б) в’юнові;

в) сомові;

г) оселедцеві.

 

60. Анадромна міграція характерна для:

а) строкатого товстолобика;

б) російського осетра;

в) канального сома;

г) річкового вугра.

 

61. Катадромна міграція характерна для:

а) строкатого товстолобика;

б) російського осетра;

в) канального сома;

г) річкового вугра.

 

62. Піклування про потомство характерне для:

а) судака;

б) плітки;

в) оселедця;

г) строкатого товстолобика.

 

63. Риба з осінньо-зимовим нерестом:

а) кіжуч;

б) білий товстолобик;

в) чорний амур;

г) чорний горбиль.

 

64. Живородність характерна для наступного виду:

а) короп кої;

б) білий товстолобик;

в) триголкова колюшка;

д) гуппі.

 

65. Моноциклічний вид:

а) горбуша;

б) струмкова форель;

в) пелядь;

г) короп.

 

66. Поліциклічний вид:

а) кіжуч;

б) нерка;

в) горбуша;

г) струмкова форель.

 

67. Розвиток чоловічих статевих клітин називають:

а) овогенез;

б) сперматогенез;

в) гіногенез;

г) поліплоїдія.

 

68. Розвиток жіночих статевих клітин називають:

а) овогенез;

б) сперматогенез;

в) гіногенез;

г) поліплоїдія.

 

69. Проходження стадій розвитку статевих залоз – це:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогенез;

г) сперматогенез.

 

70. Формування статевих клітин:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогенез;

г) сперматогенез.

 

71. Первинні статеві клітини самок, що утворюються із зачаткового епітелія протягом усього життя називаються:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогонії;

г) сперматогонії.

 

72. Первинні статеві клітини самців, що утворюються із перитонеального епітелію називаються:

а) гонадогенез;

б) гаметогенез;

в) овогонії;

г) сперматогонії.

 

73. Стадія, на якій відбувається трофоплазматичний ріст овоцитів:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

 

74. Стикання, контакт сперми з ікрою (сперматозоїда з яйцеклітиною) – це:

а) осіменіння;

б) запліднення;

в) гіногенез;

г) гаметогенез.

 

75. Злиття жіночих і чоловічих статевих клітин, що дає початок новій якості – зиготі:

а) осіменіння;

б) запліднення;

в) гіногенез;

г) гаметогенез.

 

76. Ікринки, які потрапили у воду, втрачають здатність до запліднення через:

а) 2–3 хвилини;

б) 5–6 хвилин;

в) 20–30 секунд;

г) 20–30 хвилин.

 

77. Самці в акул і скатів мають спеціальний копулятивний апарат:

а) птеригоподій;

б) гоноподій;

в) спинний плавець;

г) хвостовий плавець.

 

78. Самці у коропозубоподібних мають спеціальний копулятивний апарат:

а) птеригоподій;

б) гоноподій;

в) спинний плавець;

г) хвостовий плавець.

 

79. Співідношення плідників коропа під час проведення природного нересту:

а) 1:1;

б) 1:2;

в) 1:3;

г) 1:4.

 

80. Співідношення плідників коропа під час проведення заводського відтворення:

а) 1:1;

б) 1:0,5;

в) 1:0,6;

г) 1:0,7.

 

81. Співідношення плідників рослиноїдних риб під час проведення заводського відтворення:

а) 1:1;

б) 1:0,5;

в) 1:0,6;

г) 1:0,7.

 

82. Площа нерестових ставів:

а) 0,01–0,1 га;

б) 0,2–0,5 га;

в) 0,6–1,0 га;

г) 1,1–2,0 га.

 

83. Нерест, який проходить одночасно для всіх плідників, із використанням великої кількості нерестових ставів:

а) фронтальний;

б) розтянутий;

в) швидкий;

г) нерестова оперативність.

 

84. Нерест, який проходить окремо для певних груп плідників з використанням малої кількості ставів:

а) фронтальний;

б) розтянутий;

в) швидкий;

г) нерестова оперативність.

 

85. Розвантаження зимово маточних коропових ставів починають за температури води:

а) 8–10 0С;

б) 12–15 0С;

в) 15–18 0С;

г) 20–25 0С.

 

86. Досить тверде невипукле черевце, вузький неприпухлий і блідий статевий отвір мають:

а) самиці;

б) самці;

в) нестатево зрілі особини;

г) перезрілі особини.

 

87. Досить велике черевце, опукле й м’яке, припухлий і червонуватий статевий отвір мають:

а) самиці;

б) самці;

в) нестатево зрілі особини;

г) перезрілі особини.

 

88. Для переднерестового утримання на 1 самицю потрібна площа:

а) 6 м2;

б) 8 м2;

в) 10 м2;

г) 12 м2.

 

89. Для переднерестового утримання на 1 самця потрібна площа:

а) 6 м2;

б) 8м2;

в) 10 м2;

г) 12 м2;

 

90. Під час переднерестового утримання самицям дають їжу багату на:

а) білки;

б) мінеральні речовини;

в) вуглеводи;

г) біологічно активні добавки.

 

91. Під час переднерестового утримання самцям дають їжу багату на:

а) білки;

б) мінеральні речовини;

в) вуглеводи;

г) біологічно активні добавки.

 

92. Вихід личинок коропа з одного гнізда із нерестових ставів, тис. екз:

а) 70–120;

б) 200–250;

в) 300–315;

г) 320–400.

 

93. Основоположник гіпофізарних ін’єкцій:

а) Дом Пеншон;

б) Жосеф Ремі;

в) М. Л. Гербільський;

г) В. П. Враський.

 

94. Універсальними вважають гіпофізи наступних риб:

а) сома і щуки;

б) стерляді і білуги;

в) сазана і ляща;

г) пеляді і пелінгаса.

 

95. Злиття пронуклеусів носить назву:

а) мітоз;

б) мейоз;

в) синтез;

г) контрацепція.

 

96. Отвір, через який сперматозоїд проникає в яйцеклітину, має назву:

а) пора;

б) мікропіле;

в) раділія;

г) хромосома.

 

97. Мікропіле знаходиться на такому полюсі:

а) анімальному;

б) вегетативному;

в) базальному;

г) радіальному.

 

98. Незапліднену ікру найчастіше зберігають:

а) сухою;

б) мокрою;

в) з додаванням консервантів;

г) замороженою.

 

99. Відношення маси статевих продуктів до маси риби у відсотках має назву:

а) стадія зрілості;

б) коефіцієнт зрілості;

в) маса гонад;

г) коефіцієнт вгодованості.

 

100 Клейку ікру має:

а) строкатий товстолобик;

б) білий товстолобик;

в) чорний амур;

г) короп.

 

101. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у приклеєному стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) ВНИИПРХ.

 

102. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри без води:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

 

103. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у завислому стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

 

104. Пристрій, який застосовують для інкубації ікри у періодично рухливому стані:

а) Вейса;

б) Ющенка–4;

в) Садова–Коханської;

г) камера Войнаровича.

 

105. Завантаження ікри коропа в апарат Вейса, тис. екз:

а) 600;

б) 700;

в) 800;

г) 900.

 

106. Відсоток запліднення ікри коропа за нормативами не менше:

а) 85;

б) 75;

в) 65;

г) 55.

 

107. Виживаємість ікри коропа за нормативами за період інкубації (%):

а) 85;

б) 75;

в) 65;

г) 55.

 

108. Вихід тридобових передличинок від однієї самки коропа за нормативами, тис.екз.:

а) 150–200;

б) 250–300;

в) 350–400;

г) 450–500.

 

109. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю коропа, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

 

110. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самця коропа, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

 

111. Доза гіпофізу (сазанового) на 1 самицю білого товстолобика, мг/кг:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 5–6;

г) 7–8.

 

112. Тривалість витримування передличинок коропа до переходу на зовнішнє живлення, діб:

а) 1–2;

б) 2–3;

в) 3–4;

г) 4–5.

 

113. Як нерестовий субстрат для відтворення канального сома використовують:

а) судачі гнізда;

б) греблі із щебінки;

в) басейни з колоподібною течією;

г) молочні бідони.

 

114. Тканина, з якої утворюються сперматогонії:

а) зачатковий епітелій;

б) перітонеальний епітелій;

в) сполучна тканина яєчників;

г) сполучна тканина сім’яників.

 

115. Стадія розвитку статевих залоз, на якій яєчники прозорі, безбарвні, вздовж проходить велика кровоносна судина; сім’яники представлені округлими тяжами або нитками сіруватого, або біло-рожевого кольору:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

 

116. Основний фактор впливу на тривалість ембріогенезу:

а) режим освітлення;

б) мутність води;

в) хімічний режим;

г) термічний режим.

 

117. Ін’єкції гормональних препаратів під час стимулювання достигання плідників риб, як правило, роблять:

а) підшкірно;

б) під луску;

в) внутрішньом’язово;

г) у черевну порожнину.

 

118. Стандартна маса покатної молоді осетра, г:

а) 1,5;

б) 2,5;

в) 4,5;

г) 6,5.

 

119. Тривалість витримування вільних ембріонів осетра до переходу на активне живлення за оптимальних температур складає, діб:

а) 1–2;

б) 3–4;

в) 7–13;

г) 17–19.

 

120. Ікру осетрових запліднюють способом:

а) мокрим;

б) сухим;

в) напівсухим;

г) вологим.

 

121. Кількість ікри, що відклала самка за сезон, віднесена до загальної маси або довжини тіла риби – це:

а) відносна індивідуальна плодючість;

б) абсолютна індивідуальна плодючість;

в) робоча плодючість;

г) видова плодючість.

 

122. Співвідношення плідників сома європейського за статтю під час відтворення, самиці/самці:

а) 1/1;

б) 1/2;

в) 1/3;

г) 1/4.

 

123. Співвідношення плідників судака за статтю під час відтворення
у садках, самиці/самці:

а) 1/1;

б) 1/2;

в) 1/3;

г) 1/5.

 

124. Оптимальна температура інкубації ікри буфало, 0С:

а) 20–25;

б) 15–18;

в) 13–15;

г) 10–12.

 

125. Час дозрівання самиць буфало після гіпофізарної ін’єкції за температури 20 0С, годин:

а) 10–12;

б) 12–13;

в) 13–14;

г) 15–18.

 

126. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування
у вторинному ацетоні складає, год:

а) 2;

б) 4;

в) 8;

г) 12.

 

127. У процесі заготівлі гіпофізів тривалість їхнього витримування
у первинному ацетоні складає, год:

а) 4;

б) 8;

в) 12;

г) 16.

 

128. Дозрівання самиць коропа після гіпофізарної ін’єкції, %:

а) 55;

б) 65;

в) 75;

г) 85.

 

129. Щільність посадки коропа в нерестово-малькові стави, гнізд на 1 га:

а) 5–7;

б) 10–12;

в) 15–20;

г) 20–30.

 

130. Підрахунок мальків із нерестових ставів здійснюють способом:

а) об’ємним;

б) ваговим;

в) способом еталонів;

г) прямим підрахунком.

 

131. У традиційних технологіях під час заводського відтворення здійснюється екологічне стимулювання достигання плідників:

а) коропа;

б) білого товстолобика;

в) горбуші;

г) ляща.

 

132. Співвідношення плідників коропа (самиці до самців) під час відтворення у нерестових ставах складає:

а) 2:1;

б) 1:1;

в) 1:2;

г) 1:2,5.

 

133. Поліплоїдія – це:

а) велике число хромосом;

б) подвоєння числа хромосом у ході поділу клітини;

в) кількість хромосом у ядрі;

г) додавання до каріотипу цілих хромосомних наборів у ході еволюції.

 

134. Форма статевого розмноження, за якої після осіменіння чоловічі хромосоми інактивуються і подальший розвиток відбувається під впливом жіночого хромосомного набору, це:

а) гібридогенез;

б) овогенез;

в) сперматогенез;

г) гіногенез.

 

135. Генотип розкидного коропа:

а) SSnn, Ssnn;

б) ssnn;

в) SSNn, SsNn;

г) ssNn.

 

136. Стійке існування в популяціях форм, що різняться за дискретними ознаками – це:

а) поліплоїдія;

б) варіабельність;

в) поліморфізм;

г) мутагенез.

 

137. Групи крові визначаються:

а) вмістом гемоглобіну;

б) лейкоцитарною формулою;

в) кількістю тромбоцитів;

г) антигенним складом.

 

138. Однократне схрещування, нащадки від якого розводяться в собі в напрямку, що відповідає задачі селекції:

а) ввідне;

б) вбирне;

в) промислове;

г) відтворне.

 

139. Відбір, що базується на оцінюванні власного фенотипу особини:

а) власний;

б) спрямований;

в) масовий;

г) індивідуальний.

 

140. Внутрішньопорідна група, що має основні ознаки породи та відрізняється від неї за окремими господарськими та морфо-біологічними ознаками:

а) лінія;

б) сімейство;

в) внутрішньопорідний тип;

г) раса.

 

141. Підприємство, що здійснює проведення робіт щодо створення
й апробації нових, поліпшення існуючих високопродуктивних порід, заводських типів, ліній, родин і популяцій тварин (риб) із високим генетичним потенціалом:

а) племзавод;

б) племрепродуктор;

в) селекційний центр;

г) підприємство (об'єднання) з племінної справи.

 

142. Річний приріст ремонтних цьоголітків коропа, г:

а) 25–30;

б) 35–50;

в) 55–90;

г) 75–150.

 

143. Щорічна заміна стада плідників коропа та рослиноїдних риб, %:

а) 10;

б) 15;

в) 20;

г) 25.

 

144. Відбір ремонту чотирьохлітків рослиноїдних риб, %:

а) 50;

б) 70;

в) 80;

г) 95.

 

145. Для стимулювання достигання плідників лососевих традиційно використовують спосіб:

а) екологічний;

б) фізіологічний;

в) еколого-фізіологічний;

г) фізіолого-екологічний.

 

146. Тривалість вирощування покатної молоді осетрових від відтворення до випуску:

а) 20–30 діб;

б) 60 діб;

в) 5 місяців;

г) 1 рік.

 

147. Попередня ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

а) 10;

б) 20;

в) 40;

г) 60.

 

148. Вирішальна ін’єкція для самиць коропових риб складає, %:

а) 20;

б) 40;

в) 80;

г) 90.

 

149. Кількість нерестових гнізд коропа в розрахунку на 1 га нерестово-малькового ставу складає:

а) 20–30;

б) 17–15;

в) 10–12;

г) 5–6.

 

150. Індивідуальний розвиток організму від утворення зиготи і до смерті має назву:

а) філогенез;

б) гіногенез;

в) овогенез;

г) гаметогенез;

д) онтогенез.

151. Послідовність подій еволюційного розвитку виду або таксономічної групи організмів має назву:

а) філогенез;

б) гіногенез;

в) овогенез;

г) гаметогенез.

 

152. Типове живлення за рахунок поживних речовин жовткового мішка має назву:

а) ендогенне;

б) екзогенне;

в) пряме;

г) опосередковане.

 

153. Активність гіпофізу визначають за:

а) короповими одиницями;

б) жаб’ячими одиницями;

в) видом риби, з якої брали гіпофіз;

г) вагою гіпофіза.

 

154. Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин у період дроблення, яка складається із скупчення клітин, без чіткого розмежування між клітинами має назву:

а) гаструла;

б) бластула;

в) морула;

г) личинка.

 

155. Ікру коропа найкраще запліднювати наступним способом:

а) сухим;

б) мокрим;

в) напівсухим;

г) напівмокрим.

 

156. Ікру російського осетра найкраще запліднювати наступним способом:

а) сухим;

б) мокрим;

в) напівсухим;

г) напівмокрим.

 

157. Тривалість достигання самиць рослиноїдних видів риб за температури 23–25 0С, годин:

а) 12–15;

б) 17–20;

в) 9–11;

г) 5–6.

 

158. Тривалість достигання самиць севрюги за температури 20 0С, годин:

а) 12–15;

б) 16–27;

в) 30–41;

г) 45–53.

 

159. Препарат "Нерестин–5" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

 

160. Препарат "Нерестин–4" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

 

161. Препарат "Нерестин–7Б" використовують для плідників наступного виду риб:

а) європейський сом;

б) короп;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

 

162. Препарат "Нерестин–1А" використовують для плідників наступного виду риб:

а) білуга;

б) короп;

в) стерлядь;

г) білий товстолобик.

 

163. Препарат "Нерестин–2А" використовують для плідників наступного виду риб:

а) гуппі;

б) білий товстолобик;

в) стерлядь;

г) веслоніс.

 

164. Синтетичний препарат "Овопель" найчастіше використовують під час роботи з плідниками наступних видів риб:

а) коропові;

б) окуневі;

в) осетрові;

г) щукові.

 

165. У манускрипті Реомського монастиря абатом Домом Пеншоном
у 1420 р. вперше у було описано спосіб штучного розведення:

а) осетрових;

б) коропа;

в) ляща;

г) форелі.

 

166. Вузький дерев’яний ящик, відкритий зверху та загороджений із боків решіткою з очерету чи вербових гілок, вперше використав як інкубаційний апарат:

а) С. Якобі;

б) Н.Л. Гербильский;

в) Д. Пеншон;

г) В.В.Васнецов;

д) В. Враський.

 

167. Значний внесок у дослідження біології розмноження риб та штучного їх відтворення у ХVІІ столітті вніс:

а) С. Якобі;

б) Д. Пеншон;

в) В. Враський;

г) Н. Гербильський.

 

168. Перші рибоводні заводи з׳явилися в середині ХІХ ст. у:

а) Росії;

б) Німеччині;

в) Франції;

г) Англії.

 

169. Прізвище вченого, який сприяв створенню перших рибницьких заводів у Франції в середині ХІХ ст.:

а) С. Якобі;

б) Ж.Коста;

в) Д. Пеншон;

Г) Л.Берг.

 

170. Прізвище ініціатора та організатора перших робіт із штучного відтворення риб у Росії:

а) Н.Л. Гербильский;

б) В.В.Васнецов;

в) C.М.Крижановский;

г) В. Враський;

д) Берг.

 

171. Перший рибницький завод у Росії (Нікольський) був побудований з ініціативи та під безпосереднім керівництвом:

а) В. Враського;

б) Н.Л. Гербильского;

в) Л.Берга;

г) В.В.Васнецова;

д) C.М.Крижановского.

 

172. Представник осетрових риб, основу живлення якого складають планктонні організми:

а) російський осетер;

б) білуга;

в) веслоніс;

Г) севрюга.

 

173. Представник, завезений із Північної Америки, якого ефективно вирощували в індустріальних господарствах України:

а) буффало;

б) канальний сом;

в) теляпія;

Г) севрюга.

 

174. Переселення гідробіонтів у нові водойми з розрахунку на акліматизацію називається:

а) інтродукцією;

б) зарибленням;

в) бонітуванням;

г) адаптацією.

 

175. Об'єкти аквакультури, інтродуковані у водойми України:

а) короп;

б) білий амур;

в) щука;

Г) товстолоби.

 

176. Основоположник теорії екологічних груп риб:

а) Л.С. Берг;

б) А.Н. Державін;

в) А.Н. Северцов;

г) В.В. Васнецов.

д) C.М. Крижановський.

 

177. Основні положення теорії етапності розвитку риб були сформульовані:

а) Л.С. Бергом;

б) А.Н. Державіним;

в) В.В. Васнецовим;

г) C.М. Крижановским.

 

178. Безпосередня дія температури води на організм риб:

а) впливає на наявність нерестових субстратів;

б) змінює активність живлення, характер обміну речовин;

в) змінює інтенсивність ферментативних процесів;

г) впливає на розвиток природної кормової бази.

 

179. Кількість днів у році з температурою повітря понад 150С є:

а) показником рибопродуктивності водойм;

б) критерієм для нормування рибницьких показників у ставовому рибництві;

в) критерієм для вибору технології вирощування риби;

г) показником розвитку природної кормової бази.

 

180. Одночасне вирощування декількох видів риб, що відрізняються за характером живлення називається:

а) аквакультурою;

б) лімнокультурою;

в) полікультурою;

г) марикультурою.

 

181. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази у перерахунку на одиницю водної площі називається:

а) темпом росту;

б) природною рибопродуктивністю;

в) загальною рибопродуктивністю;

г) швидкістю приросту.

 

182. Приріст маси риби за рахунок природної кормової бази та методів інтенсифікації у перерахунку на одиницю водної площі називається:

а) темпом росту;

б) природною рибопродуктивністю;

в) загальною рибопродуктивністю;

г) швидкістю приросту.

 

183. З віком у риб пластичний обмін:

а) знижується;

б) підвищується;

в) залишається без змін;

г) знижується тільки у теплі пори роки.

 

184. З віком у риб енергетичний обмін:

а) підвищується;

б) знижується;

в) залишається без змін;

г) знижується тільки у трирічок.

 

185. Із збільшенням віку риб-об’єктів рибництва швидкість росту:

а) збільшується;

б) не змінюється;

в) збільшується в арифметичній прогресії;

г) зменшується;

д) у молодому віці зменшується, а у риб старших вікових груп – збільшується.

 

186. Фізіологічний метод стимулювання дозрівання статевих продуктів
у плідників риб розробив:

а) Н.Л. Гербильский;

б) В.В. Васнецов;

в) C.М. Крижановский;

г) А. Державін;

д) Л. Берг.

 

187. Найбільша плодючість у риб:

а) літофільної групи;

б) остракофільної групи;

в) пелагофільної групи;

г) літофільної групи.

 

188. Найменша плодючість у риб:

а) літофільної групи;

б) остракофільної групи;

в) пелагофільної групи;

г) літофільної групи.

 

189. У молоді риб швидкість росту в порівнянні з особинами старших вікових груп:

а) більша;

б) менша;

в) залежно від виду;

г) на одному рівні.

 

190. Каратиноїдні пігменти ікри риб:

а) регулюють вміст білку та вологи в ікринці;

б) забезпечують забарвлення ікри;

в) мають здатність поглинати кисень з води;

г) визначають розміри ікринок.

 

191. Екологічна група риб, у яких ікра забарвлена найменш інтенсивно:

а) літофіти;

б) фітофіли;

в) пелагофіли;

г) псамофіли.

 

192. Розмір ікринок у риб одного виду:

а) однаковий;

б) різний;

в) залежить від віку та розміру самок;

г) залежить від інтенсивності пігментації.

 

193. Фактори, які можуть викликати значну асинхронність у розвитку ооцитів на ранніх етапах у одночаснонерестуючих риб:

а) достатнє забезпечення кормом;

б) які знижують інтенсивність обміну в організмі риб;

в) які активізують інтенсивність обміну в організмі риб;

г) наявність хижих риб.

 

194. Висока плодючість у риб зумовлена:

а) анатомічною будовою статевих залоз;

б) високим показником загибелі ембріонів;

в) особливостями нерестових субстратів та гідрохімічного режиму;

г) необхідністю підтримувати чисельність виду.

 

195. Використання статевих продуктів декількох самців за умови штучного запліднення ікри зумовлене:

а) значною загибеллю сперматозоїдів у процесі запліднення;

б) більшим виходом личинок під час поліспермного запліднення;

в) вибірковістю запліднення ікринок сперматозоїдами;

г) поліпшенням якості генетичної інформації.

 

196. Стимулювання дозрівання статевих продуктів у плідників риб здійснюють наступними методами:

а) фізіологічним, еколого-фізіологічним, екологічним;

б) мокрим;

в) еколого-фізіологічним;

г) напівсухим;

д) екологічним.

 

197. Інтенсивність кольору ікринок залежить від:

а) концентрації у воді біогенів;

б) вмісту білка;

в) солоності;

г) інтенсивності процесів дихання, що впливають на кількість каротиноїдних пігментів в ікринці.

 

198. Способи штучного запліднення ікри риб:

а) вологий спосіб;

б) сухий, мокрий та напівсухий способи;

в) мокрий спосіб;

г) напівсухий спосіб;

д) напіввологий спосіб.

 

199. Способи штучного запліднення ікри риб, які займають провідне місце в практиці риборозведення лососевих, коропових, осетрових:

а) сухий та напівсухий способи;

б) мокрий спосіб;

в) напівсухий спосіб;

г) вологий спосіб.

 

200. Ікра риб в умовах несприятливого кисневого режиму, порівняно за умовою достатнього вмісту кисню, містить каратиноїдів:

а) більше;

б) менше;

в) таку ж кількість.

г) зовсім не містить.

 

201. Екологічна група риб, оболонки ікринок якої мають утворення
у вигляді ворсинок, що сприяє більшій клейкості та більш міцному прикріпленню до субстрату:

а) остракофіли;

б) фітофіли;

в) пелагофіли;

г) літофіли.

 

202. У порційно нерестових риб асинхронність розвитку овоцитів це:

а) патологічне порушення процесу овогенезу;

б) звичайне явище, обумовлене генетично;

в) явище, викликане зниженням активності фізіологічних процесів;

г) явище, що залежить від рівня інтенсифікаційних заходів.

 

203. Найскладніша будова оболонки ікри у риб:

а) осетрових;

б) коропових;

в) пелагічних;

г) аборигенних.

 

204. Zona radiate – це:

а) тонкий, желеподібний внутрішній шар ікринки;

б) радіально посмугована оболонка, пронизана радіальними канальцями з мікроворсинками;

в) пристосування ікринок у вигляді виростів;

г) оболонка, яка здійснює постачання речовин овоциту із зовнішнього середовища;

д) латинська назва ікринки.

 

205. Основне співвідношення білку, жиру та води в ікринці риб:

а) білку – 10 %, жиру – більше у два рази, води – 70 %;

б) білку – 65 %, жиру – 10%, води – 25 %;

в) білку – 25 %, жиру – менше у два рази, води – 60 %;

г) білку – 25 %, жиру – 40 %, води –35 %.

 

206. Характерні ознаки, що відповідають періодам життєвого циклу риб:

а) ювенільний період – сповільнення росту;

б) личинковий період – ендогенне живлення;

в) ембріональний період – ендогенне живлення;

г) ембріональний період – екзогенне живлення.

 

207. Із настанням статевої зрілості темп росту у риб:

а) прискорюється;

б) залишається без змін;

в) уповільнюється;

г) ріст зупиняється.

 

208. Якість потомства у моноциклічних риб є кращою:

а) від молодих самок та самців;

б) із кожним послідуючим нерестом поліпшується;

в) від середньовікових самок та самців;

г) від самок та самців із більшою масою.

 

209. Витрати корму на одиницю приросту залежить від:

а) гідрологічного режиму, внутрішньо популяційної диференціації риб;

б) виду риби, її віку, фізіологічного стану, температури води, техніки годівлі;

в) умов нересту, способу запліднення та інкубації ікри;

г) температури води, техніки годівлі.

 

210. Для стимуляції дозрівання статевих продуктів фізіологічним методом найчастіше використовують гіпофіз:

а) щуки, окуня;

б) плітки, краснопірки;

в) ляща, сазана, коропа;

г) сома, лина, плоскирки.

 

211. Гонадотропний гормон гіпофізу для стимуляції дозрівання статевих продуктів вводять плідникам риб:

а) в основу черепа;

б) у черевну порожнину;

в) у спинний м'яз передньої частини тіла нижче спинного плавця;

г) у ділянку хвостового стебла.

 

212. Доза гонадотропного гормону, що вводиться самцям риб,
у порівнянні із самками:

а) більша в 4 рази;

б) більша в 2 рази;

в) менша в 2 рази;

г) однакова.

 

213. В осетрових під час стимуляції дозрівання статевих продуктів позитивна реакція спостерігається тільки за умови введення їм гіпофізів:

а) коропа чи сазана;

б) тільки взятих від риб з родини лососевих;

в) ляща чи взятих від риб з родини осетрових;

г) судака чи сазана.

 

214. Для розвитку ембріонів яких риб світло впливає згубно, що потребує його затемнення під час інкубації:

а) лососевих;

б) білого амура;

в) коропа;

г) усіх названих риб під час заводського відтворення.

 

215. Із підвищенням температури у межах оптимальної розвиток ембріонів:

а) уповільнюється;

б) прискорюється;

в) залишається без змін;

г) припиняється.

 

216. Активність сперми риб довше зберігається:

а) за кімнатної температури;

б) чим краща її якість;

в) від молодих плідників;

г) у термостаті за температури 370С.

 

217. Заплідна здатність сперми, відібраної від різних плідників риб:

а) однакова;

б) залежить від концентрації сперматозоїдів, їх активності;

в) вища під час коливального та зигзагоподібного руху сперматозоїдів.

 

218. Чинники, що впливають на процеси розвитку ікри у природних умовах:

а) природна кормова база водойм;

б) температура;

в) наявність біологічно подібних видів;

г) насичення киснем, течія, температура.

 

219. Введення гормону гіпофіза риб чи його штучних замінників плідникам риб становить суть:

а) екологічного методу стимулювання дозрівання їх статевих продуктів;

б) сухого методу запліднення ікри;

в) фізіологічного методу стимулювання дозрівання їх статевих продуктів;

г) нересту.

 

220. Основне завдання під час штучного запліднення ікри:

а) забезпечити значні темпи розвитку ембріонів;

б) підвищити якість статевих продуктів;

в) створити умови, що забезпечують проникнення сперматозоїда
в яйцеклітину;

г) забезпечити гормональну стимуляцію дозрівання статевих продуктів.

 

221. За вторинними статевими ознаками визначають:

а) якість годівлі;

б) стать, елітність плідників;

в) умови вирощування;

г) елітність плідників.

 

222. Спосіб запліднення ікри, запропонований С. Якобі одержав назву:

а) сухого;

б) мокрого;

в) вологого;

Г) напівсухого.

 

223. Стимуляція дозрівання плідників під час штучного риборозведення за рахунок максимального наближення до нерестової ситуації
у природних умовах – це:

а) фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

б) екологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

в) еколого-фізіологічний метод стимуляції дозрівання плідників;

г) метод розроблений Гербильським М.Л.

 

224. Заготовлені гіпофізи зберігаються у:

а) сухих герметично закритих пробірках;

б) пробірках із сухим ацетоном;

в) вологих приміщеннях;

г) холодильних камерах.

 

225. Гонадотропний гормон знаходиться у:

а) гонадах риб;

б) гіпофізі;

в) сім’яниках;

г) яєчниках.

 

226. Під гніздом у стаді коропа під час відтворення природним шляхом розуміють:

а) одну самку і двох самців висаджених на нерест;

б) одного самця і двох самок висаджених на нерест;

в) кількість гнізд відповідає кількості самок-плідників;

г) пара плідників, висаджених на нерест.

 

227. Співвідношення плідників (самки : самці) під час природного нересту коропа:

а) 1 : 1;

б) 1 : 2;

в) 1 : 0,6;

г) 1 : 3.

 

228. Статево-вікова група коропа, яка у весняний період має "шлюбне вбрання":

а) самці;

б) самки;

в) спочатку самці, а пізніше і самки;

г) самці і самки;

д) плідники коропа не мають "шлюбного вбрання".

 

229. Щоб запобігти довільного викидання ікри самками коропа проводять:

а) перетримування самок у зимувальних ставах;

б) у ставах, де утримують самок, збільшують проточність;

в) у ставах, де утримують самок, періодично змінюють рівень води;

г) правильні відповіді б і в.

 

230. Тривалість ембріонального періоду розвитку коропа за t води 21–220С становить, діб:

а) 2,5–3;

б) 3–3,5;

в) 3,5–4;

г) 4–4,5.

 

232. Спосіб осіменіння ікри, під час якого до ікри доливають сперму, не розведену водою, називається:

а) напівсухий;

б) мокрий;

в) напівмокрий;

г) сухий.

 

233. За якої температури води відбувається ефективний нерест у коропа:

а) 12–15 0С;

б) 15–16 0С;

в) 18–20 0С;

г) 22–25 0С.

 

234. Витрати гіпофізів (сухої речовини) на 1 кг маси самки коропа становить:

а) 1 мг;

б) 2 мг;

в) 4 мг;

г) 6 мг.

 

235. Розчин, який найчастіше використовують для знеклеєння ікри коропа:

а) цільне коров’яче молоко;

б) знежирене коров’яче молоко;

в) ацетон;

г) фізіологічний розчин.

 

236. Витрати гіпофізів (сухої речовини) на 1 кг маси самки рослиноїдних риб становить:

а) половину дози самців;

б) не менше 1 мг/кг;

в) 3-6 мг/кг;

г) не менше 5 мг/кг.

 

238. Температура води, за якої відбувається ефективний нерест
у представників рослиноїдних риб:

а) 15–16 0С;

б) 18–20 0С;

в) 20–22 0С;

г) 22–24 0С.

 

239. Білуга досягає статевої зрілості у віці:

а) 2–4 роки;

б) 5–6 років;

в) 5–10 років;

г) 11–18 років.

 

240. Бестер отриманий шляхом схрещування:

а) білуги з осетром;

б) білуги зі стерляддю;

в) осетра зі стерляддю;

г) бестера з осетром.

 

241. Робоча плодючість райдужної форелі складає:

а) 500–600 тис. ікринок;

б) 100–200 тис. ікринок;

в) 10–20 тис. ікринок;

г) 1–2 тис. ікринок.

 

242. Під час штучного відтворення рослиноїдних риб дробному ін’єктуванню гіпофізарними ін’єкціями підлягають:

а) самці;

б) самки;

в) самці та самки;

г) ні самці, ні самки.

248. Суспензію гіпофізів готують на основі розведення препарату ацетонованих гіпофізів:

а) водним розчином хлориду натрію (6,5 г/л);

б) гліцерином;

в) 9 %-м спиртовим розчином;

г) 40 %-м розчином формаліну;

д) розчином цільного молока або тальку.

255. Особини одного виду схожі між собою за рядом ознак, що обумовлено:

а) спадковістю;

б) мінливістю;

в) відбором;

г) пристосованістю.

257. Під час отримання чистих ліній знижується життєздатність, так як:

а) рецесивні гени переходять у гетерозиготний стан;

б) збільшується кількість домінантних мутацій;

в) зменшується кількість мутацій;

г) рецесивні гени переходять у гомозиготний стан.

260. Співвідношення плідників (самки : самців) під час природного нересту коропа:

а) 1 : 1;

б) 1 : 2;

в) 1 : 0,6;

г) 1 : 3.

 

261. Статево-вікова група коропа у весняний період має "шлюбне вбрання":

а) самці;

б) самки;

в) спочатку самці, а пізніше і самки;

г) самці і самки;

д) плідники коропа не мають "шлюбного вбрання.

 

270. Температура води, за якої відбувається ефективний нерест
у представників рослиноїдних риб:

а) 15–16 0С;

б) 18–20 0С;

в) 20–22 0С;

г) 22–24 0С.

 

271. Індивідуальні номери у коропівництві присвоюють особинам:

а) під час переводу до стада плідників;

б) ремонтному молодняку у дворічному віці;

в) плідникам після другого нересту;

г) під час вибракування плідників.

 

272. Короткотривалий і тимчасовий відхід від чистопородного розведення відповідає типу схрещування:

а) відтворне;

б) вбирне;

в) ввідне;

г) промислове.

 

273. Отримання потомства від неспоріднених плідників одного виду називається:

а) гібридизація;

б) аутбридинг;

в) інбридинг;

г) селекція.

 

274. Учений-селекціонер, який створив українські породи коропа:

а) В.С. Кірпічніков;

б) В.Я. Катасонов;

в) О.І. Кузьома;

г) .М.Л. Гербільський.

 

275. Найменшою структурною одиницею породи є:

а) вид;

б) внутрішньопородний тип;

в) лінія;

г) особина.

 


276. Коропи української селекції, які відзначаються підвищеною холодо- та зимостійкістю:

а) українські лускаті;

б) ропшинські;

в) любінські лускаті;

г) нивківські.

 

277. Різновікові групи нестатевозрілої риби, відібрані за кращими екстер’єрними ознаками для заміни плідників – це:

а) маточне стадо;

б) ремонтний молодняк;

в) трирічки;

г) цьогорічки.

 

278. Відбір ікри і сперми у плідників коропа під час заводського способу відтворення проводять:

а) за методом І. Бурцева;

б) за методом С. Подушки;

в) за методом В. Виноградова;

г) за методом відціджування;

д) вірна відповідь відсутня.

 

278. Ікру рослиноїдних риб після штучного осіменіння:

а) відмивають від клейкості у водному розчині цільного молока і потім розміщують в інкубаційних апаратах "Амур";

б) запускають у нерестовий басейн, звідки через ікровловлювач виловлюють і інкубують в апаратах "Амур";

в) піддають профілактичному низькотемпературному обробленню
і розміщують в апаратах "Амур";

г) завантажують в інкубаційні апарати з висхідним потоком води;

д) інкубують в апаратах конструкції Садова-Коханської.

 

280. Місце для введення суспензії гіпофізу плідникам риб під час заводського відтворення:

а) під зяброву кришку;

б) у хвостову артерію;

в) у верхню половину тіла в районі спинного плавця;

г) у нижню половину тіла, в районі черевного плавця;

д) у середній відділ головного мозку.

 

281. Перемішування ікри у знеклеювальному розчині в апаратах Вейса або у спеціальних апаратах для знеклеєння ікри відбувається за допомогою:

а) гусячого пір’я;

б) подачі в апарати рідкого кисню;

в) подачі в апарати стисненого повітря;

г) спеціального міксера;

д) вірна відповідь відсутня.

 

282. Процеси, які відбуваються в організмі риби під час проведення попереднього ін′єктування:

а) дозрівання ооцитів;

б) провокування дозрівання ооцитів;

в) передовуляційні зміни в ооцитах;

г) овуляція ікри;

д) викидання зрілої ікри.

 

283. Послідовність проведення основних робіт із одержання потомства рослиноїдних риб:

а) нагул плідників; підготовка інкубцеху; одержання ікри, знеклеєння ікри, інкубація ікри;

б) нагул плідників; осіннє бонітування; весняне бонітування; підготовка плідників та інкубаційного цеху; гормональне ін′єктування плідників; одержання зрілих статевих продуктів, їх відмивання; інкубація ікри; витримування вільних ембріонів;

в) нагул плідників; весняне бонітування; підготовка інкубцеху; гормональне стимулювання; одержання ікри та її інкубація, витримування вільних ембріонів;

г) нагул плідників; підготовка плідників та інкубцеху; одержання зрілих статевих продуктів, їх знеклеювання, інкубація ікри;<




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.