Аналіз мікрофлори повітря

Лабораторна робота №1

ТЕМА: Оцінка санітарного стану харчових продуктів, поверхні обладнання, чистоти рук, якості повітря.

Визначення кишкової палички в сушених продуктах.

Хід роботи

Беруть середню пробу досліджуваних сушених плодів чи овочів. Для відбору проби з поверхні плода фламбованим скальпелем зрізають шар в кількох місцях і зважують 5г. Можна застосовувати метод змиву. Для цього з поверхні стерильним, зволоженим водою тампоном роблять змив. Матеріал преносять в колбу. Проби беруть з дотриманням суворих правил асептики (стерильний посуд, робота біля полум’я горілки).

Наважку масою 5г поміщають в колбу з 50 см³ води. Колбу збовтують круговими рухами 10 хвилин, з одержаної суспензії готують розведення 10 ^-2, 10 ^-3, 10 ^-4. Іноді розведення можуть бути більші, що залежить від обсіяності досліджуваного об’єкта.

Окремими стерильними піпетками Мора беруть по 10см³ суспензії і переносять в колби, які містять по 90см³ стерильної води. Потім з кожної колби беруть по 1см³ суспензії відповідного розведення в стерильні чашки Петрі в двох повторах. В кожну чашку Петрі наливають по 1 пробірці розплавленого але попередньо охолодженого до 50⁰С середовища Ендо. Чашки термостатують при 37⁰С 1-2 доби.

Через 1-2 доби інкубації спостерігають за проросшими колоніями.

На основі мікробіологічного аналізу роблять висновок про якість продукції і наявність кишкової палички.

Висновок:

Визначення забрудненості рук персоналу і обладнання на загальну обсіяність і наявність кишкової палички

Теоретична частина

Контроль чистоти рук проводять перед початком виробничого процесу, обладнання перед початком роботи, безпосередньо після миття, дезинфекції і пропарювання, шляхом висіву відібраних змивів для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1см³. Змиви одночасно досліджують на наявність бактерій групи кишкової палички (Escherichia coli). Утворення газу і осаду при зброджуванні вказує на наявність кишкової палички.

Для проведення визначення готують тампон, пробірки з 10 см³ стерильної води і стерильні пінцети.

Тампон можна закріпити на металевих або дерев’яних стержнях, кожний окремо опустити в пробірки з 10 см³ води і простерилізувати під тиском 0,1 мПа 20-30 хвилин. Змиви з крупного обладнання і апаратів беруть за допомогою нержавіючих металевих трафаретів (S = 10, 25, 100 см² ). В добре вимитому обладнанні загальна кількість мікроорганізмів і титр кишкової палички не мають перевищувати їх в чистій воді, що поступає на миття.

ХІД РОБОТИ

1) Стерильним тампоном змоченим в стерильній воді протерти долоні, титульну поверхню рук, під нігтями і між пальцями обох рук. Тампон занурюють в ту ж пробірку в котрій проводилося змочування, добре збовтують, відбирають 1см³ розчину стерильною піпеткою і готують розведення (1:10, 1:100). Для визначення загальної кількості мікроорганізмів в 1 см³ змиву потрібно провести посів розведення на м’ясопептонний агар. Підписані чашки термостатують 48 годин, при температурі 37⁰С. Залишок змиву разом з тампоном висівають в пробірки з поплавками (див. малюнок), додають в них по 5 см³ середовища Кеслера вирощують 24 години при температурі 43⁰С. Потім підраховують кількість колоній, що виросли і визначають наявність кишкової палички. Чистоту рук оцінюють по кількості мікроорганізмів в 1см³ змиву при відсутності кишкової палички.

2) Перед взяттям проби трафарет змочують спиртом, обпалюють і накладають на досліджувану поверхню. Обмежену площу промивають змоченим у воді тампоном., після чого тампоном опускають в ту ж пробірку і добре перемішують, 1см³ змиву висівають в чашки на МПА і термостатують 48 годин при 37⁰С, після чого визначають загальну кількість мікроорганізмів. Залишки змивної води з тампоном засіяти в пробірки з поплавками і 15 см³ середовища Кеслера і витримати при температурі 18-24 години.

Після закінчення витримки посівів на середовище Кеслера пробірки розглядають і відмічають газоутворення і помутніння. Якщо ріст мікроорганізмів при дослідженні змивів відсутній, то аналіз закінчують і рахують, що в досліджуваних змивах кишкова паличка відсутня.

Якщо в середовищі Кеслера спостерігається помутніння або газоутворення, то роблять посіви штрихом на середовище Ендо, щоб виросли ізольовані колонії. Дно чашки розділити на кілька секторів, з пробірок зробити висів на окремий сектор. Чашку з посівом поміщають в термостат при 37⁰С на 24 години. Проглядають засіяну чашку і описують і описують вирослі колонії, відмітити наявність або відсутність типових для кишкової палички колоній, які мають темно-червоний колір з золотистим металевим блиском.

Висновок:

Аналіз мікрофлори повітря

Теоретична частина.

Повітря несприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів, в ньому немає поживних речовин, оптимальної температури, часто відсутня волога в каплеподібному стані, діють сонячні промені і т.д.

Мікроорганізми попадають в повітря з пилом, повітря виробничих приміщень харчових виробництв можуть бути джерелом забруднення сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що приводить до їх псування, знижують нормативи строків зберігання, а також можуть викликати різні захворювання людини.

Для визначення кількості мікроорганізмів в повітрі використовують різні методи: Седиментаційний метод осідання, порівняно простий і не вимагає спеціальної апаратури. Для підрахунку використовують форму запропоновану В.Л. Омелянським, згідно котрої на протязі 5 хвилин на поверхні чашки площею 100см² осідає стільки мікроорганізмів, скільки їх міститься в 10дм³ повітря.

Кількість мікроорганізмів в 1м³ повітря розраховується за формулою:

де а – число колоній, що виросли в чашці Петрі;

S – площа чашки Петрі взятої для аналізу;

100 – перерахунок чашки на 100 см²;

Т – тривалість експозиції, хвилин;

100 – перерахунок на 1м³ повітря.

На чашці в основному осідають великі пилеподібні частинки, тому цей метод не придатний для точного кількісного вивчення мікрофлори повітря.

ХІД РОБОТИ

Дві стерильні чашки Петрі підписують, вказують групу, прізвище, дату посіву.

Взяти дві пробірки з розтопленим і ледь охолодженим МПА, одночасно вийняти з них пробки. Обпалити краї пробірки в полум’ї спиртівки і вилити вміст (15-20 см³) на дно чашки, ледь її привідкриваючи, рівномірно розділити середовище по дні чашки. Чашку поставити на стіл і зачекати до повного ущільнення середовища.

В провести визначення мікрофлори на зовнішньому атмосферному повітрі.

Чашки поставити в термостат при температурі 37⁰С для розвитку бактеріальної флори. Через 24 години поставити чашки в термостат при температурі 25⁰С і витримати ще 24 години для проростання цвілевих грибів.

За допомогою лупи підрахувати кількість колоній, які виросли і зробити розрахунок кількості мікроорганізмів, що знаходяться в 1м³ за формулою Омелянського.

Повітря виробничого приміщення вважається чистим, якщо в ньому міститься не більше 500 мікроорганізмів в 1м³.

Дані аналізу:

Розрахунок:

Висновок:

Роботу викона___ : _________ __________________

Роботу перевірила: _________ __________________

Поиск по сайту: