Епідеміологічна інформація. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ВИПАДКОВЕ УТОПЛЕННЯ АБО ЗАНУРЕННЯ У ВОДУ

Перелік скорочень

І. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

1.1. Діагноз: Утоплення

1.2. Код МКХ-10: W65-W74 Випадкове утоплення або занурення у воду:

W65 Утоплення та занурення у воду під час прийому ванни;

W66 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у ванну;

W67 Утоплення та занурення у воду під час знаходження у плавальному басейні;

W68 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у плавальний басейн;

W69 Утоплення та занурення у воду під час знаходження у природному водоймищі;

W70 Утоплення та занурення у воду внаслідок падіння у природне водоймище;

W73 Інші уточнені випадки утоплення та занурення у воду;

W74 Випадки утоплення та занурення у воду, що не уточнені.

1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невідкладних станів.

1.4. Мета протоколу: організація надання ЕМД потерпілим внаслідок утоплення або занурення у воду, зменшення смертності та інвалідності у даної категорії потерпілих.

1.5. Дата складання протоколу:грудень 2013 рік.

1.6. Дата наступного перегляду:грудень 2016 рік.

1.7. Розробники:

Методичний супровід та інформаційне забезпечення:

Адреса для листування: Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», м. Київ. Електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua.

Електронну версію документу можна завантажити на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я: http://www.moz.gov.ua та на http://www.dec.gov.ua

Рецензенти:

Епідеміологічна інформація

За даними наведеними Держкомстатом України та у щорічній Національній доповіді МНС України (включно до 01.01.2013р.) «О стані техногенної безпеки в Україні», з початку 1991р. від нещасних випадків не виробничого характеру загинуло біля 1,5 млн. осіб або 99,0% всіх загиблих осіб від зовнішніх причин в України. Смертність від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні втричі вище, ніж в країнах Європейського Союзу, в 70 разів ніж у виробничій сфері та в 200 разів перевищують кількість загиблих внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру [13, 14]. За даними Міжнародної любительської федерації плавання щорічно в світі від утоплення гине біля 300 тис. осіб [12]. За даними наведеними експертами ВООЗ - утоплення є третьою причиною смерті в світі від ненавмисних травм (на нього припадає 7% від усіх випадків смерті від травм) [10]. В структурі смертності від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні смертність від утоплення або занурення у воду коливається від 5,9% до 7,5% (від 2592 до 4247 осіб в абсолютних показниках) [13, 14].

Утоплення – це гострий патологічний стан, що розвивається при випадковому або навмисному зануренні у воду з подальшим розвитком ознак ГДН та ГСН, причиною виникнення яких є попадання рідини в дихальні шляхи.

Розрізняють три основних типи утоплення [11]:

1. Аспіраційне (істинне - мокре) – 75-95%.

2. Асфиксичне (спастичне - сухе) – 5-20%.

3. Синкопальне (рефлекторне) до 5%.

Істинне утоплення виникає внаслідок потрапляння води в альвеоли (в залежності від того, в якій воді відбулося утоплення (прісній або морській), патогенез буде розрізнятися):

- прісна вода, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та прісною водою, швидко покидає альвеоли й проникає в судинне русло, що призводить до збільшення ОЦК та гемодилюції, набряку легень, гемолізу еритроцитів, зменшенню концентрації іонів натрію, хлору і кальцію плазми, а також білків плазми;

- при утопленні в морській воді, в результаті різниці осмотичного градієнта між кров’ю та морською водою, частина плазми виходить із судинного русла, в зв’язку з чим зменшується ОЦК (до 45мл/кг) та збільшується гематокрит.

Асфиксичне утоплення виникає без аспірації води внаслідок виникнення рефлекторного ларингоспазму (голосова щілина не пропускає воду, але ж вона й не пропускає і повітря, - смерть виникає від механічної асфіксії).

Синкопальне утоплення виникає внаслідок рефлекторної зупинки серцевої діяльності та дихання (найбільш часто це трапляється при раптовому зануренні потерпілого в холодну воду).

Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу домедичної та медичної допомоги для потерпілих при утопленні або зануренні у воду є надзвичайно актуальним завданням.

ІІ. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Особливістю нового протоколу є принципові зміни в організації системи надання домедичної та медичної допомоги потерпілим при утопленні або зануренні у воду.

Основною метою даного Уніфікованого клінічного протоколу було створення ефективної системи надання ЕМД потерпілим при утопленні або зануренні у воду.

Цей Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги є комплексним протоколом надання допомоги потерпілим при утопленні або зануренні у воду (діагноз за МКХ – W65-W74 - Випадкове утоплення або занурення у воду).

Вперше обґрунтування та положення цього Уніфікованого клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based medicine) та мають конкретні посилання на джерела доказової медицини – клінічні настанови - третинні джерела, які створювались на основі даних РКД, НРКД, мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури тощо.

Слід зазначити, що в даному Уніфікованому клінічному протоколі передбачена діюча організаційна структура надання медичної допомоги (Закон України №3611-VI від 07.07.2011р. «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги», Закон України від 05.06. 2012р. №5081-VI «Про екстрену медичну допомогу».

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Поиск по сайту: