ТИПОВИЙ ОБСЯГ РОБІТ ПРИ КАПІТАЛЬНОМУ РЕМОНТІ

В обсяг капітального ремонту входять операції поточного ремонту і, крім того, що випливають роботи:

для кабельних ліній — вибіркове розкриття кабельних траншів, повне розкриття каналів зі знімними плитами, часткова чи повна заміна (за результатами перевірки стану і профілактичних іспитів) ділянок кабельної лінії; пристрій додаткового механічного захисту в місцях можливих ушкоджень кабелів, фарбування кабелів і кабельних конструкцій; іспит кабельної лінії в обсязі вимог ПТЕ і ПТБ;

ЕКСПЛУАТАЦІЯ КАБЕЛЬНИХ МЕРЕЖ.

При експлуатації кабельних мереж необхідно вести спостереження за їх трасами та контроль за їх навантаженням, регулярно вести їх паспортизацію. Паспорт лінії, крім технічної характеристики кабелів та умов їх прокладення, має відомості про наслідки попередніх випробувань, про ремонти, що допомагає встановити доцільний режим для ліній та своєчасно виводити їх на ремонт.

Усі змонтованікабелі повинні мати маркіровку. Встановлена стандартна форма бірок: кругла – для силових кабелів високої напруги; прямокутна – для силових кабелів до 1000В; трикутна – для контрольних кабелів. Для кабелів, прокладених у землі та в спорудах, використовують бірки з пластмаси, що прив’язують до кабеля проволокою. На бірках написи роблять за допомогою металевихбукв та цифр. Бірки на кабелях, прокладених у землі, встановлюють через кожні 100м траси на усіх поворотах, біля кожної муфти та при входах до споруд.

Жили контрольних кабелів маркірують спеціальними пластмасовими бірками, які насаджують на кожну жилу, або відрізками полівінілхлорідної трубки, на які наносять спеціальні незмивні маркіровочні написи.

При спостереженні за кабельною трасою слідкують за тим, щоб траса була чистою; поблизу неї не знаходились потойбічні предмети; поверхній шар землі на трасі не повинен мати провалів, розмивів та інших нерівностей, що можуть викликати пошкодження кабелів. Земляні роботи поблизу кабельних трас можна проводити тільки за попереднім узгодженням з головним енергетиком підприємства. У необхідних випадках він встановлює технічний надзор за виконаними роботами; технічний надзор залишається до повного закінчення земляних робіт.

Значну небезпеку для прокладених у землі кабелів наводять собою земляні роботи, які виконуються механізованими засобами. Межі, в яких дозволяються такі роботи, залежать від типу та марки механізму. Однак в усіх випадках працювати механізмами не можна на відстані від траси кабеля менш 1м. На цій ділянці роботи виконують власноручно і тільки лопатами.

Періодично за кабельними трасами здійснюють нагляд. Періодичність оглядів встановлює головний енергетик підприємства. Предписано проводити огляди кабельних трас у слідуючі строки: кабелі у траншеях, колекторах та тунелях – 1 раз у 3 місяці; кабелі у колодязях та кінцеві муфти на лініях напруги 1000В – 1 у 6 місяців; кінцеві муфти кабелів напругою до 1000В – 1 раз у 12 місяців; кабельні муфти у трансформаторних приміщеннях, розподільчих пунктах – одночасно з оглядом іншого обладнання.

У періоди дождів та злив, коли виникає пом’якшення грунту та небезпечність пошкодження кабелів, прокладених у землі, росте, проходять позачергові огляди кабельних трас. Для обліку пошкоджень, виявлених при оглядах кабельних трас та контролю за своєчасним їх усуненням на підприємствах має бути спеціальний журнал, який заповнюється персоналом, що здійснює огляди кабельних трас. Кабельні лінії напругою 110-220кВ підлягають огляду: прокладені у землі – 2 раза на місяць; прокладені у колекторах та тунелях, а також кабельні колодязі з муфтами – 1 раз на місяць, живлячі пункти, устатковані сигналізацією тиску масла – 1 раз на місяць; пункти, які не мають сигналізації – по інструкції.

Кабельні траси уважно оглядають по всій їх довжині та особливо у місцях перетинання трасами канав та переходів кабелів з землі на стіни та опори. При оглядах тунелів, колекторів та аналогічних кабельних споруд беруть до уваги умови їх існування (потрібно дотримуватись чистоти). Ці споруди звичайно оглядають дві особи, спочатку перевірив за допомогою газоаналізатора відсутність у ціх спорудах газу.

У колекторах, тунелях та аналогічних кабельних спорудах перевіряють стан освітлення та вентиляції; вимірюють температуру, яка не повиння перевищувати температуру зовнішнього повітря більш ніж на 10°С; оглядають антикорозійні покрови кабелів; зовнішній стан муфт; слідкують за тим, щоб не було натяжень, зміщень та інше.

При експлуатації кабелів слідкують за їх рівномірністю навантаження. Перевантаження кабелів, що носять систематичний характер скорочують тривилість роботи; їх недовантаження пов’язане з недовикористанням проводникового матеріалу, закладеного в кабелях. Тому при експлуатації кабельних ліній періодично перевіряють, щоб навантаження співпадало з установленою при вводі лінії в експлуатацію.

В умовах експлуатації іноді потрібно визначати практичну температуру струмоведучих жил кабеля. Так як температуру жили кабеля визначити безпосереднім вимірюванням не можливо, то вимірюють температуру металевої оболонки кабеля.

Обчислені значення температури струмоведучих жил складають для кабелів: з паперовою ізоляцією напругою до 3кВ не перевищують 80°С; напругою до 6кВ - 65°С; напругою до 10кВ - 60°С; з гумовою ізоляцією - 65°С. Кабелі з пластмасовою ізоляцією напругою 1, 3, 6кВ тривало дозволяють температурний нагрів жил 70°С.

Температуру жил кабелів понижують слідуючими заходами: зменшують навантаження на кабелі, покращуючи вентиляцію у тунелях, колодязях та каналах; використовують вставки кабелів більшого перерізу на ділянках, де простежується перегрів кабелів, збільшуючи відстань між ними.

При виході зі строю кабельної лінії частину робочого обладнання переводять на живлення від інших кабелів. Це може призвести до того, що навантаження кабелів виявляється у часи максимуму більше допустимого. Для кабелів напругою до 10кВ припускається перевантаження 15-30% тільки на час ліквідації аварій, але не довше 5 діб. Для кабелів напругою 20-35кВ переваниаження при номінальному значенні не допускається.

ВИПРОБУВАННЯ КАБЕЛЬНИХ МЕРЕЖ.

Для запобігання раптового виходу кабелю, муфт та заділок із ладу проводять профілактичні випробування кабельних ліній. Мета цих випробувань – проведення послаблених місць до пробою, запобігає тим самим аварійний вихід кабелю з ладу.

Випробування кабельних ліній високою напругою проводять звичайно постійним струмом ( при змінному струмі значно підвищується потужність випробувальної установки). При цьому змінюють випрямлену напругу від нуля до значення, встановленого правилами.

Якщо к завершенню випробувань нарастання струмів не припиняється, то це служить ознакою дефектів у кабелі та випробування продовжують до пробою кабельної лінії. При відкритому прокладанні кабелів та кабелів, прокладених у спеціальних кабельних спорудах, можливість їх механічних пошкоджень менш можлива, ніж у кабелів, що прокладені у землі; при цьому легше контролювати їх стан та своєчасно відновляти захист металевих оболонок від руйнівної дії корозії. Більш рідкісні профілактичні випробування кабелів можна проводити в тих випадках, коли вони, будучі прокладеними у землі, у процесі експлуатації або при випробуваннях не мають електричних пробоїв у період 5 років. Крім планових випробувань кабелів у процесі експлуатації проводять також позачергові їх випробування, наприклад: після ремонтних робіт на лініях, після проведення земляних робіт поблизу кабельних трас і т.і. Якщо під час випробування кабелів не відбувається пробоїв його ізоляції, не простежується збільшення струму, то кабель визнають придатним до подальшої експлуатації. Пробой в ізоляції кабелю звичайно відбувається при збільшенні випробувальної напруги або у період першої хвилинипісля збільшення напруги.

У кабельних лініях звичайно зустрічаються слідуючі типи пошкоджень: замикання жил між собою, однофазні замикання на землю та зриви фаз. Роботи по усуненню пошкоджень в кабелях починають з визначення типу пошкоджень, тому що в залежності від цього обирають засіб виявлення місця пошкодження. Характер пошкоджень у багатьох випадках вдається встановити за допомогою мегаомметра. Для цієї цілі з обох кінців кабелю перевіряють стан ізоляції кожної фази відносно землі, виправленість ізоляції між окремими фазами, а також відсутність обривів у жилах.

У кабельних лініях місця пошкодження звичайно визначають у два засоби: спочатку зону пошкодження, після цього визначають місце пошкодження безпосередньо на трасі та глибину залігання кабелю та знаходження місць розташування муфт.

Використовують слідуючі засоби визначення пошкоджень у кабельних лініях: відносні та абсолютні засоби. До відносних засобів відносяться: імпульсний, коливального розряду, петлі та ємності. До абсолютних засобів – індукційний, акустичний та виміріння потенціалів.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

До ремонту кабельних ліній припускається персоналом після навчання та перевірки знань по безпечним засобам роботи та отримання відповідного документа. Раскопку котлованів у місцях проходження кабелів роблять вручну за допомогою лопати, дотримуючись особливої обережності, починаючи з глибини 0,4м. Котловани (особливо глибокі) надійно закріплюють та огорожують, а в нічний час освітлюють ліхтарями з червоним склом.

У місцях переходу над траншеями повинні бути пешоходні мостики. Перекладка та здвиги кабелів та муфт припускаються тільки після їх відключення.

Особливу небезпечність являють собою роботи по монтажу кінцевих заділок та з’єднальних муфт з використанням паяльних ламп, газових пальників, а також роботи при зварюванні. При роботі руки захищають спеціальними рукавичками;при зварюванні очі захищаються спеціальними окулярами з темним склом. Особливо обережно розігрівають та перемішують розігріту кабельну масу, що має у розплавленому стані високу температуру.

Поиск по сайту: