М'ЯСНІ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Міністерство Аграрної Політики України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"Херсонський державний аграрний університет"

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра технології виробництва

Продукції тваринництва

Методичні рекомендації для виконання самостійних робіт з дисципліни “Технологія виробництва молока”

Студентами біолого-технологічного факультету

Денної та заочної форм навчання

Спеціальність

Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Модуль І

Породи великої рогатої худоби

м’ясного напрямку продуктивності

Херсон – 2007

Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету, протокол № 4 від „ 5 „ лютого 2007 року

ПІДГОТУВАЛИ: Грінкевич Л.З., к.с.-г.н., доцент

Миронов В.Г., к.с.-г.н., доцент

Ведмеденко О.В., к.с.-г.н.

РЕЦЕНЗЕНТ: Коваленко В.Г.,к.с.-г.н., доцент кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва

Грінкевич Л.З., Миронов В.Г., Ведмеденко О.В. Методичні рекомендації для виконання самостійних робіт з дисципліни „Технологія виробництва молока”. – Модуль І. «Породи великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності» – Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ, 2007. – 18 с.

УДК 636.2:637.5(075)

Грінкевич Л.З., 2007

Миронов В.Г., 2007

Ведмеденко О.В., 2007

Молока та яловичини

Методичні поради

Промислові технології виробництва молока та яловичини, різні грунтово-кліматичні умови та соціально-економічні потреби людини привели до формування великої кількості порід худоби.

В зоотехнії найчастіше використовують декілька класифікацій порід великої рогатої худоби:

ü в залежності від чисельності та розповсюдження визначають 4 типи (породи широкого ареалу, міжзональні, зональні та локальні);

ü по кількості та якості праці, затраченої на створення порід виділяють і типи (породи аборигенні, заводські або культурні та перехідні);

ü за характером продуктивності породи поділяють на спеціалізовані (молочні або м'ясні) та комбіновані (молочно-м'ясні та м'ясо-молочні).

Схема розгляду кожної породи:

1. Походження (метод створення)

2. Екстер'єр і продуктивність

3. Етапи еволюції

4. Стан та використання

5. Бажаний тип

6. Методи удосконалення

М'ЯСНІ ПОРОДИ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Спеціалізована м'ясна худоба розводиться для виробництва яловичини. Найбільш поширеними є близько 30 спеціалізованих м'ясних порід худоби, з них 9 використовуються в Україні.

За господарськими та біологічними особливостями і місцем виведення м'ясні породи поділяються на британські скоростиглі (шортгорнська, герефордська, абердин-ангуська, галловейська), високорослі франко-італійські (шаролезька, лімузииська. кіанська), американські (санта-гертруда, біфмайстер, брангус) і вітчизняні (українська м'ясна, південна м'ясна, волинська м'ясна, поліська м'ясна).

І. Британські скоростиглі породи

Шортгорнська

Походження.Створена в Англії у ХУШ ст. із місцевої "тисварської" худоби, яка тривалий час розводилась в долині річки Тиссе. Деякий вплив на початку формування породи мали бугаї завезені з Голландії.

Екстер'єр і продуктивність.Худоба поділяється на м'ясний і молочно-м'ясний типи. М'ясні шортгорни мають червону, червоно-рябу, чалу і білу масть. За будовою тіла шортгорни на низьких кінцівках, компактні, скоростиглі. Голова коротка. Конституція рихла. М'ясні шортгорни мають високі м'ясні якості, скоростиглі. Маса корів 500-600 кг, бугаїв 800-1000 кг, телята при народженні 25-30 кг. При відгодівлі досягають 450 кг і більше. Забійний вихід 65-70%. М'ясо високої якості, ніжноволокнисте, з доброю мармуровістю, В порівнянні з іншими спеціалізованими породами гірше оплачує корм приростами. Молочна продуктивність худоби м'ясного типу 1500-2000 кг. Знижена плодючість обумовлена рихлістю конституції.

Етапи еволюції.І - середина XVIII ст. - початок роботи з місцевою тисватерською худобою.

П ~ друга половина ХУШ ст. - створенням породи займаються брати Коллінги і застосовують методи екстер'єрної оцінки тварин, спорідненого розведення і щедрої годівлі, здійснюючи селекцію на скоростиглість і м'ясність.

Ш - перша половина XIX ст. - покращення м'ясних якостей, формування широкотілях, масивних тварин з глибоким і довгим тулубом. Широке застосування інбридингу. Заснування племінної книги (1822 р.) - це перша книга великої рогатої худоби у світовій практиці. Початок формування в породі молочного напрямку продуктивності. Вивезення тварин в інші країни (Росія, Канада, США та ін).

IV - друга половина ХГХ ст. - створення шортгорнів нового шотландського типу міцної конституції і добрими м'ясними якостями. Масовий експорт худоби в інші країни світу.

V — кінець ХГХ ст. - селекція худоби на молочних шортгорнів. Масове завезення худоби в колишній СРСР. Початок роботи з шортгорнами м'ясо-молочного типу.

VII ~ друга половина XX ст. - диференціація шортгорнів за напрямком продуктивності на молочних і м'ясних та здійснення селекції на поліпшення головних ознак.

Стан та використання.Різке скорочення поголів'я, але попитом користуются м'ясні шортгорни шотландського типу. Крупний тип та м'ясні якості худоби м'ясного типу можуть бути використані у сучасній селекції і створенні нових порід. Нині шортгорнів розводять в Англії, США, Канаді, Аргентині, Новій Зеландії, Австралії, Росії.

Бажаний тни.Тварини укрупненого м'ясного типу, міцної конституції, з підвищеною плодючістю і молочністю корів, збільшеного росту і підвищеною часткою м'язової тканини в туші.

Методи удосконалення.Чистопорідне розведення, цілеспрямований відбір та

підбір за м'ясними ознаками.

Герефордська

Доходження.Створена в Англії в кінці ХУШ ст. шляхом поліпшення місцевої худоби графства Герефорд.

Екстер'єр і продуктивність.Тварини з укороченою лицьовою частиною черепа. Масть червона різних відтінків, голова, нижня частина тулуба, підгруддя, нижня частина кінцівок і хвіст білі. Носове дзеркало, роги і ратиці світло-рожевого кольору. Тварини на низьких кінцівках, компактні з рихлою мускулатурою, скоростиглі. При інтенсивному вирощуванні тварини у 32 міс. віці мають живу масу 450-500 кг. Середньодобові прирости 1200-1300 г. Жива маса корів після З отелення 540 кг, бугаїв -950 кг, телят при народженні - 31-36 кг. Жива маса тварин перед забоєм 600 кг (крупний тип). Забійний вихід 62-63%, вихід шкіри 6,2-6,5%, М'ясо мармурове, ніжне.

Етапи еволюції.І - середина ХУЛІ ст. - початок поліпшення в графстві Герефорд місцевої худоби робочого типу.

П - друга половина ХУШ ст. - удосконалення худоби в робоче-молочно- м'ясному напрямку з використанням близько-спорідненого розведення,

відбору і підбору тварин за м'ясними якостями і скоростиглістю в добрих ' умовах годівлі та пасовищного утримання.

ПІ - перша половина XIX ст. - заснування племінної книги, інтенсивна селекція за м'ясними якостями, об'єднання породи в єдиний масив і вивезення перших партій худоби в США та інші країни.

IV - друга половина ХГХ ст. - продовження удосконалення тварин за м'ясною продуктивністю, скоростиглістю, пристосованістю до пасовищного утримання. Вивезення герефордів у Канаду і організація американської племінної книги.

V - перша половина XX ст. - робота по створенню комолих герефордів, масове завезення герефордів в колишній СРСР.

VI - друга половина XX ст. - селекція худоби на крупність, щирокотілість та продовження й експорту в інші країни, в тому числі й Росію.

Стан та використання.З британських м'ясних порід герефорди мали найбільший вплив на розвиток м'ясного скотарства у багатьох країнах. Порода посідає перше місце за кількістю у світі серед м'ясних порід. її використовують для чистопорідного розведення і схрещування. В Україні герефорди використовуються для промислового і відтворного схрещування з метою створення високопродуктивної м'ясної худоби.

Бажаний тип.Тварини міцної конституції, гармонійної тілобудови з добре вираженими м'ясними формами, мають міцні, вірно поставлені кінцівки з високою витривалістю і винятковою здатністю пристосовуватися до кліматичних умов та годівлі.

Методи удосконалення.Сучасна селекція породи спрямована на укрупнення тварин, зниження зайвого осалювання туш, на підвищення молочності і плідності корів, а також використання її для відтворного і промислового схрещування.

Абердин-ангуська

Походження.Створена в другій половині ХЕХ ст. у північно-східній частині Шотландії (графства Абердин і Ангус) в результаті поліпшення місцевої " чорної комолої худоби робочого типу і прилиття крові червоних шортгорнів.

Екстер'єр і продуктивність.Тварини з добре вираженими м'ясними формами, компактні, на низьких кінцівках. Кістяк тонкий, масть чорна, тварини комолі. При інтенсивній годівлі бички-кастрати в 15-16 міс. віці досягають живої маси 450-460 кг. Середньодобові прирости 1200-1300 г. Жива маса дорослих корів 500-550 кг, бугаїв 750-950 кг. Молочність корів 1500-1700 кг. Забійний вихід 63-65%. М'ясо відмінної якості.

Етапи еволюції.І - друга половина ХУШ ст. - початок роботи з місцевою чорною комолою худобою робочого типу. Застосування відбору і підбору за м'ясними якостями ІІ— перша половина XIX ст. - створення скоростиглої м'ясної худоби в результаті інбридингу і прилиття крові червоних шортгорнів. Селекція худоби на скоростиглість і м'ясність.

ПІ - друга половина XIX ст. - удосконалення худоби за скоростиглістю і м'ясністю, видання племінної книги, експорт худоби на американський континент.

IV - перша половина XX ст. — покращення худоби за м'ясними якостями шляхом проведення старанної оцінки екстер'єру тварин, відбору і підбору

< їх за ознаками продуктивності, підсисний метод вирощування молодняку і » пасовищне утримання тварин. Завезення худоби в колишній СРСР.

V - друга половина XX ст. - продовження селекції за м'ясною ,? продуктивністю, а також використання породи для відтворного і

промислового схрещування.

Стан та використання.Характеризується високими акліматизаційними властивостями в помірній і холодній кліматичних зонах. Їїрозводять в США, Канаді, країнах СНД. В Україні використовують для промислового схрещування з червоною степовою породою.

Бажаний тин.Укрупнені тварини з меншою осалюваністю, корови з підвищеною молочністю, живою масою, міцною конституцією.

Методи удосконалпення.Чистопорідне розведення із застосуванням відбору, підбору, цілеспрямованого вирощування молодняку. Використання абердин-ангусів у відтворному та промисловому схрещуванні.

Галловейська

Походження.Найдавніша серед м'ясних порід Великобританії. Створена у ХУШ ст. в суворих умовах південно-західної частини Шотландії (графство Галловей) в результаті поліпшення місцевої піздньостиглої комолої худоби робочого типу грубої конституції.

Екстер'єр і продуктивність.Тварини міцної конституції, тулуб компактний на коротких кінцівках, кістяк тонкий, але міцний. Масть чорна, темно бура і сірувато жовта з широким білим поясом від задніх кутів лопаток до попереку. Худоба комола. Споріднена абердии-ангусам, але менш скоростигла. Кінцівки міцні і тварини можуть долати великі відстані. Має здатність протистояти найсуворішим умовам. Взимку худоба обростає довгим волоссям, що оберігає від холоду і промокання. Жива маса дорослих корів 400-450 кг, бугаїв 600-700 кг. Забійний вихід 65%. М'ясо мармурове і доброї якості. Молочність корів - 1500 кг.

Етапи еволюції.І - друга половина ХУШ ст. - створення породи із місцевої комолої худоби, пристосованої до цілорічного пасовищного утримання. П - перша половина XIX ст. - поліпшення м'ясності худоби, але без застосування близькоспорідненого розведення, оцінка тварин за екстер'єром і селекція їх за племінними якостями в умовах суворого клімату Шотландії. Вивезення худоби в США

Ш - друга половина XIX ст. - селекція на м'ясність та скоростиглість, видання племінної книги, участь в аукціонах, експорт худоби в Канаду, Австралію та інші країни.

IV - перша половина XX ст. - продовження селекції худоби на м'ясність і скоростиглість, збільшення поголів'я худоби в гірських районах.

V - друга половина XX ст. - удосконалення м'ясних якостей худоби, поширення породи в країнах Південної Африки, Аргентині, колишньому СРСР.

Стан та використання. Худобу розводять в багатьох країнах завдяки її витривалості, здатності випасатись на гірських пасовищах, протистояти суворим кліматичним умовам. Використовують для поліпшення м'ясних якостей при відтворному і промисловому схрещуванні.

Бажаний тип. Тварини міцної конституції, компактні з добре вираженими м'ясними формами, із задовільною молочністю.

Методи удосконалення. Чистопорідне розведення без застосування близькоспорідненого інбридингу.

П. Високорослі франко-італійські м'ясні породи

Шаролезька

Походження. Виведена в ХГХ ст. у Франції (провінція Шароле) в результаті тривалої селекції місцевої худоби білої масті та часткового схрещування із сименталами та шортгорнами білої масті.

Екстер'єр і продуктивність. Худоба великоросла, м'ясного типу, відрізняється високими забійними якостями, доброю здатністю до аккліматизації. Голова широка, у лобовій частині коротка; тулуб глибокий, довгий, спина і поперек довгі та широкі, крижі широкі, добре обмускулені, кінцівки невисокі; кістяк міцний, мускулатура не рихла, рельєфно виділяється. Недоліки екстер'єру: м'якість спини, роздвоєність холки, піднесеність крижів у кореня хвоста. Масть тварин кремово-біла, без плям. Жива маса корів до 1000 кг, бугаїв 1325 кг і навіть 1520 кг. В 12 міс. бугаї 525 кг, телички 360 кг; у 18 міс. - 650 кг та 448 кг. Забійний вихід 65-66%. М'ясо пісне. Молочність корів коливається від 1700 до 1900 кг, а іноді 2500 кг. Телята при відлученні мають живу масу 300 кг. Середньодобовий приріст складає 1036 г. Негативним є велика жива маса телят при народженні (40-45 кг), що викликає ускладнення отелень.

Етапи еволюції. І - друга половина ХУШ ст. - початок роботи з поліпшення місцевої худоби в умовах м'якого клімату і добрих пасовищ. Створення тварин робоче-м'ясного типу грубої конституції.

П - перша половина XIX ст. - удосконалення худоби за м'ясними якостями і скоростиглістю шляхом відбору та підбору тварин, прилиття крові сименталів та шортгорнів, застосування інбридингу, використання видатних плідників за умов доброї годівлі та утримання. Створення скоростиглої і малокістної шаролезької худоби.

ІП - друга половина XIX ст. - визнання самостійною породою, поліпшення за м'ясними якостями, створення тварин м'ясного типу, що добре використовують пасовища. Видання племінної книги і участь у виставках та аукціонах. Вивезення партій худоби в США, Канаду, Росію; схрещування в Україні з сірою українською худобою.

IV - перша половина XX ст. - продовження селекції худоби за інтенсивністю росту, м'ясними та забійними якостями, створення в породі ліній.

V - друга половина XX ст. - широке використання в селекції оцінки тварин за якістю нащадків, створення нових ліній, координування племінної роботи, завезення партій худоби в колишній СРСР, зокрема в Україну.

Стан та використання.Порода має високі м'ясні якості, забійний вихід відгодованої худоби становить 65-70%, добре аккліматизується, але негативним є важкий перебіг отелень. Худоба поширена в багатьох країнах світу (США, Канада, Іспанія, Англія, Україна та ін.). Використовують для відтворного і промислового схрещування з тваринами молочних та комбінованих порід. В Україні за участю шароле створені українська м'ясна і поліська м'ясна породи.

Бажаний тип.Великі, міцні тварини з добре вираженими м'ясними формами. Жива маса корів 850-900 кг, бугаїв 1200-1250 кг; висота в холці корів до 135, бугаїв 141-145 см. Корови із подовженим строком господарського використання і дрібноплідністю.

Методи удосконалення.Чистопорідне розведення із застосуванням сучасних методів селекції.

Лімузинська

Походження.Виведена в середині XIX ст. у Франції шляхом поліпшення місцевої аквітанської худоби південно-західної провінції Лімузен.

Екстер'єр і продуктивність.Високорослі, конституційно міцні тварини. Висота в холці повновікових корів складає 127-128 см, а бугаїв 137-148 см. Голова коротка, лоб широкий, роги тонкі світлого кольору; груди округлі, але недостатньо глибокі; спина дуже широка, рівна із дуже розвиненими м'язами, тулуб добре обмускулений; крижі довгі й також добре обмускулені. Масть яскраво-червона, дещо світліша внизу черева. Жива маса корів 550-600 кг, бугаїв 1000-1100 кг. Отелення відбуваються легше, жива маса телят при народженні 36-40 кг, а при відлученні 240-300 кг. За період інтенсивної відгодівлі маса 12 міс, бугайців в середньому становить 459 кг, маса туші 302 кг, забійний вихід 60-65%, а іноді досягає 71%, кісток у туші тільки 12%. Ціниться худоба за ловном'ясні нежирні туші. Молочність корів 1500-1800 кг.

Етапи еволюції.І - друга половина ХУЛІ ст. - поліпшення місцевої аквітанської худоби робочого типу грубої конституції

2 - перша половина XIX ст. - систематична робота з місцевою худобою з поліпшення м'ясних якостей і перебудова її типу в робоче-м'ясо-молочний, а також впровадження оцінки екстер'єру та апробації кращих тварин на виставках. , Ш - друга половина XIX ст. - селекція худоби на м'ясність і скоростиглість, на масивність мускулатури і повном'ясність нежирних (пісних) туш. Зростання ролі походження тварин і оцінки бугаїв за якістю нащадків. Експорт худоби в США, Канаду, Іспанію, Італію, Аргентину, Росію та інші країни.

IV - перша половина XX ст. - продовження селекції на м'ясність і у скоростиглість, створення ліній в породі.

V - друга половина XX ст. - удосконалення худоби за м'ясними і забійними якостями, м'ясо цієї породи у Франції вважається кращим і ціни на нього більш високі. Експорт тварин в Росію, Україну.

Стан та використання.В порівнянні з іншими користується дещо меншою популярністю, але худоба невибаглива до умов годівлі та утримання,

V конституційно міцна і добре аккліматизується. Тварини дещо менші і отелення проходять у них легше. Розводять в ряді країн, в тому числі й в Україні. Використовують для промислового і відтворного схрещування. В Україні з використанням лімузинської породи створена волинська м'ясна порода.

Бажаний тин.Великі та конституційно міцні тварини з добре розвиненими м'ясними формами, скоростиглі, висока оплата кормів продукцією.

Методи удосконалення.Селекція на м'ясну продуктивність, подовження строку використання корів

Кіанська

Походження.Одна із стародавніх порід світу. Виведена в Італії (Кіанська долина) шляхом розведення білої короткорогої степової худоби "в собі". Споріднена сірій українській породі.

Екстер'єр і продуктивність.Худоба білої масті, рогата, дуже висока (висота в холці дорослих бугаїв 170-185 см, корів 160 см) з подовженим тулубом. Кістяк тонкий; груди, спина і поперек добре обмускулені. Телята народжуються рудими (як у сірої української породи), такими є до 3 міс. віку. Жива маса корів 720-750 кг, іноді 1000 кг, а бугаїв 1200-1500 кг, максимальна - 1820 кг. Маса телят при народженні 45-50 кг, при відлученні 220-280 кг, телиць у 18 міс. 550-600 кг. Висока енергія росту зберігається до 2 річного віку без значних відкладень жиру. Середньодобовий приріст при відгодівлі досягає 2000 г. Бички у 12 міс. мають живу масу 500 кг. Забійний вихід 61-65%. Відмінні смакові якості пісного м'яса. Молочність худоби невисока (1500 кг), телят підгодовують концентратами та сіном.

Етани еволюції.І - період до XVII ст. - згадування про велику білу робочу худобу.ї. П - ХУП-ХУПІ стст. - поліпшення худоби Кіанської долини за крупністю, робочими і м'ясними якостями.

Ш - XIX ст. - селекція кіанської худоби на великорослість, м'ясність і частково робочі якості (формування тварин м'ясо-робочого типу). Створення відрідь сірої степової худоби. Завезення кіанської породи в Росію і схрещування її із сірою українською худобою.

IV - XX ст. - продовження селекції худоби на великорослість, м'ясність, скоростиглість і добре використання грубих кормів. Створення в породі ліній, впровадження контролю за ростом тварин, їх живою масою та розвитком і оцінки бугаїв за якістю нащадків. Експорт худоби.

Стан та використання.Худоба користується попитом у багатьох країнах Європи, Азії, Південної і Північної Америки завдяки її позитивним якостям - висока енергія росту, велика жива маса, відмінні смакові якості пісного м'яса, добре споживання грубого корму. В Україні худобу використовують для відтворного і промислового схрещування, за їх участі створені українська м'ясна і поліська м'ясна породи худоби.

Бажаний тип.Крупні великорослі тварини з високою енергією росту, відмінними м'ясними якостями, які добре використовують грубі корми і відзначаються високою оплатою корму продукцією.

Методи удосконалення.Внутрішньопородна селекція і цілеспрямований відбір та підбір тварин бажаного типу.

Ш. Американські м'ясні породи

Санта-гертруда

Походження.Створена в першій половині XX ст. (1940 р) у СІЛА (графство Санта-Гертруда) шляхом схрещування місцевої Лонгхорнської худоби із м'ясними шортгорнами, а потім з індійським зебу (браман). Худоба інбредного походження.

Екстер'єр і продуктивність.Тварини великі, міцної будови з відмінними м'ясними формами та добре розвиненим підгруддям. Шкіра тонка, еластична, зі складками на шиї. Волос короткий, блискучий. Масть вишнево-червона, на нижній частині тулуба невеликі білі плями. Голова середнього розміру. Спина пряма, не дуже довга, добре обмускулена, особливо на крижах. Зад довгий і у багатьох тварин трохи опущений. Груди глибокі й широкі. Кінцівки сухі, міцні, копитний ріг чорний, міцний. Порода стійка до високих температур і ряду захворювань. Худоба належить до великих м'ясних порід. Жива маса корів 550-600 кг, бугаїв 800-1000 кг і більше. Корови характеризуються високою молочністю (2200-2500 кг). Жива маса телят при народженні 26 кг, а при відлученні 230-250 кг. Середньодобові прирости молодняку близько 1200 г. Забійний вихід 65%. Недоліком породи є низький вихід телят, а також якість м'яса (воно грубіше, ніж у британських м'ясних порід).

Етапи еволюції.І - кінець XV ст. - перша половина XIX ст. - розведення малопродуктивної лонгхорнської худоби робочо-м'ясного типу, що відрізнялася витривалістю, міцною конституцією, добрим використанням пасовищ, пристосованістю до високих температур і стійкістю до крово- паразитарних захворювань.

П - друга половина ХГХ ст. - початок XX ст. - проведення поглинального схрещування лонгхорнської худоби із шортгорнами і герефордами й одержання висококровних помісей.

Ш - 1910-1940 рр. XX ст. - відтворне схрещування висококровних шортгорнських помісей із плідниками генотипу шортгорн + зебу. Інтенсивне використання р племінній роботі бугая Манки (3/8 зебу + 5/8 шортгорн) та його потомків вплинуло на створення породи. Закріплення бажаних ознак цих тварин відбувалося методом близькоспорідненого розведення, в подальшому — помірного інбридингу та використанням індивідуальної лінійної і масової селекції тварин. У 1940 р. порода була із визнана офіційно.

IV - середина XX ст. - щорічне випробування бугаїв за інтенсивністю росту, проведення офіційних дослідів по відгодівлі, створення асоціації по розведенню худоби, затвердження стандартів відбору залежно від породності типу і кровності, видання племінної книги. Експорт худоби в 31 країну. V - кінець XX ст. - селекція худоби на інтенсивність росту і м'ясність.

Стан та використання.Худоба відрізняється за типом: подібна більше на шортгорнську породу, інші тварини схожі на зебу і мають в області холки горб. Завдяки позитивним характеристикам (стійкість до жари і захворювань, високі м'ясні якості) худобу розводять в багатьох країнах (Куба, Мексика, Гватемала, Росія, Україна та ін.). Використовується для промислового і відтворного схрещування.

Бажаний тин.Тварини міцної конституції з гармонійною тілобудовою, добре вираженими м'ясними формами із поліпшеними ознаками плодючості.

Методи удосконалення.Типізація тварин, підвищення їхньої плідності й ослаблення ознак, властивих зебу (недосить висока якість м'яса і низька відтворна здатність) здійснюється методами внутрішньопородної селекції, відбору і підбору, оцінки племінної цінності тварин та ін.

Поиск по сайту: