 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Мал. 1. Алгоритм діагностичного пошуку при передменструальних розладах ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Діагностика передменструальних розладів проводиться згідно з алгоритмом, який представлено на мал. 1. 1. Перший етап діагностики включає виявлення циклічності маніфестації захворювання та його зв`язку з лютеїновою фазою МЦ. Особливу актуальність та важкість цей етап має за умови відсутності регулярного МЦ у досліджуваної жінки. В основі діагностичного пошуку лежить ретельний збір анамнезу, а також впровадження методу самоспостереження – ведення пацієнткою щоденника з позначками наявності та інтенсивності патологічних проявів впродовж 2-3 місяців. З метою диференціальної діагностики різних форм передменструальних розладів доцільно залучати суміжних фахівців. Так, для формування діагнозу ПМДР та його диференціації від психіатричної патології необхідна консультація психіатра; для адекватної діагностики власне ПМС, передменструальних симптомів та передменструальної магніфікації – залучання невролога, терапевта, психотерапевта. 2. Гормональні дослідження: - визначення сироваткових концентрацій гормонів (ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, загального та/або вільного тестостерону, ДГЕА-с) протягом МЦ – у фолікулярну, овуляторну та лютеїнову фази. За умови неможливості виконання повного об`єму дослідження його доцільно проводити у ІІ фазу МЦ або на момент маніфестації клінічної симптоматики ПМС (С). - тести функціональної діагностики у динаміці МЦ. 3. Ультразвукове дослідження органів малого тазу, яке дозволяє опосередковано вивчити гормонопродукуючу функцію яєчників на підставі визначення їх морфологічних характеристик (біометрії, стану фоллікулогенезу, якості та співвідношення фоллікулів та строми) та матки (товщини та якості ендометрія, структури міометрія) (D). 4. Допоміжні методи:ЕКГ, ЕЕГ, МРТ голови, УЗД щитоподібної залози та молочних залоз, маммографія, антропометричні дослідження (визначення індексу маси тіла – ІМТ = вага (кг) / ріст (м)), вимірювання діурезу, екскреторної функції нирок.
Лікування ПМС Лікування ПМС включає медикаментозну та немедикаментозну терапію. Немедикаментозна терапія: - нормалізація режиму праці та відпочинку; - дозованні фізичні навантаження; - психотерапія; - фізіотерапия, массаж; Нормалізація режиму харчування: Принципи лікувально – профілактичного харчування при ПМС: 1. Контрольорований калораж1200-1500 ккал/доб, з яких 30 % повинні складати протеїни; 20 % - жири; 50 % - вуглеводи. 2. Дрібний режим харчування – 5-6 разів на добу. Такий харчовий режим дозволяє нормалізувати метаболізм жирової тканини та запобігти зниженню рівню цукру крові. 3. Виключення або зменшення вживання наступних продуктів: - солі, усіх видів консервів, заморожених овочів та фруктів, гострих сортів сиру, копчень, солінь, чіпсів тощо; - простих вуглеводів; - насичених жирних кислот: жирів тваринного походження; - алкоголю, який зменшує резерви вітамінів та мінералів в організмі та порушує обмін вуглеводів; - кофе, чаю, какао, коли, що містять кофеїн, який може посилити неспокій, дратівливість, відчуття напруження у молочних залозах. 4. Доцільне включення до раціону: - вітамінів груп А, В, С, Е / для прийому кожного дня /: - вітамін А - 10 -15 мг; - вітаміни групи В - 25 -50 мг (крім вітаміну В6); - вітамін В6 - 50 -150 мг; - вітамін Е - 100 -600 мг; - вітамін С - 100 мг; - вітамін D - 100 мг; - кальцій 100-150 мг; - магній - 200 – 300 мг; - цинк - 25 мг; - хром - 100 мг. - макроелементів Mg, K, Ca, які беруть участь у регуляції стану нервової системи (в тому числі ВНС), підтримці водно-електролітного балансу та в процесах та міорелаксації; - мікроелементів Zn, Cu, Se – у якості антиоксидантів; - поліненасичених жирних кислот, які містяться в оливковій, соняшниковій, арахісовій олії, печінці тріски, несоленій ікрі; - соків, в першу чергу морквяного та лимонного; - чаїв з трав. Медикаментозна терапія ПМСпідбирається та проводиться диференційовано відповідно до ступеня тяжкості та клінічного перебігу синдрому. Групи препаратів наведені у послідовності, яка рекомендована при їх призначенні.
Таблиця 1 – Медикаментозна терапія ПМС
Поиск по сайту: |
4.
