Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПІДСУМКИ СЕЗОНУ 2015 Р. – ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

Сезон Формули-1 2015 р. потихеньку добігає кінця, ім’я чемпіона вже відоме, тому можна сміливо робити перші висновки. Відразу зазначу, що я вболівальник Хемілтона (і вболіваю за нього не з минулого року, а з 2010 р.), тому тут можливий певний суб’єктивізм, хоча я завжди намагаюсь бути максимально виваженим і об’єктивним. Нижче подаю особисті враження від двох ключових команд та їх пілотів.

Отже, чемпіоном світу став Льюіс Хемілтон. Це був, як відомо, його третій титул в Королівських автоперегонах. Всі погодяться, що чемпіонство він здобув заслужено, чесно, справедливо в конкурентній боротьбі із супротивниками. Так, домінування команди “Мерседес” британцю, однозначно, всіляко посприяло, однак це аж ніяк не відкидає заслуги його вмілого пілотування і гоночного таланту. Зараз, вже після здобуття чемпіонства Льюісом, всі говорять, що ніби “все було зрозуміло з початку сезону”, “Хемілтон впевненно йшов до титулу”, “сумнівів у його перемозі не було” тощо. Так, впевнено, так – цілеспрямовано, так – послідовно, але все це відбувалось в умовах рівної конкурентної боротьби як мінімум з напарником по команді й, періодично, з іншими пілотами. “Потом і кров’ю”, як говорив Отто фон Бісмарк, саме так давалася L.H. перемоги й подіуми – не більше і не менше. І хто говорить, що “все було ясно відразу”, думаю, трішки лукавить.

Ну от скажіть, хто очікував, що Хемілтон із 13-ти перших гран-прі виграє 12 кваліфікацій? Я от, наприклад, не думав, що рахунок буде таким розгромним. Але вже в останніх 4-х гонках Хем в суботу не перемагав. Розслабився? Навряд чи. Захотів адреналіну, щоб у гонці продемонструвати свій вищий клас? Це вже треба бути геть навіженим. Може команда Ніко підмагає? Ну ви ж розумієте, що це повний ідіотизм. Виходить, що просто у рівних конкурентних умовах він був трішки гірший – все. Тому заздалегідь спрогнозувати результати кваліфікації двох наступних гонок доволі складно. Так, “Мерседес”, але в якому порядку? І для інтриги – це чудово, навіть мені, який хотів би, щоб цієї інтриги і близько не було.

Щодо безпосередньо теми “Хемілтон і гран-прі”, то тут трішки простіше, але все одно не так гладко й одноманітно. Звісно, поули у перемоги він реалізовував, позиції на старті й в гонці відігравав, помилки супротивників вміло підкараулював, однак все це відбувалось в умовах інтенсивної і напруженої боротьби. І крім гонок у Монці і Шанхаї не пригадується більше періодів однобічного домінування Хемілтона над Розбергом. Розрив між ними був у межах максимум 5 с. (зазвичай – 2-3 с.), що постійно тримало у напрузі простого вболівальника. Все могла змінити єдина помарка (як у США), що неабияк “додавало перцю” у перипетії “великого цирку”. Більше того, згадаймо як Розберг виграв 3 із 4 поспіль гран-прі. Хтось був упевнений, що він (а чому б і ні) не переможе і у наступній гонці? Сільверстоун, у цьому контексті, був чи не найбільш ключовим місцем інтриги. Так, Хем тут у цікавому протистоянні переміг, далі впевнено взявся за здобуття титулу, але, погодьтеся, все якщо не на волосині висіло, то, як мінімум, могло повернутися зовсім в іншу сторону. І чи виграє дві наступні гонки діючий чемпіон світу ніхто на 100 % не скаже.

Напарник по команді й головний переслідувач Л.Хемілтона минулого і цього року Ніко Розберг також розставив чимало крапок над “і”. Хочу сказати, що мені імпонують особисті і людські риси Ніко: він ніколи не проявляє агресії (ну кепка, то таке…), старається бути ввічливим, всім тисне руку, слухається команду, намагається не проявляти образи. Але, доводиться констатувати, що цих рис недостатньо, щоб стати переможцем Формули 1. Мені сподобався випуск “Inside gran prix”, де показували Хема і Роса на екскурсії в аквапарку (принагідно запрошую всіх до себе в музеї м.Кам’янка, Черкаська обл., сайт: kammuz.ucoz.ua). Тут робили аналогію Хемілтона з хижаком – акулою. І от дійсно, в дуеті напарників по “Мерседесу” чітко помітно хто акула, а хто … дельфін. І в такому суперництві зрозуміло на чийому боці перевага. Саме цих рис хижака – нахабності, агресії напору і не вистачило Ніко для титулу чемпіона. Звичайно, коли в команді дві акули, які ні в чому не бажають поступатися один одному, це може призвести до плачевних результатів для всіх (сезон 2007, “Макларен”). І добре для “Мерседесу”, що Ніко обрав свій “легальний шлях”. Однак, повторюсь, що цього, поки що, замало. Хоча ми знаємо, що за певним збігом обставин, Розберг міг би і тріумфувати, але його нішу зайняв справжній “хижак”.

Три попередні абзаци яскраво демонструють різницю між домінуванням “Ред Буллу” та “Мерседеса”, навіть не так, між домінуванням С.Феттеля у “Ред Буллі” і “Мерседеса”. Глорі “Феррарі”, Макс, деякі інші вважають Феттеля героєм сезону. Я, звичайно, не погоджуюсь: тут і суб’єктивізм присутній, і особиста неприязнь, і співставлення деяких фактів. Те що він пілот найвищого ґатунку – сумнівів немає. Цього сезону Фет це яскраво продемонстрував чи не у кожній гонці. Трішки не вистачило потужностей, щоб напряму боротися з двома “Мерсами”, хоча на трьох трасах це не завадило здобути вікторії. Але, вважаю, Хем витратив не менш сил і вміння для відстоювання своїх позицій, для захисту від Роса і Фета, для загальної перемоги. Конкуренція Льюіса як мінімум з одним і часто з двома пілотами абсолютно незпідставна з домінуванням Себастьяна Ф. у “Ред Буллі”. І всі це знають.

Ну от я хотів би побачити реальне суперництво між Феттелем із напарником по команді. Не бутафорне (як з Уеббером), не уявне (як з Кімі), а справжнє таке, конкурентне протистояння, щоб іскри летіли, щоб був накал пристрастей і емоцій, колесо в колесо (як хоча б з Ріккардо). Те, що у 2009 – 2010 рр. Феттелю і Уебберу ніби дозволяли боротись – до уваги брати не слід, тим паче, що і тоді на німця явно робили основну ставку. Зовсім інше – сезони домінантні (2011 – 2013 рр.). Виявляється, Феттелю комфортно лише тоді, коли є тільки він: коли йому достатньо лише раз виїхати у кожній із сесій кваліфікації, коли тільки у нього машина в повній справності, коли всі грають лише на його вказівний палець. На фоні його ідельної “самовозки” якісь міфічні кількарічно поспіль проблеми Уеббера із КЕРСОМ, періодичні непотрапляння австралійця навіть до першої десятки в кваліфікаціях, і як наслідок незрозуміло низьке, як для домінуючої команди, місце в особистому заліку пілотів. Подібні тенденції, частково, стосуються і пари Кімі-Феттель. Однак тут, окрім фактора “ставка на Фета” додалась байдужість, розконцентрованість і пасивність фіна, що, впевнений, як німця, так і команду цілком улаштовує.

Наступного сезону у “Феррарі” знову буде пара Феттель-Кімі. Здавалося б, Райконен провалив і минулий, і теперішній сезони, Скудерія – завжди амбіційна максималістська команда, і тут таке неоднозначне рішення. Чи це вигідно Феттелю – так, чи це вигідно “Феррарі” – ні, але виходить команда “підтанцьовує” чотириразовому чемпіону, щоб він, не дай Бог, не перехвилювався. Ну от скажіть, невже було б погано, якщо у “червоних” було б два амбіційних пілота (Ріккардо) на противагу “Мерседесу”? Хто зна, який розклад сил буде наступного сезону і два сильних гонщика були б надійною основою для загального успіху команди. Так ні, Феттелю комфортно, коли він сам, а те що із сильним напарником “Феррарі”, очевидно, набрала б ще більше очок – то таке, і знову на фоні ніякого Кімі німець показуватиме, який він “супермен”. Виходить, що Себ просто боїться реальної конкуренції, рівних умов, потенційної можливості бути не першим. Впевнений, що Феттель, згадуючи сезон 2014 р., буде все робити (вже зробив), щоб у нього у Скудерії не було більш-менш рівного конкурента.

За таких умов порівнювати домінування Феттеля у “Ред Буллі” і ніби-то Хемілтона у “Мерседесі” – просто смішно. Хемілтон взагалі постійно перебуває при шаленій конкуренції: Алонсо, Баттон, Розберг, при чому ці міні-дуелі він завжди вигравав. Ніяких тепличних умов британцю ніколи не створювали, він на трасі завжди демонстрував свої переваги. От коли б із Хемом був би зараз, скажімо, Ковалайнен, а ставку робили лише на Льюіса і він був би із напарником на різних полюсах в чемпіонаті – умови порівняння зрівнялися б. А так, доволі виважена і конкурентна політика щодо своїх пілотів домінантного “Мерседесу” подарувала нам, звичайно, не гіперцікавий, але все ж досить непоганий сезон з інтригою, боротьбою і захоплюючими гонками. Не в порівнянні 2011 і 2013 рр., коли переможець був визначений вже в середині сезону. “Мерси”, всі знають, такої лінії будуть триматись і надалі, що не відверне вболівальників і фанів від найпопулярніших автоперегонів світу.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.