Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Логічна структуризація мережі у роздільному середовищі



Фізична структуризація мережі не дозволяє вирішувати певні проблеми, такі як:

· Дефіцит пропускної здатності.

· Неможливість використання в різних частинах мережі ліній зв’язку з різною пропускною здатністю.

· Типові фізичні топології («загальна шина», «кільце», «зірка») для обміну даними мають лише одне роздільне середовище, що об’єднує всі мережні пристрої. Наприклад, в мережі «загальна шина» взаємодія двох комп’ютерів займає шину на весь час обміну, тому при збільшенні кількості комп’ютерів зменшується продуктивність та швидкодія мережі.

· Часто типові топології виявляються неадекватними до структури інформаційних потоків великої мережі.

Ці проблеми спроможна вирішити логічна структуризація мережі.

Приклад

Нехай, на підприємстві була проста односегментна мережа. До одного кабелю було під’єднано всі комп'ютери підприємства за топологією «загальна шина» (рис.12.4). З часом, кількість комп’ютерів збільшилася, мережа все частіше виявлялася зайнятою, користувачам доводилося довше чекати відповіді від мережних застосувань. Окрім того, почали позначатися обмеження на довжину зв'язків між комп'ютерами і виявилося неможливим розміщення комп'ютерів в приміщенні, що виділено для нової робочої групи.

Рис. 12.4. Односегментна мережа підприємства.

Було прийнято рішення структуризувати мережу і застосувати концентратори. На рис.12.5 показано мережу, що утворилася після фізичної структуризації. З'явилася можливість рознести комп'ютери користувачів на великі відстані і фізична структура мережі стала відповідати адміністративному устрою підприємства. Проте, проблеми, що пов'язані з продуктивністю, залишилися невирішеними. Наприклад, щораз, коли користувач комп'ютера A надсилав дані до комп'ютера B, вся мережа для інших комп’ютерів була заблокованою.

Рис. 12.5. Фізична структуризація мережі підприємства.

Відповідно до логіки роботи концентратора кадр, що надсилається комп'ютером A до комп'ютера B, повторюється на всіх інтерфейсах всіх вузлів мережі. Доки комп'ютер B не отримає адресований до нього кадр, жоден з комп'ютерів мережі не може мати доступ до роздільного середовища передачі. Отже, використання концентраторів змінило лише фізичну структуру мережі, а логічна структура залишилася без змін.

Вирішення наведеної у прикладі проблеми полягає у відмові від використання одного загального для всіх вузлів роздільного середовища.

Наприклад, в даному випадку бажано, щоб кадри, які передають комп'ютери відділу 1, виходили б за межі цієї частини мережі лише у випадку, якщо вони прямують до комп'ютерів інших відділів. З іншого боку, в мережу кожного з відділів повинні потрапляти лише ті кадри, що адресовані до вузлів саме цієї мережі. Таким чином, в межах кожного відділу варто використовувати окреме «власне» роздільне середовище.

Логічна структуризація мережі – це процес розділення загального роздільного середовища (мережа) на логічні сегменти, які представляють самостійні роздільні середовища (сегменти мережі) з меншою кількістю вузлів.

За правильної логічної структуризації мережі її продуктивність суттєво підвищується, оскільки комп’ютери одного відділу не очікують в той час, як комп’ютери іншого відділу передають дані. Також, логічна структуризація допускає наявність різної пропускної здатності в різних сегментах мережі.

Поширення трафіку, що призначений для комп’ютерів певного сегменту мережі лише у межах цього сегменту називається локалізацією трафіку.

Для логічної структуризації використовують:

· Мости.

· Комутатори.

· Маршрутизатори.

· Шлюзи.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.