Інформація про назви господарських споруд

А. Д. Ставали тільки по кутках. Клуня, потім ше хлів, чи як ще для худоби, корову в чому тримали, казали «в хліві»?

М. Н. Ну.

А. Д. Свиней?

М. Н. Для свиней, отако отдєльно стоєли свининець.

А. Д. Коня тримали в чому?

М. Н. Там де й корви.

А. Д.Хлів називався?

М. Н. Перегородка, та й всьо.

А. Д. Кури тримали, як називалось?

М. Н. Курнік.

А. Д. Курник називався. Вози де тримали? Вози, там соху, плуга.

М. Н. Ну то–то вже тако пристройку зробиш, тако на того плуга чи то…

А. Д. А як воно називалося?

М. Н. Ну як? – не знаю як правильно.

А. Д. Нє не правильно. У вас казали де воза поставив?

М. Н. А, ну воза, тако була пристройка, пуд навєс казали.

А. Д. Пуд навєс, ясненько. Сіно тримали де?

М. Н. Сіно звозили возами на те, вишка називалась.

А. Д. Як називається?

М. Н. На вишку.

А. Д. А не було колись тих таких, шо чотири палки й дашок їздить?

М. Н. А, нє, таких не було, стожка накладали.

А. Д. А стожка як кріпили, ну щоб сіно не роз…

М. Н.Аво отак от стожок стоїть.

А. Д. А отак, оці березки – то як їх називали?

М. Н. Нашетини, зв`язували березки молоденькі, то були нашетини.

А. Д. Добре, а тепер шо на чотирьох стовпах, як у вас в селі на нього кажуть, не знаєте?

Хв.

М. Н. Я й сам не знаю.

А. Д. То воно не давно з`явилось, раніше такого не було?

М. Н. В нас в сусіда було. А я думаю як?

А. Д. Добре бо бабця вже кричить, дякую вам дуже.

вх. № Дмитренко–4 (D4) ШИФР:Ратне – 2011

Польова етнографічна практика студентів історичного факультету

спеціальність „Музейна справа і охорона пам’яток історії та культури”

Волинського національного університету імені Лесі Українки

2011 рік

D4S4 00:43:53

Хто записав: Дмитренко Алла Адамівна (А. Д.)

Місце запису: Волинська область, Ратнівський район, с. Межисить

Дата запису: 5 липня 2011 року

Інформатор: 1. Приймачук Яків Данилович, 1938 р. н. (Я. П.)

2. Приймачук Віра Іванівна, 1950 р. н. (В. П.)

Розшифровувати з 30 хв. до кінця (13 хв. 53 сек)

1. Інформація про вулики.

Я. П.Там пчоли ше є, але вони благенький рій.

А. Д. Там є пчоли?

В. П.Да і він откриє і геть видно сьоловкє.

Я. П. Я сплю і бачу пчолиха є.

А. Д.То льток ви називаєте чи очі, я забулася?

Я. П. В цьому, в колодах то ми звемо очі, а в рамочні – льоток.

А. Д. Скажіть, будь ласка, ще за рамочний кілька хвилин, рамочний вулик, у вас з двох стєнок і пустота в середині, чи груба доска?

Я. П. То не мій вулик, а одного дядька його.

В. П.То ж ти робив.

Я. П. Там є пустота, ми утепляли.

А. Д. Так так, то шо ви вставляли, дві стєнки…

Я. П. Одна в середині, тоді закладали або тирсу, або мох.

А. Д. А мох який, білий, чи зелений? На поліссі є мох, білий і зелений, то який ви закладали?

Я. П. Я знаю шо з батьком робив ше, то я й не помню який.

А. Д. Давно вже, а солом`яним матом…

Я. П. Були й солом`яні мати в деяких вуликах, а тоді знов доскою зашальовую і всьо, вони утіпльонні були.

А. Д. А оті малесенькі вулички то теж двостєнні.

Я. П. Ну оця двостєнні, але єсть в мене одна стєнка – толовушка називалась.

А. Д. Ловушка, то сідає рій і ви пересаджуєте в другий вулик?

Я. П. Да пересаджую в другий вулик.

2. Інформація про лісові вулики.

А. Д. А ми ще про лісові говорили, ви підняли, поставили, прив`язали дротом. А є ше в вас шоб в лісі стояли?

Я. П.Мої не стоять, але єсть шо стоять.

А. Д. Далеко від села, не скажете?

В. П.Нє.

Я. П.Отут, скільки, кілометир буде ввал?

В. П.Перша хата тамика у лісі поставили.

Я. П. Ви їхали як остуда чи от Самарів?

А. Д. Із Самарів.

Я. П. Ото сюда йти.

А. Д. Тут ше є дорога?

В. П.Тамо – тамо де поворот.

Я. П.То там на дубові стоїть колода.

А. Д. Хазяїн ше є в неї, що за нею ще дивиться?

Я. П.Хазяїн – мій кум, то даже мій рій туда залетів.

3. Інформація про поділ вуликів між синами.

А. Д. А скажіть, будь ласка, от колись от було таке вашого прадіда потім вашого батька вулики, у вас в батька скільки синів було?,

Я. П.Три.

А. Д. Ділили вулики між синами?

Я. П.Нє?

А. Д. А як?

Я. П.В мене всі залишились.

А. Д. А ви остались, може, з батькои жити як наймолодший?

Я. П.Так, а другого брата син пасічник, то він взяв собі одного вулика для розплоду і він займався пасікою.

В. П.А Толя, то то він далеко, то він в Одеси.

Я. П.Ну він був в Одеси, зараз в Харкови, а другий брат, він воше не займався пчолами.

А. Д. А було таке, шо може в селі ви знаєте колись жеш було бджіл більше, шо ділили вулики між синами, заповідали?

Я. П.Нє такого не було.

А. Д. А не пам`ятаєте , може, де розказував батько, шо за Польщі разом, шо от брат з братом, брати доглядали батьківські вулики разом.

Я. П.Можливо таке й було, а то то давно було.

4. Інформація про збір меду з лісових вуликів.

А. Д. Як ви на дерево в лісі піднімаєтесь?

Я. П.Сам?

А. Д. Так.

Я. П.Поки молодий був то…

А. Д. Отак ногами і руками піднімалися?

Я. П.А якби зараз прийшлося то мусив би брати драбину.

А. Д. А було таке, шо ви вулики тримали, там же ж і мед вибирали в лісі?

Я. П.Вибирали.

В. П.Було таке.

А. Д. Розкажіть як?

В. П.Цього, пушли вібірати, він заліз наверха, там мед вібірав, мені давав і звідти подавав, я брала і клала в миску, а посля як напали такєї кусячкє, то кєнула гєть все, і зліз із дерева я сама втикла грабєя тако ажне до теї хати, в ліси доки догнала їх і так вони всталися посля закрив. Шо взяли меду то взяли, а решта так і всталася. Вдвох ми ходили.

А. Д. А подавали як, у відрі спускали мед?

В. П.Нє тамика в ліси він брав, то я йому…

Я. П.Там не високо було, десь тако буде до трьох метрів.

В. П.Подавала а він там тримав, на гуляку таку зрізав гуляку і там тримав і кидав туда, і так подавав якшо нищий то лувив, дий, всяко буває.

Я. П.А влісі то вони кусячкє.

В. П.Кусячкє, того ми й повтікали.

Я. П. Вони робляться як дикі.

А. Д. Вони дуже кусючі?

Я. П.Да ті шо в лісі вони на людей нападають.

5. Інформація про укуси бджіл.

А. Д. А можна померти від укусів бджіл

Я. П.Я не знаю хто як, допустім, мене раніше кусали то тіло пухло, а зараз хай вкусить десять чи двадцять то пече трохи.

В. П. А сина догнала мого самого меншого, вкусила то він такий опухлий, то він боїться. Умене десь колись в кров попало чи шо, то тоже отака була опухла. А тепер як укусить то тіко запече і все.

Я. П.Хтось іх старіших казав, шо якшо, допустім, мене укусить сто пчілок, то вже даже не бійся якшо і гадюка вкусить шо помреш. Вже організм переборує отруту. Такшо, то не смертельний, дві вкусить то вже не так.

А. Д. Поступово шоб кусали.

Я. П.Всьровно організм виробляє антіядіє.

В. П.А він же ш рої вбірає, то він же ш встає рано розтилає одіяло і без рукавиць, без нічого отак і бере кошілку тако ставляє голяку і тако помалесеньку руками, ложкою ткидає.

А. Д. А ложкою якою дерев`яною?

В. П.Нє свею шо їмо.

А. Д. Металевою, а бджоли не реагують на метал недобре?

Я. П.Нє, я осторожно беру, нічого там, набрав їх, вони сидять на ложці.

А. Д. Не було берестової ложки в батька?

Я. П.Не було.

6. Інформація про байку про мед

А. Д. А скажіть будь ласка, а не чули ви таких байок, кажуть, що якщо багато наїсишся меду з вощиною особливо, то віск буде отако через живіт лізти?

Я. П.Чув таке, але ж то мабуть таке…

В. П.Нє я багато їла нічо мені.

А. Д. З вощиною їли?

В. П.З вощиною, але вощину викидала.

А. Д.Ви не бачили такого?

Я. П.Нє, просто тако биру ото туво мед, і просто кусаю і їм, висмоктую, і гєть пожую, пожую а ту вощину викидаю.

А. Д. А скажіть, будь ласка, а вам хто таке розказував, старші люди говорили?

Я. П.Ну старші люди.

А. Д. А не казали, шо треба до печі ставати і гріти, щоб віск краще виходив?

Я. П.Можливо дехто і говорив, але ми приймали за жарт.

7. Інформація про те, як сідали рої в лісові вулики.

А. Д. А як по лісі стояли вулики то ходили дивитися чи рої сіли?

В. П.Ходили.

А. Д. А коли в який час ходили дивитись, біля якогось свята, може?

Я. П.Не знаю, в нас такаго не соблюдається.

А. Д. А не казали, на трійцю ходили, бо трійця три дні свят?

Я. П.І на трійцю ходили, аво в мене кум отам живе то він поставив, чи шість вуликів цього року в лісі, то каждої неділи він велосипедом об`їжджає. В його і в тім боци є і там є, о то він велосипедом об`їде, о і три сіло, я три своїх дав.

8. Інформація проте, як ловили рої.

В. П.А яка рибрина на десять метрів

А. Д. А то тою рибриною з яблуні збирали рої.

В. П.Да високо на такій рибрині ліз.

Я. П.Високі такі.

А. Д. А високі дерева то високо сідає рій важко ловити.

В. П.На отійво груші сиділи от гєть високо.

А. Д. Все це ви лищину і липу садили спеціально для бджіл, скільки років займаєтесь пчолами?

В. П.Ой я давно.

Я. П.З шістдесятих, ну десь з двадцяти років коли мені було, а зараз сємдисят чотири значить більше підисят років. Зразу я полюбив як батько тільки розвав першого роя, він любив бджіл і я біля нього. Понаравилося, вкусить – хай кусає .

В. П.Вже син не буде, син не хоче.

А. Д. А кажуть що бджоли не люблять горілки, курива.

Я. П.Так. Я вопщє не п`ю і не курю, тільки як кажуть великого свята можу десь сто грам випити.

В. П.І то він не йде.

А. Д. Тоді не йдете. А кажуть що бджоли можуть напасти якшойде п`яна людина?

Я. П.Обов`язково! То то стопроцентово.

А. Д. А як ви з ловушки переселяєте бджіл?

Я. П.З ловушки… можна ставити рамки в вулички такі самі і тоді переставив.

А. Д. То ви так і робите?

Я. П.Ну якби в мене всі ловились в ловушку, то я так би й робив.

А. Д. А не пам`ятаєте ви колодних ловушок, шо колоди маленькі ставили?

Я. П.Один тут дядько ставив, але він тоже з маленькими рамочками ставив.

А. Д. То то він як з рамочками то то він зверху продовбував?

Я. П.Видовбував зверху, ставив маленькі рамочки, тоді виймає рамочку і в вулик струшує отуда, куда йому треба, струсив бджіл, їх там змів змів перинкою, чи вінничком таким легеньким, змів у цей новий вулик і закрив, вони хай там уже працюють.

9. Інформація проловлю риби.

А. Д. Рибаками були в Межиситі, правда, ви були рибаком?

Я. П.Я то не був.

А. Д. Але сани в вас були?

Я. П.Нє, не було.

А. Д. Не особисто у вас, а в селі були?

Я. П.А, в селі є, є.

А. Д. Я які ще рибацькі в селі були, назвіть мені назви?

Я. П.Сак, кловня, невід.

В. П.А тиї – їжаки.

А. Д. А жаки?

Я. П.Жаки.

А. Д. Ви бачили як зимовим неводом ловили рибу?

Я. П.Нє я не бачив.

А. Д. А літнім?

В. П.А я зимовим бачила як ловили.

Я. П.Літнім сам ловив колись.

А. Д. То то були два човни, як на човни казали, чайки?

Я. П.Ну, ми як ловили, то без човнів.

А. Д. Ви просто маленьким неводком.

Я. П.Маленьким, тягнемо.

А. Д. До берега і все.

В. П.А зимою як я була там пуд озиром жила, то тамка брати прорубували полонки, то великі неводи тягнули. Тєгнуть там скіко людий, тєгнуть і мацають на такі барила і..

А. Д. На бабки казали, на бабку може казали мотали, на бочку таку?

В. П.Ну на бочку мотали і багато там метрув сто чи двісті, багато так ми ходили то скрил забирали, тай плиснуть на нас, бо я там жила під озером то там ми по рибу ходили.

А. Д. А не чули ви за польщі пан може тут мав яку льодовню, не мав льодовні де рибу тримали, був тут пан в селі?

В. П.То пан у лісі колись був польський.

Я. П.Тут не було, так шоб рибу не ловив пан.

10. Інформація про розміри вуликів.

А. Д. Завжди високі?

Я. П.Метир сорок.

А. Д. Ваші вулики – метир сорок.

Я. П. Метир сорок, а метир піїсят уже самий високий, а метир сорок робиш, вниз можливо хватає двадцять сантіметрув, у верх – тридцять сантіметрув, шоб верх тепліший був, на сиредину виходить десь дєвяносто сантімитрув для пчолий.

А. Д. А отой отвір тоді половину займає чи трохи більше, наполовину той отвір шо то є?

Я. П.Оця сніть?

А. Д. Да – да - да.

Я. П.Сніть більш як половину. Ну він десь приблизно по очи, і отут ше спеціально тоже проріз, шоб пчолам, для вентиляції, шоб було повітря.

А. Д. А на зиму ущільнювали?

Я. П.Да, на зиму ущільнювали.

А. Д. А не було щоб берестою ущільнювали, щоб берестою закладали?

Я. П.В нас нє, в нас якшо то, я допустім свої як бачу, шо мороз великий то з віна з бутилок, то одне око закрию, а ці боковиї заткну яким цєм.

А. Не бачили шоб накривали берестою зверху вулик, щоб зверху берестою, а тоді вже саклаю?

Я. П.Нє, в нас нє.

Поиск по сайту: