Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Несвідомий Свідомий Масовий Індивідуальний



СЕЛЕКЦІЯ

Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів.

Теоретична база селекції – генетика та вчення про штучний добір

Як наука селекція остаточно оформилась завдяки роботам Ч.Дарвіна

За І.М. Вавіловим селекція являє собою еволюцію, що направляються волею людини.

Розділи селекції:

  • Вчення про вихідний матеріал
  • Вчення про тип і джерела спадкової мінливості
  • Вчення про роль зовнішнього середовища у розвитку ознак і властивостей
  • Теорія штучного добору

 

Резерв для селекційних робіт – ознаки диких видів.

 

Порода тварин (П) – популяція тварин, штучно створена людиною.

Сорт рослин (С) – популяція рослин, штучно створена людиною.

Штам мікроорганізмів (Ш) - популяція мікроорганізмів (культура), штучно отримана людиною в лабораторних умовах.

На відміну від природніх популяцій породи, сорти, штами не здатні існувати без постійного втручання людини.

Першим етапом селекції була доместикація – одомашнення, приручення диких видів.

Основні методи селекції:

· Штучний добір

· Гібридизація

· поліплоїдія для рослин

 

Творча роль штучного добору полягає у формуванні пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму.

 

Головна рушійна сила П., С., Ш., - штучний добір

Добираючий фактор – людина

 

Штучний добір – відбір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками.

Природний добір (ПД) – процес виживання та розмноження найбільш пристосованих до даних умов особин, що призводить до кількісної їх переваги. Добір починається всередині популяції.

 

Порівняльна характеристика природного і штучного добору

Критерії Ш.Д. П.Д.
Добираючий фактор людина природа
Шляхи змін: а) сприятливих б) несприятливих а) накопичуються, стають плідниками б) вибраковуються а) виживають в результаті боротьби за існування, стають плідниками б) знищуються в результаті боротьби за існування
Результат Нові П., С., Ш Нові види
Творча роль формування пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму формування пристосувань організму до конкретних умов довкілля, корисних для самого організму
Форми Масовий, індивідуальний; свідомий (методичний), несвідомий Стабілізуючий, рушійний, дизруптивний

 

 

Фактори еволюції порід, сортів та штамів

Оцінка за фенотипом

Штучний добір

       
   
 

 

 


Несвідомий Свідомий Масовий Індивідуальний

(ненаправлений, (направлений, (аналіз тільки (аналіз як за

без заздалегіть методичний) за фенотипом) фенотипом так

поставленої мети) і за генотипом)

Спадкова мінливість

(поява бажаної ознаки)

Схрещування

(гібридизація – посилення ознаки)

Добір

(накопичення ознак)

Виведення нових, удосконалення існуючих

порід, сортів, штамів

 

Гібридизація

Гібридизація – процес одержання гібридів, який ґрунтується на об’єднанні генетичного матеріалу різних клітин та організмів

Гібридизація

 

 

Міжвидова Внутрішньовидова

(віддалена)

 

Неспоріднена Споріднена

(аутбридінг) (інбридінг)

 

Інбридінг – схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків. У тварин інбридінг проявляється при схрещуванні: брати + сестри, батьки + діти, найтісніший – при самозаплідненні гермафродитних особин, а у рослин – при самозапиленні. Таке схрещування у селекції використовують для отримання «чистих ліній», але внаслідок накопичення мутацій і переходу рецесивних аномальних генів у гомозиготний стан (аа) інбридинг часто призводить до виникнення спадкових аномалій, депресії у нащадків (послаблення життєдіяльності). Проте завдяки цьому відбувається переведення несприятливих генів у гомозиготний стан і видалення їх з популяції.

 

Аутбридинг – схрещування організмів, які не мають спільних предків принаймні протягом попередніх шести поколінь (представників різних сортів, порід, штамів одного виду). Часто внаслідок схрещування інбредних ліній (АА х аа) отримують гетерозиготи, у яких проявляється наддомінування, або гетерозис (гібридна сила). У рослин це досягається шляхом спочатку самозапилення перехреснозапильних рослин, а потім – схрещування отриманих чистих ліній між собою (АА х аа). Наприклад гетерозис у кукурудзи. У тварин – схрещування м’ясних порід курей дає курчат-бройлерів. Ефект гетерозису закріплюється при вегетативному розмноженні рослин (картопля, плодові дерева), або шляхом подвоєння кількості хромосом, тобто поліплоїдії.

 

Віддалена гібридизація – міжвидове чи міжродове схрещування з метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак різних видів (родів). Складність – отримані гібриди зазвичай безплідні оскільки:

  • Неможливий нормальний хід дозрівання гамет (порушення виникають у профазі І мейозу, так як негомологічні хромосоми не кон’югують)



©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.