Опір провідника залежить від температури

R₂ = R₁ [1 + α (t₂ – t₁ )],

де R₁ – опір провідника при температурі t_1, Ом; R₂ – опір провідника при температурі t₂ , Ом; α – температурний коефіцієнт опору, який чисельно рівний відносному наростанню опору при нагріванні провідника на 1˚С.

Електричний опір мають всі елементи електричних колів У цих випадках опір не створюється навмисно, а обумовлено властивостями матеріалів.

Елемент електричного кола, призначений для використання його електричного опору, називається резистором.

Елемент електричного кола, в якому електричний опір залежить від температури, називається терморезистором,

Якщо струмопровідний елемент резистора виготовлений з матеріалу з постійною величиною питомої електричної провідності, незалежної від струму чи напруги, то резистор називається лінійним, тому що має постійний опір і прямолінійну залежність між струмом і напругою на його До резисторів такого типу відносяться і регульовані резистори, конструкцією яких передбачена можливість примусової зміни їхнього опору.

У практиці застосовують також резистори з опором, що залежить від прикладеного до їх затисків напруги варистори. Резистор такого типу називається нелінійним, тому що він має нелінійну вольт-амперну характеристику

Для позначення опору резистора застосовується кодоване позначення. Воно складається з трьох чи чотирьох знаків, що містять цифри і літери. Літера коду означає множник (R – 1 Ом; К – 1000 Ом; М – 1000000 Ом), а її положення визначає положення коми десяткового дробу. Наприклад:

1К5=1,5кОм=1500 Ом;

к68=0,68кОм=680 Ом.

3.Джерела електричної енергії.

Найпростіший електричне коло складається з трьох основних елементів: джерела1, приймача 2 електричні енергії, сполучних проводів 3. Ці елементи умовно названі основними, тому що при відсутності хоча б одного з них електричний коло зібрати неможливо.

Окремий пристрій, що входить до складу електричного кола, і виконує визначену функцію, називається елементом електричного кола.

В електричні коли крім основних входять допоміжні елементи, призначені для керування, регулювання, контролю, захисту.

Електричну енергію одержують шляхом перетворення інших видів енергії за допомогою відповідних перетворювачів, що називають джерелами електричної енергії.

Електромеханічні генератори — електричні машини для перетворення механічної енергії в електричну.

На теплових електростанціях працюють турбогенератори, що приводяться в рух тепловими (паровими, газовими) турбінами, а на гідроелектростанціях установлені гідрогенератори з приводом від гідравлічних турбін. Турбогенератори і гідрогенератори— це машини зміного струму.

У колах постійного струму як джерела електричної енергії застосовуються: - електромеханічні генератори;

- електрохімічні джерела (гальванічні елементи, акумулятори);

- термоелектрогенератори (пристрою прямого перетворення теплової енергії в електричну),

- фотоелектрогенератори (перетворювачі променистої енергії в електричну).Можливість одержання електричної енергії з інших видів енергії зв'язана з тим, що на заряджені частки крім сил електричного поля за певних умов можуть діяти сили, обумовлені неелектромагнітними процесами. Ці сили, називані сторонніми, що виникають при хімічних реакціях, нагріванні контакту різнорідних металів або напівпровідників, при освітлені фотоелементів.

Відзначимо загальну властивість джерел: при перетворенні будь-якого виду енергії в електричну в джерелі відбувається поділ позитивного і негативного зарядів і утворюється електрорушійна сила ЕРС.

Величина, що характеризує здатність стороннього поля і індукційного електричного поля викликати електричний струм, називається електрорушійною силою.

Відповідно до закону збереження енергії, кількість електричної енергії, отриманої в джерелі, дорівнює роботі сторонніх чи електромагнітних сил, здійсненої в процесі розподілу заряду.

Відношення цієї роботи до величини розділеного заряду виражає величину електрорушійної сили.

Робота ( енергія W), затрачена для перенесення заряду Q на ділянці кола за час t,

A = W = U Q, або A = W =U I t,

де А – визначається в джоулях [Дж].

Робота виконана джерелом електричної енергії з ЕРС Е [В],

A = E Q A = E I t.

Потужність, яка використовується навантаженням,

Р = А / t = U I = R I² = U² / R,

де Р – вимірюється у ватах [Вт].

Електрична енергія, одержувана в джерелі в одиницю часу (за одну секунду), називається потужністю джерела.

Потужність, яку д осягає джерело або генератор,

Р_r = W/t =E I.

За законом збереження енергії потужність генератора дорівнює сумі потужностей споживача. Цю рівність називають балансом потужностей в електричних колах:

P_r = Σ P E I = Σ I² R_{i .}

Поиск по сайту: