Складання переліку посилань

Правила оформлення пояснювальної записки

Основні вимоги

Пояснювальна записка до атестаційної роботи є основним звітним документом, що має містити достатню інформацію для оцінки відповідності поставленого перед дослідником завдання і запропонованого ним вирішення.

Пояснювальна записка оформлюється згідно зі стандартом ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в галузі науки і техніки.

Схеми алгоритмів, програм даних і систем оформлюються згідно зі стандартом ГОСТ 19.701-90 Единая система программной документации.

Виробничі та електричні схеми, тощо оформлюються згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.701-84Единая система конструкторской документации. Схемы, виды и типы. Общие требования к выполнению.

Перелік посилань оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу.

Пояснювальна записка – це друкований документ, що виконується на стандартному аркуші А4 (210x297 мм), але допускається використання аркушів формату A3 (297х420 мм), коли це необхідно. Текст і таблиці друкують чорним кольором, рисунки і схеми – чорно-білі або в градації сірого.

Мова записки – українська або російська.

Вимоги до тексту

Для тексту, таблиць використовується:

– шрифт Times New Roman;

– розмір шрифту 14 пт;

– інтервал шрифту – «Обычный», масштаб – 100%, «Смещение» – немає;

– інтервал абзацу – «Полуторний»;

– абзацний відступ дорівнює п’яти знакам або 0,63 см;

– поля: ліве – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє і нижнє – 2 см.

Необхідно витримувати рівномірнущільність, контрастність і чіткість зображення по всьому документу. Помилки, описки і графічні неточності виправляти шляхом підчищення або зафарбовування білою фарбою і нанесення на тому ж місці потрібного тексту машинним способом або від руки. Виправлення має бути чорного кольору.

Кожен розділ починається з нового аркуша.

У кінці аркуша допускається залишати вільне місце, якщо там може розміститися до двох рядків і наступний аркуш починається новим розділом, підрозділом, пунктом, підпунктом, що має заголовок.

На останньому аркуші розділу текст має займати понад 10 рядків.

Не допускається розміщувати в кінці аркуша заголовок підрозділу, пункту чи підпункту, якщо після цього текст займає до двох рядків.

Підрозділ, пункт, підпункт не може закінчуватися рисунком, таблицею, схемою, обов’язково після них має бути до двох рядків тексту.

Забороняється застосовувати напівжирний шрифт. Курсивом можуть оформлюватися елементи формули в тексті для однозначного трактування.

Наприклад: формула С = А + В. У тексті йде роз’яснення, що таке А, В і С, тоді їх виділяють курсивом для унаочнення і розуміння відмінності мови подання.

Оформлення назв, імен, власних імен

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні імена в документі подають мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні імена і подавати назви організацій у перекладі мовою записки з додаванням (при першому нагадуванні) оригінальної назви.

Структурні елементи

Структурними елементами пояснювальної записки є «Титульний аркуш», «Аркуш-завдання», «Реферат», «Зміст», «Перелік умовних скорочень» (за необхідності), «вступ», «основна частина», «висновки», «перелік посилань», «додатки».

Оформлення заголовків

Текст пояснювальної записки має бути структурований на розділи і підрозділи. Розділи і підрозділи повиннімати заголовки. Пункти і підпунктиможуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їхрозділяютькрапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.

Відстань між основним текстом і рядком із заголовком (розділу, підрозділу, пункту, підпункту) складає 2 рядки або 40 пт, за умови виконання вимог п. 3.1.1 даних методичних вказівок.

Відстань між рядками заголовку (розділу, підрозділу, пункту, підпункту) або між двома заголовками приймають таку, як в основному тексті.

Дотримуються ідентичного оформлення заголовків пунктів і підпунктів. Не допускається, щоб пункт за номером 1.2.1 не мав заголовка, а пункт за номером 1.2.2 – мав. Те саме стосується і підпунктів.

Наприклад:

1 НАЗВА РОЗДІЛУ

1.1 Назва підрозділу

(рядок)

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст [1].

(рядок)

(рядок)

1.2 Назва підрозділу

(рядок)

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок)

1.2.1 Назва пункту

(рядок)

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

(рядок)

1.3 Назва підрозділу

(рядок)

(рядок)

1.3.1 Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

1.3.2 Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

Нумерація

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів складається арабськими цифрами.

Після номера розділу, підрозділу, пункту, підпункту крапку не ставлять.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, що розділяються крапкою.

Наприклад:

1.2 Назва другого підрозділу 1-го розділу

Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу і порядкового номера пункту, що розділяються крапкою.

Наприклад:

1.2.1 Назва першого пункту другого підрозділу 1-го розділу

Номер підпункту складається з номера розділу, номера підрозділу, номера пункту і порядкового номера підпункту, що розділяються крапкою.

Наприклад:

1.2.1.5 Назва 5-го підпункту, 1-го пункту другого підрозділу, 1-го розділу

Нумерація рисунків, таблиць, формул має бути за розділами. Рисунки, таблиці, формули розташовуються в тексті після першого їх згадування або після посилання на них.

Сторінки записки нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті, дотримуючись наскрізної нумерації для всього тексту.

Титульний аркуш включають у загальну нумерацію. Номер на титульному аркуші не ставлять. Титульний аркуш має номер 1, аркуш завдання, що має зворотний бік, – номер 2 тощо.

Складання переліку посилань

Перелік посилань складається згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічні описи в переліку посилань наводять у порядку першого згадування в тексті. Посилання на друковані джерела мають подаватися в квадратних дужках «[ ]». Не допускається розривати ініціали і прізвище між двома рядками.

Якщо в посиланні на книгу вказують її загальний обсяг сторінок, то пишуть так: «... – 1098 с». Якщо в посиланні на книгу вказують її вибірковий обсяг сторінок, то пишуть так: «... – С. 5-15.».

Не допускається розташовувати на окремому рядку кількість сторінок, або номер ISBN.

Приклад складання переліку посилань та бібліографічного опису наведено у И.

Перелік

За необхідності може бути використаний перелік. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або без нумерації дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перелік першого рівня деталізації друкують маленькими літерами з абзацного відступу, другий рівень деталізації – з відступом відносно положення переліку першого рівня.

Приклад:

а) текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст;

1) текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

2) текст текст текст;

3) текст;

б) текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

в) текст текст текст текст текст.

Або

– текст текст текст текст текст. Текст текст текст текст текст текст;

– текст текст. Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст;

– текст текст текст текст текст.

Оформлення таблиць

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці по центру аркуша. На таблицю мають бути посилання в тексті. Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Таблиця може мати назву, яку розміщують над таблицею. Назва стовпців таблиці розміщується по центру комірки таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. При розподілі таблиці на частини допускається її головку і боковик заміняти відповідно номерами граф. Слово «Таблиця <номер>» вказують один раз з абзацу ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами з абзацу ліворуч пишуть: «Продовження таблиці <номер>».

Відстань між таблицею та основним текстом становить один рядок або
20 пт, за умови виконання вимог п. 3.1.1 даних методичних вказівок.

Наприклад:

Текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

Таблиця 2.1 – Назва таблиці

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст.

Якщо таблиця має розрив, то це оформлюється так:

На 1-му аркуші

Таблиця 2.2 – Назва таблиці

На 2-му аркуші

Продовження таблиці 2.2

Або

На 1-му аркуші

Таблиця 2.2 – Назва таблиці

На 2-му аркуші

Продовження таблиці 2.2

Оформлення рисунків

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати в записці безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються або на наступній сторінці. Якщо ілюстрація після посилання на неї не вміщується на сторінці, її розміщують на наступній сторінці або у додатку, якщо вона повністю займає один і більше аркушів формату А4.

На всі ілюстрації мають бути посилання в записці. Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми мають відповідати вимогам стандартів ЕСКД і ЕСПД. Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщуютьпіділюстрацією по центру сторінки. Ілюстрація позначається словом «Рисунок <номер> –Назва рисунку», що разом із назвою ілюстрації розміщують після пояснень.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрації містить номер розділу і порядковий номер ілюстрації, що розділені крапкою.

За необхідності під ілюстрацією розміщують роз'яснювальні дані (підрисунковий текст).

Наприклад:

Рисунок 3.1 – Схема розміщення

У додатках у номер рисунка входить літера додатка.

Наприклад:

Рисунок А.1 – Графік продажу продукту

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розміщують на першій сторінці, пояснення на кожній сторінці і під ними вказують: «Рисунок __, аркуш __».

Відстань між ілюстрацією та основним текстом становить один рядок або 20 пт, за умови виконання вимог п. 3.1.1 даних методичних вказівок.

Якщо роз’яснення мають розповідний характер, то посилання на рисунок пишіть так: ...на рисунку 2.2 намальований гарний хлопець.

Наприклад.

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

(рядок)

Рисунок 2.2 – Назва рисунка

(рядок)

Текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст текст.

Якщо йде роз’яснення і необхідне посилання на рисунок, то в кінці абзацу або в реченні ставиться посилання на рисунок у круглих дужках, наприклад .... (див. рис. 2.2).

У пояснювальній записці зазвичай дотримуються ідентичного оформлення назв рисунків (за повною або скороченою формою). Особливо необхідно приділити увагу чіткості ілюстрації, щоб читач, не напружуючи зір, зміг побачити окремі деталі. Особливо це стосується подання схем БД, всіляких діаграм, що розроблені в інших графічних редакторах в разі вставлення в текстовий редактор втрачають чіткість зображення.

Поиск по сайту: