Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Виникнення цивілізацій



Поняття і види цивілізацій

 

 

Студента 1 курсу

факультету сходознавства

групи ПЯП 03-15

Шкор Богдана Миколайовича

Викладач: Біляшевич Р. З.

 

Київ – 2015

 

 

Зміст

Вступ............................................................................................................ 1

Виникнення цивілізацій ......................................................................... 1

ЦИВІЛІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ................ 5

Цивілізаційний підхід до аналізу розвитку людства ....................... 6

ТИПИ І ВИДИ ЦИВІЛІЗАЦІЙ............................................................ 10

Висновок................................................................................................... 16

 

Вступ

Сучасна цивілізація специфічна. Цивілізоване життя одномірне, шаблонне, орієнтоване не на творчість, а на споживання типових стандартів: нових шаблонних думок, будівель, одягу та зразків для наслідування. На відміну від органічності культури цивілізація має демократичний характер. її характерною рисою є механістичність. Цивілізація - це сфера переосмислення та повторення вже створеного раніше.

 

Цивілізація урбаністична: саме в містах уперше виникає потреба масового повторення здобутків культури, в містах створюються й кращі умови для добору і збереження зразків минулих культур. З міст ці твори потім поширюються в сільській місцевості. Несучи свої досягнення з міст до селищної периферії, вона створює місцеву - містечкову цивілізацію, при цьому руйнує витоки побутової народної культури. Проте спостерігається й зворотний процес: носії периферійної культури, намагаючись зберегти її народний, традиційний характер, активно залучаються до здобутків сучасної цивілізації, вони їм цікаві та зрозумілі, - і це також об´єктивний процес.

Виникнення цивілізацій.

Поняття цивілізація зазвичай використовується в декількох значеннях. Найбільш загальним з них є позначенням в якості цивілізації сучасного розвиненого, переважно західного типу, суспільства. При цьому цивілізоване суспільство протиставляється товариствам, які не стали нормативними в сучасну епоху рівня економічного розвитку, соціального порядку і політичної стабільності. Цивілізація виступає синонімом вищого на даний момент рівня розвитку суспільної культури.

Іншим загальним місцем є застосування терміна цивілізація по відношенню до різних категорій товариств, що вийшли за рамки розвитку первіснообщинного ладу. У XIX ст. американський етнограф Г. Л. Морган визначив цивілізацію як стадію розвитку людства слідом за дикістю і варварством. Він, а услід за ним Ф. Енгельс, виділили ознаки цивілізації: поділ розумової та фізичної праці, поява писемності, наявність міст як центрів економічного та культурного життя. Цивілізація в цьому сенсі виступає синонімом певного рівня розвитку суспільної культури, а оскільки він не є модельним, як у першому випадку, то такий підхід дозволяє говорити про різні типи цивілізацій. У цьому випадку говорять про багато - наприклад, про китайську, античної, ісламської, давньоєгипетської, католицької і т.п. - Цивілізаціях.

Причина такої дихотомії поняття цивілізація полягає в тому, що людство в своєму розвитку з часу появи людини сучасного типу минуло три великих громадських стадії, розділених двома епохами революційних зрушень в економіці.

Перший переворот у господарському житті, часто званий неолітичною революцією, припадає на VIII-VII тисячоліття до н.е. Це був перехід від мисливсько-збиральницької побуту до землеробства і скотарства або так званого виробничогогосподарства. Цей перехід був справжньою революцією в розвитку людства. Господарський переворот епохи неоліту змінив взаємини людини з природою, привів до оформлення міцної осілості з чітко фіксованою територією проживання, різкого зростання на цій території населення, потреби в нових формах його організації, суспільному поділу праці, бурхливого розвитку знань про природу і суспільство, ускладнення духовного світу людей. Іншими словами, створилися умови для виникнення нового типу людських спільнот - цивілізацій. До цього ознаками, отделявшими одні спільноти людей від інших, служили біологічний (расово-антропологічний) і культурно-лінгвістичний (етнічний).

Другий економічної революцією в історії людства був промисловий переворот XVIII-XIX ст. Він не тільки привів до зміни економічної основи суспільства з сільського господарства на промислове виробництво, але і вперше протиставив людини природі. Машинне виробництво, центрами якого стали міста, виявилося здатним прижитися в будь-якій географічній та культурному середовищі. Виникнувши в рамках європейської цивілізації Нового часу, що отримала нині назву Індустріальної, новий тип виробництва і заснованих на ньому суспільних відносин став активно підкоряти собі світ, руйнуючи або пристосовуючи до своїх потреб всі колишні громадські культури. Якісно новий рівень задоволення побутових потреб, добробуту і різке зростання можливостей людини стали тим стандартом, на який стало орієнтуватися майже все людство. Тому в сучасному світі поняття цивілізація перетворилося в опозицію поняттю традиційне суспільство, тобто суспільство, що не досягла зазначеного стандарту. Зберігаються нині традиційні суспільства є залишками доіндустріальних цивілізацій попередньої епохи. Але всі вони сильно деформовані або прагненням скористатися плодами сучасної індустрії і заснованого на ній стандарту життя, або безпосереднім впливом на них Індустріальної цивілізації, або боротьбою з її впливом або його загрозою.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.