Підстави для виконання

Тема 4. Підстави для виконання у виконавчому провадженні. Виконавчі документи

1. Підстави для виконання.

2. Виконавчі документи та вимоги до них.

3. Звернення судового рішення до виконання.

4. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання.

Підстави для виконання.

Підставами виконання є зазначені в законі акти юрисдикційних органів, якими підтверджуються суб'єктивні права. Підставами виконання є акти не тільки судових, а й інших органів, якщо законом передбачена можливість примусового виконання такого роду актів державним виконавцем. Виконавчий документ - це процесуальний документ встановленої форми, який у порядку визначеному законодавством видається компетентним органом для наступного пред’явлення до виконання. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавчого провадження», деякі різновиди рішень є одночасно виконавчими документами, а для виконання деяких з них необхідно ще отримати виконавчий документ.

Підстави виконання та виконавчі документи: розмежування.

Підстави відкриття виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження пов’язано із принципом диспозитивності і передбачає активну поведінку стягувача, для цього необхідна наявність виконавчого документа та заява стягувача (його представника) про примусове виконання рішення або заява прокурора, який брав участь у справі. Державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження також у разі, якщо виконавчий лист надійшов до суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом. Законом можуть бути передбачені й інші випадки для відкриття виконавчого провадження, тобто перелік підстав для відкриття виконавчого провадження не є вичерпним у ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

2. Виконавчі документи та вимоги до них.Також інформація щодо підстав виконання.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 2 ст. 17 якого виконавчими документами є:

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських,
адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про
адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
{ Пункт 2 частини другої статті 17 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }{ Офіційне тлумачення положення пункту 2 частини другої статті 17
див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2013 ( v005p710-13 )
від 26.06.2013 }

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на
підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених
розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках,
передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого
збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих
дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання
за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Сьогодні вважається, що їх перелік є вичерпним.

Рішення, ухвали суду та особливості їх виконання

У примусовому порядку виконуються державними виконавцями, як правило, рішення суду в цивільних справах, якими задоволені позовні вимоги різного характеру (в основному про виконання певних дій), а також ухвали суду, які за своїм змістом характеризуються реалізованістю і вимагають примусового виконання, зокрема, про забезпечення позову (ст.153 ЦПК України), про привід свідка, про поворот виконання (ст.ст. 380-382 ЦПК України), ухвали апел. та касац. інстанції, якими змінюється чи постановл. нове рішення (п.2, 3 ч. 1 ст.307, п.5 ч.1 ст.336 ЦПК України). Рішення про відмову в позовах про присудження, про визнання і встановлення фактів і правовідносин та перетворення правовідносин не потребують примусового виконання, але в частині стягнення судових витрат вони можуть виконуватися в примусовому порядку. В іншій частині рішення про визнання і перетворення правовідносин не потребують примусового виконання і є підставами для їх реалізації іншими способами, зокрема, реєстрацією компетентними органами встановлених судом правовідносин (БТІ) чи правового статусу громадянина (ОРАГС). Загалом примусовому виконанню підлягають ті рішення, які стосуються обов’язків осіб. В основному це рішення про присудження.

За загальним правилом судове рішення підлягає примусовому виконанню лише після набрання рішенням суду законної сили. Винятком можуть бути випадки, коли виконавчий лист видається судом негайно після ухвалення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апел. оскарження, якщо така скарга не була подана. Інакше після розгляду справи апел. судом.

1. Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної
сили з моменту їх проголошення. Так само, як і решення та ухвали суду касаційної інстанції (ч. 1 ст.349 ЦПК України). ЦПК України Стаття 349. Законна сила рішення і ухвали суду касаційної
інстанції

1. Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають
законної сили з моменту їх оголошення.

2. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної
інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної
інстанції втрачають законну силу.{ Стаття 349 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3570-IV
( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

Зокрема, для примусового виконання рішень видається виконавчий лист. Виконавчий лист - це виконавчий документ, виданий місцевим судом у передбаченому законом порядку, що містить владний припис суду органам державної виконавчої служби реалізувати судове рішення у порядку виконавчого провадження.

Питання про порядок і строки, у які виписується виконавчий лист, форма бланку виконавчого листа визначені у Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68. Виконавчі листи виписуються не пізніше другого дня після набрання рішенням законної сили. Особливістю негайного виконання рішення є те, що видача виконавчого листа за таким рішенням відбувається у день його ухвалення.

Судові накази

У справах наказного провадження видається судовий наказ. Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України судовий наказ набирає законної сили і видається стягувачеві для пред’явлення до виконання через три дні після закінчення строку подання заяви боржником про скасування судового наказу, якщо така заява не надійшла до суду. В іншому разі судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після завершення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, або після розгляду справи апеляційним судом відповідно до ч.2 ст. 106 ЦПК України.

Вироки, ухвали та постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень – ст.12, ст. 26, ст. 48 КВК України.

Постанови судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення – постанови, яким застосовані заходи відповідальності, передбачені ст. 422, 44, 51, 461, 146 КпАП.

Постанови про накладення штрафу винесена судом у адмін. справі надсилається ДВ у разі несплати правопорушником штрафу строк, встан. ч. 1 ст.307 КпАП України.

Рішення, ухвали та постанови господарських судів - ст.82, 85, ст.105 ГПК України.

Виконавчі написи нотаріусів. Поняття та ознаки виконавчого напису.

Стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, якщо заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем має безспірний характер, підтверджений документами, проводиться на підставі виконавчих написів, які вчиняються нотаріусами (ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат»).

Виконавчий напис — це нотаріальна дія, яка полягає у на­данні сили виконавчого документа борговому документу, ви­значеному законом, про стягнення з боржника на користь кредитора (стягувача) грошових сум або передачу чи повер­нення майна кредитору.

Право на вчинення виконавчих написів мають нотаріуси та консульські установи – п.17 ст. 34, п.13 ст. 38 Закону України «Про нотаріат».

Перелік документів, на яких вчиняються виконавчі написи визначений ПКМУ від 29 червня 1999 р. №1772 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Рішення третейських судів – ст.46, ст.55, 56-57Закону України «Про третейські суди».

Порядок виконання рішень постійно діючих третейських судів - Закон України «Про третейські суди», Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж», Положення про Міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України.

Рішення комісій із трудових спорів.

КЗпП

Стаття 230. Порядок виконання рішення комісії по трудових спорах

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Є ряд норм, які передбачають стягнення штрафів без протоколів – ст.ст.213, 222, 225, 229., 235, 238, 241, 242-1 КпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений
частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення
штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної
виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за
місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині
відшкодування майнової шкоди

У разі невиконання постанови по справі про адміністративне
правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк,
установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона
надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого
провадження.

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям
вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного
правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення
адміністративного правопорушення, виконуються державними
виконавцями в порядку, встановленому законом.

Рішення іноземних судів і арбітражів у передбачених законом випадках.

1. Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших
компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких
належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи
міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо
їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода
на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за
принципом взаємності.

2. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду
залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує,
оскільки не доведено інше. Стаття 392. Суди, що розглядають справи про надання дозволу
на примусове виконання рішення іноземного суду

1. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення
іноземного суду розглядається судом за місцем проживання
(перебування) або місцезнаходженням боржника.{ Частина перша статті 392 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

2. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або
місцезнаходження на території України або його місце проживання
(перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання
дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника. Стаття 398. Звернення до примусового виконання рішення
іноземного суду

1. На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання
дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд
видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку,
встановленому законом.

Рішення Європейського Суду з прав людини - особливості передбачені Законом України «Про виконання рішень Європейського Суду з прав людини».

Рішення державних органів, прийняті з питань володіння та користування культовими будівлями та майном - Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р.

Рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень у передбачених законом випад­ках – Закон України «Про АМК України» від 26 листопада 1993 р.

Постанови державного виконавця про стягнення вико­навчого збору, витрат на проведення виконавчих дій, на­кладення штрафу – ст.ст. 28, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на ДВС – наприклад, рішення комісії місцевої ради з питань поновлення прав реабілітованих (ст. 5, 9 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17 квітня 1991 р.)

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача
та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний
ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності(для
фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони
відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які
ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому
виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи
(для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою особою із зазначенням його прізвища та ініціалів і скріплений печаткою (інколи обов’язковим є скріплення гербовою печаткою). Законом можуть бути встановлені також інші вимоги до виконавчого документа.

Важливу роль у виконавчому документі відіграє дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки деякими законодавчими актами України передбачено різний порядок та строк набрання рішенням законної сили та строк його предявлення до виконання.

Певну специфіку мають вимоги до рішень інших юрисдикційних органів, визначені у відповідному законодавстві.

Закон України «Про нотаріат» від 2 вересня 1999 р.

Стаття 89. Зміст виконавчого напису

У виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище,
ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце
роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для
юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають
витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до
стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем,
або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили; { Частину першу статті 89
доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом N 2677-VI ( 2677-17 )
від 04.11.2010 }

строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. { Частину
першу статті 89 доповнено абзацом десятим згідно із Законом
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
{ Стаття 89 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від
19.10.2000 }

ч.2 ст.230 КЗпП - вимоги до посвідчення комісії з трудових спорів

У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган
(посадова особа) виносить постанову по справі ( z1116-12 ).
Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по
справі про адміністративне правопорушення приймається у формі
рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової
особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про
особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених
при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає
відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте
по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за
адміністративне правопорушення органами (посадовими особами),
переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно
вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в
постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає
стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі ( z1116-12 ) повинна містити вирішення
питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про
порядок і строк її оскарження.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю
голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення
( z1116-12 ) підписується посадовою особою, яка розглянула справу,
а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і
секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід
стягнення робиться відповідний запис на протоколі про
адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим
установленим способом.{ Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР
від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI
( 586-17 ) від 24.09.2008 }

При вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження до обов’язку державного виконавця входить перевірка не лише наявності виконавчого документа, що надійшов від стягувача, але й відповідність його реквізитам, зазначеним у ст. 18 Закону.

Наведення інших відомостей, ніж ті, що передбачені ст. 18 Закону, не є обов’язковим для суду або іншого органу, що видає виконавчий документ. Однак для сприяння державному виконавцеві і якщо такі відомості з'ясувалися при розгляді справи, зазначені органи можуть внести до виконавчого документа додаткові відомості на підставі ч. 4 ст. 18 Закону.

У разі виявленні невідповідності виконавчого документа встановленим вимогам державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що він виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу ДВС, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надіслати її заявників. При цьому державний виконавець зобов’язаний роз’яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог ст. 18 Закону. Після усунення недоліків виконавчого документа заявник вправі звернутися до ДВС на загальних підставах.

2. Звернення судового рішення до виконання.

Видача судом, що розглянув цивільну справу, за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, виконавчого листа за рішенням, яке набрало законної сили або допущено до негайного виконання називається зверненням судового рішення до виконання. Відповідно до ст. 368 ЦПК України питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом. Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.

3. Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання.

Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Закон України «Про виконавче провадження»

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в
такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у
справах про адміністративні правопорушення та постанови органів
(посадових осіб), уповноважених розглядати справи про
адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не
передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті,
встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання
рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі
відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове
рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після
його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі
посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після
набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про
стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом
чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть
бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який
присуджені платежі.

4. Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання
встановлюються для кожного платежу окремо.

Відповідно до пункту 2 ч. 1, пункту 1 ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Пред’явлення виконавчого документа до виконання - це подання виконавчого документа стягувачем державному виконавцеві, скерування судом, іншими уповноваженими органами або посадовими особами виконавчого документа державному виконавцеві. Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання можуть бути поновлені у порядку визначеному ст.371 ЦПК. Крім того, такий строк може перериватися.

Переривання пред’явлення виконавчого документа до виконання - це погашення виконавчої давності в силу обставин, визначених законом, і після закінчення яких виконавча давність обчислюється спочатку. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред’явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення; 4) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення; 5) у разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. Після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Поиск по сайту: