Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вибір і розрахунок інтегрального стабілізатора напруги



Значна потреба у стабілізаторах постійної напруги, які б були прості у використанні, зумовила розробку і впровадження у виробництво інтегральних мікросхем стабілізаторів напруги з безперервним регулюванням (серія К142ЕН). У цю серію увійшли стабілізатори наступних типів: з регулюванням вихідної напруги ( К142ЕН1 - К142ЕН4); з фіксованою вхідною напругою (К142ЕН5; К142ЕН8; К142ЕН9; КРЕН5; КРЕН8; КРЕН9); з двополярними вхідними і вихідними напругами (К142ЕН6), що використовуються для живлення операційних підсилювачів.

Інтегральні стабілізатори серії К142 розраховані на струми 0,15…3 А і напругу 3…30 В при потужності до 30 Вт. Схеми К142ЕН1 і К142ЕН2 призначені для роботи без радіаторів і дозволяють розсіювати не більше 0,8 Вт. Вихідний опір перебуває в межах Rвих =0,1…0,2 Ом.

Крім основного призначення - стабілізації напруги, - інтегральні стабілізатори напруги можуть виконувати функцію згладжувального фільтра, захисту від електричних і теплових перевантажень, стабілізації струму, порогових пристроїв тощо.

Згідно із завданням за напругою навантаження вибираємо інтегральний стабілізатор напруги серії К142ЕН2 з такими параметрами :

номінальна вихідна напруга;

максимальний струм навантаження;

коефіцієнт нестабільності за напругою;

коефіцієнт нестабільності за струмом;

(Uвх – Uн)min =4В – допустима мінімальна різниця між вхідною і вихідною напругою.

Розглянемо схему ввімкнення інтегрального стабілізатора напруги К142ЕН2 для малих струмів (Додаток В, рис.1). Подільник напруги R4, R5вибирають з умови, щоб через нього проходив струм не більше 1,5 мА. Резистор R5 приймаємо рівним 1,2 кОм, R4 розраховують за формулою

Для усунення впливу з’єднувальних проводів на динамічні параметри стабілізатора при імпульсній зміні струму навантаження резистора подільника вмикають безпосередньо до навантаження. Конденсатор С2 підвищує стійкість стабілізатора і знижує рівень пульсації вхідної напруги, вибирають електролітичний, у межах 10 мкФ. Конденсатор С1 (≈0,1мкФ) зменшує шуми на виході стабілізатора і підвищує стійкість. Конденсатор СОП (≈0,1мкФ) шунтує вихід опорної напруги від завад з боку інших елементів при монтажі.

Захист ІСН від перевантаження за струмом і від короткого замикання забезпечується через давач струму на резисторі R1 і подільник напруги R2 іR3, який визначає режим роботи стабілізатора. Струм через подільник вибирають рівним =0,3 А, а R2 =2 кОм. Опір резистора R3 визначають за формулою :

де з вхідної ВАХ другого каскаду.

Опір резистора R1 розраховують за формулою:

Обмежувальний резистор R6 ввімкнення мікросхеми зовнішньою напругою 2 В вибираємо 2,4 кОм.

 

ВИСНОВОК

В курсовому проекті ми розрахували i спроектували вapiaнт електронного пристрою, а саме двокаскадний пiдсилювач постiйного струму (ППС) з безпосереднім зв'язком на біполярних транзисторах.

В проекті вибрано типи транзисторів, вибрано режими роботи транзисторів по постійному струму, розраховано номіали опорів i вибрано їx типи, визначено коефіцієнти підсилення по напрузі на середній частоті робочого діапазону, розроблена і побудована розводка основних елементів схеми.Знаючи напругу живлення підсилювача розраховано інтегральний стабілізатор напруги на мікросхемі типу К142ЕН2.

 

Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК

1. Дмитрiв В.Т., Шиманський В.М. Електронiкаi мiкросхемотехнiка. - Львiв: Афiша, 2004 - 175с.

2. Лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам. - 8-е изд., перераб. -К.: Технiка, 1977. - 376 с.

3.Редзько К.В., Досычев А.Л. Сборник задач и упражнений по радиоприемным устройствам. – М.: Высш. шк.; 1981. - 296 с.

4.Скаржепа В.А., Новацкий А.А., Сенько В.И. Электроника и микроэлектроника: Лабораторный практикум. - К.: Высш.шк., 1989. 297с.

5.Терещук Р.М., Терещук К.М, Седов С.А. Полупроводнико­вые приемно-усилительные устройства: Справочник радиолюбителя. - 4-е изд., стереотипное. — К.: Наук.думка, 1989. - 800 с.

6.Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терехова М.В. Графическое изображение электрических схем: Справочник. – К.: Техника, 1986. - 120 с.

7.Цыкина Л.В. Усилители. - М.: Связь, 1972. - 360 с.

8.Беляев С.В., Кабызев Г.Н. Усилительные устройства. – М.: МВГУ, 1977. - 98 с.

9.Зубчук В.И., Сигорский В.П., Шкуро А.Н. Справочник по цифровой схемотехнике. - К.: Тэхника, 1990. - 448 с.

10. Расчет электронных схем. Примеры и задачи /Г.И. Изъюрова, Г.В. Королев, В.А. Терехов и др. - М.: Высш. шк., 1987. - 335 с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.