Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Магнітне поле в магнетику складається з двох частин: поля макрострумів, що течуть по провідниках, з індукцією



В0 = μ0Н

і власного поля В´, створеного мікрострумами середовища. Індукція результуючого магнітного поля в магнетику

В = В0 + В´.

В молекулах речовини циркулюють замкнені струми; кожен такий струм має магнітний момент; у відсутності зовнішнього магнітного поля молекулярні струми, внаслідок теплового руху молекул, орієнтовані хаотично і створене ними середнє поле дорівнює нулю. У зовнішньому полі магнітні моменти молекул орієнтуються переважно вздовж напрямку В0 ( в деяких речовинах, так званих діамагнетиках,– проти зовнішнього поля), внаслідок чого речовина намагнічується. Кількісною характеристикою намагнічування речовини є вектор намагнічування (J), рівний векторній сумі магнітних моментів Pmi усіх молекул в одиниці об’єму речовини:

 

 

 

Вектор намагнічування пропорційний напруженості магнітного поля:

J =χH.

Коефіцієнт пропорційності χ називається магнітною сприйнятливістю; це безрозмірна величина, що залежить від природи магнетика.

 

Величини B, H, J, а також μ і χ зв’язані між собою:

 

 

Крива залежності В=B(Во) називається кривою намагнічування.

· Речовини, для яких χ > 0, μ > 0, називаютьсяпарамагнетиками (O2;NO;MnO; FeCl2).

· Речовини, для яких χ < 0, μ < 0, називаються діамагнетиками(H2;N2; Zn;Cu;Au; He; Аr; Сr; Ne).

· Речовини, для яких μ >> 0, називаються феромагнетиками(Fe; Со; Ni).

 

Феромагнетики відрізняються від парамагнетиків і діамагнетиків рядом властивостей:

а) крива намагнічування феромагнетика має складний характер (мал. 2), тоді як для парамагнетиків вона являє собою пряму з додатнім кутовим коефіцієнтом, а для діамагнетиків – пряму з від’ємним кутовим коефіцієнтом;

б) магнітна проникність μ феромагнетиків залежить від напруженості поля; у діа- і парамагнетиків – не залежить;

в) розмагнічений феромагнетик намагнічується зовнішнім магнітним полем; залежність В=В(Во) виражається кривою (мал. 3). При зменшенні Во до нуля В(Во) має місце відставання зміни індукції феромагнетика від зміни індукції зовнішнього поля. Це явище називається магнітним гістерезисом. Магнітна індукція, що зберігається в феромагнетику після зникнення зовнішнього поля (коли Во=0), називається залишковою магнітною індукцією (Вr). Щоб розмагнітити феромагнетик, треба зняти залишкову індукцію; для цього потрібно створити поле протилежного напрямку.

 

Мал. 2 Залежність магнітної проникності феромагнетика від індукції зовнішнього магнітного поля.

 

 

Мал. 3 Петля гістерезису феромагнетика.

Властивості феромагнетиків пояснюються наявністю в них областей спонтанної намагніченості – доменів. Розташування магнітних моментів доменів у відсутності зовнішнього поля – хаотичне, тому і сумарна намагніченість дорівнює нулю. В зовнішньому полі магнітні моменти доменів повертаються вздовж поля і феромагнетик намагнічується.

 

Магнітний потік

Повторення

 

Мал. 4 Магнітний потік через замкнутий контур.

Магнітним потоком через деяку площадку dS називається скалярна фізична величина, що дорівнює:

 

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.